Постанова № 1608784, 22.11.2007, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-2809/07

Україна

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада2007 р.                                                                                                        м.Харків 

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді – Перцової Т.С.

при секретарі – Бондар І.І.

за участю представників сторін :

позивача : Літвінцевої О.О. (дов. від 03.05.2007 р. без №), Літвінцевої Н.І. (дов. від 07.11.2007 р. без №)

відповідача: Корольової В.Є. (дов. від 08.06.2007р. № 7422110/10-026), Дяченка Д.М.(дов. від 20.07.2007 р. № 9511/10/10-026)

            Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за адміністративним позовом Приватної фірми «Орнатус» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

   Позивач – ПФ «Орнатус» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому після уточнення позовних вимог просить суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 14.05.07р. № 0000310846/0, від 05.07.07р. № 0000310846/1, від 19.09.07р. № 0000310846/2 та від 14.05.07р. № 0000320846/0, від 05.07.07р. № 0000320846/1, від 19.09.07р. № 0000320846/2.

   В судовому засіданні представники позивача підтримали уточнені позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування заявлених вимог посилаються на ст.ст.4, 6, 7, 11 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. № 168/97-ВРте. Вважають, що оскаржувані рішення ухвалені у зв’язку з невірним застосуванням норм діючого законодавства, є необґрунтованими і повинні бути визнані нечинними.  

Відповідач - СДПІ по роботі з великими платниками податків у місті Харкові та представники відповідача в судовому засіданні  проти позову заперечують, просять в позові ПФ «Орнатус» відмовити, посилаючись на норми Закону України «Про податок на додану вартість», Закон України «Про державну податкову службу в Україні».  В ході судового засідання представником відповідача було заявлене клопотання про призначення судової бухгалтерської експертизи. Суд, керуючисьприписами ч. 1 ст. 81 КАС України залишив заявлене клопотання відповідача без задоволення. В своїх запереченнях та у судовому засіданні представники відповідача стверджують, що оскаржувані позивачем рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (далі – СДПІ ВПП у м. Харкові) від 14.05.07р. № 0000310846/0, від 05.07.07р. № 0000310846/1, від 19.09.07р. № 0000310846/2 та від 14.05.07р. № 0000320846/0, від 05.07.07р. № 0000320846/1, від 19.09.07р. № 0000320846/2 прийняті правомірно, з урахуванням висновків акту виїзної позапланової перевірки ПФ „Орнатус” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів за період грудень 2006 року, січень 2007 року від 27.04.2007р. № 1145/46-0/24136224 та у відповідності до норм чинного законодавства України. Просять суд відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення уповноважених представників сторін, суд встановив, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ПФ „Орнатус” зареєстровано виконкомом Харківської міської ради, дата проведення державної реєстрації – 29.02.1996 р., номер запису 1 480 105 0004 001967.

Як платник податків, зборів та обов’язкових платежів позивач перебуває на податковому обліку у СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові з01.01.2007р., що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 17.01.2007р.  № 1124. ПФ „Орнатус” є платником податку на додану вартість, що підтверджується копією свідоцтва від 26.01.2007р. за № 100015028. Індивідуальний податковий номер Приватної фірми « Орнатус» - 241362220386.

Згідно поданих ПФ «Орнатус» до СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові податкових декларацій з ПДВ та уточнюючих розрахунків за грудень 2006 року підприємство задекларувало суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню шляхом зменшення податкових зобов’язань ПДВ наступних податкових періодів – 303633,00 грн.;

За січень 2007 року підприємство задекларувало суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню шляхом зменшення податкових зобов’язань ПДВ наступних податкових періодів – 198943,00 грн.;

З 30.03.2007 року по 20.04.2007 року фахівцями СДПІ по роботі з великими платниками податків у місті Харкові проведена виїзна позапланова перевірка приватної фірми «Орнатус» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок наступних платежів за грудень 2006 року, січень 2007 року, за наслідками якої складено акт № 1145/46-0/24136224 від 27.04.2007 року.

Як зазначено в акті перевірки, приватна фірма “Орнатус” надавала до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова податкові декларації з ПДВ за грудень 2006 року, січень 2007 року, в яких декларувала від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту.

В ході перевірки було встановлено, що позивачем порушено пп.4.5.1., пп. 4.5.3 п.4.5. ст.4, пп.7.2.1, пп.7.2.3. п.7.2., ст.7, пп.7.4.1 п.7.4., пп.7.5.2 п.7.5, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7, абз.5, 6 п.11.5 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», п.22, п.23, п.24, п.27 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за №233/2037, п.5.6 розділу 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166.

