Рішення № 16093895, 28.02.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 217

РІШЕННЯ

Іменем України

28.02.2011Справа №5002-25/6040-2010 За позовом Красноперекопського міжрайонного прокурора, (м. Красноперекопськ, вул. Чапаєва, 17а, 96000) в інтересах держави в особі Красноперекопського управління водного господарства, (м. Красноперекопськ, вул. 3-я Промислова, 6, 96000)

до відповідача Селянське фермерське господарство «Агрис», (Красноперекопський район, вул. Зелена, 1, с. Совхозне)

про стягнення 327736,53 грн.

Суддя Копилова О.Ю.

представники:

від позивача ОСОБА_1, дов. №04/09-02 від 10.01.2011, ю/к

від відповідача ОСОБА_2, дов. від 20.01.2011, представник

від прокуратури не зявився

Обставини справи:

Красноперекопський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Красноперекопського управління водного господарства звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Селянського фермерського господарства «Агрис», просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 327736,53 грн., у тому числі: 278650, 23 грн. сума основного боргу, 49086, 30 грн. сума штрафних санкцій, мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушенні взятих на себе зобовязань за договором від 14.04.2010 №48 неналежним чином здійснював оплату наданих послуг.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 01 лютого 2011 року строк розгляду справи продовжений за клопотанням сторін в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивачем не вірно зазначена ціна за 1000 куб. м. води, у звязку із чим не вірно підрахована основна сума заборгованості та сума штрафних санкцій.

За розрахунком відповідача сума основного боргу Селянського фермерського господарства «Агрис» перед Красноперекопським управлінням водного господарства по договору від 14.04.2010 №48 становить 80624,16 грн.

Відповідач у судовому засіданні заявив клопотання про зупинення провадження по справі до набрання законної сили рішенням у справі №5002-24/558-2011, мотивуючи клопотання тим, що рішення у справі №5002-24/558-2011 прямо вплине на розгляд справи

№ 5002-25/6040-2010.

Позивач проти заявленого відповідачем клопотання щодо зупинення провадження по даній справі заперечує, просить суд відмовити в його задоволенні.

Розглянувши заявлене клопотання, суд виходить з того, що задоволення клопотання про зупинення провадження по справі № 5002-25/6040-2010 до набрання законної сили рішенням у справі №5002-24/558-2011, значно затягне судовий процес, тим самим порушить права іншого учасника судового процесу що суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Також, оскільки матеріали справи в повній мірі сформульовані та у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання.

Крім того, відповідач надав суду клопотання про надання йому відстрочення виконання судового рішення по даній справі до 15 липня 2011 року, мотивуючи клопотання тим, що Селянське фермерське господарство «Агрис» позовні вимоги визнає, однак, у звязку із сезонним характером отримання грошових коштів зараз не в змозі розрахуватись з позивачем.

Позивач підтримав заявлене відповідачем клопотання про надання відстрочення виконання рішення до 15 липня 2011 року, про що зробив відповідний надпис на клопотанні.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

10 квітня 2010 року між Красноперекопським управлінням водного господарства та Селянським фермерським господарством «Агрис» був укладений договір про надання послуг з подачі води на полив сільськогосподарських культур №48, (далі Договір), який передбачає умови та порядок подачі води для поливу сільськогосподарських культу, а також розрахунків за послуги по її подачі.

Згідно з пунктом 2.1.5 Договору виконавець зобовязаний на підставі звірки розрахунків за послуги з подачі води до 5 числа наступного за звітним місяцем надавати замовнику остаточний рахунок за послуги попереднього місяця. Остаточний рахунок до 10 числа наступного за звітним місяцем.

Пунктом 2.2.2 Договору встановлено, що замовник зобовязаний за 5 днів до початку кожної декади письмово подавати виконавцю заявку на необхідний обсяг подачі води, безпосередньо перед поливами подавати уточнену заявку, яка є підставою для включення насосної станції, відкриття засувки, тощо.

Відповідно до пункту 2.2.3 Договору замовник зобовязаний своєчасно оплачувати виконавцю вартість послуг з подачі замовлених обсягів води.

