Рішення № 16093893, 28.02.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 217

РІШЕННЯ

Іменем України

28.02.2011Справа №5002-25/386-2011 За позовом Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне обєднання» Красноперекопської міської ради, (вул. Менделєєва, 1, м. Красноперекопськ, 96000)

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 7721,65 грн.

Суддя Копилова О.Ю.

представники:

від позивача ОСОБА_2., дов. від 02.02.2010, представник

від відповідача не зявився

Обставини справи:

Позивач - Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне обєднання» звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 7721,65 грн., у тому числі: 5440,88 грн. основного боргу, пеню 2280,77 грн., мотивуючі позовні вимоги порушенням з боку відповідача строків оплати орендної плати за договором 28 лютого 2007 року.

Позивач у судовому засіданні представив суду заяву, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 5440,88 грн. та суму пені, яка складає 361,10 грн.

Суд, розглянувши надану заяву, розцінює її як заяву про зменшення розміру позовних вимог, та вважає за необхідним прийняти її до розгляду.

Відповідач у судове засідання не зявився, про причини відсутності суд не повідомив, про день розгляд справи був сповіщений належним чином: рекомендованою кореспонденцією.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

23 лютого 2011 року до суду надійшла довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно судового запиту від 14 лютого 2011 року, відповідно до якої, станом на 21 лютого 2011 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 значиться за адресою: мікрорайон 2, будинок 12, кв 33, м.Красноперекопськ, 96000.

Під час розгляду даної справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву, з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

28 лютого 2007 року між Комунальним житлово-експлуатаційним підприємством та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір оренди індивідуального ухваленого (нерухомого) майна (далі Договір).

Відповідно до умов договору, зокрема пункт 1.1 Договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуальне ухвалене майно площею 65,0 кв.м., розташоване за адресою: вул. Спортивна, 1, підвальне приміщення, вартість якого складає 48476,35 грн., що знаходиться на балансі Комунального житлово-експлуатаційного підприємства. Приміщення передане в оренду з метою розміщення кафе-бару.

Відповідно до пункту 3.1. Договору орендна плата визначається на підставі рішення виконавчого комітету №115 від 23 червня 2006 року та складає без ПДВ за перший місяць оренди 65 м.кв. х 10 грн. х 0,7 = 455,00 грн. ПДВ 91,00 грн., загальна сума орендної плати складає 546,00 грн.

Згідно з пунктом 3.2 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пункт 3.3 договору визначає, що орендна плата перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно не пізніше 25 числа поточного місяця. Орендар зобовязаний здійснити оплату через касу підприємства не пізніше 25 числа кожного місяця.

Відповідно до пункту 5.2 Договору орендар зобовязаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Строк дії договору визначений пунктом 10.1 Договору та становить 364 дня, які діють з 28 лютого 2007 року по 30 січня 200 року включно.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором, зокрема, щодо сплати рахунків, за відповідачем утворилась заборгованість за період: березень 2007 року січень 2008 року включно.

Таким чином, несплаченими залишились рахунки-акти від 21.04.07 №394 на суму 447,96 грн., від 22.05.2007 №525 на суму 447,96 грн., від 18.06.2007 №634 на суму 748,63 грн., від 16.07.2007 №756 на суму 562,48 грн., від 15.08.2007 №876 на суму 570,35 грн., від 24.09.2007 №1,021 на суму 573,77 грн., від 20.10.2007 №1095 на суму 586,39 грн., від 21.11.2007 №1102 на суму 603,40 грн., від 20.12.2007 №1419 на суму 616,67 грн., від 19.01.2008 №1504 на суму 629,62 грн., від 21.02.2008 №1520 на суму 653,65 грн., а разом на суму 6440,88 грн.

Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідачем у лютому 2008 року здійснена часткова сплата заборгованості у сумі 1000,00 грн., у звязку із чим залишок боргу склав 5440,88 грн.

Рішенням Красноперекопської міської ради 50 сесії 5 скликання №548 від 25 березня 2009 року про зміну найменування комунального житлово-експлуатаційного підприємства м. Красноперекопська та затвердження його статуту вирішено перейменувати комунальне житлово-експлуатаційне підприємство м. Красноперекопська в Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне обєднання» Красноперекопської районної ради.

Таким чином, Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне обєднання» Красноперекопської районної ради є правонаступником усіх прав та обовязків Комунального житлово-експлуатаційного підприємства м. Красноперекопська.

08 червня 2010 року позивачем на адресу відповідача було направлено попередження, з вимогою сплати заборгованості за договором оренди у сумі 5440,88 грн.

Однак, відповідач на попередження позивача не відповів, сплату заборгованості не здійснив.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 5440,88 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 361,10 грн.

Згідно п. 3.5 Договору орендна плата, що перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації та стягується з урахуванням пені в розмірі 120% облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексу інфляції за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, суд погоджується з розрахунком пені, зробленим позивачем, з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 02 березня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, інд. номер НОМЕР_1 на користь Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне обєднання» Красноперекопської міської ради, (вул. Менделєєва, 1, м. Красноперекопськ, 96000, ЄДРПОУ 03360816, МФО 384577, р/р 26000000132537 АКБ «ЧБРР») 5801,98 грн. заборгованості, в тому числі: 5440,88 грн. основного боргу, 361,10 грн. суми пені.

3.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, інд. номер НОМЕР_1 на користь Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне обєднання» Красноперекопської міської ради, (вул. Менделєєва, 1, м. Красноперекопськ, 96000, ЄДРПОУ 03360816, МФО 384577, р/р 26000000132537 АКБ «ЧБРР») 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКопилова О.Ю.