У зв’язку з чим СДПІ ВПП у м.Харкові вважає, що ПФ «Орнатус» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за грудень 2006 року, січень 2007 року на загальну суму 502576,00 грн.

   Крім того, як вказується в акті перевірки, ПФ «Орнатус» порушено пп.4.5.1., пп. 4.5.3 п.4.5. ст.4, пп.7.2.1, пп.7.2.3. п.7.2., ст.7, пп.7.4.1. п.7.4., пп.7.5.2. п.7.5. ст.7, абз.5,6 п.11.5 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», п.22, п.23, п.24, п. 27 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за №233/2037, п.5.6 розділу 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2005р. за №702/10982 та занижено суми ПДВ які підлягають нарахуванню до сплати в бюджет за грудень 2006 року, січень 2007 року на 8 850074,00 грн.

За висновками акту перевірки, після процедури адміністративного узгодження,  згідно підпункту "б" підпункту 4.2.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" з посиланням на пп. 7.7.5 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», начальником СДПІ ВПП у м.Харкові прийняті податкові повідомлення-рішення:

  - від 14.05.07р. № 0000310846/0, від 05.07.07р. № 0000310846/1 та від 19.09.07р. № 0000310846/2,  згідно яких ПФ «Орнатус» визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) по податку на додану вартість у розмірі 12532919,00 грн. (за основним платежем - 8850074,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 3682845,00 грн.);

  - від 14.05.07р. № 0000320846/0, від 05.07.07р. № 0000320846/1 та від 19.09.07р. № 0000320846/2, згідно яких ПФ «Орнатус» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) по податку на додану вартість у розмірі 502576,00 грн.

З огляду на посилання відповідача на порушення позивачем п.11.5 ст.11 Закону України "Про ПДВ" № 168/97- ВР від 03.04.1997р. (із змінами та доповненнями) в частині відображення сум податкових векселів, виписаних при митному оформленні імпортованих до України товарів для формування податкового кредиту і податкового зобов’язання в деклараціях з ПДВ суд вважає за необхідне зазначити наступне.

ПФ “Орнатус” по рядку 12.2 колонки Б Податкових декларацій з ПДВ за грудень 2006 року і січень 2007 року відображались суми зобов’язань по податковим векселям, які було надано органу митного контролю у листопаді і грудні 2006 року відповідно. Всього у зазначеному періоді підприємством включено до складу податкового кредиту 467 векселів на суму 15 502 538,99 грн., в тому числі 373 векселі на суму 12 367 811,75 грн., термін сплати по яким виникає до закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний період.

Як випливає з матеріалів перевірки, у зв’язку з невірним застосуванням норм ст.11.5 Закону України «Про податок на додану вартість» для погашення податкових векселів (формування стр.19.2 Декларації), підприємством завищена сума податкового зобов’язання за листопад 2006 року на 6 208 737,53 грн. і за грудень 2006 року – на 6 159 074,22грн.

 Оскільки ці дані в наступному податковому періоді формують суму податкового кредиту (стр.12.2), відмічене  відповідне завищення останнього в грудні       2006 року на 6 208 737,53 грн та в  січні 2007 року на 6 159 074,22грн.

 Підприємство наполягає на тому, що вказані суми  були відображені в деклараціях про ПДВ у періоді, що перевірявся, у повній відповідності з вимогами абз.7 ст.11.5 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки заповнення рядка 19.2 є фактичним погашенням податкових векселів, виданих платником податків в звітному періоді і відповідних критеріям вказаної норми закону.

Норми абз.7 п.11.5 ст.11 Закону про ПДВ встановлюють безумовне право платника податків включити суму зобов’язань по податковому векселю до складу податкових зобов’язань за звітний період, в якому відбулося його поставка органу митного контролю, якщо такий платник податків на дату поставки такого податкового векселя має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю. При цьому такий податковий вексель вважається погашеним.

При оформленні підприємством податкових векселів за період, що перевірявся, сума по кожному з них знаходилася в межах суми задекларованого бюджетного відшкодування  (переплати по особовому рахунку ПФ «Орнатус»), порядок погашення векселів такої категорії врегульований саме абз.7 п.11.5 ст.11 Закону про ПДВ.

