Рішення № 16093578, 01.03.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

01.03.2011Справа №5002-7/604.1-2010

За позовом Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії “Оранта” (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 00034186) в особі Кримської республіканської дирекції Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії “Оранта” (95006, м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 17, ідентифікаційний код 24694668)

Представник позивача ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

До відповідачів: 1) Приватного підприємства “Бізнес-Сервіс-Іт” (97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. 2-ї Гвардійської армії, 22); 2) Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Провіта” (07200, Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 7; 02100, Україна, м. Київ, вул. Дубового, 18, ідентифікаційний код 31704186) в особі Кримської філії Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Провіта” (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Некрасова, 18)

Про стягнення 21553,52 грн.

Суддя І. І. Дворний

представники:

Від позивача ОСОБА_1. предст., дов. №08-03-28/02-11 від 04.01.2011 р.

Від відповідачів 1) не зявився

2) ОСОБА_2 предст., дов. №143-16/13 від 16.12.2010 р

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство Національної акціонерної страхової компанії “Оранта” в особі Кримської Республіканської дирекції звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Приватного підприємства “Бізнес-Сервіс-Іт” та Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Провіта” в особі Кримської філії про стягнення:

- з ПП “Бізнес-Сервіс-Іт” у порядку регресної вимоги матеріального збитку в розмірі 510,00 грн.;

- з Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Провіта” в особі Кримської філії у порядку регресної вимоги матеріального збитку в розмірі 21043,52 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що 15.09.2009 р. сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої був пошкоджений автомобіль, застрахований у Відкритому акціонерному товаристві Національній акціонерній страховій компанії “Оранта”, у звязку з чим власнику пошкодженого транспортного засобу було сплачено страхове відшкодування в розмірі 21553,52 грн. Позивач зазначає, що постановами Євпаторійського міського суду від 17.06.2009 р. винними особами в скоєнні ДТП були визнані водії ОСОБА_3. та ОСОБА_4 який керував транспортним засобом МАЗ 93866, що належить Приватному підприємству “Бізнес-Сервіс-Іт”. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 перед третіми особами була застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Провіта”, у звязку з чим позивач просить стягнути в порядку регресу з Приватного підприємства “Бізнес-Сервіс-Іт” матеріальну шкоду в сумі 510,00 грн. та з Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Провіта” матеріальну шкоду в сумі 21043,52 грн.

Товариство з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Провіта” проти позову заперечувало та пояснило, що ані Приватне підприємство “Бізнес-Сервіс-Іт”, ані водій ОСОБА_4. не повідомили страховика про настання страхового випадку, у звязку з чим відповідно до приписів статей 33, 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач не набув права регресного позову до Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Провіта”, а тому шкода має бути відшкодована Приватним підприємством “Бізнес-Сервіс-Іт” в повному обсязі.

Рішенням ГС АР Крим від 02.03.2010 р., залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.06.2010 р., позов було задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства “Бізнес-Сервіс-Іт” на користь Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії “Оранта” в особі Кримської республіканської дирекції матеріальний збиток в сумі 510,00 грн., державне мито в сумі 5,10 грн., та 5,58 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині в позові було відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.11.2010 р. рішення ГС АР Крим від 02.03.2010 р. та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.06.2010 р. були скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справа передана на розгляд судді Дворному І. І. із привласненням номеру 5002-7/604.1-2010 та ухвалою від 24.12.2010 р. була прийнята до провадження.

01.03.2010 р. до ГС АР Крим від представника Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії “Оранта” надійшло клопотання, в якому позивач зазначив, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована в Закритому акціонерному товаристві «Міжнародна страхова компанія «Айни», через що просить суд залучити вказане підприємство до участі у справі в якості іншого відповідача. Вказане клопотання було залишено судом без задоволення, про що винесена відповідна ухвала.

Крім того, 01.03.2011 р. до ГС АР Крим від представника Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії “Оранта” також надійшло клопотання про витребування доказів, в якому позивач просить суд направити запит до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії про надання інформації відносно наявності трудових відносин між ОСОБА_4 та Приватним підприємством “Бізнес-Сервіс-Іт” станом на 15.06.2009 р. Однак, суд також не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання, оскільки наявні в матеріалах справи документи в достатній мірі характеризують спірні правовідносини, а вказані позивачем в клопотанні документи не є необхідними для встановлення фактичних обставин справи.

У судовому засіданні представник Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Провіта” надав суду відзив на позов, який був прийнятий судом до розгляду.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

31 липня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (страховик) та ОСОБА_5 (страхувальник) був укладений договір страхування транспортного засобу №8485-006/08 СТ, а саме: автомобіля марки Хонда Цивік реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску.

Згідно умов вказаного договору, страхувальник зобов'язаний сплачувати страхові платежі у визначений термін та виконувати інші умови цього договору, а страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку, здійснити виплату страхового відшкодування за шкоду, заподіяну застрахованому транспортному засобу та/або застрахованому додатковому обладнанню внаслідок настання страхового випадку в порядку і на умовах, визначених цим договором.

