Рішення № 16093562, 01.03.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

01.03.2011Справа №5002-7/5962-2010

За позовом Ялтинської міської ради (98600, м. Ялта, пл. Радянська, 1)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Апогей» (49060, м. Дніпропетровськ, вул. Виконкомівська, 24 А, офіс, 71; 98600, м. Ялта, вул. Халтуріна, 49Б, ідентифікаційний код 22291831)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Кримська регіональна філія Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 77/4).

Про розірвання договору оренди землі та скасування реєстраційного запису.

Суддя І. І. Дворний

представники:

Від позивача ОСОБА_1 предст., дов. №02.10-07/944 від 23.11.2010р.

Від відповідача - не зявився (телеграма).

Від третьої особи - не зявився.

Сутьспору Ялтинська міська рада звернулася до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Апогей», в якій просить суд:

-розірвати договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,3000 га, яка розташована за адресою: м. Ялта, вул. Халтуріна, 49-Б (кадастровий номер 0111900000:01:012:0023), укладений 08 лютого 2006 року між Ялтинською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Апогей», зареєстрований в Кримській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах» 28.04.2006 р. за №040602100050, строком на 49 років для будування та обслуговування оптово-роздрібної бази;

-скасувати реєстраційній запис за №040602100050 від 28.04.2006 року в Державному реєстрі земель, внесений Кримською регіональною філією Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах».

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються свої обовязки за спірним договором оренди землі, зокрема, систематично не сплачується орендна плата, а земельна ділянка майже впродовж чотирьох років залишається неосвоєною, що є підставою для припинення договірних відносин з оренди землі.

Ухвалою ГС АР Крим від 10.12.2010 р. позовна заява була прийнята до розгляду та до участі у справі в якості третьої особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, була залучена Кримська регіональна філія Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах»

Відповідач проти позову заперечував з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

22.02.2011 р. до ГС АР Крим від Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Апогей» надійшло клопотання про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області. Проте, суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання, оскільки відповідно до частини 1 статті 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо. Суд зазначає, що зобовязаною стороною за спірним договором оренди є не лише ТОВ ВКФ «Апогей», а й Ялтинська міська рада, обовязки якої визначені в пункті 9.2 Договору, з урахуванням чого суд вважає правомірним звернення позивача до Господарського суду АР Крим. При цьому, суд звертає увагу на те, що вказаний спір виник із земельних відносин, а тому відповідно до частини 7 статті 16 ГПК України розглядається господарським судом за місцезнаходженням об'єктів земельних відносин або основної їх частини, тобто Господарським судом АР Крим. Таким чином, клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Відповідач у судове засідання не зявився, відзив на позов не надав, однак направив до суду телеграму з проханням відкласти слухання справи на більш пізніший строк у звязку із зайнятістю представника в іншому судовому процесі.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а також приймаючи до уваги те, що відповідачем не надані суду докази, що підтверджують викладені в телеграмі обставини, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

Третя особа у судове засідання не зявилася, про причини неявки суд не повідомила, про час та місце слухання справи була проінформована належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Розгляд справи відкладався у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України. По справі оголошувалася перерва. Після закінчення перерви слухання справи було продовжено.

За клопотанням сторін строк розгляду справи був продовжений на пятнадцять днів в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

08.02.2006 р. між Ялтинською міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою «Апогей» (Орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки, пунктом 1.1 якого передбачено, що Орендодавець надає, а Орендар приймає в оренду земельні ділянки (згідно Українського класифікатора цільового використання землі «роздрібна торгівля та комерційні послуги», код 1.11.3), розташовані за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Халтуріна, 49-Б (кадастровий номер земельної ділянки 0111900000:01:012:0023).

Відповідно до пункту 2.1 Договору в оренду надаються земельні ділянки загальною площею 0,3 га, в тому числі по угіддям: 0,3 га «забудовані землі», у тому числі «Землі, що використовуються в комерційних цілях» (графи 34, 42 форми 6-зем).

В пункті 3.1 Договору сторони передбачили, що договір укладений строком на 49 років.

Договір був зареєстрований в Кримській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах» 28.04.2006 р. за №040602100050.

