Рішення № 16093199, 01.03.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

01.03.2011Справа №5002-22/6120-2010 за позовом ДП «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ, проспект К.Маркса, 108 в особі Криворізької дирекції залізничних перевезень, м. Кривий Ріг, вул. Лен. Комсомолу, 2

до відповідача ЗАТ «Євпаторійський завод будівельних матеріалів», Сакський район, с. Каменоломня, вул. Фестивальна, 21

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору

1. ВАТ «Південний гірничо збагачувальний комбінат», Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг

2. ВАТ «Смарт Нерудпром», м. Київ, вул. Ігоревська, 7, літ. «А»

про стягнення 14170,00 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача ОСОБА_1 представник. дов від 01.01.2011 року

від відповідача ОСОБА_2., представник, дов від 12.01.2011 року

від третіх осіб - не з'явились

Обставини справи:

Позивач ДП «Придніпровська залізниця» в особі Криворізької дирекції залізничних перевезень звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ЗАТ «Євпаторійський завод будівельних матеріалів», просить суд стягнути з відповідача штраф в сумі 14170,00 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідачем (відправником вантажу) було невірно вказано масу вантажу, внаслідок чого відповідачу був нарахований штраф.

Відповідач заперечує проти позовних вимог, просить суд в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 01.02.2011 року до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, залучено ВАТ «Південний гірничо збагачувальний комбінат», ВАТ «Смарт Нерудпром».

18.02.2011 року до суду надійшли пояснення третьої особи - ВАТ «Південний гірничо збагачувальний комбінат».

21.02.2011 року до суду надійшли пояснення третьої особи - ВАТ «Смарт Нерудпром» по суті спору, відповідно до яких третя особа вважає заявлені позовній вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

28.02.2011 року до суду надійшли пояснення ВАТ «Південний гірничо збагачувальний комбінат» по суті спору.

Треті особи в судове засідання не з'явились, про причини відсутності суду не повідомили. Про дату розгляду справи повідомлені належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

встановив:

На підставі залізничної накладній № 46993943 - 15.08.2010 року ЗАТ «Євпаторійський завод будівельних матеріалів» на адресу одержувача ВАТ «Південний гірничо - збагачувальний комбінат» був відправлений вантаж - вапняк для флюсування.

Однак, позивач вказує, що при оформленні перевізних документів відповідачем було невірно зазначено масу вантажу.

Під час контрольного переважування на вимогу вантажоодержувача згідно зі ст. 52 Статуту залізниць України було встановлено, що маса вантажу не відповідає даним зазначеним у накладній, а саме: у вагоні № 56111370 згідно накладній № 46993943 зазначено - 69000 кг, а при переважуванні вантаж складав - 68200 кг, що на 800 кг менше зазначеного ніж у накладній.

Так, у розділі «Д» комерційного акту було вказано, що зважування вагону проводили на приписних вагонних вагах ВАТ «Південний гірничо - збагачувальний комбінат» справних в технічному відношенню, пройдених контроль придатності 14.06.2010 року, вантажопідйомністю 150 тон. Навантаження вантажу в вагоні нижче рівня бортів на 800 мм, поверхня хвиляста. Вантаж маркований кольоровим вапном, рівномірно по всій площі вагону, порушень маркування немає. Люки та двері зачинені. Слідів втрачання вантажу немає. Вагон прибув в технічному та комерційному відношенні справним.

Зважування вагону 56111370 виконала вагар ВАТ «Південний гірничо - збагачувальний комбінат» Єрофєєва у присутності приймоздавальника станції Кривий Ріг Заявловой Л.С.

Факт невірно зазначеної маси вантажу був зафіксований комерційним актом АА № 035517/105 від 17.08.2010 року та випискою з книги контрольних переваг.

За накладною №46993943 від 15.08.2010 року зі станції Євпаторія-Товарна до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці для одержувача ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» було відправлено 15 вагонів з вапняком флюсовим.

Вантаж відправлявся навалом залізничним транспортом. Зазначена відправка була здійснена на виконання умов Біржового контракту №ПТ-47/10 від 29.07.2010 року, який був укладений між ЗАТ «Євпаторійський завод будівельних матеріалів» та ТОВ «Смарт-Нерудпром».

Безпосередньо на адресу ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» вапняк флюсовий у супроводі залізничної накладної №46993943 від 15.08.2010 року був поставлений ТОВ «Смарт-Нерудпром» по договору № 898 від 10.06.2010 року.

Відповідно до ст. 52 Статуту залізниць України, на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу вантажу у разі прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених «Правилами видачі вантажів», затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 року.

Згідно з п. 6 «Правил видачі вантажів», для одержання вантажу, адресованого підприємству, організації, установі або громадянину-суб'єкту підприємницької діяльності, одержувач повинен надати станції довіреність.

З комерційного акту АА №035517/105 від 17.08.2010 року вбачається, що зважування вагону №56111370 виконувала вагар ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» Єрофєєва.

