Рішення № 16096166, 15.04.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 201

РІШЕННЯ

Іменем України

15.04.2011Справа №5002-26/410-2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримводбуд плюс» (95000, м. Сімферополь, вул. Коцюбинського, 53)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій Утьос» (98600, м. Ялта, Санаторний вїзд, 4а, корпус 2; 98635, м. Ялта, вул. Гоголя, 4, кв. 40)

про стягнення 815695,19 грн.

Суддя О.Л. Медведчук

Представники:

від позивача ОСОБА_1, головний бухгалтер, довіреність №21 від 21.02.2011р., ОСОБА_2., представник, довіреність №20 від 21.02.2011р.,

від відповідача не зявився.

Обставини справи: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримводбуд плюс» звернувся до господарського суду АР Крим із позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій Утьос» суми заборгованості у розмірі 702720,80 грн., пені у розмірі 76991,24 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 35983,15 грн., а також судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано належним чином зобовязання за договорами щодо оплати виконаних робіт, що є порушенням положень ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України. Також у звязку із невиконанням відповідачем своїх зобовязань позивачем відповідно до умов договорів нараховано суму пені та відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних.

Розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні, яке відбулося 15.04.2011р. представниками позивача заявлені вимоги підтримано.

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, однак у надісланій телеграмі просив суд розглянути справу без участі свого представника, а також до вимог щодо стягнення штрафних санкцій застосувати строк позовної давності встановлений ст. 258 Цивільного кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

21.07.2008р. між ТОВ «Кримводбуд плюс» (підрядник за договором) та ТОВ «Санаторій Утьос» (замовник за договором) укладено договір підряду за № 02/08, на будівництво основи під корпус №4, №3 еліг-центру з рятувальною станцією та пляжними спорудами в смт. Гурзуф АР Крим, предметом якого є те, що підрядчик зобов'язується за завданням замовника відповідно до проектної документації на свій риск побудувати і здати йому у встановлений договором термін закінчені роботи (об'єкт будівництва) - основи під корпус №4, №3 еллінг-центру з рятувальною станцією і пляжними спорудами в смт. Гурзуф АР Крим, а замовник у свою чергу зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектну документацію, прийняти закінчені будівельні роботи (об'єкт будівництва) і сплатити їх.

До вказаного договору додатковими угодами за № 1 та № 2 від 25.07.2008р. та від 03.08.2008р. за № 3 сторонами було внесено доповнення відносно фронту робіт та їх вартості.

В подальшому 05.09.2008р. між сторонами по справі було укладено договір підряду за № 03/08 на будівництво основи під корпус №1, №2 еліг-центру з рятувальною станцією та пляжними спорудами в смт. Гурзуф АР Крим.

Предметом даного договору є також здійснення будівельних робіт позивачем за завданням відповідача та оплата останнім цих робіт, проте основи під корпуси № 1 та № 2.

До зазначеного договору сторонами також укладались додаткові угоди: № 1 від 22.09.2008р., № 2 від 20.10.2008., № 3 від 17.11.2008р., № 5 від 15.01.2009р., № 6 від 16.02.2008р. та № 7 від 10.03.2009р. відносно додаткових робіт та визначення їх вартості.

Пунктами 10.3 та 10.6 зазначених договорів визначено, що розрахунки за фактично виконані підрядником роботи в п'ятиденний термін здійснюються проміжними платежами на підставі актів виконаних робіт за формою КБ-2В і довідок про вартість виконаних і прийнятих замовником до оплати. Оплата прийнятих замовником виконаних робіт здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядчика, в перебіг 5-ти банківських днів з дати підписання акту виконаних робіт.

Згідно наданих до матеріалів справи актів приймання виконаних робіт підписаних обома сторонами та довідок про вартість виконаних робіт, позивачем було здійснено підрядні роботи на загальну суму 3859017,40 грн. (том 1, а.с. 49-153; том 2, а.с. 1-22).

Проте відповідачем прийняті роботи на вказану суму, сплачені частково у сумі 3156296,60 грн., в наслідок чого за ним утворилася заборгованість по оплаті виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт у сумі 702720,80 грн.

Факт наявності заборгованості на вказану суму підтверджується підписаним між сторонами актом звірки розрахунків станом на 12.11.2009р. (том 2, а.с. 23).

Відповідачем на дату розгляду справи не надано доказів сплати сформованої заборгованості у сумі 702720,80 грн.

Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки відповідачем не виконано належним чином зобовязання щодо оплати виконаних позивачем будівельних робіт за договорами № 02/08 від 21.07.2008р. та № 03/08 від 05.09.2008р., суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 702720,80 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відносно вимог про стягнення нарахованої суми пені у розмірі 76991,24 грн., суд має зазначити наступне.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з укладених договорів підряду за № 02/08 від 21.07.2008р. та № 03/08 від 05.09.2008р., а саме їх пунктів 13.6., сторони передбачили відповідальність за несвоєчасну оплату виконаних робіт у вигляді сплати 0,1% від простроченої суми за кожен день затримки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Отже визначена сторонами в договорах санкція за несвоєчасну оплату виконаних робіт фактично є пенею, адже відповідає ознакам такого виду санкцій встановлених як Господарським кодексом України так і Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Як вбачається з наданого до матеріалів справи розрахунку пені здійсненого позивачем, період її нарахування становить з 06.05.2009р. по 05.11.2009р., тобто в межах встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України строку для її нарахування.

Однак п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Отже оскільки позивачем хоча і здійснено нарахування штрафних санкцій у вигляді пені у строки встановлені ч. 6 ст. 232 ГК України, проте вимоги про її стягнення заявлено з порушенням п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, тобто зі спливом позовної давності.

Ч. 3 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Враховуючи те, що відповідач у телеграмі надісланій до суду на дату судового засідання наполягав на застосуванні позовної давності щодо вимог про стягнення штрафних санкцій, суд вважає за необхідне застосувати позовну давність до вимог про стягнення нарахованої суми пені у розмірі 76991,24 грн., а як наслідок враховуючи положення ч. 4 ст. 267 ЦК України це є підставою для відмови в позові в частині стягнення пені у сумі 76991,24 грн.

Оскільки три проценти річних які також просить стягнути позивач у сумі 35983,15 грн. не відносяться до штрафних санкцій визначених ст. 230 ГК України та ст. 549 ЦК України, а є окремим видом відповідальності за прострочення виконання грошового зобовязання встановленого ст. 625 ЦК України, до даних вимог не застосовуються положення п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача нарахованих трьох процентів річних у сумі 35983,15 грн. за неналежне виконання зобовязань щодо оплати виконаних позивачем будівельних робіт відповідно до ст. 625 ЦК України, підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на сторін пропорційно задоволених вимог відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій Утьос» (98600, м. Ялта, Санаторний вїзд, 4а, корпус 2; 98635, м. Ялта, вул. Гоголя, 4, кв. 40; р/р 2600210981 в КРД АППБ «Аваль», м. Сімферополь, МФО 324021, ЗКПО 33386001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримводбуд плюс» (95000, м. Сімферополь, вул. Коцюбинського, 53; р/р 260080001321472 АКБ «Чорноморський банк реконструкції та розвитку», ЗКПО 35737209, МФО 384577) заборгованість у сумі 702720,80 грн., 3% річних у сумі 35983,15 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 7387,04 грн. та 213,72 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині вимог про стягнення пені у сумі 76991,24 грн., в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.04.2011р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримМедведчук О.Л.