Рішення № 16093534, 10.03.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 211

РІШЕННЯ

Іменем України

10.03.2011Справа №5002-8/168-2011 За позовом - Відкритого акціонерного товариства "Кримнафтопродукт", м. Сімферополь

до - Товариства з обмеженою відповідальністю "СК і Б", АР Крим, м. Сімферополь

про стягнення 43 725,61 грн.

Суддя Чумаченко С.А.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1 адвокат

Від відповідача не зявився

Суть спору: Позивач Відкрите акціонерне товариства "Кримнафтопродукт", звернувся до господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "СК і Б", просить стягнути з відповідача суму боргу у розмір 23825 грн., 3 ? річних у розмір 2634,25 грн., індекс інфляції у розмірі 17266,37грн.

Представник відповідача 01 лютого 2011 року, 14 лютого 2011 року, 21 лютого 2011 та 10 березня 2011 року до судового засідання не зявився, про дату та час слухання справи повідомлений належним чином рекомендованим листом.

У звязку із чим, суд вважає що позовна заява може бути розглянута за документами наявними у матеріалах справи, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Справа слуханням відкладалася в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

13 жовтня 2005 року між Відкритим акціонерним товариством «Кримнафтопродукт» (далі Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СК і Б» (далі Покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 26/02.

Згідно із Договором купівлі-продажу від 13 жовтня 2005 року, Продавець зобовязується передати Покупцю резервуар РВС-3000, що знаходиться АР Крим, Красноперекопський район, с. Воїнка, вул. Будівельників.

Відповідно до пункту 1.2. Договору від 13 жовтня 2005 року передбачено, що вартість резервуару РВС-3000 складає 23825 (двадцять три тисячі вісімсот двадцять п'ять) грн., в т.ч. ПДВ 20% - 18438,67грн.

Пунктом 2.1. Договору купівлі-продажу від 13 жовтня 2005 року встановлено, що передача Продавцем резервуарів і прийняття їх Покупцем здійснюється протягом 3-х днів з моменту оплати резервуарів, передбаченого п. 2.2. Договору.

Відповідно до умов пункту 2.2 Договору, Покупець зобов'язався оплатити повну вартість 100% всіх відчужуваних Продавцем резервуарів протягом п'яти банківських днів, з моменту підписання сторонами Договору. Оплата повинна була бути проведена Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця.

03 квітня 2007 року по накладній №1 Відкрите акціонерне товариство «Кримнафтопродукт» передало представнику ТОВ «СК і Б» - Березину Володимиру Олексійовичу (довіреність від 03 квітня 2007 року серії ЯІП №978490), передало резервуар РВС-3000, що знаходиться АР Крим, Красноперекопський район, с. Воїнка, вул. Будівельників.

Вартість переданого резервуара РВС-3000 складає 23825,00грн., як те передбачено Договором купівлі-продажу від 13 жовтня 2005 року та накладною №1 від 03 квітня 2007 року.

23 квітня 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СК і Б» надав Позивачу гарантійний лист за вих. № 174, згідно з яким Відповідач зобов'язався виконати оплату за отриманий резервуар РВС-3000 до кінця червня 2007 року.

Проте, як посилається позивач у своєму позові, до теперішнього часу, Відповідачем сума за отриманий резервуар РВС -3000 не сплачена, на даний момент заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «СК і Б» складає 23825,00грн.

Суд розглянувши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступними підставами.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно до ст. 525 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до Положення про нафтобазу (структурний підрозділ Відкритого акціонерного товариства «Кримнафтопродукт») нафтобаза не є юридичною особою. Метою створення нафтобази є оптимальне обслуговування регіону нафтопродуктами по більше економічної схемі поставок ГСМ споживачам свого регіону з урахуванням транзитних поставок, сеті АЗС.

Так, 03 квітня 2007 року по накладній №1 нафтобазою «Кримнафтопродукт» передало представнику ТОВ «СК і Б» - Березину Володимиру Олексійовичу (довіреність від 03 квітня 2007 року серії ЯІП №978490), передало резервуар РВС-3000, що знаходиться АР Крим, Красноперекопський район, с. Воїнка, вул. Будівельників.

