Рішення № 16095895, 11.04.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 216

РІШЕННЯ

Іменем України

11.04.2011Справа №5002-25/905-2011 За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача Керченської міської ради, вул. Кірова, 17, м. Керч, 98300

третя особа Управління державного казначейства у м. Керчі Головного управління державного казначейства України в АР Крим, вул. Свердлова, 21, м. Керч, 98320

про визнання права власності на земельну ділянку

Суддя Копилова О.Ю.

представники:

від позивача ОСОБА_2., дов. від 29.07.2009, представник

від відповідача - не зявився

від третьої особи не з'явився

Обставини справи:

Позивач Фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Керченської міської ради, просить суд визнати за відповідачем право власності на земельну ділянку площею 0,0125 га вартістю 43570,00 грн., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 кадастровий номер 011120000:01:012:0813 для обслуговування нежитлової будівлі літ «Н» площею 397,9 м2, яка належить йому на правах власності, мотивуючи позовні вимоги посиланням на ст. 127, ст. 128 Земельного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 04 квітня 2011 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Управління державного казначейства у м. Керчі Головного управління державного казначейства України в АР Крим.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в строки, що передбачені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач у судовому засіданні представив суду письмові пояснення по справі.

Відповідач у судове засідання не зявився, про причини відсутності суд не повідомив, у відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 04.04.11 (вх. №11413) зазначив, що не заперечує проти задоволення позовних вимог, щодо визнання права власності за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на земельну ділянку, та просить суд розглянути справу за його відсутністю.

Третя особа в судове засідання не зявилась, явку своїх представників в судове засідання не забезпечила, про причини відсутності суду не повідомила. Про дату розгляду справи повідомлена належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд

встановив:

Рішенням господарського суду АР Крим по справі №2-22/9861-2006 за позивачем - фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 визнано право власності на житлову будівлю літ. «Н», загальною площею 392,9 кв. м., вартістю 247360,00 грн., розташовану по АДРЕСА_2.

Між Керченською міською радою та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку під обслуговування нежитлових приміщень, що примикають до власності (магазин), яка знаходиться по АДРЕСА_2 в районі торгового комплексу західної платформи автовокзалу в м. Керч, згідно з рішенням 30 сесії Керченської міської ради АР Крим 5 скликання від 18.03.2008 кадастровий номер 011120000001:012:0813, (пункт 1 договору оренди).

Зазначений договір зареєстрований у Керченському міському відділі Кримської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» при Держкомземі України за №040800800380 23 вересня 2008 року.

Пунктом 3.7 договору оренди передбачено припинення дії договору у разі придбання орендарем земельної ділянки у власність.

Рішенням 46 сесії 5 скликання Керченської міської ради від 26 травня 2009 року «Про передачу земельної ділянки несільськогосподарського призначення у власність шляхом викупу громадянину України ОСОБА_1 під обслуговування нежилих приміщень, що примикають к власності (магазин) по вул. АДРЕСА_2 з урахуванням змін, що внесені рішенням 50 сесії 5 скликання Керченської міської ради від 12 листопада 2009 року «Про внесення змін в пункт 4.1 рішення 46 сесії 5 скликання Керченської міської ради від 26 травня 2009 року «Про передачу земельної ділянки несільськогосподарського призначення у власність шляхом викупу громадянину України ОСОБА_1 під обслуговування нежилих приміщень, що примикають к власності (магазин) по АДРЕСА_2 вирішено припинити право оренди земельної ділянки площею 0,0125 га громадянину ОСОБА_1 під обслуговування нежилих приміщень, що примикають к власності, в районі торгового комплексу західної платформи автовокзалу по АДРЕСА_2, що надана для обслуговування нежилих приміщень, що примикають к власності, в районі торгового комплексу на західній платформі автовокзалу по АДРЕСА_2, в м. Керч та розірвати достроково договір оренди земельної ділянки №040600800380 від 23.09.2008.

