Рішення № 16093085, 22.02.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

22.02.2011Справа №5002-24/6171-2010 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Кримгідроспецбуд» (95053, м.Сімферополь, вул. К. Лібкнехта, №39/41 )

До відповідача Приватного сільського господарського підприємства «Чернишевське» (96210, Роздольненський район, с.Чернишево, вул..Кірова, 2-а)

Про стягнення 129802,40грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

представники:

Від позивача ОСОБА_1, представник за довіреністю від 05.12.2010р., посвідчення адвоката НОМЕР_1 видане 01.11.2004р.

Від відповідача ОСОБА_2., представник за довіреністю від 10.01.2011р. №02юр

Обставини справи: до господарського суду звернулось Відкрите акціонерне товариство «Кримгідроспецбуд» із позовом до Приватного сільського господарського підприємства «Чернишевське» про стягнення 129802,40грн.

Позовні вимоги ґрунтуються наступним: відповідно до домовленостей та накладних №2 від 20.07.2009р.; №б/н від 21.07.2009р.; №4 від 22.07.2009р.; №5 від 23.07.2009р. та №б/н від 30.07.2009р. позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 113672,00грн. та накладної №б/н від 10.08.2009р. товару на суму 16130,40грн. Всього передано товару на загальну суму 129802,40грн.

Відповідачем розрахунки за отриманий товар здійснені не були, що й стало підставою для звернення із позовом про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 129802,40грн.

Також позивач зазначає, що 02.12.2010р. звернувся до відповідача із вимогою про погашення суми заборгованості, проте ніяких дій для погашення зазначеної суми відповідач не здійснював та станом на день звернення із позовом до суду сума заборгованості не погашена.

Таким чином, за відповідачем значиться заборгованість у розмірі 129802,40грн.

Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

Відповідач у відзиві на позов повідомив про те, що позовні вимоги є необґрунтованими і протирічать фактичним обставинам по справі, оскільки продукція, вартість якої просить стягнути позивач, була передана як сплата заборгованості позивача перед відповідачем за договором №19-09/08/01 від 19.09.2008 р.

Суд, у відповідності до положень ст.81-1 ГПК, якою передбачено, що на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, ухвалив здійснювати фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за власною ініціативою.

15.02.2011 р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 22.02.2011 р. для огляду матеріалів справи №5002-34/4444-2010. Після перерви судове засідання продовжено, представники сторін ті самі, матеріали справи №5002-34/4444-2010 оглянуті у судовому засіданні судом те представниками сторін.

Позивач у запереченнях на відзив відповідача повідомив проте, що сільськогосподарська продукція за накладними №2 від 20.07.2009 р., б/н від 21.07.2009 р., №4 від 22.07.2009 р., №5 від 23.07.2009 р. і б/н від 30.07.2009 р. була передана позивачем відповідачу не в звязку з виконанням договірних зобовязань за договором №19-09/08/01 від 19.09.2008 р.. а також додаткових угод до нього, а в звязку з усними домовленостями з відповідачем на поставку вказаної продукції. Також вказав, що рішенням ГС АР Крим по справі №5002-34/4444-2010, яке вступило в законну силу було встановлено, що в порядку часткового погашення заборгованості за договором №03-10/08-02 від 03.11.2008 р. ВАТ «Кримгідроспецбуд» передало ПСП «Чернишевське» у власність зерно ячменю у кількості 17204 тони, на суму 13419,12 грн.

В звязку з вказаним позивач, в порядку ст. 22 ГПК України, зменшив суму позовних вимог на 13419,12 грн. та просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі 11638328 грн.

У судовому засіданні суд встановив, що позивач зменшує суму позову на вартість ячменя, який він передав відповідачу за накладною від 10.08.2009р.

Як вбачається з вказаної накладної, вартість ячменя становить 16130,40 грн., та саме така сума вказана у рішенні ГС АР Крим по справі №5002-34/4444-2010.

Тому представник позивача у судовому засіданні на підставі довіреності в порядку ст. 22 ГПК України пояснив, що позивач зменшує суму позовних вимог на 16130,40 грн. та просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі 113672 грн., що було викладено письмово у судовому засіданні.

Суд прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та розглядає вимоги про стягнення 113672 грн.

Справа слуханням відкладалася та оголошувалася перерва, в порядку ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

В липні серпні 2009 р. позивачем по справі було поставлено на користь відповідача сільськогосподарську продукцію на загальну суму 113672 грн., у підтвердження чого представив наступні накладні №2 від 20.07.2009 р., №б/н від 21.07.2009р.; №4 від 22.07.2009р.; №5 від 23.07.2009р. та №б/н від 30.07.2009р. ( а. с. 14, 17, 18, 19, 20 ), а також ітогову накладу б/н від 20 - 03.07.2009 р., яка містить посилання на вищевказані накладні ( а. с. 21 ).

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки відповідач отриманий товар не сплачував, позивач надіслав на його адресу лист від 02.12.2010 р. вих. №288 з вимогою сплатити вартість товару, поставленого за вищевказаними накладними. ( а. с. 10 ).

Факт направлення вказаного листа відповідачу підтверджується квітанцією від 02.12.2010 р. ( а. с. 9 ).

Однак відповідач заборгованість не погасив, в звязку з чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відповідач у відзиві на позов вказує на те, що продукція на суму 113672 грн. на підставі вищевказаних накладних дійсно була ним отримана від позивача, але отримана вона була ним не як покупцем, а в якості часткового погашення заборгованості за договором поставки від 03.11.2008 року № 03-10/08-02, в якому він виступав постачальником, а позивач по справі покупцем.

