Рішення № 16093268, 25.02.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 201

РІШЕННЯ

Іменем України

25.02.2011Справа №5002-26/6139.1-2010 За позовом Військового прокурора Сімферопольського гарнізону (95006, м. Сімферополь, вул. Казанська, 27) в інтересах держави в особі 1) Міністерства Оборони України (03168, м. Київ, Повітрянофлотський проспект, 6); 2) Військового радгоспу «Гурзуфський» МО України (97630, Білогірський район, смт. Зуя, вул. Новосадова, 22)

до відповідача Зеленогірської сільської ради Білогірського району АР Крим (97640, Білогірський район, с. Зеленогірськ, вул. Леніна, 2)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет:

1) Білогірської районної державної адміністрації (97600, м. Білогірськ, вул. Мира, 1),

2) ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,

3) ОСОБА_2 (АДРЕСА_1,

4) ОСОБА_3 (АДРЕСА_2),

5) ОСОБА_4 (АДРЕСА_3),

6) ОСОБА_5 (АДРЕСА_4),

7) ОСОБА_6 (АДРЕСА_5),

8) ОСОБА_7 (АДРЕСА_6),

9) ОСОБА_8 (АДРЕСА_7),

10) ОСОБА_9 АДРЕСА_8,

11) ОСОБА_10 (АДРЕСА_9),

12) ОСОБА_11 (АДРЕСА_10),

13) ОСОБА_12 (АДРЕСА_11

про визнання недійсним рішення та спонукання до певних дій.

Суддя Медведчук О.Л.

Представники:

від позивачів: 1) ОСОБА_13, ю/к., дов. від 05.01.11р., 2) Тарасов В.М. дир.

від відповідача Колобов О.М., сільський голова, посвідчення №1,

від третіх осіб: 1) не зявився, 2) ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_1, 3) ОСОБА_1, представник, довіреність №71 від 07.04.2010р., 4) не зявився, 5) ОСОБА_4., паспорт серії НОМЕР_2 6) не зявився, 7) ОСОБА_6., паспорт серії НОМЕР_3 8) не зявився, 9) не зявився, 10) ОСОБА_9, паспорт серії НОМЕР_4, 11) ОСОБА_10., паспорт серії НОМЕР_5, 12) не зявився, 13) ОСОБА_14, представник, довіреність від 29.11.2010р.,

прокурор не зявився

Суть спору: Військовий прокурор Сімферопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України, Військового радгоспу «Гурзуфський» МО України звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача про визнання недійсним та скасування рішення Зеленогірської сільської ради від 21.12.2001р. №57 “Про створення земель запасу з земель радгоспу «Гурзуфський» щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою військового радгоспу загальною площею 34,2 га та спонукання відповідача повернути Міністерству Оборони України в особі постійного землекористувача військового радгоспу «Гурзуфський» МО України земельну ділянку загальною площею 34,2 га.

Вимоги обґрунтовано посиланням на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням діючого на момент його прийняття законодавства, адже вилучення земельної ділянки за вказаним рішенням яка віднесена до земельно оборони, здійснено без дозволу Міністерства оборони України чи уповноваженого на це органу.

Рішенням господарського суду АР Крим від 19.05.2009р. позов задоволено частково, визнано недійсним рішення 19 сесії 23-го скликання Зеленогірської сільської ради Білогірського району АР Крим від 21.12.2001р. №57 «Про створення земель запасу з земель радгоспу «Гурзуфський», у позові про спонукання Зеленогірської сільської ради Білогірського району АР Крим повернути Міністерству оборони України в особі постійного землекористувача військового радгоспу «Гурзуфський» Міністерства оборони України земельну ділянку загальною площею 34,2га, відмовлено, стягнуто зі Зеленогірської сільської ради Білогірського району АР Крим у дохід Державного бюджету державне мито у сумі 85,00 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.05.2010р. касаційні скарги ОСОБА_6 та ОСОБА_7 задоволено, рішення господарського суду АР Крим від 19.05.2009р. скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду АР Крим.