Згідно з пунктом 4.1 Договору орендна плата встановлюється Орендодавцем в сумі 47550,26 грн. на рік (не включаючи суму ПДВ) та вноситься орендарем щомісячно, в строк до 30 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Звертаючись до суду з позовом у цій справі, Ялтинська міська рада стверджує, що відповідачем порушується вищевказаний обовязок та систематично не сплачується орендна плата, що є підставою для розірвання договору.

В пункті 9.4 Договору оренди землі сторони обумовили, що орендар зобовязаний, у тому числі, своєчасно вносити орендну плату.

При цьому, згідно з пунктом «д» частини 1 статті 141 Земельного кодексу України систематична несплата земельного податку або орендної плати є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Частиною пятою цієї ж статті передбачено, що несплата земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності виробниками сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами протягом року, іншими платниками - протягом півроку вважається систематичною і є підставою для припинення права користування земельними ділянками.

Статтею 27 Закону закріплено, що контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

З направленого на запит суду Державною податковою інспекцією в м. Ялта розрахунку заборгованості (а. с. 49-53) вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою «Апогей» було допущено прострочення внесення орендної плати протягом півроку в 2009 році. Так, в період між сплатою частини орендної плати платіжним дорученням №195 від 30.09.2009 р. та платіжним дорученням №243 від 15.04.2010 р. відповідачем не здійснювалися жодні платежі.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується наявність факту шестимісячного прострочення внесення орендної плати, що, згідно зі статтею 141 Земельного кодексу України, є підставою для припинення права користування землею.

При цьому, твердження відповідача про погашення ним заборгованості в подальшому, суд не може прийняти до уваги, оскільки статтею 141 ЗК України в якості підстави припинення права користування землею передбачений саме факт систематичної несплати орендної плати, а не факт існування заборгованості, у звязку з чим подальше погашення боргу не звільняє орендаря від відповідальності за допущене порушення умов договору.

Так, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

При цьому, стаття 611 Цивільного кодексу України визначає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частиною 3 статті 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Загальні підстави для розірвання договору встановлені статтею 651 Цивільного кодексу України, частина 2 якої визначає, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Суд зазначає, що таким випадком, який є підставою для розірвання спірного договору оренди землі, є передбачена статтею 141 Земельного кодексу України систематична (впродовж півроку та більше) несплата орендної плати, факт якої підтверджується матеріалами справи. Крім того, вказане порушення умов договору суд вважає істотним, що позбавило позивача того, на що він розраховував при укладанні договору повне та своєчасне отримання орендних платежів.

З урахуванням цього, суд вважає, що спірний договір оренди землі підлягає розірванню саме на підставі статті 141 Земельного кодексу України.

При цьому суд не може прийняти до уваги посилання позивача на неосвоєння відповідачем земельної ділянки впродовж встановленого строку, оскільки всупереч вимогам суду, викладеним в ухвалах від 10.12.2010 р., 11.01.2011 р. та 01.02.2011 р., доказів невикористання відповідачем земельної ділянки за призначенням позивач суду не надав.

Стосовно посилань Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Апогей» на порушення позивачем приписів статті 188 Господарського кодексу України та ненаправлення відповідної пропозиції щодо розірвання договору, суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Як зазначено в резолютивній частині Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

За таких обставин недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання оспорюваного договору (постанова Верховного Суду України від 01.12.2009 N 50/101-08).

Така правова позиція викладена, зокрема, в пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.01.2010 р. N 01-08/12 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України)».

Крім того, суд не може прийняти до уваги також посилання відповідача на рішення Господарського суду АР Крим від 13.12.2010 р. у справі №5002-8/5465-2010 р., яким визнано недійсним пункт 1 рішення Ялтинської міської ради від 06.07.2010 р. №862 про розірвання договору оренди землі, оскільки у даному випадку підставою для розірвання спірного договору оренди є не вказане рішення органу місцевого самоврядування, а факт систематичної несплати орендної плати.

Таким чином, суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, вимоги Ялтинської міської ради в частині розірвання договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,3000 га, яка розташована за адресою: м. Ялта, вул. Халтуріна, 49-Б (кадастровий номер 0111900000:01:012:0023), укладеного 08 лютого 2006 року між Ялтинською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Апогей» та зареєстрованого в Кримській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах» 28.04.2006 р. за №040602100050, строком на 49 років для будування та обслуговування оптово-роздрібної бази.