Пунктом 2 рішенням 46 сесії 5 скликання Керченської міської ради від 26 травня 2009 року вирішено передати у власність шляхом викупу громадянину України ОСОБА_1 під обслуговування нежилих приміщень, що примикають к власності (магазин) по АДРЕСА_2 земельну ділянку , загальною площею 0,0125 га, кадастровий №0111200000:01:012:0813, за рахунок землекористування ОСОБА_1, Центральна селітебна економіко-планувальна зона К2-3.

Частиною 8 статті 128 Земельного кодексу України встановлено, що ціна земельної ділянки визначається за експертною грошовою оцінкою, що проводиться організаціями, які мають відповідну ліцензію на виконання цього виду робіт, на замовлення органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Фінансування робіт з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється за рахунок внесеного покупцем авансу, що не може бути більшим ніж 20 відсотків вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки.

Позивач в позовній заяві зазначив, що вартість земельної ділянки, станом на 2009 рік, відповідно до грошової оцінки землі, що проведена субєктом оціночної діяльності, відповідно до ліцензії №111851 серія АБ від 26.11.2004, склала 43570,00 грн.

Відповідно до пункту 3 рішення 46 сесії 5 скликання Керченської міської ради від 26 травня 2009 року, ціна продажі земельної ділянки, загальною площею 0,0125 га, під обслуговування нежилих приміщень, що примикають к власності (магазин) по АДРЕСА_2 затверджена в розмірі 43570,000 грн.

Пунктом 4.1 рішенням 46 сесії 5 скликання Керченської міської ради від 26 травня 2009 року з урахуванням змін, що внесені рішенням 50 сесії 5 скликання Керченської міської ради від 12 листопада 2009 року однією із умови встановлених ОСОБА_1 для купівлі земельної ділянки є укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки в строк до 27 листопада 2009 року.

20 листопада 2009 року між Керченською міською радою та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки №20/11-1, відповідно до умов якого, продавець передав, а покупець купив земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,0125 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер 0111200000:01:012:0813, цільове призначення землі житлової та громадської забудови; склад угідь забудовані землі, землі які віднесені до графи 42 за формою 6-зем; правовий режим земельна ділянка, яка належить на праві власності територіальній громаді правом представляти інтереси якої і приймати від її імені рішення наділена Керченська міська рада. Продаж здійснюється без зміну цільового призначення земельної ділянки, (пункт 1.1 договору купівлі-продажу).

Відповідно до довідки Управління земельних ресурсів Керченської міської ради (вих. №178/27-01-15 від 29.10.09) розмежування земель державної власності та комунальної власності на території міста Керчі не проводилось. Земельна ділянка, що розташована по АДРЕСА_2 відноситься к категорії земель (ст. 19 Земельного кодексу України) землі житлової та загальної забудови та є комунальною власністю, (а.с. 20).

Пунктом 2.1 договору купівлі-продажу встановлено, що продаж земельної ділянки здійснюється за 43570,00 грн., які покупець 22.07.2009 згідно платіжного доручення №747 від 21.07.2009 сплатив продавцю повністю.

В матеріалах справи міститься світлокопія платіжного доручення №747 від 21 липня 2009 року на суму 43570,00 грн. з призначенням платежу надходження від продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення по АДРЕСА_2, загальною площею 0,0125 га., кадастровий номер 0111200000:01:012:0813, відповідно рішення 46 сесії 5 скликання від 26.05.2009, (а.с. 11).

Крім того, в матеріалах справи знаходиться лист фінансового управління Керченської міської ради (вих. №23.3-03/44 від 03.02.2011) відповідно до якого сплачені фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 43570,00 грн. за платіжним дорученням №747 від 21 липня 2009 року зараховані до місцевого бюджету м. Керчі в сумі 23963,50 грн. (55%), до державного бюджету в сумі 4357,00 грн. (10%), в доход АР Крим в сумі 15 249,50 грн. (35%), (а.с. 12).

