Рішення № 16093557, 09.03.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

09.03.2011Справа №5002-22/6073-2010 за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача ТОВ «Мірідіс», м. Севастополь, вул. Пролетарська, 21, кв. 18

про визнання права власності

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача ОСОБА_2 представник, дов від 24.12.2010 року

від відповідача не зявився

Обставини справи:

Позивач Фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ТОВ «Мірідіс», просить суд визнати право власності Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на катер прогулянковий «Сурія», 2003 року побудови, місце побудови - США, регістровий номер НОМЕР_1, порт приписки Севастополь, яке має наступні характеристики: ідентифікаційний номер корпусу - зав. НОМЕР_2, основний матеріал - склопластик, довжина 6,98 м, ширина - 2,90, осадка 0,50 м, головні механізми ДВЗ «Mercury» МР/ВЗ», один, 202 кВт, зареєстрований у Державному судовому реєстрі України під №ІПС-0055 від 03 жовтня 2007 року Севастопольським морським торговельним портом.

09.02.2011 року до суду надійшла заява позивача про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просить суд визнати право власності Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на катер прогулянковий «Сурія», 2003 року побудови, місце побудови - США, регістровий номер НОМЕР_1, порт приписки Севастополь, яке має наступні характеристики: ідентифікаційний номер корпусу - зав. НОМЕР_2, основний матеріал - склопластик, довжина 6,98 м, ширина - 2,90, осадка 0,50 м, головні механізми ДВЗ «Mercury» МР/ВЗ», один, 202 кВт, зареєстрований у Державному судовому реєстрі України під №ІПС-0055 від 03 жовтня 2007 року Севастопольським морським торговельним портом; зобов'язати ТОВ «Мірідіс» вчинити всі необхідні дії, передбачені чинним законодавством з метою виключення катеру прогулянкового «Сурія», 2003 року побудови, місце побудови - США, регістровий номер НОМЕР_1, порт приписки Севастополь, яке має наступні характеристики: ідентифікаційний номер корпусу - зав. НОМЕР_2, основний матеріал - склопластик, довжина 6,98 м, ширина - 2,90, осадка 0,50 м, головні механізми ДВЗ «Mercury» МР/ВЗ», один, 202 кВт, зареєстрований у Державному судовому реєстрі України під №ІПС-0055 від 03 жовтня 2007 року Севастопольським морським торговельним портом з Державного судового реєстру України.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 09.02.2011 року прийнято заяву позивача про зміну предмету позову до розгляду.

Відповідач в судове засідання не з'явився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за матеріалами, наявними у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

Згідно Свідоцтва про право власності для прогулянкових суден СR №003217 від 03 жовтня 2007 року, виданого Інспекцією Головного державного реєстратора флоту України, право власності на маломірне судно «Сурия» належало ТОВ «Мірідіс».

26 жовтня 2007 року, між ВАТ «Укргазбанк» та ТОВ «Мірідіс» (позичальник), укладено кредитний договір №2063-05/07, відповідно до якого, банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію із загальним лімітом 233 580,00 грн., з 26 жовтня 2007 року строком на 36 місяців.

Пунктом 1.3.2. договору було передбачено, що позичальник у будь-якому випадку був зобовязаний повернути кредит у повному обсязі у терміни, встановлені графіком погашення кредит (додаток №1 до Договору), якщо тільки не застосовується термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін до цього договору або до вказано терміну (достроково) відповідно до умов розділу IV цього договору.

Також, 26 жовтня 2007 року між ПАТ «Укргазбанк» (іпотекодержатель) та ТОВ «Мірідіс» укладено договір іпотеки катера прогулянкового «Сурия», 2003 року побудови, місце побудови США, регістровий номер НОМЕР_1, порт приписки Севастополь, яке має наступні характеристики: ідентифікаційний номер корпусу зав. НОМЕР_2, основний матеріал склопластик, довжина 6,98 м, ширина 2,90, осадка 0,50 м, головні механізми ДВЗ «Mercury MP/B3», один, 202 кВт, зареєстроване у Державному судовому реєстрі України під №ІПС-0055 від 03 жовтня 2007 року Севастопольським морським торговельним портом.