Матеріали справи направлялись до Севастопольського апеляційного господарського суду у звязку із поданням ОСОБА_12 апеляційної скарги після прийняття Вищим господарським судом України постанови від 17.05.2010р., апеляційної скарги на рішення господарського суду АР Крим від 19.05.2009р.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.12.2010р. здійснено заміну третіх осіб ОСОБА_15 на його правонаступника ОСОБА_9, ОСОБА_17 на її правонаступника ОСОБА_16 та прийнято відмову ОСОБА_12 від апеляційної скарги на рішення господарського суду АР Крим від 19.05.2009р., так як оскаржуване рішення скасовано відповідною постановою Вищого господарського суду України, у звязку з чим провадження по апеляційній скарзі було припинено.

По поверненню матеріалів справи до господарського суду АР Крим, суд (суддя Медведчук О.Л.) ухвалою від 27.12.2010р. прийняв справу до розгляду та призначив дату судового засідання.

Розгляд справи відкладався.

Прокурором надавались додаткові пояснення по суті заявлених вимог.

Третіми особами надавались письмові заперечення на позов.

У судовому засіданні яке відбулося 25.02.2011р. учасниками процесу раніш заявлені вимоги та заперечення на них підтримані.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, суд

встановив:

У відповідності із Державним актом на право постійного користування землею ІІ-КМ № 004022 Радгоспу «Гурзуфський» було надано у постійне користування на підставі рішення 13-ї сесії 21 скликання Білогірської районної ради від 23.111993р. земельну ділянку площею 2292,1 га. для сільськогосподарського користування.

21.12.2001р. Зеленогірською сільською радою Білогірського району АР Крим на підставі наказу № 164 від 21.11.2001р. по військовому радгоспу «Гурзуфський» було прийнято рішення “Про створення земель запасу з земель радгоспу “Гурзуфський”, яким припинено право користування Військового радгоспу "Гурзуфський" земельною ділянкою загальною площею 34,2 га, яка розташована на його території та прийнято у склад земель запасу Зеленогірської сільської ради 34,2 га з порожніх земель військового радгоспу "Гурзуфський" для подальшого їх надання для ведення особистого підсобного господарства.

У період з 03.03.2008р. по 02.04.2008р. Територіальним кримським контрольно-ревізійним управлінням була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності Військового радгоспу "Гурзуфський" з окремих питань за період з 01.01.2000р. по 26.02.2008р., якою встановлено, що будь-яких рішень уповноважених службових осіб Міністерства Оборони України щодо добровільної відмови або згоди на передачу вищезазначеної земельної ділянки площею 34,2 га до Зеленогірської сільської ради не приймалось, правові підстави для цього відсутні. Також у акті ревізії від 30.05.2008р. вказано, що вищевказана земельна ділянка була передана на підставі наказу колишнього директора Військового радгоспу "Гурзуфський" ОСОБА_18 від 21.11.2001р. “Про передачу землі міській Раді”. Передача землі була засвідчена актом, який був підписаний директором радгоспу ОСОБА_18., головним агрономом ОСОБА_20 та головним бухгалтером ОСОБА_19. (а.с.17,18).

Вказаний акт ревізії став підставою для звернення Військового прокурора Сімферопольського гарнізону із даним позовом до суду.

Дослідивши у сукупності надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Статтею 70 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року, з подальшими змінами і доповненнями, який діяв на час прийняття оскаржуваного рішення встановлено, що землями для потреб оборони визнаються землі, надані для розміщення та постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств і організацій Збройних Сил України, інших військових формувань та внутрішніх військ. Порядок надання земель для потреб оборони визначається законодавством України.

Відповідно до статуту Військового радгоспу “Гурзуфський”, останній заснований на майні Міністерства оборони України, що є загальнодержавною власністю, і підпорядковується через Управління сільського господарства Міністерства оборони України (а.с. 61).

Згідно із ч. 2 ст. 14 Закону України “Про збройні сили” від 5 жовтня 2000 року, земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління та звільняються від плати усіх видів податків.

Зазначений режим накладає обмеження на розпорядження землею, що передбачено також п. 4.6. Статуту Підприємства, яким передбачено, що радгосп здійснює володіння, користування землею і іншими природними ресурсами відповідно до мети своєї діяльності та чинного законодавства.

Отже земельна ділянка загальною площею 2292,2 га після передачі її у постійне користування військовому радгоспу «Гурзуфський» за державним актом на право постійного користування землею ІІ-КМ № 004022 стала державною власністю.

Відповідно до п. 45 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністра оборони України від 22.12.1997 р. № 483, передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва начальником Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України.

