Рішення № 16093328, 09.03.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

09.03.2011Справа №5002-18/6138-2010 За позовом Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне обєднання Київського району м. Сімферополя», АР Крим, м. Сімферополь (95034, м. Сімферополь, вул. Лермонтова, 17)

До відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1)

Про стягнення 14694,33 грн.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_2- ю/к, довіреність від 04.01.2011 року.

Від відповідача ОСОБА_1 спд, паспорт НОМЕР_1

СУТЬ СПОРУ: Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне обєднання Київського району м. Сімферополя» позивач, звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відповідача, в якій просить стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 14 694,33 грн., яка складається з:

орендної плати в сумі 12798,14 гривень і пені за орендну плату 359,11 гривень; та експлуатаційних витрат 1502,52 гривень та пені за несвоєчасну сплату експлуатаційних витрат 34,56 гривень.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 525, 526, 651 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем був укладений Договір № 5/5 від 10.02.2005 року оренди нежитлових приміщень, які належать комунальній власності м. Сімферополя. Договір у наступному продовжувався та змінювався згідно з нормами діючого законодавства.

Згідно п.п. 3.3,5.2 умов укладеного договору, відповідач зобовязаний своєчасно і в повному обсязі щомісячно не пізніше 12-го числа місяця, наступного за звітним, вносить на розрахунковий рахунок позивача орендну плату та інші платежі. В результаті невиконання умов договору і взятих на себе зобовязань у відповідача створилась заборгованість по орендним платежам в сумі 12798,14 гривен за період з січня 2010 року по грудень 2010 року. Несплата заборгованості стала підставою для звернення позивача до суду.

14.02.2011 р. у судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Для всебічного, повного і обєктивного розгляду справи, з урахуванням положень ст. 69 ГПК України, суд продовжив строк розгляду справи та задовольнив клопотання представника позивача.

09.03.2011 року у судовому засіданні відповідач надав суду письмові пояснення, в яких вказав, що визнає позовні вимоги щодо стягнення сум заборгованості по орендній платі, експлуатаційним витратам та пені.

Суд залучає такі пояснення до матеріалів справи.

Слухання справи відкладалося у порядку, передбаченому статтею 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд -

ВСТАНОВИВ:

На підставі розпорядження голови Київської районної ради м. Сімферополя від 14.01.2005 року № 02.1-8/18, 10.02.2005 року між Житлово-експлуатаційним обєднанням Київського району та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено типовий договір оренди нежилих приміщень № 5/5.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне обєднання Київського району м. Сімферополя» є правонаступником Житлово-експлуатаційного обєднання Київського району.

Згідно з пунктом 1.1 даного договору, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежилі приміщення, розташовані за адресою: вул. Тургенєва, 52, площею 189,7 кв.м.

Відповідно до частини 1 статті 759 ЦК України, по договору найму (оренди) одна сторона наймодавець передає або зобовязується передати наймачу майно у користування за плату на певний строк.

Судом встановлено, що таке нежиле приміщення було передано орендарю, що підтверджується Актом прийому-передачі від 10.02.2005 року (а.с. 16).

Відповідно до частини 1 статті 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений у договорі.

Пунктом 6.2 договору встановлено, строк дії договору становить до 10.01.2006 року включно.

Згідно зі статтею 3 Закону України “Про оренду державного і комунального майна”, відносини стосовно оренди державного майна, майна що належить АР Крим чи знаходиться у комунальній власності, регулюються договором оренди, цім Законом і іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Строк дії договору закінчився 10.01.2006 року.

Проте судом встановлено, що рішеннями виконавчого комітету Київської районної ради міста Сімферополя та додатковими угодами, строк дії вказаного договору продовжувався щорічно до 20.12.2010 року.

Як усно пояснили представник позивача та відповідач у судовому засіданні 09.03.2011 року, у дійсний час строк дії договору оренди нежилих приміщень № 5/5 продовжено ще на один рік.

Згідно до частини 1, 3 статті 762 ЦК України, за користування майном з наймача стягується плата, розмір якої встановлюється договором. Плата за користування вноситься щомісяця, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 4.1-4.2 договору встановлено, що орендна плата за перший місяць складає 210,67 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата та інші платежі орендар зобовязаний вносити на рахунок ЖЕО на пізніше 20 числа поточного місяця.

Крім того, 01.05.2005 року між позивачем та відповідачем укладено договір на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованих нежилих приміщень, прибудинкових територій і надання комунальних послуг.

Відповідно до пункту 2.2.3 такого договору, орендар зобовязується не пізніше 12 числа місяця, що йде за наступним, вносити плату на рахунок балансоутримувача за участь у витратах, на утримання жилого фонду і прибудинкової території Київського району м. Сімферополя. Платіж складає 109,27 грн. на місяць.

Судом встановлено, що орендодавець виставляв орендарю рахунки на сплату експлуатаційних витрат і орендної плати за період з січня 2010 року по грудень 2010 року включно. Копії таких рахунків надані позивачем у матеріали справи.

Проте відповідач належним чином не виконував свої зобовязання за договорами у частині внесення сум орендної плати та експлуатаційних витрат на рахунок позивача, у звязку із чим за ним рахується заборгованість за період з січня 2010 року по грудень 2010 року включно по орендній платі у сумі 12798,14 грн. та по експлуатаційним витратам у сумі 1502,52 грн., доказів оплати якої відповідач суд не представив.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Оскільки відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості з орендної плати у сумі 12798,14 грн. та по експлуатаційним витратам у сумі 1502,52 грн., то позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню по оренді у сумі 359,11 грн. та пеню по експлуатаційним витратам у сумі 34,56 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Поняття пені передбачено у ст. 549 ЦК України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчинюється у письмовій формі.

Пунктом 4.3 договору оренди нежилих приміщень № 5/5 від 10.02.2005 року та пунктом 2.2.3 договору на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованих нежилих приміщень, прибудинкових територій і надання комунальних послуг від 01.05.2005 року передбачено, що у разі несвоєчасного внесення орендної плати та експлуатаційних витрат, орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Перевіривши розрахунок позивача у частині нарахування пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до Листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 № 01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році", господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати "перерахунок" замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Якщо для здійснення перерахунку необхідні додаткові матеріали, суд витребує їх у позивача, а в разі неподання ним таких матеріалів - з урахуванням обставин конкретної справи залишає позов (в частині стягнення відповідних спірних сум) без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК України.

Ухвалами від 27.01.2011 року, від 14.02.2011 року та від 28.02.2011 року суд зобовязував позивача надати повний та обґрунтований розрахунок пені з конкретною вказівкою розміру облікової ставки НБУ та періоду нарахування такої пені по кожному із рахунків окремо, проте таки вимоги суду позивачем виконані не були.

Відповідно до п. 5 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо, зокрема, позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення пені у загальній сумі 393,67 грн. підлягають залишенню без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК України.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

09.03.2011 р. у судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 10.03.2011 року.

На підставі вищевикладеного ст.ст. 49, 82 85, п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_2) на користь Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне обєднання Київського району м. Сімферополя», м. Сімферополь (вул. Лермонтова, 17, м. Сімферополь, 95034; код ЄДПРОУ 05480523) заборгованість по орендній платі у сумі 12798,14 грн., заборгованість по експлуатаційним витратам у сумі 1502,52 грн.; 143,00 грн. державного мита та 229,68 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.У частині позовних вимог щодо стягнення пені у загальній сумі 393,67 грн. позов залишити без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримОсоченко І.К.