Рішення № 16096163, 19.04.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

19.04.2011Справа №5002-24/744-2011 19 квітня 2011 року м. Сімферополь Справа № 5002-24/744-2011

За позовом Прокурора Бахчисарайського району (98404, м.Бахчисарай, вул.Кооперативна, 3а) в інтересах держави в особі Відділу культури Бахчисарайської районної державної адміністрації (98400, м.Бахчисарай, вул.Радянська, 4)

До відповідача Комунального підприємства с. Углове (98435, Бахчисарайський район, с.Углове, вул.Леніна, 64)

Про стягнення 5 032,13 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

представники:

Від позивача ОСОБА_1., представник за довіреністю №93 від 11.03.2011р., паспорт НОМЕР_1 виданий 05.07.1997р.

Від відповідача ОСОБА_2., представник; довіреність від 22.04.2011 р.; паспорт.

Від прокурора не зявився.

Обставини справи: до господарського суду звернувся Прокурор Бахчисарайського району в інтересах держави в особі Відділу культури Бахчисарайської районної державної адміністрації з позовом до Комунального підприємства с. Углове про стягнення 5 032,13 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що між Відділом культури Бахчисарайської РДА та Комунальним підприємством с. Углове був укладений договір №118 від 03.12.2009р. про надання послуг з теплопостачання.

Згідно акту ревізії, проведеної КРВ у Бахчисарайському районі з 24.09.2009р. по 15.12.2010р. встановлено, що КП с.Углове надавало послуги з теплопостачання обєктам Відділу культури Бахчисарайської РДА у 2009 році за тарифом 11,78 грн. за 1 кв.м. опалювальної площі.

КП с.Углове було складено розрахунок вартості послуг по наданню теплової енергії за 1 кв.м. опалювальної площі у розмірі 21,30 грн., який почав діяти з 01.01.2001р.

Прокурор зазначає, що КП с.Углове стало платником Податку на додану вартість з 06.06.2010р., згідно Свідоцтва №155787, а до складу тарифу теплопостачання, який почав діяти з 01.01.2010р., податок на додану вартість було вже включено.

Таким чином, прокурор просить стягнути з Комунального підприємства с. Углове на користь Відділу культури Бахчисарайської районної державної адміністрації суму у розмірі 5032,13 грн., яка, на його думку, є витратами зі сплати податку на додану вартість.

Відповідач клопотанням просив суд надати розстрочку виконання рішення по даній справі на один рік.

Позивач проти вказаного заперечував.

Прокурор заявою від 11.04.2011 р. уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача суму безпідставно отриманих за період з 01.01.2010 р. по 01.06.2010 р. бюджетних коштів у розмірі 5032,13 грн. на користь позивача по справі.

Суд прийняв до розгляду вказану заяву прокурора.

Відповідач у відзиві на позов повідомив про те, що згоден з заявленими позовними вимогами.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

03.12.2009 р. між відповідачем ( постачальник ) та позивачем ( споживач ) було укладено договір №118 про надання послуг теплопостачання ( а. с. 17 ).

Відповідно до п. 1. 1 вказаного договору постачальник прийняв на себе зобовязання своєчасно надавати послуги теплопостачання Угловській дитячій музичній школі, що розташована за адресою: АР Крим, Бахчисарайський район, с. Углове, вул.. Гагаріна, площею 405 кв. м., а споживач зобовязався сплачувати за надані послуг теплопостачання в строк і в повному обсязі відповідно до затверджених тарифів і наданих рахунків.

Додатковою угодою від 10.11.2010 р. до вищевказаного договору сторони дійшли згоди з 10.11.2010 р. розірвати договір №118 про надання послуг теплопостачання ( а. с. 18).

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено, що в період з січня 2010 р. по квітень 2010 р., тобто коли вищевказаний договір №118 від 03.12.2009 р. був ще чинним, відповідачем було надано, а позивачем отримано та сплачено послуг з теплопостачання на загальну суму 30192,75 грн., в тому числі ПДВ 5032,13 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками відповідача та платіжними дорученнями позивача ( а. с. 108 118 ).

