Рішення № 16095838, 12.04.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 317

РІШЕННЯ

Іменем України

12.04.2011Справа №5002-28/932-2011 За позовом Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Крим» публічного акціонерного товариства 2Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (97006, АР Крим, Черовоногвардійський район, с. Калініно, вул. Калініна, 1 а).

До відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1).

Про стягнення 16524,60 грн.

Суддя С.О.Лукачов

представники:

Від позивача ОСОБА_2, представник, довіреність № 200/29 від 25.012.011 р.

Від відповідача не зявився, повідомлений належним чином.

Суть спору: Дочірнє підприємство «Ілліч-Агро Крим» публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» звернулось до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованість в сумі 16524,60 грн. основного боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не поставив в повному обсязі товар, за який позивач сплатив кошти.

Представник відповідача у засідання суду двічі не зявився, відзив на позов не надав. Про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи, у звязку з чим, справа розглядається за наявними у неї матеріалами в порядку статті 75 ГПК України.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

Після вияснення всіх обставин справи та перевірення доказів, суд видалявся для прийняття рішення по даній справі до нарадчої кімнати.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно зі статтею 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем були виставлені позивачу рахунки на виготовлення тари: рахунок № 1 від 29.01.2008 р. на суму 14800,00 грн. та рахунок № 40 від 06.08.2008 р. на суму 30500,00 грн. (а. с. 20-21).

Позивачем, на виконання зобовязання перед відповідачем, були перераховані за вказаними рахунками кошти: платіжним дорученням № 498 від 18.02.2008 р. на суму 310,00 грн., платіжним дорученням № 497 від 18.02.2008 р. на суму 5000,00 грн., платіжним дорученням № 714 від 20.03.2008 р. на суму 5000,00 грн., платіжним дорученням № 715 від 20.03.2008 р. на суму 2000,00 грн. та платіжним дорученням № 1691 від 08.08.2008 р. на суму 30500,00 грн. (а. с. 22-24).

Всього позивачем були перераховані відповідачеві кошти у розмірі 42810,00 грн. за виготовлення тари.

Проте, відповідачем була виготовлена та поставлена тара не в повному обсязі, а лише на суму 26285,40 грн., що підтверджується: накладною № 94 від 23.05.2008 р. на суму 504,00 грн., накладною № 97 від 03.07.2008 р. на суму 1177,90 грн., накладною № 95 від 23.05.2008 р. на суму 826,00 грн., накладною № 33 від 13.08.2008 р. на суму 1505,00 грн., накладною б/н від 22.08.2008 р. на суму 1637,00 грн., накладною № 131 від 17.09.2008 р. на суму 3150,00 грн., накладною б/н від 02.09.2008 р. на суму 1193,50 грн., накладною б/н від 03.10.2008 р. на суму 2282,50 грн., накладною б/н від 24.10.2008 р. на суму 1418,00 грн., накладною б/н від 20.11.2008 р. на суму 2453,00 грн., накладною № 25 від 12.02.2009 р. на суму 2453,00 грн., накладною б/н від 13.04.2009 р. на суму 2381,50 грн., накладною № 102 від 12.08.2009 р. на суму 907,50 грн., накладною № 104 від 18.09.2009 р. на суму 2997,00 грн., накладною б/н від 14.12.2009 р. на суму 1363,50 грн. (а. с. 25-39).

У звязку з чим у відповідача перед позивачем склалась заборгованість у розмірі 16524,60 грн.

19.01.2011 р. позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про сплату боргу вих. № 255/10 з актом звірки розрахунків (а. с. 40).

Акт звірки взаємних розрахунків був підписаний відповідачем, про що свідчить підпис Гончарової К.Є. на даному акті. Проте, сума заборгованості не сплачена та вимога залишена без відповіді.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Відповідач не представив суду належних доказів відсутності з його боку заборгованості або контррозрахунок суми позову, у звязку з чим позовні вимоги щодо стягнення боргу у розмірі 16524,60 грн. підлягають задоволенню.

Витрати позивача по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, судом покладаються на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені 12.04.2011р.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України 14.04.2011р.

Враховуючи викладене та керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Крим» публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (97006, Червоногвардійський район, с. Калініно, вул. Калініна, 1 а, код ЄДРПОУ 34383237) заборгованість в сумі 16524,60 грн., державне мито у розмірі 165,25 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримЛукачов С.О.