Рішення № 16093202, 24.02.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

24.02.2011Справа №5002-33/453-2011 за позовом відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6)

до Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Білогірськ» (м. Білогірськ, вул. Мирошніченко, 11-А)

про стягнення 326719.20 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники:

Позивача: ОСОБА_1, юрисконсульт, довіреність № 015-Д від 04.01.2011р. ВАТ «Крименерго».

Відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність № 220 від 01.12.2010 р., КПП «ВПВКГ м. Білогірськ»

Суть спору: відкрите акціонерне товариство «Крименерго» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача, Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Білогірськ», та просить суд стягнути 326719.20 грн., у тому числі 256218.80 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 45062.64 грн. заборгованості з спожиту реактивну електричну енергію, 4984.05 грн. інфляційних витрат, 3490.27 грн. - 3% річних та 16963.44 грн. пені.

Позовні вимоги вмотивовані порушенням відповідачем пункту 2.2.3 договору на поставку електричної енергії № 12 від 28 червня 2004 року, що виразилося в неоплаті виставлених рахунків за активну та реактивну електричну енергію.

Відповідач надав суду відзив, в якому позовні вимоги визнав в повному обсязі (а.с. 121).

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

28 червня 2004 року між відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (постачальник) та Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Білогірськ» (споживач) укладений договір на поставку електричної енергії, відповідно до пункту 1 якого постачальник поставляє електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі у відповідності з умовами цього договору.

Розділом 2 договору сторони домовилися під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, які не обумовлені даним договором, керуватися діючим законодавством України, зокрема, Законом України «Про електроенергетику» та Правилами користування електричною енергією.

Пунктом 2.2 договору споживач взяв на себе зобовязання виконувати умови цього договору; дотримуватися режиму споживання електричної енергії у відповідності з умовами розділу 5 договору, забезпечити утримання своїх мереж у відповідності з вимогами нормативних документів; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії у відповідності з умовами додатку «порядок розрахунків» та «Графіку знаття показників засобів обліку електричної енергії»; здійснювати оплату за послуги з компенсації перетоків реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача відповідно до додатку № 5 «Порядок розрахунків за перетоки реактивної електричної енергії (пункт 2.2.4 договору).

Облік електричної енергії, спожитої споживачем, здійснюється у відповідності з вимогами Правил обліку електроенергії та Правил користування електричною енергією (пункт 7.1 договору).

У відповідності до пункту 7.2 договору перевірка стану розрахунків за електроенергію проводиться за розрахунковий період щомісячно та оформлюється двостороннім актом звірення між споживачем та постачальником, який споживач зобовязаний повернути підписаним до наступного розрахункового періоду.

Відповідно до додатку № 4.2 до договору про поставку електричної енергії № 12 від 28 червня 2004 року (а.с. 16) розрахунки за спожиту електричну енергію здійснюються у відповідності до пункту 7.9 договору. Дата для розрахунків встановлюється 15 числа кожного місяця.

Показники розрахункових засобів обліку у відповідності до Переліку обєктів та точці комерційного обліку фіксуються 15 числа кожного місяця та оформлюються актом про облік переданої споживачу електричної енергії.

Додатком № 5 до договору (а.с. 17) встановлений порядок розрахунків за перетоки реактивної електричної енергії.

Пунктом 18 додатку № 5 визначено, що за підсумками розрахункового періоду 15 числа постачальник виставляє споживачу документи на оплату за перетоки реактивної електроенергії.

В період з травня 2010 року по грудень 2010 відповідачу виставлялися рахунки на оплату спожитої електричної енергії (а.с. 23-37, 39).

У звязку з тим, що оплата по виставленим рахункам відповідачем проведена була не в повному обсязі, це зявилося підставою для звернення відкритого акціонерного товариства «Крименерго» до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 256218.80 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 45062.64 грн. заборгованості з спожиту реактивну електричну енергію, 4984.05 грн. інфляційних витрат, 3490.27 грн. - 3% річних та 16963.44 грн. пені.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Оскільки спірні правовідносини виниклі в процесі постачання і споживання електричної енергії між її постачальником та споживачем, вони повинні регулюватися положеннями Закону України «Про електроенергетику» та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (далі Правила, ПКЕЕ).

Так, відповідно до частин 2, 4 статті 26 Закону України «Про електроенергію» споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Відповідно до пункту 6.1 Правил КЕЕ розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору.

Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунку відповідно до відомостей про фактичне споживання електричної енергії, визначених за показниками розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами (пункт 6.11 Правил КЕЕ).

В період з травня 2010 року по грудень 2010 відповідачу виставлялися рахунки на оплату спожитої електричної енергії (а.с. 23-37, 39).

Відповідні акти-рахунки на оплату використаної електроенергії були направлені відповідачу, отримані ним, але оплачені не були.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу вимог та заперечень.

Частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, відповідачем під час розгляду даної справи не були надані суду докази оплати заборгованості в сумі 256218.80 грн. за активну електричну енергію та 45062.64 грн. за реактивну електричну енергію.

Крім того, відповідач визнав наявність у нього заборгованості, що також підтверджується його підписом на акті звірення взаєморозрахунків, складеного станом на 01 січня 2011 року (а.с. 119) та заявою про визнання позову (а.с. 121).

Частиною 5 статті 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Суд, в порядку статті 78 Господарського процесуального кодексу України перевірив повноваження особи, яка надала заяву про визнання позову (а.с. 107).

Враховуючи те, що дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб суд приймає заяву відповідача про визнання позову.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Крименерго» про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 256218.80 грн. за активну електричну енергію та 45062.64 грн. за реактивну електричну енергію такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також, позивач просив стягнути з відповідача 4984.05 грн. інфляційних витрат, 3490.27 грн. - 3% річних та 16963.44 грн. пені.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку, наданому позивачем (а.с. 3,6), сума інфляційних витрат, нарахованих на суму боргу за активну електричну енергію, за період з червня 2010 року по грудень 2010 року складає 3901.23 грн. та 1082.82 грн., нарахованих на суму заборгованості за реактивну електричну енергію. Судом перевірений рахунок, наданий позивачем, який проведений вірно. З огляду на викладене, позовні вимоги в цієї частині підлягають задоволенню.

Також, позивач просив стягнути 3% річних в сумі 3490.27 грн.

Відповідно до розрахунку, наданому позивачем суду (а.с.3-7,), який був перевірений судом, сума 3% річних, нарахованих на суму боргу за активну електричну електроенергію, за період з 22 травня 2010 року по 01 лютого 2010 року складає 3041.75 грн. та 448.52 грн., нарахованих на суму боргу за реактивну електричну енергію, та саме в цьому розмірі підлягає задоволенню.

Також суд вважає, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 16963.44 грн. пені, з огляду на наступне.

Пунктом 4.2.1 договору про поставку електричної енергії № 12 від 28 червня 2004 року сторони домовилися, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 цього договору, з порушенням строків визначених додатками 4.1, 4.2, споживач зобовязаний оплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Виконання зобов'язання, згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України може забезпечуватися зокрема, неустойкою.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобовязання встановлена неустойка, то вона підлягає стягненню в повному обсязі, незалежно від стягнення збитків.

Відповідно до розрахунку, наданому позивачем (а.с. 5-7), сума пені, нарахованої на суму заборгованості за активну електричну енергію, розрахована ним за період з 12 серпня 2009 року по 01 лютого 2010 року та складає 14795.24 грн., та 2168.20 грн., нарахованої на суму заборгованості за реактивну електричну енергію.

Судом перевірений розрахунок пені, який проведений вірно, у зв'язку з чим з огляду на наявність у відповідача заборгованості за договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача 1328.16 грн. пені є такими, що також підлягають задоволенню.

Крім того, як вже зазначалося, представником відповідача було надано суду заяву, в якій позовні вимоги були ним визнані в повному обсязі, у зв'язку з чим, суд з урахуванням вищенаведеного вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на приписи до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладається на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 01 березня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Білогірськ» (м. Білогірськ, вул. Мирошніченко, 11-А, ЄДРПОУ 03332518) на користь відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, р\р 260323051142, філія КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400) заборгованість за активну електричну енергію в розмірі 256218.00 грн.

3.Стягнути з Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Білогірськ» (м. Білогірськ, вул. Мирошніченко, 11-А, ЄДРПОУ 03332518) на користь відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, р\р 260073013142, філія КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400) 45062.64 грн. заборгованості за реактивну електричну енергію, 4984.05 грн. інфляційних витрат, 3490.27 грн. - 3% річних та 16963.44 грн. пені, 3267.19 грн. державного мита та 236.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримРадвановська Ю.А.