Відповідно до наявної в матеріалах справи Довідки №29-21/89 від 20.10.2010 р. вбачається, що під час зустрічної перевірки, проведеної Контрольно ревізійним відділом у Бахчисарайському районі у КП с. Углове з питання підтвердження проведення взаєморозрахунків за надані комунальні послуги з Відділом культури Бахчисарайської районної державної адміністрації за період з 01.02.2005 р. по 01.09.2010 р. було встановлено, на початку своєї діяльності - у грудні 2009 р. відповідачем послуги з теплопостачання обєктам позивача, зокрема, дитячій музичній школі с. Углове надавалися за тарифом попереднього підприємства, тобто 11,78 грн. за 1 кв. м. опалювальної площі у опалювальному сезоні ( а. с. 35 90 ).

Згідно до висновку Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим від 12.11.2009 р. №01/06-13/693/3226 на затвердження витрат на виробництво послуг з теплопостачання у розмірі 369,41 грн. /Гкал. ( без врахування рентабельності та ПДВ ). КП с. Углове було складено розрахунок «вартості послуг по наданню теплової енергії за 1 кв. м. опалювальної площі на опалювальний період 2009 2010 р. р.» у розмірі 21,30 грн. ( з ПДВ ). Вказаний тариф був затверджений Угловською сільською радою відповідно до рішення від 17.12.2009 р. №342 -7.

Таким чином, з 01.01.2010 р. відповідач почав надавати послуги з теплопостачання за тарифом 21,30 грн. за кв. м. опалювальної площі, при цьому, як вже було вказано вище до вказаного тарифу за теплопостачання був включений і податок на додану вартість.

Однак судом встановлено, що відповідач по справі був зареєстрований як платник податку на додану вартість 09.06.2010 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи свідоцтвом № 100287274 НБ №155787 про реєстрацію платника податку на додану вартість. ( а. с. 126 ).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи рахунків, що виставлялись відповідачем позивачу до складу вартості послуг з теплопостачання за період з січня 2010 р. по квітень 2010 р. на загальну суму 30192,75 грн. було включено податок на додану вартість на суму загальну суму 5032,13 грн., чого на той період відповідач по справі не мав права, оскільки не був ще зареєстрований у встановленому Законом порядку як платник податку на додану вартість.

При таких обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем до складу витрат на постачання теплової енергії необґрунтовано було внесено витрати зі сплати податку на додану вартість, що привело до безпідставного завищення позивачем по справі своїх витрат.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст.. 906 Цивільного кодексу України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.

При таких обставинах позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення, суд дійшов висновку відмовити у його задоволенні в звязку з наступним.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до п. 2 роз'яснень Вищого Арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996 року підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Так, при вирішені питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. Слід зазначити, що при розгляді питання про надання розстрочки Господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Підставою для розстрочки повинні бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у відповідний строк.

Відповідач необхідність розстрочення рішення обґрунтовує важким матеріальним станом, в якому опинилося підприємство на даний час.

Однак відповідачем не було надано ніякого документального підтвердження в обґрунтування наданої заяви.

Крім того важке фінансове становище відповідача не є обставинами за наявності яких суд може надати розстрочення виконання рішення.

При цьому суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Таким чином відповідач не позбавлений права після набрання рішенням суду по даній справі законної сили звернутися до суду з відповідної заявою в порядку вищевказаної норми.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України та повідомлено, що повний текст буде складено 20.04.2011 р. Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 20.04.2011 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з комунального підприємства с. Углове, 98435, Бахчисарайський район, с. Углове, вул. Леніна, 64, ( р/р 26007301301381 в КФ ВАТ «Ощадбанк», м. Бахчисарай, МФО 324805, ЗКПО 36708604 ) на користь Відділу культури Бахчисарайської районної державної адміністрації, 98400, м. Бахчисарай, вул. Радянська, 4, ( р/р 35414003001218 в ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 02229132 ) суму безпідставно отриманих за період з 01.01.2010 р. по 01.06.2010 р. бюджетних коштів у розмірі 5032,13 грн., державне мито у розмірі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКолосова Г.Г.