Рішення № 16095900, 13.04.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

13.04.2011Справа №5002-24/737-2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталкер" (97400, м.Євпаторія, вул.Привокзальна, 3)

До відповідача Приватного підприємства "Мастер-97" ( 97400, м.Євпаторія, вул.Дьомишева, буд.112)

Про стягнення 21 536,12 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

представники:

Від позивача ОСОБА_1., представник за довіреністю від 21.02.2011р., паспорт НОМЕР_1 виданий 14.04.1998р.

Від відповідача не зявився.

Обставини справи: до господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Сталкер" з позовом до Приватного підприємства "Мастер-97" про стягнення 21 536,12 грн.

Позовні вимоги мотивовані наступним: між ТОВ "Сталкер" та ПП "Мастер-97" 01.10.2007р. був укладений договір постачання №22.

На виконання умов договору, позивач у період часу з жовтня 2007р. до грудня 2007р. здійснив поставку товарів, а відповідач прийняв товар через повноважних осіб, на загальну суму 219139,39 грн.

Відповідач за період з жовтня 2007р. до грудня 2007р. перерахував на рахунок позивача суму у розмірі 197603,27 грн., тобто виконав свої зобовязання частково.

Позивач стверджує, що на момент подання позовної заяви, заборгованість відповідача складала 21536,12 грн.

Ґрунтуючись на викладеному, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 21536,12 грн.

Також позивач просить судові витрати покласти на відповідача.

Позивач було надано письмові пояснення від 30.03.2011 р. в обґрунтування заявлених позовних вимог.

Відповідач явку представника у судове засідання жодного разу не забезпечив, відзив на позов не представив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за відсутністю відповідача.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

01.10.2007 р. між позивачем ( постачальник ) та відповідачем ( замовник ) було укладено договір поставки №62 ( а. с. 8 ).

Відповідно до п. 1 вказаного договору постачальник зобовязався поставляти замовнику сантехнічні матеріали ( Товар ) в строки та асортименті, що вказані у заявках замовника, а замовник зобовязується сплатити постачальнику ціну поставленого товару.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами Договору.

У виконання умов вищевказаного договору позивач поставив на користь відповідача за період з 22.10.2007 р. по 14.12.2007 р. обумовлені договором товари на загальну суму 219139, 39 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, які були підписані представниками обох сторін та завірені відповідними печатками ( а. с. 9 25 ).

Факт надання позивача та отримання відповідачем поставленого позивачем товару підтверджується також наявними в матеріалах справи довіреностями, виписаними відповідачем своїм представникам на отримання товару ( а. с. 26 30 ).

Відповідно до п. 1.2 вказаного договору оплата поставленого товару здійснюється на підставі рахунку постачальника. Оплата повинна бути проведена не пізніше 10 ти календарних днів з моменту отримання рахунку постачальника.

Відповідно до п. 1.3 вказаного договору оплата проводиться шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на рахунок постачальника, а також можлива і передоплата.

Відповідно до п. п. 3.1.3 вказаного договору замовник зобовязався, зокрема, не пізніше 10 ти календарних днів оплатити рахунок постачальника за поставлену продукцію.

Позивачем було виписані наступні рахунки для оплати поставленого товару: № С 0594 від 30.10.2007 р. на суму 14718,94 грн., №С 0598 від 01.11.2007 р. на суму 24179,96 грн., С 0623 від 14.11.2007 р. на суму 5686,86 грн., С 0631 від 19.11.2008 р. на суму 24237,65 грн., С 0642 від 23.11.2007 р. на суму 25146,65 грн., С 00580 від 22.10.2007 р. на суму 14647,76 грн., С 00587 від 25.10.2007 р. на суму 13390,00 грн., С 0592 від 29.10.2007 р. на суму 27508,10 грн., С 0599 від 02.11.2007 р. на суму 7485,36 грн., С 0604 від 06.11.2007 р. на суму 12769,94 грн., С 0612 від 08.11.2007 р. на суму 4994,23 грн., С 0614 від 12.11.2007 р. на суму 8356,38 грн., С 00628 від 16.11.2007 р. на суму 700,60 грн., С 0630 від 17.11.2007 р. на суму 13780,84 грн., С 0651 від 29.11.2007 р. на суму 9960,28 грн., С 00659 від 06.12.2007 р. на суму 10362,26 грн., С 0670 від 14.12.2007 р. на суму 1213,58 грн. Таким чином всього було виписано рахунків на суму 219139,39 грн.

Однак відповідач взяті на себе зобовязання за вищевказаним договором поставки виконав неналежним чином, сплативши за отриманий товар тільки 197603,27 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками ( а. с. 31 35 ).

Таким чином відсутні докази сплати поставленого позивачем товару на суму 21536,12 грн.

Суд зауважує на тому, що в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем рахунків, виписаних позивачем. Однак той факт, що рахунки сплачувалися відповідачем, хоч і частково, вже свідчить про те, що вони ним отримувалися належним чином.

Також необхідно вказати на те, що позивач звертався до відповідача з претензією №26 від 17.09.2010 р., яка містить вимогу про сплату залишку заборгованості у розмірі 21536,12 грн. ( а. с. 36 ).

Вказана претензія була отримана відповідачем 18.10.2010 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням ( а. с. 38 ).

Однак на адресу позивач від відповідача надійшов тільки лист від 23.02.2011 р., відповідно до якого повідомлялося тільки про те, що директором ПП «Мастер 97» в березні 2009 р. призначено В. А. Мартинова та міститься запевнення розібратися в ситуації та повідомити про результат.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Однак відповідач у встановлений строк заборгованість за поставлений товар не сплатив.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач, всупереч положень ст.. 33 ГПК України, доказів сплати заборгованості суду не представив.

При таких обставинах позовні вимоги підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Також суд зауважує на тому, що відповідно до підпункту ”а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року N 7-93 зі змінами та доповненнями із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлена ставка державного мита у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (102 грн.) і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (25500 грн.).

Як вбачається з позовної заяви, позивач просив суд стягнути з відповідача 21 536,12 грн.

Так 1 відсоток від вказаної суми становить 215,36 грн., тоді як з платіжнього доручення №27 від 04.02.2011 р. вбачається, що держмито сплачено у розмірі 102,00 грн.

Таким чином підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету м. Сімферополь державне мито у розмірі 113,36 грн.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України та повідомлено, що повний текст буде складено 14.04.2011 р. Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 14.04.2011 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з приватного підприємства "Мастер-97", 97400, м.Євпаторія, вул. Дьомишева, буд.112, ( р/р 260026009133006001 в ФОАО МКБ КРД, м. Сімферополь, МФО 384685, ЄДРПОУ 25131789 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сталкер", 97400, м. Євпаторія, вул. Привокзальна, 3, ( р/р 26008054954955 в КРУ КБ «Приватбанк», МФО 384436, ЄДРПОУ 32578433 ) заборгованість у розмірі 21 536,12 грн., державне мито у розмірі 215,36 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сталкер", 97400, м. Євпаторія, вул. Привокзальна, 3, ( р/р 26008054954955 в КРУ КБ «Приватбанк», МФО 384436, ЄДРПОУ 32578433 ) на користь Державного бюджету м. Сімферополя ( р/р 31115095700002; Одержувач Державний бюджет м. Сімферополя; Код платежу 22090200 ; ЄДРПОУ 34740405; Банк ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь; МФО 824026) державне мито у розмірі 113,36 грн.

Видати накази після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКолосова Г.Г.