Постанова № 16092116, 23.05.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.05.11 місто Севастополь Справа №2а-1481/11/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі: головуючого судді - Прохорчук О.В., секретар судового засідання - Іванов Д.Б.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1, довіреність № 7604 від 17.05.2011,

ОСОБА_2, довіреність № 7604 від 17.05.2011,

відповідача ОСОБА_3, довіреність № 944/9/10-039 від 31.03.2011,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі справу за адміністративним позовом Апеляційного суду міста Севастополя до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Апеляційний суд міста Севастополя звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя від 28.04.2011 № 0001010172/0 про визначення Апеляційному суду міста Севастополя грошового зобовязання у розмірі пятсот тридцять одна тисяча гривень 16 коп., з яких: основний платіж 424884,13 грн., штрафні санкції 106221,03 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невідповідністю висновків податкового органу нормам діючого законодавства щодо оподаткування щомісячного грошового утримання суддів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 06.05.2011 відкрито провадження у справі. Іншою ухвалою від 06.05.2011 закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, наполягали на задоволенні позову.

Представник відповідача позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях, вважає правомірним визначення позивачу оскаржуваним рішенням грошового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб, оскільки Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб»не встановлено пільг щодо оподаткування податком з доходів фізичних осіб сум щомісячного грошового утримання суддів. Поняття «щомісячне грошове утримання»та «щомісячне довічне грошове утримання»на думку відповідача, є різними.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно з інформацією, отриманою від Контрольно-ревізійного управління в місті Севастополі (лист від 18.03.2011 № 27-08-14-14/791), Державною податковою адміністрацією у місті Севастополі 22.03.2011 зобовязано Державну податкову інспекцію у Ленінському районі міста Севастополя організувати та провести позапланову документальну перевірку Апеляційного суду міста Севастополя з питання правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб.

На виконання зазначеного листа, у період з 25.03.2011 по 07.04.2011 Державною податковою інспекцією у Ленінського району міста Севастополя відповідно до наказу № 441 від 23.03.2011 та направлення на проведення перевірки № 291/01-057 від 24.03.2011 проведено позапланову виїзну документальну перевірку Апеляційного суду міста Севастополя з питання дотримання вимог податкового законодавства у частині повноти нарахування податку з доходів фізичних осіб від щомісячного грошового утримання суддів за період з 01.03.2008 по 28.02.2011.

За результатами перевірки складений акт № 40/17-2/22307800/1202/9 від 14.04.2011.

У ході перевірки встановлено порушення підпункту 4.2.12 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що виразилося у ненарахуванні та неперерахуванні Апеляційним судом міста Севастополя до бюджету податку з доходів фізичних осіб при нарахуванні та виплаті суддям, що мають право на відставку та продовжують працювати на посаді судді, щомісячного грошового утримання у розмірі 100 відсотків передбаченого законом щомісячного довічного грошового утримання у період з 01.03.2008 по 28.02.2011 у загальному розмірі 2832560,88 грн. Заниження податку з доходів фізичних осіб склало 424884,13 грн.

За період з 01.01.2011 по 28.02.2011 порушень щодо нарахування та перерахування податку з доходів фізичних осіб не встановлено, податок з доходів фізичних осіб нарахований та сплачений до бюджету у повному обсязі. За результатами розгляду матеріалів перевірки Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя прийнято податкове повідомлення-рішення про визначення Апеляційному суду міста Севастополя грошового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі пятсот тридцять одна тисяча гривень 16 коп.: основний платіж 424884,13 грн., штрафні санкції 106221,03 грн.

До 01.01.2011 оподаткування доходів фізичних осіб регулювалось Законом Україні «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-IV від 22.05.2003.

Відповідно до підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України № 889-IV податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Згідно з положенням підпункту 3.1.1 пункту 3.1. статті 3 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід.

Вичерпний перелік доходів, які не включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу та не підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб, наведений у пункті 4.3 статті 4 Закону України № 889-IV. Зокрема, положенням пункту «д»підпункту 4.3.1 пункту 4.3 статті 4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” визначено, що не підлягають оподаткуванню сума пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати.

Частиною 4 статті 43 Закону України «Про статус суддів»(який діяв у спірний період) передбачено, що судді, який вийшов у відставку, при наявності відповідного віку і стажу роботи виплачується пенсія на умовах, передбаченихстаттею 37 Закону України "Про державну службу". Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді. Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді менше 20 років і досяг 55-річного віку (для жінок - 50 років), розмір щомісячного грошового утримання обчислюється пропорційно кількості повних років роботи на посаді судді. При досягненні таким суддею пенсійного віку за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання в зазначеному розмірі, або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу".

Відповідно до пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів»судді, які мають право на відставку та продовжують працювати на посаді судді, одержують заробітну плату та щомісячне грошове утримання у розмірі 100 відсотків, судді Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів - 50 відсотків передбаченого законом щомісячного довічного грошового утримання, належного їм у разі виходу у відставку.

Виплата щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та щомісячного грошового утримання суддям, які продовжують працювати, здійснюється за кодом економічної класифікації видатків 1341 (виплата пенсій і допомоги).

Кім того, Державною судовою адміністрацією України надано розяснення від 15.04.2005 за вих. № 17-2257/05, відповідно до якого щомісячне довічне грошове утримання судді, який має право на відставку та продовжує працювати на посаді судді, оподаткуванню не підлягає.

Також, частиною сьомою рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 № 8-рп/2005 установлено, що щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді.

З аналізу вказаних норм вбачається, що законодавець не відрізняє поняття щомісячного довічного грошового утримання та щомісячного грошового утримання суддів, як про це зазначає у своїх запереченнях відповідач, зазначені поняття мають єдину правову природу та є тотожними.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що «щомісячне довічне грошове утримання»та «щомісячне грошове утримання»є однією виплатою.

З огляду на зазначене, впродовж дії Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»позивачем правомірно не нараховувався та не утримувався податок з доходів фізичних осіб при виплаті щомісячного грошового утримання суддям, які мають право на відставку та продовжують працювати на посаді судді.

Крім того, суд вважає необхідним звернути увагу, що відповідачем визначено позивачу грошове зобовязання у розмірі пятсот тридцяти однієї тисячі гривень 16 коп., з яких: основний платіж 424884,13 грн., штрафні санкції 106221,03 грн., тоді як при арифметичному підрахунку сума основного платежу та штрафних санкцій складає 531105,16 грн.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вказаній нормі закону відповідачем не доведено правомірності його рішення про визначення позивачу грошового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 531000,16 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись статтями 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя від 28.04.2011 № 0001010172/0 про визначення Апеляційному суду міста Севастополя грошового зобовязання у розмірі пятсот тридцять одна тисяча гривень 16 коп., з яких: за основним платежем 424884,13 грн., за штрафними санкціями 106221,03 грн.

3. Повернути з Державного бюджету України Апеляційному суду міста Севастополя (99011, місто Севастополь, вул.Суворова, 20) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена у строки і порядку, встановлені частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

СуддяО.В. Прохорчук

Постанову складено та підписано в порядку частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 30 травня 2011 року.