Рішення № 16096160, 19.04.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

19.04.2011Справа №5002-24/882-2011 За позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Феодосія" (98100, м.Феодосія, вул.Земська, 8)

До відповідача Племенного птахівничого товариства з обмеженою відповідальністю "Птицекомплекс" (97034, Красногвардійський район, с. Котельникове, вул.Советська, 1а)

Про стягнення 14 001,69 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

представники:

Від позивача ОСОБА_1., представник за довіреністю № лр 488 від 21.03.2011р., посвідчення №0588 від 26.01.2011р.

Від відповідача не зявився.

Обставини справи: до господарського суду звернолась КРП "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Феодосія" з позовом до Племенного птахівничого ТОВ "Птицекомплекс" про стягнення 14 001,69 грн.

Позовні вимоги вмотивовані наступним: 27.07.2006р. між КРП "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Феодосія" та Племенним птахівничим ТОВ "Птицекомплекс" був укладений договір на відпуск води з комунального водопровода та прийому стоків у комунальну каналізацію №209/06.

Згідно п.3 договору, абоненти самостійно здійснюють платежі відповідно до виставленого рахунку в строк до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

За період з травня 2010р. до 10 лютого 2011р. за відповідачем виникла заборгованість у розмірі 11530,01 грн.

Таким чином, позивач визначає суму позову у розмірі 14001,69 грн., у тому числі: суму заборгованості у розмірі 11530,01 грн., 897,70 грн. пеню, 772,52 грн. інфляційні втрати, 224,34 грн. 3% річних, 576,52 грн. 5% штрафу.

Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку представника в судове засідання жодного разу не забезпечив, відзив на позов не представив, про час та місце розгляду справи сповіщався належним чином, про що свідчить поштове повідомлення ( а. с. 43 ).

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за відсутністю відповідача.

Розгляд справи відкладався, в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача , суд

ВСТАНОВИВ:

27 липня 2006 року між «Виробничим підприємством водопровідно-каналізаційного господарства м. Феодосія», правонаступником якого є позивач по справі ( Водоканал ) та Племенним птахівничим товариством з обмеженою відповідальністю "Птицекомплекс" ( Абонент ) було укладено|ув'язнений| договір № 209/06 на відпуск води з комунального водопроводу.

Відповідно до п. 1 вказаного договору Водоканал взяв на себе зобовязання забезпечувати Абонента питною водою до місця приєднання останнього до міського водопроводу.

Відповідно до п. 3 вказаного договору абоненти самостійно проводять щомісячні платежі відповідно до виставленого рахунку в строк до 10 ого числа місяця, що слідує за розрахунковим.

Відповідно до п. 17 вказаного договору він укладається строком по 27.07.2007 р. включно. Даний договір вважається щорічно продовженим на один рік, якщо на протязі місяця до закінчення строку не буде заяви однієї зі сторін про відмову від даного договору.

Суду не було представлено доказів того, що строк дії вказаного договору не був продовжений або договір розірваний за згодою сторін.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що позивачем відповідачу було виставлено наступні рахунки в оплату наданих послуг: №4685 від 30.05.2010 р. на суму 7505,74 грн. та №5990 від 30.06.2010 р. на суму 4737,84 грн. ( а. с. 20 21 ).

Враховуючи наявну переплату розмір суми, яку повинен сплатити відповідач за надані послуги складає 11530,61 грн.

Оскільки відповідачем, відповідно до ст.. 33 ГПК України, не було надано доказів сплати наявної заборгованості позовні вимоги в частині боргу у розмірі 11530,61 грн. підлягають задоволенню.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 897,70 грн. та штраф у розмірі 576,52 грн.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки при розгляді справи судом була встановлена наявність прострочення з боку відповідача щодо оплати платежів, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені обґрунтованими.

Відповідно до п. 14.1 вищевказаного договору поставки за затримку розрахунків абонент сплачує Водоканалу за кожен день прострочення платежу пеню, що обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, але не більше розміру, встановленого чинним законодавством, і 5% штрафу за ухилення від сплати наданого рахунку.

Перерахувавши наданий позивачем розрахунок пені, суд з ним погодився та вважає, що з позивача підлягає стягненню пеня за період з 11.06.2010 р. по 10.01.2011 р. у розмірі 897,70 грн.

Також суд погодився з розміром штрафу у розмірі 576,52 грн. ( 339,63 ( 6792,74 х 5% ) + 236,89 ( 4737,84 х 5% ) ).

Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 772,52 грн., і 3% річних у розмірі 224,34 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд з ним погодився та вважає, що з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати за період з червня 2010 р. по січень 2011 р. у розмірі 772,52 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд з ним погодився та вважає, що з відповідача підлягають стягненню 3% річних за період з 11.06.2010 р. по 28.02.2011 р. у розмірі 224,34 грн.

Державне мито та витрати на інформаційно - технічне забезпечення покладаються на відповідача, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України та повідомлено, що повний текст рішення буде складено 20.04.2011 р. Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 20.04.2011 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Племенного птахівничого товариства з обмеженою відповідальністю "Птицекомплекс" (97034, Красногвардійський район, с. Котельникове, вул. Советська, 1а, ідентифікаційний код 30025422 ) на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Феодосія", 98100, м. Феодосія, вул. Земська, 8, ( р/р 26000310107901 в АБ «Південний», м. Ялта, МФО 384522, ЗКПО 03348086 ) заборгованість у розмірі 11 530,61 грн., пеню у розмірі 897,70 грн., інфляційні втрати у розмірі 772,52 грн., 3% річних у розмірі 224,34 грн., штраф у розмірі 576,52 грн., державне мито у розмірі 140,02 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКолосова Г.Г.