Іпотекою забезпечено всі вимоги іпотекодержателя як кредитора за умовами кредитного договору №2063-05/07 від 26 жовтня 2007 року.

Одночасно, 23 листопада 2009 року між ПАТ «Укргазбанк» (кредитор), ТОВ «Мірідіс» (позичальник) та Моцьо Дмитро Івановичем укладено договір поруки б/н, згідно якого поручитель зобовязується перед кредитором відповідати за виконання позичальником по кредитному договору №3063-05/07 від 26 жовтня 2007 року.

Згідно пункту 1.2. договору поруки поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за виконання зобовязань по договору.

У зв'язку з неплатоспроможністю ТОВ «Мірідіс», ОСОБА_1., як поручитель за договором, здійснив платежі на користь ПАТ «Украгазбанк» на виконання зобовязань за кредитним договором №2063-05/07 від 26 жовтня 2007 року, що підтверджується квитанціями, що знаходяться у матеріалах справи.

Довідкою від 31 березня 2010 року, вих. №311Бт/216-527/13, ВАТ «Укргазбанк» підтвердило, що ТОВ «Мірідіс» заборгованості перед банком за договором №2063-05/07 від 26.10.2007 не має. Довідкою від 22.02.2011 вих. 83БТ/216-527-10 ВАТ «Укргазбанк» підтвердило, що у період з 23.11.2009 по 30.03.2010 позивачем були внесені грошові кошти в сумі 273243,27 грн. на погашення заборгованості за кредитним договором №№2063-05/07 від 26 жовтня 2007 року, укладеним між ВАТ «Укргазбанк» та ТОВ «Мірідіс».

Позивач, виходячи з того, ним, як поручителем, повністю виконані зобовязання відповідача за кредитним договором, керуючись положеннями 556 ЦК України, направив ТОВ «Мірідіс» 31.03.2010 року вимогу про усунення порушень в порядку пункту 6.2.1 договору іпотеки від 26.10.2007 р., а 01 травня 2010 року прийняв письмове рішення про прийняття у власність предмету іпотеки, керуючись положеннями пункту 6.2.1 зазначеного договору.

У звязку з тим, що відповідач не визнає право власності ФОП ОСОБА_1. на судно, посилаючись на те, що на момент звернення стягнення на предмет іпотеки існували арешти, накладені на майно ТОВ «Мірідіс» органами державної виконавчої служби, а також податкова застава майна відповідача, позивач звернувся до суду із позовом про визнання права власності на судно та спонукання відповідача вчинити дії з метою реєстрації права власності на судно в Державному судовому реєстрі України.

Розглянувши заявлені позовні вимоги, господарський суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статті 545 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до статті 556 ЦК України після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника. До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Згідно частини 3 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Як вбачається із зазначених правових норм, до поручителя, права, що забезпечували виконання основного зобовязання переходять в силу прямої вказівки закону, незалежно від волевиявлення боржника або кредитора, перехід зазначених прав не потребує оформлення будь-яких письмових угод.

Таким чином, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1. як поручитель за договором від 23.11.2009 р. виконав зобовязання перед ПАТ «Укргазбанк» за кредитним договором №3063-05/07 від 26 жовтня 2007 року до нього перейшло право грошової вимоги до ТОВ «Мірідіс» за цим договором на суму 273243,27 грн., а також право що забезпечує виконання зобовязання право іпотеки на катер прогулянковий «Сурия», 2003 року побудови, місце побудови США, регістровий номер НОМЕР_1, порт приписки Севастополь, яке має наступні характеристики: ідентифікаційний номер корпусу зав. НОМЕР_2, основний матеріал склопластик, довжина 6,98 м, ширина 2,90, осадка 0,50 м, головні механізми ДВЗ «Mercury MP/B3», один, 202 кВт, зареєстрований у Державному судовому реєстрі України під №ІПС-0055 від 03 жовтня 2007 року Севастопольським морським торговельним портом.