Дана сума ПДВ до відшкодування виникла у підприємства ще по деклараціям червня 2004 року – січень 2006 року, що підтвердженозгідно листа від 08.05.07р. № 5814/10/46-063/1285 СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові, який підтверджує суму ПДВ, задекларовану до відшкодування, у розмірі 1937408,86 грн. і жоден виданий підприємством вексель не перевищив цю суму. Дана сума станом на момент розгляду справи позивачу не відшкодована та не зменшена в іншій спосіб.

Не дивлячись на це, в акті перевірки перевіряючим зроблений висновок про порушення п.11.5 Закону про ПДВ, фактично у зв'язку з тим, що підприємство не подавало до ДПІ заяви про погашення податкових векселів в рахунок зменшення сум бюджетного відшкодування, а погашало податкові векселя включенням їх сум до складу податкових зобов'язань звітного періоду.

Але згідно абз.4 п.11.5 ст.11 Закону про ПДВ, платник податків може по самостійному рішенню достроково погасити вексель шляхом перерахування грошових коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом.

При цьому п.19 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, встановлено, що платник податків у разі ухвалення рішення достроково погасити податковий вексель подає до податкового органу письмову заяву про дострокове погашення векселя за рахунок суми бюджетного відшкодування.

Отже, погашення податкового векселя за рахунок суми підтвердженого бюджетного відшкодування є одним з варіантів дострокового погашення такого векселя, яке приймається платником податків добровільно.

Таким чином, керуючись нормами Закону про ПДВ, підприємство для погашення податкового векселя  відображало його суму у складі податкових зобов’язань в декларації по ПДВ у місяці погашення.

В зв’язку з наведеним, суд вважає, що позивачем правомірно до складу податкових зобов’язань в деклараціях з ПДВ (рядок 19.2) віднесено суму податкових зобов’язань за 467 векселями: по терміну сплати, який виникає як до закінчення терміну подачі декларації, так і по терміну сплати зобов’язань по векселю після закінчення терміну подачі декларації.

Суд не приймає заперечень  відповідача щодо обов’язкової умови подання заяви до податкового органу про погашення податкових векселів в рахунок зменшення сум бюджетного відшкодування, оскільки у відповідності до зазначеної вище норми Порядку подання такої заяви є одним з можливих способів дострокового погашення такого векселя.

Позивач правомірно проводив погашення таких векселів шляхом включення сум виданих податкових векселів до складу податкових зобов’язань за відповідний період, оскільки мав підтверджену за наслідками перевірок суму бюджетного відшкодування, розмір якої перевищував суму кожного з таких векселів, а в наступному періоді відображав їх по рядку 12.2 “погашені податкові векселі” , збільшуючи податковий кредит в поточному (звітному) періоді податкової декларації з ПДВ. Копії декларацій приєднані до матерів справи.

З приводу висновків відповідача щодо заниження податкового зобов’язання у зв’язку з коригуванням ПДВ на вартість повернених покупцями раніше відвантажених товарів судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали перевірки підприємством неправомірно зменшені податкові зобов’язання з ПДВ у зв’язку з поверненням товарів від покупців, у зв’язку з тим, що розрахунків корегування з їх підписами про одержання розрахунку або підтвердження щодо направлення їх поштою до перевірки не надано. При цьому перевіряючи посилаються на порушення п.4.5 ст.4 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Підприємство вважає, що  наявність чи відсутність, або деякі дефекти оформлення  таких Розрахунків при підтвердженні самого факту повернення покупцем товару, законодавчо не обмежує право продавця-платника податку зменшити розмір відповідного податкового зобов’язання на вартість цих товарів.

Відповідно до пп. 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» об’єктом оподаткування ПДВ є операції з поставки товарів (робіт), місце надання яких знаходиться на митній території України.

Поставка товарів - це, зокрема, будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт).

   Виходячи зі змісту положень п. 4.5 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку (пп.4.5.1. п.4.5 ст.4 Закону).

Тобто, продавець зменшує суму податкового зобов’язання на суму надмірно нарахованого податку, а покупець відповідно зменшує суму податкового кредиту на таку ж суму в період, протягом якого була зменшена сума відповідних компенсацій продавцю. 

Цивільно-правовим законодавством повернення покупцем проданих товарів розглядається як розторгнення (розірвання) угоди, а не як перегляд цін (товар, що повертається, не стає дешевшим чи дорожчим, ціна його при подальшому продажу наступному покупцеві не змінюється).

Таким чином, повернення товару і перегляд ціни на товар розглядаються як різні операції і цивільно-правовим і податковим законодавством, а тому продавець у разі повернення йому раніше проданих товарів (за умови, що повернутий товар потрапляє до продажу і підприємство при наступній операції з продажу такого товару здійснює нарахування податку на додану вартість, виходячи з повної ціни такого товару) має право на зменшення податкових зобов'язань на суму податку на додану вартість, яка була нарахована при продажу товарів, що повертаються. 