Згідно з пунктом 2.2.9 Договору замовник зобовязаний забезпечити звірку обсягів поданої води та використаної електроенергії, підписання відповідних актів до 5-го числа наступного за розрахунковим місяцем.

Відповідно до пункту 4.1 Договору оплата вартості послуг з подачі води на полив зрошуваних земель здійснюється за договірною ціною вартості послуг з подачі 1 куб. м. води за фактично подані обсяги води відповідно до положень Методики формування ціни на подачу води на зрошення, промислові та комунікаційні потреби, затвердженої наказом Держводгоспу від 29 листопада 2006 року №233.

Пунктом 4.2. Договору визначено, що договірна ціна узгоджується у протоколі погодження договірної ціни на послуги з подачі 1 куб. м. води.

Згідно пункту 4.3. Договору замовник щомісячно, до 10 числа поточного місяця, здійснює попередню оплату вартості послуг з подачі замовлених обсягів води.

Відповідно до пункту 4.5. Договору підставою для платежів за фактично подані замовнику обсяги води на полив зрошуваних земель є: двохсторонній акт звірення обсягів використаної електроенергії по точці водовиділу; діючий на період розрахунків тариф на 1 кВт.год.електроенергії, відповідно до встановленого НКРЕ порядку.

Прокурор в позовній заяві зазначає, що відповідачем систематично порушувались умови договору №48, у звязку із чим, станом на 01 листопада 2010 року за Селянським фермерським господарством «Агрис» склалась заборгованість за надання послуг по подачі води в сумі 278650,23 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідач під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 278650,23 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, прокурор просить суд стягнути з відповідача суму штрафних санкцій в розмірі 49086,30 грн.

Згідно п. 5.3. Договору за невиконання замовником пункту 4.1 Договору встановлюється пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент нарахування пені, від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати послуг з моменту виставлення рахунку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Але, суд вважає за необхідне врахувати наступне.

Як вказувалось раніше, до суду надійшла заява позивача про відстрочення виконання рішення по даній справі до 15 липня 2011 року

Так, згідно до ч. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем були порушені умови укладеного між сторонами договору, відповідачем визнано суму боргу у повному обсязі, а позивачем підтримано клопотання відповідача про надання йому відстрочення виконання рішення, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, але з наданням відповідачу розстрочення виконання рішення по даній справі до 15 липня 2011 року.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 02 березня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Селянського фермерського господарства «Агрис», (Красноперекопський район, вул. Зелена, 1, с. Совхозне, ЄДРПОУ 22279190, МФО 380805, р/р 26005264128 в Райффайзен Банк «Аваль» м. Київ) на користь Красноперекопського управління водного господарства, (м. Красноперекопськ, вул. 3-я Промислова, 6, 96000, р/р 35227001000130) заборгованість в сумі 327736,53 грн., у тому числі: 278650,23 грн. суму основного боргу, 49086,30 грн. суму штрафних санкцій.

3.Стягнути з Селянського фермерського господарства «Агрис», (Красноперекопський район, вул. Зелена, 1, с. Совхозне, ЄДРПОУ 22279190, МФО 380805, р/р 26005264128 в Райффайзен Банк «Аваль» м. Київ) на користь Державного бюджету (одержувач держбюджет м. Сімферополя, р/р 31115095700002 у банку одержувача Управління Держказначейства в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405) 3277,36 грн. державного мита.

4.Стягнути з Селянського фермерського господарства «Агрис», (Красноперекопський район, вул. Зелена, 1, с. Совхозне, ЄДРПОУ 22279190, МФО 380805, р/р 26005264128 в Райффайзен Банк «Аваль» м. Київ) на користь Державного бюджету (р/р 31214264700002, в банку одержувача: ГУ ДКУ в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6.Надати Селянському фермерському господарству «Агрис», (Красноперекопський район, вул. Зелена, 1, с. Совхозне, ЄДРПОУ 22279190, МФО 380805, р/р 26005264128 в Райффайзен Банк «Аваль» м. Київ) відстрочення виконання рішення по даній справі до 15 липня 2011 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКопилова О.Ю.