Крім того, стосовно вимоги позивача про скасування реєстраційного запису за №040602100050 від 28.04.2006 року в Державному реєстрі земель, внесеного Кримською регіональною філією Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах», суд зазначає наступне.

Так, відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

спорів про приватизацію державного житлового фонду;

спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство.

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери.

6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Отже, до компетенції господарських судів України не віднесено скасування реєстраційних записів в Державному реєстрі земель.

Так, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1088 від 17.07.2003 р. «Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру» державна реєстрація земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них проводиться виключно державним підприємством "Центр державного земельного кадастру" шляхом внесення записів до Державного реєстру прав на землю та нерухоме майно.

З урахуванням цього, провадження у справі в частині скасування реєстраційного запису підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 ГПК України через непідвідомчість спору господарським судам України.

Додатково суд зазначає, що Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженим наказом Держкомзему від 02.07.2003 N 174, не передбачено порядку внесення записів про скасування державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок до Книги реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

У свою чергу, частиною другою статті 202 Земельного кодексу України передбачено, що державний реєстр земель складається з двох частин:

а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок;

б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Пунктом 1.2 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель передбачено, що Поземельна книга - це документ, який є складовою частиною державного реєстру земель, містить відомості про земельну ділянку, в тому числі кадастровий план, відомості про державний акт на право власності на землю, державний акт на право постійного користування землею, договір оренди землі та власника, користувача, орендаря (суборендаря) земельної ділянки і формується за допомогою АС ДЗК.

Враховуючи наведене, Державний комітет України із земельних ресурсів в Листі від 02.11.2010 р. N 20521/17/13-10 повідомив, що скасування державної реєстрації права на оренду земельної ділянки (договір оренди) можливе шляхом внесення відповідних записів до Поземельної книги та відомостей до АС ДЗК.

Отже, скасування державної реєстрації договору оренди землі шляхом внесення відповідного запису до державного реєстру не є обовязковим.

В будь-якому разі суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. З урахуванням цього, до моменту вступу в законну силу судового рішення про розірвання договору оренди землі, підстави для скасування реєстраційного запису відсутні.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача в доход державного бюджету відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд звертає увагу на те, що Ялтинською міською радою під час звернення до суду були зайве сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., від сплати яких позивач звільнений на підставі пункту 11 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» та Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів» від 21 грудня 2005 р. N 1258 (з наступними змінами та доповненнями). Таким чином, витрати на ІТЗ судового процесу підлягають поверненню позивачеві на підставі статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

З урахуванням викладеного, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Розірвати договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,3000 га, яка розташована за адресою: м. Ялта, вул. Халтуріна, 49-Б (кадастровий номер 0111900000:01:012:0023), укладений 08 лютого 2006 року між Ялтинською міською радою (98600, м. Ялта, пл. Радянська, 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою «Апогей» (49060, м. Дніпропетровськ, вул. Виконкомівська, 24 А, офіс, 71; 98600, м. Ялта, вул. Халтуріна, 49Б, ідентифікаційний код 22291831) строком на 49 років для будування та обслуговування оптово-роздрібної бази, зареєстрований в Кримській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах» 28.04.2006 р. за №040602100050.

3.Припинити провадження у справі в частині скасування реєстраційного запису за №040602100050 від 28.04.2006 року в Державному реєстрі земель, внесеного Кримською регіональною філією Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах».

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Апогей» (49060, м. Дніпропетровськ, вул. Виконкомівська, 24 А, офіс, 71; 98600, м. Ялта, вул. Халтуріна, 49Б, ідентифікаційний код 22291831) в доход державного бюджету України (код платежу 22090206, одержувач держбюджет м. Сімферополя, р/р 31115095700002 у банку одержувача Управління Держказначейства в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405) державне мито в сумі 85,00 грн.

5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Апогей» (49060, м. Дніпропетровськ, вул. Виконкомівська, 24 А, офіс, 71; 98600, м. Ялта, вул. Халтуріна, 49Б, ідентифікаційний код 22291831) в доход Державного бюджету України (р/р 31214264700002, код платежу 22050003, в банку одержувача: ГУ ДКУ в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, код ЄДРПОУ 34740405) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя господарського суду

Автономної Республіки Крим (підпис) І. І. Дворний

Рішення підписано 09.03.2011 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДворний І.І.