Рішення № 16093573, 10.03.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

10.03.2011Справа №5002-7/306-2011

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Кримелектромашторг» (95047, м. Сімферополь, Миколаївське шосс, 3 км, ідентифікаційний код 05512035)

До відповідача Дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Ілліч-Агро Крим» (97006, Красногвардійський район, с. Калініне, вул. Калініна, 1А, ідентифікаційний код 34383237)

Про стягнення 2 800,56 грн.

Суддя ГС АР Крим І. І. Дворний

представники:

Від позивача ОСОБА_1 предст., дов. №11 від 05.01.2011 р.

Від відповідача - не зявився

Сутьспору Відкрите акціонерне товариство «Кримелектромашторг» звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Ілліч-Агро Крим» 2 800,56 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, а саме його філіям агроцехам №55 та №62 за видатковими накладними №№7290, 7291 від 02.07.2010 р. та №№5537, 5538, 5539 від 26.05.2010 р. був поставлений товар, вартість якого своєчасно та в повному обсязі сплачена не була, у звязку з чим заборгованість Дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Ілліч-Агро Крим» перед Відкритим акціонерним товариством «Кримелектромашторг» складає 2800,56 грн., яку позивач просить стягнути примусово.

Відповідач двічі у судове засідання не зявився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

При цьому, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

Як вбачається з матеріалів справи, 26.05.2010 р. Відкритим акціонерним товариством «Кримелектромашторг» був переданий філії Дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Ілліч-Агро Крим» - агроцеху №62 товар на загальну суму 1264,54 грн., про що свідчать відповідні накладні .№№5537, 5538, 5539 від 26.05.2010 р.

02.07.2010 р. позивачем філії Дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Ілліч-Агро Крим» - агроцеху №55 був переданий товар на загальну суму 1563,00 грн., про що були виписані накладні №№7290, 7291 від 02.07.2010 р.

Товар був прийнятий відповідачем, про що свідчить підпис представників Дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Ілліч-Агро Крим» (його філій) у зазначених видаткових накладних. Повноваження представників відповідача підтверджуються відповідними довіреностями №73 від 26.05.2010 р. та №146 від 02.07.2010 р. на одержання товарно-матеріальних цінностей, заповненими відповідно до вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністату України №192 від 21.06.1996 р.

Однак, отриманий філіями відповідача товар своєчасно та в повному обсязі оплачений не був, у звязку з чим позивачем на адресу філії АЦ №62 була направлена претензія №1167 від 17.11.2010 р. на суму 1237,48 грн., та на адресу філії АЦ №55 претензія №1166 від 17.11.2010 р. на суму 1563,08 грн., які були залишені без задоволення.

Після цього, позивачем на адресу головного підприємства Дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Ілліч-Агро Крим», була направлена претензія №1350 від 20.12.2010 р. про сплату заборгованості в розмірі 2800,56 грн.

Залишення вищевказаних претензій поза увагою стало підставою для звернення до суду з позовом про примусове стягнення заборгованості з відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Ч. 1 ст. 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України).

Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність (ч. 1 ст. 206 Цивільного кодексу України).

Отже, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що між сторонами у справі були укладені усні правочини, що не суперечить положенням чинного законодавства України. Відповідно, у відповідача виник обовязок щодо оплати вартості отриманого товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що між сторонами у справі не був укладений письмовий договір з обумовленими строками для здійснення розрахунків, застосуванню у даній ситуації підлягає саме частина 2 статті 530 ЦК України, а тому відповідач мав здійснити розрахунком з позивачем після направлення останнім претензій №№1166 та 1167 від 17.11.2010 р.

Відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем в сумі 2800,56 грн., у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України для доведення фактів такого роду.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги Відкритого акціонерного товариства «Кримелектромашторг» про стягнення з Дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Ілліч-Агро Крим» боргу у загальній сумі 2800,56 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Ілліч-Агро Крим» (97006, Красногвардійський район, с. Калініне, вул. Калініна, 1А, ідентифікаційний код 34383237) на користь Відкритого акціонерного товариства «Кримелектромашторг» (95047, м. Сімферополь, Миколаївське шосе, 3 км, ідентифікаційний код 05512035) заборгованість у розмірі 2800,56 грн., 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя господарського суду

Автономної Республіки Крим (підпис) І. І. Дворний

Рішення підписано 11.03.2011 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДворний І.І.