Відповідач, як на підставу своїх заперечень проти позовних вимог посилається на те, що обсяг повноважень цієї особи документально не підтверджений, оскільки позивачем не надано документу, який підтверджує повноваження вантажоотримувача, а саме особи Єрофєєвої.

Отже, відповідач вважає, що при складанні комерційного акта АА №03551517/105 допущені порушення ст. 129 Статуту Залізниць та п.10 «Правил складання актів».

Крім того відповідач вказує, що заява прийнята начальником ст. Кривий Ріг 17.08.2010 року, а календарний штемпель на заяві поставлений 25.08.2010 року.

Вищезазначене, на думку відповідача, свідчить також про відсутність договору між ДП «Придні провська залізниця» та ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» на контрольне переважування вагонів.

Як вбачається з Розділу «Д» Комерційного акту АА №035515/103, у вагоні №56111370 фактична маса вантажу на 800 кг менше, ніж зазначена у Накладній №46993943 (69000кг - 68200кг = 800кг).

Але, відповідач вказує на те, що згідно з «Нормами природної втрати окремих видів продукції виробничо-технічного призначення при перевезені залізничним транспортом», затвердженими постановою Держпостачу СРСР від 19.10.1989 року №64, норма природної втрати флюсів (група 30) без тари становить 1,2%. Керуючись цими Нормами, гранична норма природної втрати вантажу вапняку для флюсування становить 828 кг, що виключає висновок про невірність початкового визначення маси вантажу при його відвантаженні.

Крім того, вагонні ваги, на яких здійснювалось переваження після доставлення вантажу до отримувача, мають певну похибку зважування, що на думку відповідача, виключає можливість невірного визначення маси вантажу з його боку.

Більш того, відповідач зазначає, що відповідно до акту прийому-передачі товару № 337 від 15.08.2010 року, складеного між ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», як покупцем, та ТОВ «Смарт-Нерудпром», як постачальником по договору №898 від 10.06.2010 року кількість вапняка флюсового прийнята ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» без зауважень.

Але, суд вважає доводи відповідача необґрунтованими з огляджу на наступне.

Згідно Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України (із змінами та доповненнями від 13.01.2004 року № 54) п. 10 встановлено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник) начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці.

Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Але, слід звернути увагу на те, що в комерційному акті АА №035517/105 від 17.08.2010 року зазначено, що «НВР в штаті станції немає», в той час як згідно Правил вагар Єрофієва не має право підписи у комерційному акті.

Тому, акт підписаний заступником начальника станції з вантажної роботи Ліповською, ДСІ - Марченко, прийомоздавальником - Зав'яловою та представником вантажоодержувача, який брав участь у переважуванні вагонів - Альтшульт.

Тому, суд вважає, що при складенні комерційного акту Залізницею не було допущено порушень Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України (із змінами та доповненнями від 13.01.2004 року № 54).

Що стосується норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто, то згідно Правил видачі вантажів від 21.11.2000 року № 644, розділ 8 п. 27 встановлено, що вапняк відноситься до інших вантажів з природною втратою 0,5 % від маси нетто.

У спірному вагоні № 53585006 згідно накладної зазначено 69000 кг - 0,5 % = 68655 кг, а при переважуванні вантажу - 68200 кг.

У відношенні тверджень відповідача про похибку вагонних ваг, суд звертає увагу на те, що згідно паспорту ваг (ваги вагонні електромеханічні 2093ВВ 150Э зав. № 2) при діапазоні вимірювання понад 50 тон до 150 тон включно, похибка ваг при перевірці складає: первинна - +/- 100 кг; при періодичній +/- 200 кг.

Таким чином, похибка у 800 кг є технічно неможливою при проведенні вимірювання за допомогою ваг, використаних під час контрольного переважування, копія паспорту яких знаходиться у матеріалах справи, а.с. 136.

Щодо штемпеля на заявці - 25.08.2010 року, то це дата свідчить про те, що 25.08.2010 року Залізницею отримані гроші від одержувача вантажу ВАТ «Південний гірничо - збагачувальний комбінат» за участь у переважуванні вантажу.

Згідно до ст. 23 Статуту залізниць України та Правилами перевезень вантажів, зокрема Правилами оформлення перевізних документів передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Пунктами 2.1 та 2.2 розділу 2 Правил оформлення перевізних документів передбачено, що графи «Маса вантажу в кг. визначена відправником» та «Спосіб визначення маси» заповнюються відправником, також згідно із ст. 37 Статуту залізниць України та п.5 Правил приймання вантажів до перевезення, маса вантажу визначається відправником.

Пунктом 2.3. Правил оформлення перевізних документів встановлено, що правильність внесених в накладну відомостей своїм підписом засвідчує представник відправника.

Відповідно до п.28 Правил приймання вантажів до перевезення вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Згідно із ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів передбачено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. Крім того, цим же пунктом Правил видачі вантажів встановлені норми недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні. Вапняк відноситься до інших вантажів. Норма для інших вантажів становить - 0,5 %. Норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки вираховується від маси нетто вантажу.