Пунктом 48 Положення передбачено, що перелік земель, які пропонуються до передачі місцевим органам влади, Головне управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України погоджує з заступниками Міністра оборони України командувачами видів збройних Сил України, начальниками управлінь центрального апарату Міністерства оборони України, командуючими військами військових округів, Північного оперативно-територіального командування, на території яких знаходиться земельна ділянка, і подає на затвердження Міністру оборони України.

Згідно із п. 50 вказаного Положення, оформлення передачі земель місцевим органам влади здійснюють землекористувачі спільно з квартирно-експлуатаційною частиною, відділенням морської інженерної служби Військово-Морських Сил України, на обліку яких знаходяться земельні ділянки в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема оскаржуваного рішення, передача земель радгоспу у кількості 34,2 га здійснена директором військового радгоспу “Гурзуфський” ОСОБА_18 на підставі листа від 30.11.2001 на імя голови Зеленогірської сільської ради ОСОБА_21 (а.с. 47) та наказу директора військового радгоспу “Гурзуфський” за № 164 від 21.11.2001р. Акт прийому передачі земель в запас з боку радгоспу підписано його посадовими особами директором ОСОБА_18., головним агрономом ОСОБА_20 головним бухгалтером ОСОБА_19

Доказів того, що при передачі земельної ділянки площею 34,2 га військового радгоспу “Гурзуфський” було дотримано порядок встановлений пунктами 48-50 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністра оборони України від 22.12.1997 р. № 483, а саме наявність згоди Міністерства оборони України на таку передачу, погодження та передача земельної ділянки з уповноваженими особами та органами, суду не подавалось.

Відповідно до п. 4.6. Статуту військового радгоспу “Гурзуфський” підприємство здійснює володіння, користування землею і іншими природними ресурсами відповідно до мети своєї діяльності та чинного законодавства.

Тобто право розпоряджатися землею підприємству згідно статуту не надано.

Згідно із п. 7.3. Статуту керівник підприємства самостійно вирішує питання діяльності підприємства, за винятком віднесених до компетенції Міністерства оборони України.

Наведене додатково підтверджує факт того, що розпорядження землею військового радгоспу “Гурзуфський” у тому числі її вилучення має відбуватись лише при наявності на це згоди Міністерства оборони України.

Як зазначено вище, до виключної компетенції Міністерства оборони України віднесено питання передачі земель місцевим органам влади.

Враховуючи наведене, оскільки при винесенні оскаржуваного рішення було порушено порядок вилучення у військового радгоспу «Гукрзуфський» земельної ділянки площею 34,2 га та порядок її передачі органу місцевого самоврядування, суд приходить до висновку, що вказане рішення прийняте з порушенням як діючого на момент його прийняття так і діючого на даний час законодавства, адже Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністра оборони України від 22.12.1997 р. № 483, є чинним, а відтак рішення Зеленогірської сільської ради від 21.12.2001р. №57 “Про створення земель запасу з земель радгоспу «Гурзуфський» підлягає визнанню саме недійсним.

Також суд має зазначити, що навіть якщо припустити, що вилучення земельної ділянки за оскаржуваним рішення відбувалось у виконання Указу Президента України № 765/99 від 28.06.1999р. «Про додаткові заходи щодо задоволення потреб громадян у земельних ділянках», таке вилучення мало відбуватись лише в порядку визначеному законодавством, тобто враховуючи статус землекористувача лише за обовязкової участі (згоди) Міністерства оборони України.

Крім того якщо населення мало потребу у земельних ділянках для ведення особистого фермерського господарства, ст. 71 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року передбачала можливість надання підприємствами оборони невикористовувані ними землі за рішенням сільських, селищних, міських Рад народних депутатів у тимчасове користування громадян з взиманням плати. Отже рада, в прагненні задовольнити потреби населення в здійсненні фермерського господарства, не обовязково мала вилучати земельну ділянку у підприємства оборони, адже вона не позбавлена була права надати цю ділянку лише у тимчасове користування при цьому із взиманням плати за таке користування.

Щодо вимог про спонукання Зеленогірську сільську раду Білогірського району АР Крим повернути Міністерству оборони України в особі військового радгоспу “Гурзуфський” земельну ділянку площею 34,2га, суд має зазначити наступне.