Матеріали справи свідчать, що 15 червня 2009 року настав страховий випадок, а саме: пошкодження належного громадянці ОСОБА_5. автомобілю внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля марки "Хонда Цивік", (державний номер НОМЕР_1) під керуванням ОСОБА_5., автомобіля марки "Шкода Октавіа", (державний номер НОМЕР_2), який належить громадянину Російської Федерації ОСОБА_3, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля марки МАЗ 93866, (державний номер АК5989ХХ), який належить приватному підприємству "Бізнес-Сервіс-Іт", під керуванням ОСОБА_4

Відповідно постанови Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 17 червня 2009 року №3-1769/09 та постанови від 17 червня 2009 року №3-1770/09 особами, що винні в скоєні дорожньо-транспортної пригоди, визнані громадянин ОСОБА_3. та громадянин ОСОБА_4 яких притягнуто до адміністративної відповідальності.

16 червня 2009 року громадянка ОСОБА_5. звернулась до позивача із заявою про страхову виплату суми матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

На підставі статті 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивачем виплачено ОСОБА_5. суму страхового відшкодування в розмірі 21 553,52 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2116 від 08.09.2009 р.

В пункті 3.4 Договору страхування транспортного засобу №8485-006/08 СТ передбачено, що після виплати страхового відшкодування до страховика в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

В свою чергу, стаття 27 Закону України "Про страхування" зазначає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Наведене також випливає з приписів норми п. 1 ч. 3 ст. 22 ЦК України, згідно якої збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Як вже було вказано вище, винними особами в ДТП є громадянин ОСОБА_3. та громадянин ОСОБА_4.

Відповідно до частини 1 статті 1190 Цивільного кодексу України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Згідно зі статтею 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Таким чином, виходячи з системного аналізу зазначених норм, до позивача у межах фактичних витрат і страхової суми перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за регресними вимогами, тобто до Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Провіта” як страховика особи, відповідальність якої ним застрахована, в межах, передбачених полісом №ВВ3354461 від 15.01.2009 р.

Отже, позивачем обґрунтовано предявлена вимога до Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Провіта” про стягнення у порядку регресної вимоги матеріального збитку в розмірі 21043,52 грн. (сплачена сума страхового відшкодування ОСОБА_5. за виключенням франшизи).

В свою чергу, оскільки до позивача перейшло право регресної вимоги в межах фактичних витрат, сума франшизи в розмірі 510,0 грн. підлягає стягненню з Приватного підприємства “Бізнес-Сервіс-Іт” на підставі частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, якою закріплено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Отже, матеріалами справи підтверджується обґрунтованість вимог позивача.

При цьому суд не може прийняти до уваги посилання Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Провіта” не те, що страхувальник (ПП “Бізнес-Сервіс-Іт”) та водій не повідомили його про настання страхового випадку, та з цього приводу зазначає наступне.

Так, дійсно, пунктом 33.1.2 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Проте, наведена норма не звільняє страховика від виконання свого обовязку відшкодувати третій особі заподіяну страхувальником шкоду у разі нездійснення такого повідомлення, оскільки наслідки невиконання вказаних приписів мають визначатися з урахуванням статті 38 Закону.

Так, згідно з пунктом 38.1.1 статті 38 Закону страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Отже, твердження Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Провіта” про те, що його не було повідомлено про настання страхового випадку, не приймаються судом до уваги, оскільки такі обставини є підставою для предявлення страховиком регресного позову до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу після виплати страхового відшкодування.

Крім того, суд звертає увагу на те, що Вищий господарський суд України в постанові від 04.11.2010 р. у цій справі зазначив, що посилання суду на ст.38 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є недоречним, оскільки ця стаття регламентує відносини між відповідачами.

Відповідно до статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати суд покладає на відповідачів згідно з приписами статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства “Бізнес-Сервіс-Іт” (97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. 2-ї Гвардійської армії, 22) на користь Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії “Оранта” (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 00034186) в особі Кримської республіканської дирекції Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії “Оранта” (95006, м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 17, ідентифікаційний код 24694668) у порядку регресної вимоги матеріальну шкоду в розмірі 510,00 грн., 5,10 грн. державного мита та 5,58 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Провіта” (07200, Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 7; 02100, Україна, м. Київ, вул. Дубового, 18, ідентифікаційний код 31704186) в особі Кримської філії Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Провіта” на користь Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії “Оранта” (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 00034186) в особі Кримської республіканської дирекції Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії “Оранта” (95006, м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 17, ідентифікаційний код 24694668) у порядку регресної вимоги матеріальну шкоду в розмірі 21043,52 грн., 210,44 грн. державного мита та 230,42 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя господарського суду

Автономної Республіки Крим (підпис) І. І. Дворний

Рішення підписано 09.03.2011 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДворний І.І.