Рішення № 16093966, 14.03.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 317

РІШЕННЯ

Іменем України

14.03.2011Справа №5002-28/329-2011 За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1).

До відповідача Державного підприємства «Санаторій «Алуштинський» (98500, м. Алушта, вул. Жовтнева, 16).

Про стягнення 36187,34 грн.

Суддя С.О. Лукачов

представники:

Від позивача ОСОБА_1., представник, довіреність від 13.01.2011 р.

Від відповідача не зявився.

Суть спору: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Державного підприємства «Санаторій «Алуштинський» про стягнення суми заборгованості по договорам № 192, № 194, №195, № 196 від 12 березня 2010 р. в розмірі 36187,34 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобовязань по своєчасній оплаті товару.

Представник відповідача у засідання суду двічі не зявився, відзив на позов не надав. Про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи, у звязку з чим, справа розглядається за наявними у неї матеріалами в порядку статті 75 ГПК України.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

Після вияснення всіх обставин справи та перевірення доказів, суд видалявся для прийняття рішення по даній справі до нарадчої кімнати.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2010 р. між ДП «Санаторій «Алуштинський» (покупець) та Фізичної особою-підприємцем ОСОБА_2 (постачальник) був укладений договір № 191 (а.с. 10-12), договір № 194 (а.с. 14-16), договір № 195 (а.с. 18-20), договір № 196 (а.с. 22-24). Згідно яких Постачальник передає у власність Покупця товар, а Покупець сплачує товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації, що додаються до цих договорів і є їх невідємною частиною ( а.с. 13, 17, 21,25). Строк дії договорів сплив 31 грудня 2010 р.

Договір № 191 від 12.03.2010 р. на загальну суму 179340,00 грн., договір № 194 від 12.03.2010 р. на загальну суму 38460,00 грн., договір № 195 від 12.03.2010 р. на загальну суму 19500,00 грн., договір № 196 від 12.03.2010 р. на загальну суму 38460,00 грн.

Позивач належним чином виконав зобовязання за договором та поставив товар, проте відповідач не в повному обсязі сплатив за поставлений товар, у звязку з чим у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 36187,34 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 30.06.2010 р. підписаний позивачем та відповідачем та скріплений їх печатками.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Позивачем була направлена на адресу відповідача претензія від 20.12.2010 р. (а.с. 27), з вимогою оплати заборгованості по договору № 191 від 12.03.2010 р та претензія від 20.12.2010 р. (а.с. 28), з вимогою оплати заборгованості по договорам № 194, № 195, № 196 від 12.03.2010 р.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Відповідач не представив суду контррозрахунок суми позову, а також не надав доказів сплати боргу, у звязку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

За викладених обставин, позов щодо стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 36187,34 грн. підлягає задоволенню.

Витрати позивача по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, судом покладаються на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені 14.03.2011р.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України 16.03.2011р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Державного підприємства «Санаторій «Алуштинський» (98500, м. Алушта, вул. Жовтнева, 16, код ЄДРПОУ 32322874) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму заборгованості по договорам № 191, № 194, № 195, № 196 від 12 березня 2010 р. у розмірі 36187,34 грн., державне мито у розмірі 361,87 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримЛукачов С.О.