Згідно листа Білогірського районного відділу по земельних ресурсах за № 380/01-11 від 06.04.2009р. (а.с. 100), починаючи з 2003р. Білогірською районно державною адміністрацією прийняті зокрема розпорядження за № 188-4р від 06.03.2003р., № 304-3р від 03.06.2003р., № 304-16р від 17.06.2003р., № 364-р від 09.10.2008р., 74-23р від 17.03.2005р., 765-р від 24.11.2008р., № 344-р від 16.08.2007р., № 14-8 від 24.01.2006р., за якими земельні ділянки, що за рішенням Зелено гірської сільської ради № 57 від 01.12.2001р. загальною площею 34,2 га були передані до запасу земель, передані у власність громадян для ведення особистого фермерського господарства. На підставі вказаних розпоряджень громадянам які залучено третіми особами для участі у даній справі, отримано державні акти на право власності на земельну ділянку (том. 2, а.с 16, 106, 130, том 3 а.с. 17, 33, 48, 74, 78,).

Крім того з реєстру громадян земельних ділянок, що надані для ведення особистого фермерського господарства у власність з земель запасу утворених з колишніх земель радгоспу «Гурзуфський» (том 1, а.с 49) вбачається, що загальна площа переданих у власність земельних ділянок становить 31,6 га, тобто майже вся площа вилученої за рішенням Зеленогірської сільської ради від 21.12.2001р. №57 у військового радгоспу «Гурзувський» земельної ділянки загальною площею 34,2 га, передана у власність громадян для ведення особистого господарства.

Отже передача радою спірної земельної ділянки позивачу можлива лише після вилучення у теперішніх власників, земельних ділянок які передані їм у власність для ведення особистого фермерського господарства та повернення цих ділянок в землі запасу ради. На даний час доказів визнання недійсними розпоряджень про передачу цих ділянок у власність громадян, як і визнання недійсними чи анулювання Державних актів на право власності на земельні ділянки, виданих на підставі вказаних розпоряджень, не надано, а відтак зобовязання відповідача передати спірну земельну ділянку позивачу без попереднього вилучення її у інших власників, є неможливим.

Таким чином суд не знаходить підстав для задоволенню позову в частині спонукання Зеленогірську сільську раду Білогірського району АР Крим повернути Міністерству оборони України в особі військового радгоспу “Гурзуфський” земельну ділянку площею 34,2га.

Відносно вказівок суду касаційної інстанції наведених у постанові від 17.05.2010р. щодо підвідомчості даного спору господарському суду, слід зазначити, що предметом даного спору не є оскарження актів органу місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок фізичним особам, яких-небудь позовних вимог до фізичних осіб не заявлено, що у свою чергу обумовлювало б вирішення даного спору за правилами іншого судочинства аніж господарське. Сторони по справі є юридичними особами, спір стосується прав позивача відносно земельної ділянки, відповідач у справі при прийнятті оскаржуваного рішення не здійснював владні управлінські та не виступав у цих відносинах субєктом владних повноважень, а відтак даний спір має усі ознаки господарського спору, у звязку із чим дана справа має вирішуватись саме за правилами господарського судочинства.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідача пропорційно задоволених вимог з урахуванням їх немайнового та майнового характеру.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов Військового прокурора Сімферопольського гарнізону задовольнити частково.

2.Визнати недійсним рішення 19-ї сесії 23-го скликання Зеленогірської сільської ради від 21.12.2001р. № 57 «Про створення земель запасу з земель радгоспу «Гурзуфський».

3.В частині вимог про зобовязання Зеленогірську сільську раду повернути Міністерству Оборони України в особі постійного землекористувача військового радгоспу «Гурзуфський» МО України земельну ділянку загальною площею 34,2 га, в позові відмовити.

4.Стягнути з Зеленогірської сільської ради Білогірського району АР Крим (97640, Білогірський район, с. Зеленогірськ, вул. Леніна, 2; ідент. код 04367766) у дохід державного бюджету (р/р 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200, в банку одержувачу: ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь) державне мито у розмірі 85,00 грн.

5.Стягнути з Зеленогірської сільської ради Білогірського району АР Крим (97640, Білогірський район, с. Зеленогірськ, вул. Леніна, 2; ідент. код 04367766) у дохід державного бюджету (р/р 31214264700002; отримувач: Державний бюджет м. Сімферополь; код платежу: 22050003; ЄДРПОУ - 34740405; банк одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь) 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02.03.2011р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримМедведчук О.Л.