Постанова № 16086857, 19.05.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 травня 2011 р. № 2-а- 3432/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.В.

при секретарі судового засідання Глянь О.І.

за участю:

представника прокуратури - Тузова Є.Ю.

представника позивача - Якуші Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Прокурора Київського району м.Харкова в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Харкова

до Акціонерного товариства завод "Електротерм"

простягнення заборгованості ,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Київського району м. Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова з позовом до Акціонерного товариства завод "Електротерм" (надалі відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача ЗАТ "Електротерм" борг по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за листопад, грудень 2010 року в сумі 1859,97 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що внаслідок невиконання Акціонерним товариством завод "Електротерм" вимог чинного - законодавства щодо своєчасності та повноти перерахування внесків, у підприємства виник борг по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1859,97 грн. За листопад, грудень підприємство мало сплатити внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1859,97 грн. згідно поданого розрахунку сум страхових внесків. У встановленому законом термін підприємство внесків не сплатило. 10.01.2011 р., 04.02.2011 р., Управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова, на суму несплачених страхових внесків були направлені відповідні вимоги, проте відповідач самостійно суму боргу не сплатив, у звязку з чим прокурор звернувся з даним позовом до суду.

Представники прокуратури та Управління ПФУ Київського району м. Харкова у судовому засіданні позов підтримави, посилаючись на викладені в ньому обставини, просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач - Акціонерне товариство завод "Електротерм" уповноваженого представника до суду не направив, причини неявки у судове засідання представника не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином в порядку ч.3 ст.33 КАС України.

Оскільки матеріали справи містять доказі, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норми процесуального закону є обов'язковим в кожній адміністративній справі, то спір має бути вирішений на підставі наявних у справі документів.

Згідно п. 2, ст. 121 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках визначених законом.

Суд, вислухавши пояснення представників прокуратури та пенсійного фонду, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, дійшов до наступних висновків:

Як вбачається з матеріалів справи, прокуратурою Київського району м. Харкова проведено перевірку додержання вимог законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в діяльності підприємств району.

Акціонерне товариство завод "Електротерм" зареєстроване як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.17 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” відповідач як страхувальник зобовязаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Порядок подачі такої звітності встановлений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (затверджена постановою Правління пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663) і на виконання даної Інструкції відповідач подав до територіального органу Пенсійного фонду розрахунок суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за період листопад, грудень 2010 р.

Суд вважає, що до спірних правовідносин слід застосувати приписи ч.6 ст.20 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, оскільки положеннями даної статті закону унормовані правовідносини з приводу сплати страхових внесків.

Аналізуючи приписи даної норми, суд доходить висновку, що за загальним правилом страхові внески повинні сплачуватись не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду (абз.1 ч.6 ст.20), а в разі, коли до настання зазначеної дати відбувається одержання (перерахування) коштів на оплату праці (виплати доходу), то одночасно з таким одержанням (перерахуванням) (абз.8 ст.20).

Розглядаючи справу, суд відзначає, що саме таке розуміння дати виникнення обовязку по сплаті страхових внесків кореспондує положенням абз.1 ч.12 ст.20 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, де вказано, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно з ч.2 ст.106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Страхувальникам, які мають недоїмку, територіальними органами Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилається вимога про її сплату (абз.1 ч.3 ст.20 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”).

При цьому, як визначено абз. 2 даної статті вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом і за приписами абз. 3 цієї ж статті має бути сплачена страхувальником протягом десяти робочих днів із дня одержання.

Судом досліджені наявні в матеріалах справи копії корінців вимог від 47.02.2011 року №Ю-349 на суму 580,13 грн., вимогу про сплату боргу від 10.01.2011 р. № Ю-349 на суму 1279,84 грн., (а.с. 7-8).

Доказів оплати названої вимоги або направлення її до органів державної виконавчої служби України, скасування цієї вимоги або її невідповідності закону сторонами до матеріалів справи не надано, а судом самостійно при виконанні приписів ст.11 КАС України в частині офіційного зясування всіх обставин у справі не встановлено.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що відповідно до п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин, заявлена по даній справі вимога про стягнення заборгованості по оплаті внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування визнається судом обґрунтованою і задовольняється, ос кільки доведена зібраними доказами.

При вирішенні справи суд погоджується з тим, що наведені прокурором у позові мотиви представництва інтересів Держави узгоджуються зі ст.121 Конституції України, ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру»і є достатніми для захисту її інтересів шляхом вчинення процесуальної дії по зверненню до суду.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Прокурора Київського району м.Харкова в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Харкова до Акціонерного товариства завод "Електротерм" про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства завод "Електротерм" (61057 м. Харків, вул. Громадянська, б. 19 код 14094737) на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Харкова (м. Харків - 2, вул. Демченко, 6/8, р. 256053122089 Державний ощадний банк України, МФО 351823, код 22682017) заборгованість по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1859.97 грн. (тисяча вісімсот п'ятдесят дев'ять грн.).

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3 , ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 24 травня 2011 року.

Суддя О.В. Панченко