Згідно пункту 6.1. договору іпотеки від 26 жовтня 2007 року іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем умов кредитного договору.

Згідно пункту 6.2.1. у випадку набуття права звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушень, у звязку з якими у іпотекодержателя виникло право звернення стягнення на предмет іпотеки. Якщо порушення, викладені у письмовій вимозі про усунення порушень, не будуть усунені в строк, зазначений іпотекодержателем у згаданій письмовій вимозі (але такий строк не може бути меншим 30 календарний днів), то вважається, що іпотекодавець передав у власність іпотекодержателю предмет іпотеки наступного календарного дня після закінчення строку, вказаного у письмовій вимозі про усунення порушень.

При цьому, ціною, за якою переходить право власності на предмет іпотеки є сума заборгованості іпотекодавця перед іпотекодержателем по кредитному договору на дату відображення в балансі іпотекодержателя вартості предмету іпотеки згідно одноосібним рішенням іпотекодержателя про прийняття предмету іпотеки у власність в рахунок задоволення вимог іпотекодержателя. Право власності на предмет іпотеки переходить до іпотекодержателя з дати прийняття ним письмового рішення про прийняття предмету іпотеки у власність в рахунок задоволення вимог іпотекодержателя. З цієї дати заборгованість іпотекодавця по кредитному договору вважається погашеною.

30 березня 2009 року позивачем було передано ТОВ «Мірідіс» вимоги про усунення порушень (пункт 6.2.1. договору іпотеки) в якій встановлено 30 денний строк для їх усунення, однак відповідач порушення умов кредитного договору №2063-05/07 від 26.10.2007 не усунув, коштів на користь позивача не сплатив.

ФОП ОСОБА_1. неодноразово звертався до ТОВ «Мірідіс» з вимогою погасити грошову заборгованість, відповідач заборгованість визнавав, але просив надати час у звязку із скрутним матеріально-фінансовим становищем, обумовленим негативним впливом мирової фінансово-економічної кризи.

У звязку з відсутністю платежів з боку позивача, ФОП ОСОБА_1. згідно умов пункту 6.2.1 договору іпотеки від 26.10.2007 було прийнято одноосібне письмове рішення від 01 травня 2010 року про прийняття предмету іпотеки - катеру прогулянкового «Сурия», 2003 року побудови, місце побудови США, регістровий номер НОМЕР_1, порт приписки Севастополь, яке має наступні характеристики: ідентифікаційний номер корпусу зав. НОМЕР_2, основний матеріал склопластик, довжина 6,98 м, ширина 2,90, осадка 0,50 м, головні механізми ДВЗ “Mercury MP/B3”, один, 202 кВт, зареєстрований у Державному судовому реєстрі України під №ІПС-0055 від 03 жовтня 2007 року Севастопольським морським торговельним портом у власність.

Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, на момент ухвалення позивачем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом прийняття його у власність діяли: арешт рухомого майна ТОВ «Мірідіс», якій поширюється на все майно в межах суми стягнення, який накладено постановою ВДВС Гагарінського РУЮ в м. Севастополі від 21.05.2009 №13-11907/09; арешт рухомого майна ТОВ «Мірідіс», якій поширюється на все майно в межах суми стягнення, який накладено постановою ВДВС Гагарінського РУЮ в м. Севастополі від 27.08.2009 АА №739539; арешт рухомого майна ТОВ «Мірідіс», якій поширюється на все майно в межах суми стягнення, який накладено постановою ВДВС Гагарінського РУЮ в м. Севастополі від 22.10.2009 АА №739719. Це також підтверджується копіями постанов органу державної виконавчої служби, що знаходяться в матеріалах справи.

Однак, відповідно до статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV в редакції, що діяла на момент накладення арештів, стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. За постановою державного виконавця про стягнення виконавчого збору, винесеної у виконавчому провадженні про звернення стягнення на заставлене майно, стягнення звертається на вільне від застави майно боржника.

У разі коли коштів, одержаних від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно, виконавчий документ повертається стягувачу-заставодержателю в порядку, визначеному пунктом 6 частини першої статті 40 цього Закону.

Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, право іпотеки виникло 27 жовтня 2007 року, тобто значно раніше ніж були ухвалені рішення судів на виконання яких органом державної виконавчої служби накладено арешт на майно відповідача, що вбачається з постанов про накладення арешту на майно.

Одночасно, згідно пункту 6.2.1. у випадку набуття права звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушень, у звязку з якими у іпотекодержателя виникло право звернення стягнення на предмет іпотеки. Якщо порушення, викладені у письмовій вимозі про усунення порушень, не будуть усунені в строк, зазначений іпотекодержателем у згаданій письмовій вимозі (але такий строк не може бути меншим 30 календарний днів), то вважається, що іпотекодавець передав у власність іпотекодержателю предмет іпотеки наступного календарного дня після закінчення строку, вказаного у письмовій вимозі про усунення порушень.

При цьому, ціною, за якою переходить право власності на предмет іпотеки є сума заборгованості іпотекодавця перед іпотекодержателем по кредитному договору на дату відображення в балансі іпотекодержателя вартості предмету іпотеки згідно одноосібним рішенням іпотекодержателя про прийняття предмету іпотеки у власність в рахунок задоволення вимог іпотекодержателя. Право власності на предмет іпотеки переходить до іпотекодержателя з дати прийняття ним письмового рішення про прийняття предмету іпотеки у власність в рахунок задоволення вимог іпотекодержателя. З цієї дати заборгованість іпотекодавця по кредитному договору вважається погашеною.

Враховуючи, що позивачем як іпотекодержателем був обраний такий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки як прийняття предмета іпотеки у власність, його вартість на момент звернення дорівнювалась сумі заборгованості.

Враховуючи викладене, слід визнати, що обставини, зазначені у частині 3 статті 52 52 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV на момент звернення стягнення на предмет іпотеки були відсутні, отже задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, шляхом звернення стягнення на заставлене майно боржника було неможливим.

Враховуючи, що арешт є заходом забезпечення вимог стягувача до боржника у виконавчому провадженні, суд виходить з того, що арешт майна ТОВ «Мірідіс», який накладено постановою ВДВС Гагарінського РУЮ в м. Севастополі від 21.05.2009 №13-11907/09; арешт майна ТОВ «Мірідіс», який накладено постановою ВДВС Гагарінського РУЮ в м. Севастополі від 27.08.2009 АА №739539; арешт майна ТОВ «Мірідіс», який накладено постановою ВДВС Гагарінського РУЮ в м. Севастополі від 22.10.2009 АА №739719 не поширювались на судно - катер прогулянковий “Сурия”, 2003 року побудови, місце побудови США, регістровий номер НОМЕР_1, порт приписки Севастополь, яке як предмет іпотеки має особливий правовий режим звернення стягнення.

Також суд звертає увагу відповідача на те, що арешт полягає у забороні боржнику відчужувати майно, в той час як звернення стягнення на судно як предмет іпотеки здійснювалось на підставі одностороннього волевиявленні іншої особи іпотекодержателя.

Також необґрунтованими є посилання відповідача на те, що катер прогулянковий «Сурия» на момент звернення стягнення на нього знаходився у податковій заставі, адже перелік майна на яке поширюється податкова застава, чітко визначено в акті опису від 18.08.2009 №185/-063, до якого зазначене судно не включено.

Отже, господарський суд виходить з того, що ФОП ОСОБА_1. набув право власності на предмету іпотеки - катер прогулянковий «Сурия», 2003 року побудови, місце побудови США, регістровий номер НОМЕР_1, порт приписки Севастополь, яке має наступні характеристики: ідентифікаційний номер корпусу зав. НОМЕР_2, основний матеріал склопластик, довжина 6,98 м, ширина 2,90, осадка 0,50 м, головні механізми ДВЗ “Mercury MP/B3”, один, 202 кВт, зареєстрований у Державному судовому реєстрі України під №ІПС-0055 від 03 жовтня 2007 року Севастопольським морським торговельним портом з моменту прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто з 01 травня 2010 року.