З урахуванням вказаного, дослідивши матеріали справи, судом було встановлено наступне.

Господарським судом АР Крим розглянута справа № 5002-24/4444-2010 за позовом ПСП “Чернишевське” до ВАТ “Кримгідроспецбуд” про стягнення заборгованості у розмірі 71763,34 грн. за поставлений за договором поставки від 03.11.2008 року № 03-10/08-02 товар та винесено рішення від 01.11.2010 р. про стягнення з ВАТ “Кримгідроспецбуд” 52071 грн. боргу, 19692,34 грн. нарахованих процентів за товарним кредитом, 717,63 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с. 45-47).

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.12.2010 р. вказане рішення ГС АР Крим від 01.11.2010 р. по справі № 5002-24/4444-2010 було залишено без змін (а.с. 48-51).

Як вбачається з вказаного рішення та встановлено судом, 03.11.2008р. року між приватним сільськогосподарським підприємством “Чернишевське” (Постачальник) та відкритим акціонерним товариством “Кримгідроспецбуд” (Одержувач) був укладений договір поставки від 03.11.2008 року № 03-10/08-02. ( а. с. 83 ).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору постачальник взяв на себе зобовязання поставити товар, а одержувач, в свою чергу прийняти та оплатити його на умовах, визначених в договорі.

У виконання умов вищевказаного договору 05.11.2008р. приватне сільськогосподарське підприємство “Чернишевське” поставило відкритому акціонерному товариству “Кримгідроспецбуд” товар на суму 48711,00 грн., у відповідності до витратної накладної № ВРН-00000323 від 05 листопада 2008 року.

Також, 07.08.2009р. сторонами підписана додаткова угода до договору поставки від 03.11.2008 року № 03-10/08-02, відповідно до умов якої сторони домовилися, що одержувач в якості часткового погашення заборгованості за договором передає постачальнику у власність зерно ячменя у кількості 17.204 тони за ціною 780 грн.\тонна, у тому числі ПДВ на суму 13419,12 грн. в період з 07 серпня 2009 року до 12.08.2009 р.

Так, відповідно до накладної б/н від 10.08.2009 р. ВАТ “Кримгідроспецбуд” в якості часткового погашення заборгованості поставило на користь ПСП “Чернишевське” ячмень на суму 16130,40 грн. (а. с. 15 ).

Саме на цю суму позивач по даній справі зменшив позовні вимоги.

Також у даному рішенні вказано, що відповідачем у якості доказів сплати заборгованості отриманого за витратною накладною № ВРН-00000323 від 05.11.2008р. товару було надано суду накладні, за якими здійснювалося повернення товару (а.с. 59-67), але суд не вважає надані документи належними доказами, оскільки вони не містять посилань на спірний договір або накладну № ВРН-00000323 від 05.11.2008р.

З урахуванням того, що у рішенні у справі № 5002-24/4444-2010 не було вказано перелік накладних, які суд не прийняв у якості доказів сплати заборгованості, суд дійшов висновку про необхідність дослідження у судовому засіданні матеріалів справи № 5002-24/4444-2010.

Дослідивши у судовому засіданні за участю представників сторін матеріали справи № 5002-24/4444-2010, суд встановив, що на аркушах 59-67 цієї справи знаходяться саме копії накладних №2 від 20.07.2009р.; №б/н від 21.07.2009р.; №4 від 22.07.2009р.; №5 від 23.07.2009р. та №б/н від 30.07.2009р., на підставі яких ВАТ “Кримгідроспецбуд” просить стягнути з відповідача 113672 грн. Тобто, передачу товару саме за цими накладними суд у справі № 5002-24/4444-2010 не прийняв як доказ сплати заборгованості за договором поставки від 03.11.2008 року № 03-10/08-02, оскільки у вказаних накладних відсутні посилання на договір від 03.11.2008 року № 03-10/08-02 або накладну № ВРН-00000323 від 05.11.2008 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Однак відповідачем не підтверджено, що рішенням від 01.11.2010р. по справі № 5002-24/4444-2010 встановлено факт передачі йому ВАТ “Кримгідроспецбуд” продукції на суму 113672 грн. на підставі вищевказаних накладних в якості часткового погашення заборгованості за договором поставки від 03.11.2008 року № 03-10/08-02.

Інших доводів відповідачем у підтвердження своєї позиції приведено не було.

При таких обставинах, суд дійшов висновку про те, що товар на суму 113672 грн., поставлений за накладними №2 від 20.07.2009 р., №б/н від 21.07.2009р.; №4 від 22.07.2009р.; №5 від 23.07.2009р. та №б/н від 30.07.2009 р. був отриманий ПСП “Чернишевське” від ВАТ “Кримгідроспецбуд” на підставі досягнутої вказаними особами усної домовленості щодо купівлі продажу сільськогосподарської продукції, в якої ВАТ “Кримгідроспецбуд” виступав продавцем, а ПСП “Чернишевське” покупцем.

Відповідач по справі, у порушення вимог ст. 33 ГПК України, доказів сплати заборгованості у розмірі 113672 грн., суду не представив, в звязку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України та повідомлено, що повний текст рішення буде складено 28.02.2011 р. Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 28.02.2011 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з приватного сільськогогосподарського підприємства «Чернишевське» (96210, Роздольненський район, с.Чернишево, вул..Кірова, 2-а, ЄДРПОУ 31680841 )

на користь відкритого акціонерного товариства «Кримгідроспецбуд» (95006, м. Сімферополь, вул. К. Лібкнехта, №39/41, ЄДРПОУ 01416501 ) заборгованість у розмірі 113672 грн., державне мито у сумі 1136,72 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 206,68 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКолосова Г.Г.