Виходячи з вищевикладеного та враховуючи те, що при поверненні товару зникає власно об’єкт оподаткування (п.3.1.1 ), продавець має безумовне право зменшити нараховану по цій операції суму податкових зобов’язань з ПДВ. При цьому, п.4.5 Закону не встановлює обмежень для використання продавцем цього права, а тільки регулює додатковий документообіг між сторонами угоди.

Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

            За таких обставин, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000310846/0 від 14.05.2007 року на суму податкового зобов’язання по ПДВ у розмірі 12532919,00 грн. (за основним платежем - 8850074,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 3682845,00 грн.).

Судом також встановлено,  що ПФ «Орнатус» на порушення абзацу 6 п. 11.5 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» не відобразила по рядку 6, колонка Б «Імпорт товарів протягом звітного періоду, сплату ПДВ яку було відстрочено шляхом оформлення податкового векселя» Податкової декларації з ПДВ за грудень 2006 року податковий вексель № АА 0277278 від 28.12.2006р., на суму 1 961,60 грн., строком погашення 26.01.2007р., який було надано органу митного контролю при митному оформленні верстатів для обробки дерева по вантажно-митній декларації № 147674 від 28.12.2006р. Імпорт вищезазначених товарів здійснювався ПФ «Орнатус» через комісіонера - ТОВ "Франко Трейд" (м. Харків, код ЄДРПОУ - 34330819).

Згідно з пп.1.16. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» Податковий вексель - це письмове безумовне грошове зобов'язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначені цим Законом, а сума, зазначена у непогашеному векселі, розглядається як податкова заборгованість. За рахунок цього порушення ПФ «Орнатус» було занижено суму податкових зобов’язань за грудень 2006 року на 1 961,60 грн.

Крім того, судом встановлено, що ПФ «Орнатус» на порушення вимог пп.7.5.2 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» до складу податкового кредиту в грудні  2006 року та січні 2007 року необґрунтовано включені суми ПДВ з вартості послуг, отриманих від нерезидента на митній територій України без сплати податку по податкових зобов’язаннях згідно з пп. 7.3.6 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (по першій події - факту отримання послуг від нерезидента), в результаті чого завищено податковий кредит грудня на 9 369 грн. та січня на 841 грн., що призвело до загального завищення бюджетного відшкодування в розмірі 10210,00 грн.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, за необхідне визнати недійсним податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000320846/0від 14.05.2007р., згідно якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартістьу розмірі 502576,00 грн., в частині 490404,40 грн.

Щодо податкових повідомлень-рішень № 0000310846/1 від 05.07.07р., № 0000310846/2 від 19.09.07р., № 0000320846/1 від 05.07.2007р. та № 0000320846/2від 19.09.2007р.,суд зазначає, що останні були винесені органом податкової служби за результатами розгляду скарг позивача на ту ж саму суму зобов’язань (визначення суми податкового зобов’язання та зменшення бюджетного відшкодування), що були застосовані податковими повідомленнями-рішеннями за №№0000310846/0, 0000320846/0від 14.05.2007р., що суперечить приписам ст.6 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, яка не передбачає прийняття нового податкового повідомлення-рішення в разі залишення оскарженого податкового повідомлення-рішення без зменшення або збільшення нарахувань, у в зв’язку з чим підлягають визнанню недійсними.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню частково, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.  

Керуючись ст.8 Конституції України, ст.ст. 4, 8, 17, 86, 87, 94, 138, 143, 161, 160, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові від 14.05.07р. № 0000310846/0, від 05.07.07р. № 0000310836/1 та від 19.09.07р. № 0000310846/2, згідно яких Приватній фірмі „Орнатус” визначено суму податкового зобов’язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 12532919,00 грн. (за основним платежем – 8850074,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 3682845,00 грн.).

Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові від 14.05.07р. № 0000320846/0, від 05.07.07р. № 0000320836/1 та від 19.09.07р. № 0000320846/2, згідно яких Приватній фірмі „Орнатус” зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) по податку на додану вартість в частині - у розмірі 490404,40 грн., а в іншій частині – залишити без змін.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватної фірми „Орнатус”, код 24136224 державне мито у розмірі 3,40 грн.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова в повному обсязі виготовлена 26.11.2007 року.

Суддя                                       (підпис)                                                         Т.С.Перцова

            Згідно з оригіналом