Відповідно до пункту 47 Порядку ведення Державного суднового реєстру України і Суднової книги України, затвердженого постановою КМУ №1069 від 26 вересня 1997 р. виключення судна з Державного суднового реєстру України чи Суднової книги України здійснюється шляхом припинення записів про його реєстрацію і вилучення суднових реєстраційних документів, передбачених пунктами 25 та 42 цього Порядку. Виключення може бути постійним або тимчасовим. Постійне виключення судна з Державного суднового реєстру України або Суднової книги України здійснюється, зокрема у разі зміни зареєстрованого власника судна, судновласника або фрахтувальника за бербоут-чартером.

У разі постійного виключення судна, за бажанням судновласника, орган реєстрації у п'ятиденний термін видає свідоцтво про виключення судна з Державного суднового реєстру України чи Суднової книги України, зразок якого затверджується Мінтрансзв'язку.

Підставою для постійного виключення судна є письмова заява, яку судновласник чи фрахтувальник зареєстрованого судна подає до відповідного органу державної реєстрації суден, яким воно було зареєстроване.

Заява подається за довільною формою із зазначенням причини, яка викликає необхідність виключення судна з Державного суднового реєстру України чи Суднової книги України. При цьому до заяви додаються суднові реєстраційні документи, передбачені пунктами 25 і 42 цього Порядку, документи, що підтверджують наявність або відсутність заставних зобов'язань, та документ, що підтверджує сплату встановлених зборів.

З урахуванням викладених норм, реєстрації судна за ФОП ОСОБА_1. в Державному судовому реєстрі України є неможливою, доки судно як власність ТОВ «Мірідіс» не буде виключено з реєстру на підставі заяви відповідача.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно статті 16 ГПК України встановлено виключну підсудність спорів, зокрема справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

Згідно договору оренди місця стоянки маломірного судна від 14 липня 2010 року, укладеного між ТОВ «Мірідіс» та Кооперативом «Волна», прогулянковий катер «Сурия» зберігається за адресою: м. Керч, мис Зміїний, бокс №58.

За вказаних обставин, справа у спорі щодо права власності на маломірне судно підсудна Господарському суду АР Крим, а заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати право власності Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на катер прогулянковий «Сурия», 2003 року побудови, місце побудови США, проект «Bayliner 265SB», регістровий номер 3-405620, порт приписки Севастополь, який має наступні характеристики: ідентифікаційний номер корпусу зав. НОМЕР_2, основний матеріал склопластик, довжина - 6,98 м, ширина 2,90, осадка 0,50 м, головні механізми ДВЗ «Mercury MP/B3», один, 202 кВт, зареєстрований у Державному судовому реєстрі України під №ІПС-0055 від 03 жовтня 2007 року Севастопольським морським торговельним портом.

3.Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю «Мірідіс» (м. Севастополь, вул. Пролетарська, 21, кв. 18; банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 31682896) вчинити всі необхідні дії, передбачені чинним законодавством з метою виключення катеру прогулянкового «Сурия», 2003 року побудови, місце побудови США, проект «Bayliner 265SB», регістровий номер 3-405620, порт приписки Севастополь, який має наступні характеристики: ідентифікаційний номер корпусу зав. НОМЕР_2, основний матеріал склопластик, довжина - 6,98 м, ширина 2,90, осадка 0,50 м, головні механізми ДВЗ «Mercury MP/B3», один, 202 кВт, зареєстрований у Державному судовому реєстрі України під №ІПС-0055 від 03 жовтня 2007 року Севастопольським морським торговельним портом з Державного судового реєстру України.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мірідіс» (м. Севастополь, вул. Пролетарська, 21, кв. 18; банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 31682896) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; банківські реквізити невідомі. Ідентифікаційний номер НОМЕР_3) 1700,00 грн. державного мита.

5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мірідіс» (м. Севастополь, вул. Пролетарська, 21, кв. 18; банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 31682896) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; банківські реквізити невідомі. Ідентифікаційний номер НОМЕР_3) 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

6.Видати накази після набрання рішенням чинності.

Повне рішення складено 14.03.2011 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКалініченко А.А.