Рішення № 16095909, 12.04.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 216

РІШЕННЯ

Іменем України

12.04.2011Справа №5002-25/946-2011 За позовом Концерн «Алмі», вул. Болгарська, 1, м. Одеса, 65028

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 97420

про стягнення 5913,78 грн.

Суддя Копилова О.Ю.

представники:

від позивача ОСОБА_2, дов. від 06.01.2011, представник

від відповідача не зявився

Обставини справи:

Позивач - Концерн «Алмі» звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 5913,78 грн., у тому числі: 4665,10 грн. основного боргу, пеню 400,30 грн., 15% річних 557,89 грн., інфляційні збитки 290,49 грн., мотивуючі позовні вимоги порушенням з боку відповідача строків оплати наданих позивачем послуг за договором поставки № 170/10 від 30 квітня 2010 року.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строків передбачених ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

11 квітня 2011 року до суду надійшла довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якої фізична особа-підприємець ОСОБА_1 знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, 97420.

Позивач представив суду довідку за підписом президенту концерну «Алмі» та головного бухгалтеру концерну «Алмі» про відсутність відомостей щодо поточних рахунків відкритих у відповідача.

Відповідач у судове засідання не зявився, про причини відсутності суд не повідомив, про день розгляду справи був сповіщений належним чином: рекомендованою кореспонденцією.

Під час розгляду даної справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву, з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

30 квітня 2010 року між Кримською філію №5 Концерну «Алмі» та фізичною особою-підприємцем Степанюк Оленою Миколаївною був укладений договір постачання №170/10, (далі Договір).

Відповідно до положення про Кримську філію №5 Концерну «Алмі», філія є відокремленим підрозділом концерну, не має статусу юридичної особи, однак має право на укладання окремих видів договорів.

Відповідно до пункту 1.1 Договору постачальник зобовязується на умовах, що передбачені договором, постачати в асортименті товари покупцю, а покупець зобовязується приймати та оплачувати товар.

Пунктом 6.1 Договору встановлено, що постачання товару проводиться у відповідності з цінами, які погоджуються сторонами та відображаються в накладних на передачу товару.

Згідно з пунктом 6.2 Договору, товар, який постачається покупцю по дійсному договору, підлягає оплаті в строк, що не перевищує 5-ти банківських днів з моменту отримання товару.

Відповідно до пункту 3.10 Договору право власності на поставлений товар переходить від постачальника к покупцю з моменту фактичної передачі йому товару. Датою постачання товару вважається дата підписання накладної.

Відповідно відомостям, що зазначені у видатковій накладній №Рк-0104707 від 10.05.2010, яка підписана сторонами договору №170/10, Кримська філія №5 Концерну «Алмі» передала, а фізична особа-підприємець ОСОБА_1 прийняв товар на загальну суму 4665,10 грн., відвантаження відбулось 11 травня 2010 року, (а.с. 16-17).

Позивач в позовній заяві посилається на те, що протягом дії договору відповідачеві була здійснена єдина поставка товару, яка на момент подання позову до господарського суду залишилась несплаченою.

Отже, внаслідок порушення умов укладеного договору, в частині оплати за наданий товар, за відповідачем склалась заборгованість у сумі 4665,10 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 4665,10 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню 400,30 грн., 15% річних 557,89 грн., інфляційні збитки 290,49 грн.

Пунктом 8.2 Договору встановлено, що за несвоєчасну оплату отриманого товару, покупець зобовязаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що дії на момент прострочення виконання зобовязання, від суми заборгованості, за кожен день прострочення. Сплата пені не звільняє покупця від виконання зобовязань в натурі.

Згідно п. 6.1.1. Договору за порушення умов оплати замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, суд погоджується з розрахунком пені, зробленим позивачем, з урахуванням приписів Господарського кодексу України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Відповідно до пункту 8.3 Договору за прострочення виконання грошового зобовязання по оплаті поставленого товару, покупець сплачує постачальнику 15 % річних від простроченої суми заборгованості, у відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 15 квітня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, 97420, гуртожиток, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Концерну «Алмі», (вул. Болгарська, 1, м. Одеса, 65028, ідентифікаційний код 23865458, п\р 2600131512 АБ «Південний», МФО 328209) 5913,78 грн., у тому числі: 4665,10 грн. основного боргу, пеню 400,30 грн., 15% річних 557,89 грн., інфляційні збитки 290,49 грн.

3.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, 97420, гуртожиток, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Концерну «Алмі», (вул. Болгарська, 1, м. Одеса, 65028, ідентифікаційний код 23865458, п\р 2600131512 АБ «Південний», МФО 328209) 102,00 грн. державного мита.

4.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, 97420, гуртожиток, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Концерну «Алмі», (вул. Болгарська, 1, м. Одеса, 65028, ідентифікаційний код 23865458, п\р 2600131512 АБ «Південний», МФО 328209) 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКопилова О.Ю.

Рішення оформлене 15 квітня 2011 року