Відповідно до пункту 3.4 договору купівлі-продажу земельної ділянки, приймання-передачі земельної ділянки здійснюється за двостороннім актом приймання передачі вільної форми, який підписується сторонами в день укладання договору.

В матеріалах справи знаходиться акт приймання-передачі земельної ділянки від 20.11.2009, який підписаний та скраплений печатками сторін, (а.с. 19).

Відповідно до частини 7 статті 128 Земельного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню. Документ про оплату або про сплату першого платежу (у разі продажу земельної ділянки з розстроченням платежу) є підставою для видачі державного акта на право власності на земельну ділянку та її державної реєстрації.

Відповідно до пункту 5.7 договору купівлі-продажу сторони домовились, що для додержання вимог чинного законодавства України щодо укладання договорів купівлі-продажу земельних ділянок, продавець та покупець не пізніше 27листопада 2009 року повинні зявитись до нотаріуса для нотаріального посвідчення договору з наданням передбачених чинним законодавством документів, які відповідно до діючого законодавства необхідні для його нотаріального посвідчення.

Позивач в позовній заяві посилається на ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору, ненадання позивачу державного акту на землю, що позбавляє позивача можливості одержання державної реєстрації свого права на землю.

В матеріалах справи міститься світлокопія листа приватного нотаріусу Керченського міського округу ОСОБА_3 від 11.09.09. (вих. №39) що адресований фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, про неможливість нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, у звязку із ненаданням Керченською міською радою документів, які необхідні для такого посвідчення, (а.с. 74).

Позивач мотивує позовні вимоги тим, що ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору призвело до укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки №20/11-1 між сторонами у простій письмовій формі, у звязку із чим у позивача виникла необхідність звернутись до суду з позовом про визнання права власності за ним на земельну ділянку.

Статтею 127 Земельного кодексу України встановлено, що органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених Земельним кодексом України.

Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону здійснюється у випадках та порядку, встановлених главою 21 Земельного кодексу України.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується, зокрема, цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою.

Згідно до ст. 209 Цивільного кодексу України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.

Відповідно до ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

За умовами укладеного договору, він підлягає нотаріальному посвідченню до 27 листопада 2009 року.

Як вказує позивач, відповідач ухилився від нотаріального посвідчення укладеного між сторонами договору купівлі продажу земельної ділянки.

Відповідно до ст. 220 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору порушує права позивача на належне користування придбаним майном.

Згідно зі ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Факт виконання сторонами договору купівлі-продажу земельної ділянки №20/11-1від 20 листопада 2009 року підтверджується самим фактом передачі земельної ділянки за актом приймання передачі покупцю та сплати продавцю встановленої договором суми за отримання земельної ділянки у власність.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що, у розумінні ст. 180 Господарського кодексу України, сторонами були виконані всі істотні умови спірного договору щодо передачі обєкту купівлі продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із пунктом 5 статті 12 Цивільного кодексу України, якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

Статтею 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України визнання права власності на майно є одним із способів захисту права власності. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем, під час розгляду даної справи, не було надано суду належних доказів вжиття заходів або вчинення дій, спрямованих на виконання зобовязання щодо нотаріального посвідчення укладеного договору купівлі продажу земельної ділянки №20/11-1від 20 листопада 2009 року.

Отже, виходячи зі змісту вищенаведеного, враховуючи те, що відповідачем порушується право власності позивача на придбану земельну ділянку, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 14 квітня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Визнати за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на земельну ділянку площею 0,0125 га вартістю 43570,00 грн., що розташована за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер 011120000:01:012:0813 для обслуговування нежитлової будівлі літ «Н» площею 397,9 м2.

3.Стягнути з Керченської міської ради, (вул. Кірова, 17, м. Керч, 98300, ідентифікаційний код 34740946) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 435,70 грн. державного мита.

4.Стягнути з Керченської міської ради, (вул. Кірова, 17, м. Керч, 98300, ідентифікаційний код 34740946) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКопилова О.Ю.

рішення оформлене 14 квітня 2011 року