При цьому, будь-яка залізниця - відправлення чи призначення вантажу, або транзитна має право заявляти позов про стягнення штрафу на підставах, передбачених ст.ст. 118 та 122 Статуту залізниць України до вантажовідправника.

Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

За неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із ст. 118 цього Статуту, якою передбачено стягнення штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Водночас, у застосуванні ст.ст. 118 та 122 Статуту залізниць України слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Збитки (додаткові витрати) завдані залізниці через допущені відправником порушення, зазначені в ст.ст. 118 та 122 Статуту, підлягають відшкодуванню відправником незалежно від сплати ним штрафу, оскільки у відповідності до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідаечм (як відправником) допущено порушення Статуту залізниць України, яке полягає у неправильному зазначенні у накладній №46993943 маси вантажу, що є підставою для покладення на відправника відповідальності в порядку ст.ст. 24, 118 та 122 Статуту залізниць України.

Однак, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Позивачем було нараховано штраф за невірно визначення відповідачем маси вантажу, у пятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення.

Таким чином, враховуючи те, що згідно накладної № 46993943 розмір проїзної плати становить 2834,00 грн., штраф у пятикратному розмірі становить 14170,00 грн.

Але, суд звертає увагу на те, що відповідачем допущене порушення виразилось у невірному визначенні ваги вапняку, що перевозився, в менший бік, чим, на думку суду, не могло бути спричинено позивачу значних збитків в сумі 14170,00 грн., що стали предметом позову по даній справі.

Отже, суд вважає, що сума заявленого до стягнення штрафу є значно великою із порівнянням з порушенням, допущеним відповідачем.

Але, суд звертає увагу на те, що відповідачем допущене порушення виразилось у необґрунтованому завищені у накладній ваги вапняку, що перевозився, отже це порушення не призвело до будь-яких збитків залізниці або технологічних проблем під час транспортування вантажу.

Згідно до пункту 6.4. Розяснення Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року № 04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» відповідно до статті 551 ЦК України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 233 ГК України також встановлює, що у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пункт 3 статті 83 ГПК надає суду право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Виходячи з цього, суди мають право при прийнятті рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи. Підстави та розмір зменшення стягуваного штрафу повинні бути мотивовані та обґрунтовані в рішенні суду.

Отже, суд вважає, що нарахований позивачем штраф в сумі 14170,00 грн. є надмірним виходячи з характеру порушення, допущеного відповідачем, а також факту відсутності збитків залізниці, у звязку з чим суд вважає за необхідне, за власною ініціативою, в порядку статті 233 ГК України, 551 ЦК України, зменшити суму нарахованого штрафу та застосувати до відповідача штраф у розмірі однократного розміру провізної плати за всю відстань перевезення, тобто, в сумі 2834,00 грн.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, в сумі 2834,00 грн.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача, як на винну сторону, у повному обсязі враховуючи те, що зменшення суми нарахованого штрафу здійснено за ініціативою суду.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з ЗАТ «Євпаторійський завод будівельних матеріалів» (Сакський район, с. Каменоломня, вул. Фестивальна, 21, рахунок № 2600410098202 у відділенні АКБ Юнекс, м. Київ, МФО 324076, ЄДРПОУ 30621146) на користь ДП «Придніпровська залізниця» Криворізька дирекція залізничних перевезень (м. Кривий Ріг, вул. Лен. Комсомолу, 2, рахунок № 26006000012 в ДФ АБ «Експрес Банк» м. Дніпропетровськ, МФО 306964, ЄДРПОУ 01073828) штраф в сумі 2834,00 грн.

3.Стягнути з ЗАТ «Євпаторійський завод будівельних матеріалів» (Сакський район, с. Каменоломня, вул. Фестивальна, 21, рахунок № 2600410098202 у відділенні АКБ Юнекс, м. Київ, МФО 324076, ЄДРПОУ 30621146) на користь ДП «Придніпровська залізниця» Криворізька дирекція залізничних перевезень (м. Кривий Ріг, вул. Лен. Комсомолу, 2, рахунок № 26006000012 в ДФ АБ «Експрес Банк» м. Дніпропетровськ, МФО 306964, ЄДРПОУ 01073828) 141,70 грн. державного мита.

4.Стягнути з ЗАТ «Євпаторійський завод будівельних матеріалів» (Сакський район, с. Каменоломня, вул. Фестивальна, 21, рахунок № 2600410098202 у відділенні АКБ Юнекс, м. Київ, МФО 324076, ЄДРПОУ 30621146) на користь ДП «Придніпровська залізниця» Криворізька дирекція залізничних перевезень (м. Кривий Ріг, вул. Лен. Комсомолу, 2, рахунок № 26006000012 в ДФ АБ «Експрес Банк» м. Дніпропетровськ, МФО 306964, ЄДРПОУ 01073828) 236,20 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після набрання рішенням чинності.

6.В задоволенні вимоги про стягнення з відповідача 11336,00 грн. штрафу відмовити.

Повне рішення складено 01.03.2011 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКалініченко А.А.