Рішення № 16093303, 01.03.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 216

РІШЕННЯ

Іменем України

01.03.2011Справа №5002-19/335-2011 За позовом Комунального підприємства житлово-експлуатаційного обєднання Желєзнодорожного району м.Сімферополя, м.Сімферополь

До відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «КП Мирне», м.Сімферополь

про стягнення 301660,59 грн.

Суддя Мокрушин В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача ОСОБА_1 юрисконсульт, дов. №13/48 від 11.01.2011 р.

Від відповідача не зявився

Суть спору: Позивач Комунальне підприємство житлово-експлуатаційного обєднання Желєзнодорожного району м.Сімферополя звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «КП Мирне» та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 301660,59 грн., а також просить стягнути судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобовязань за договором субпідряду № 270 від 24.11.2009 р. в результаті чого за відповідачем утворилась заборгованість.

Представник позивача у судовому засіданні користуючись своїм невідємним правом наданим ст.22 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями) надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якого просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 115660,59 грн., оскільки відповідачем частково погашена сума заборгованості у розмірі 186000 грн. про що свідчить копія платіжного доручення № 57 від 25.02.2011 р. (а.с.60-61).

Суд приймає заяву позивача про зменшення розміру позовних до розгляду.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не сповістив. Про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.9, 10 Конституції України, ст.9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 року № 802), ст.3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 року № 1771), ст.12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (від 07.07.2010 року № 2453 із змінами і доповненнями), ст.18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 року № 8312), ст.ст.10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 року № 350) та клопотання представника позивача, він давав пояснення на російський мові.

Клопотань щодо фіксації судового процесу технічними засобами відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями) сторонами не заявлялося.

Представникам сторін розяснені приписи ст.38 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями) про витребування господарським судом доказів лише за клопотанням сторін.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями).

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

24.11.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «КП Мирне» (Підрядник) та Комунальним підприємством житлово-експлуатаційного обєднання Желєзнодорожного району м.Сімферополя (Субпідрядник) укладено договір субпідряду № 270 (а.с.50-51).

Сторонами зазначеного договору неодноразово змінювались умови договору підряду шляхом укладення додаткових угод до Договору підряду № 270 від 24.11.2009 р. (а.с.30-49).

Відповідно до п.1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених даним Договором Субпідрядник бере на себе зобовязання своїми силами виконати роботи по очистці контейнерів та вивезенню смиття з контейнерних майданчиків Підрядника (дислокація площей додаток № 1), щоденно згідно розробленому маршруту вивезення, погодженому з Підрядником (Додаток 2), а також вивезення смиття з стихійного звалища на території Желєзнодорожного району міста Сімферополя, за письмовими заявками Підрядника, але не більш 14 м.куб. на день.

Згідно п.3.3 Договору щомісячний прийом робіт проводиться Підрядником не пізніше десятого числа наступного місяця.

Дослідивши обставини справи, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає позов обґрунтованим і підлягаючим задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями), зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст.525, 526 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) та положень статті 193 Господарського кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 436 із змінами і доповненнями), зобовязання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 №435 із змінами і доповненнями) якщо у зобовязані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобовязання щодо сплати у встановлений строк за виконані роботи.

Актами приймання виконаних робіт та рахунками на сплату за виконанні роботи, наявними у матеріалах справи, підтверджується факт неналежного виконання позивачем взятих не себе договірних зобовязань, в наслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 115660,59 грн. (а.с.9-16, 64-66).

Документально підтверджених відомостей, які б свідчили про часткове або повне погашення заборгованості відповідачем суду не надано.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 115660,59 грн. обґрунтована, підтверджується матеріалами справи, не оспорена відповідачем, а отже підлягає задоволенню.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до приписів ст.34 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями) господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Документально підтверджених доказів, які б спростували, або підтвердили сплату заборгованості відповідачем перед позивачем частково або повністю суду не представлено.

Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями) у повному обсязі на відповідача, оскільки даний спір виник в наслідок неправомірних дій відповідача.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями), суд -

ВИРІШИВ:

·Позов задовольнити.

·Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КП Мирне» (АР Крим, м.Сімферополь, вул.Київська, 150, оф.7; ідентифікаційний код 36305370) на користь Комунального підприємства Житлово експлуатаційного обєднання Желєзнодорожного району м.Сімферополя (АР Крим, м.Сімферополь, вул.Дзюбанова, 13; ідентифікаційний код 05480542) заборгованість у розмірі 115660,59 грн., державне мито в розмірі 3016,61 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

·Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 03.03.2011 р.

Рішення направити:

·Комунальне підприємство житлово-експлуатаційного обєднання Желєзнодорожного району м.Сімферополя, м.Сімферополь, вул.Дзюбанова, 13

·Товариство з обмеженою відповідальністю «КП Мирне», м.Сімферополь, вул.Київська, 150, оф.7

·Товариство з обмеженою відповідальністю «КП Мирне», м.Сімферополь, вул.Залеська, 82/63, кв.29

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримМокрушин В.І.