Вартість переданого резервуара РВС-3000 складає 23825,00грн., як те передбачено Договором купівлі-продажу від 13 жовтня 2005 року та накладною №1 від 03 квітня 2007 року.

23 квітня 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СК і Б» надав Позивачу гарантійний лист за вих. № 174, згідно з яким Відповідач зобов'язався виконати оплату за отриманий резервуар РВС-3000 до кінця червня 2007 року.

До матеріалів справи представлений Акт звірки розрахунків між Відкритим акціонерним товариством «Кримнафтопродукт» (далі Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СК і Б» (далі Покупець), який підписаний головним бухгалтером Позивача.

Так, згідно до акту звірки розрахунків сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «СК і Б» перед Відкритим акціонерним товариством «Кримнафтопродукт» складає 23825,00грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, Відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості перед Відкритим акціонерним товариством «Кримнафтопродукт».

Враховуючи на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Кримнафтопродукт» щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 23825,00грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Представник позивача надав суду розрахунок сум 3% річних та індексу інфляції, згідно до якого просить суд стягнути з ТОВ «СК і Б» 17266,37грн. індексу інфляції та 3% річних в сумі 2634,25грн.

Суд розглянувши представлений розрахунок, вважає що позовні вимоги, щодо стягнення з ТОВ «СК і Б» суми 17266,37грн. індексу інфляції підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо стягнення з Відповідача суми 3% річних в сумі 2634,25грн. суд звертає увагу на те, що розрахунок 3% річних здійснюється за формулою: сума санкції = С х 3 х Д/ 365/100, де

С- сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення. Так, сума 3% річних що підлягає стягненню з Відповідача становить 2631,85грн. (23825х3х1344/365/100-2631,85грн.).

Враховуючи на вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги, щодо стягнення з ТОВ «СК і Б» суми 3% річних в розмірі - 2631,85грн., та відмовляє в задоволенні позовних вимог в розмірі 2,39грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з ТОВ «СК і Б» суму в розмірі 5000,00грн. судових витрат по сплаті послуг адвоката - суд вважає дану вимогу обґрунтованою з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про адвокатуру», адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про адвокатуру», оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Відповідно до п. 10 Розяснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Таким чином, відповідно до ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України “«Про адвокатуру».

Так, гр. Бакаєву Сергію Миколайовичу видано Свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю №1238 від 29 жовтня 2010 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про адвокатуру», оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Суду, до матеріалів справи, була надана угода про надання правової допомоги від 31 грудня 2010 року, яка укладена між Адвокатом Бакаєвим Сергієм Миколайовичем і Відкритим акціонерним товариством «Кримнафтопродукт».

Відповідно до пункту 1.2. Угоди від 31 грудня 2010 року передбачено, що правова допомога полягає в тому підготовка позовної заяви, розрахунку заборгованості, 3% річних і інфляційних витрат, клопотань і юридичних документів, необхідних для стягнення заборгованості з ТОВ «СК і Б», по договору №26/02 від 13 жовтня 2005 року.

Згідно до пункту 2.1. угоди про надання правової допомоги від 31 грудня 2010 року розмір гонорару складає 5000,00грн.

На підставі угоди від 31 грудня 2010 року адвокату Бакаєву Сергію Миколайовичу був сплачений гонорар в розмірі 5000,00грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №2 від 31 грудня 2010 року.

З урахуванням викладеного суд, вважає, що позовні вимоги у даної частині позову підлягають задоволенню.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

10 березня 2011 року, після виходу з нарадчій кімнати, судом оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення складено і підписано 14 березня 2011 року.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 77, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СК і Б» (м. Сімферополь, вул. Беспалова,47б; ЗКПО 30120410) на користь Відкритого акціонерного товариства «Кримнафтопродукт» (м. Сімферополь, вул. Ялтинське шосе,12; ЗКПО 03482270) суму основного боргу в розмірі 23825,00грн.; 3% річних в розмірі - 2631,85грн.; суму індексу інфляції в розмірі 17266,37грн.; 434,00грн. державного мита; 236,00грн. витрат повязаних із інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу; 5000,00грн.- судових витрат по сплаті адвокатських послуг.

3.Наказ видати після набрання рішення законної сили.

4.В задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «СК і Б» суми 3% річних в розмірі 2,39грн. відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримЧумаченко С.А.