Рішення № 16093372, 10.03.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 217

РІШЕННЯ

Іменем України

10.03.2011Справа №5002-25/23-2011 за позовом Приватне підприємство «Будпостач», м. Київ, пр-т Возз'єднання, 7А офіс 318, 02160

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інструмент», м.Сімферополь, вул. Чехова, 2, 95011

про стягнення 105 172,88 грн.

Суддя Копилова О.Ю.

представники:

від позивача ОСОБА_1., дов. №11 від 01.06.2010р., ю/к

від відповідача ОСОБА_2., дов. від 20.01.2011., представник

Обставини справи:

Позивач - Приватне підприємство «Будпостач» звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інструмент», просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 105 172,88 грн., у тому числі: 78204,87 грн. основного боргу, пеню 17348,81 грн., збитків від інфляції в розмірі 9619,20 грн., мотивуючі позовні вимоги порушенням з боку відповідача строків оплати за договором постачання № 0-19 від 08 січня 2008 року.

Відповідач позовні вимоги не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що між сторонами існують інші взаємовідносини, та позивачем не доведений факт того, що товар по накладним №049352 від 05.11.2008, №051931 від 21.11.2008, №054370 від 11.12.2008 був поставлений саме в рамках договору постачання №0-19 від 08.01.2008.

В процесі розгляду справи сторонами заявлено клопотання в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 21 лютого 2011 року строк розгляду справи продовжений.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні позивачем представлена суду заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої Приватне підприємство «Будпостач» відмовляється від стягнення з відповідача суми пені та суми інфляційних втрат, та просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інструмент» суму основного боргу в розмірі 77098,71 грн.

Таким чином, позивач заявою від 10 березня 2011 року зменшив суму основного боргу з 78204,87 грн. до 77098,71 грн. та відмовився від стягнення з відповідача суми пені та суми інфляційних втрат.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідним прийняти відмову позивача від позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми пені в розмірі 17348,81 грн. та суми збитків від інфляції в розмірі 9619,20 грн., у звязку із чим припинити провадження по справі в цієї частині.

Відповідач у судовому засіданні надав суду заяву про визнання грошових вимог у сумі 77098,71 грн.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

08 січня 2008 року між Приватним підприємством «Будпостач» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інструмент» був укладений договір постачання №0-19, (далі Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору постачальник зобовязується передавати (поставляти) у погоджені строки другій стороні покупцеві товар, а покупець зобовязується приймати товар і сплачувати за нього певні грошові суми на умовах вказаного Договору.

Згідно з пунктом 1.2 Договору предметом поставки є визначений товар з найменуванням, зазначеним у Специфікаціях (або інших документах), підписаних постачальником та покупцем.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що поставка товару здійснюється за попередньою письмовою заявкою покупця.

Відповідно до пункту 4.8 Договору товар вважається зданим постачальником і прийнятим покупцем з моменту підписання повноваженими представниками сторін накладних.

Згідно з пунктом 8.2 Договору покупець оплачує кожну поставлену партію товару з відстрочкою платежу в 30 календарних днів, починаючи з дати поставки, вказаної в накладній.

Позивач в позовній заяві зазначає, що Приватним підприємством «Будпостач» було поставлено товару відповідачу, відповідно до накладних №049352 від 05.11.2008 на суму 43022,57 грн., №051931 від 21.11.2008 на суму 10126,22 грн., №054370 від 11.12.2008 на суму 25056,08 грн., що разом становить 78204,87 грн.

Також, позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інструмент» повернуло товару, відповідно до накладних повернення №КИ 001-00027 від 12.02.2009 на суму 42,74 грн., КИ 001-00018 від 12.02.2009 на суму 1056,86 грн., що разом становить 1099,60 грн.

Відповідно до актів звірки обох сторін, що представлені господарському суду, заборгованість з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інструмент» перед Приватним підприємством «Будпостач» відповідно договору постачання №0-19 складає 77098,71 грн.

Отже, внаслідок порушення умов укладеного договору, в частині оплати за поставлений товар, за відповідачем склалась заборгованість у сумі 77098,71 грн., розрахунок який перевірено судом.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 77098,71 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як вже було зазначено раніше, позивач заявою від 10 березня 2011 року відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми пені в розмірі 17348,81 грн. та суми збитків від інфляції в розмірі 9619,20 грн.

Вказана заява прийнята судом, у звязку із чим провадження по справі в цієї частині підлягає припиненню.

Отже, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Крім того, як вже було зазначено, відповідач погодився з позовними вимогами позивача, про що в матеріалах справи є відповідна заява.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата державного мито та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 14 березня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.82-85, 78 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інструмент», (м. Сімферополь, вул. Чехова, 2, 95011, ЄДРПОУ 33433941, МФО 300164, р/р 26005047033301 в ВАТ «Сведбанк» м. Київ) на користь Приватного підприємства «Будпостач», (м. Київ, пр-т Возз'єднання, 7А офіс 318, 02160, ЄДРПОУ 24267110, МФО 320371, р/р 26009050970 в ПАТ Банк «Український капітал» у м. Києві) 77098,71 грн. заборгованості.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інструмент», (м. Сімферополь, вул. Чехова, 2, 95011, ЄДРПОУ 33433941, МФО 300164, р/р 26005047033301 в ВАТ «Сведбанк» м. Київ) на користь Приватного підприємства «Будпостач», (м. Київ, пр-т Возз'єднання, 7А офіс 318, 02160, ЄДРПОУ 24267110, МФО 320371, р/р 26009050970 в ПАТ Банк «Український капітал» у м. Києві) 770,99 грн. державного мита та 173,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5.Припинити провадження по справі в частині стягнення з відповідача суми пені в розмірі 17348,81 грн. та суми збитків від інфляції в розмірі 9619,20 грн.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКопилова О.Ю.

Повний текст рішення складений 14 березня 2011 року