Постанова № 16086832, 01.06.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01 червня 2011 р. № 2-а- 3795/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Панова М.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Бурхан А.С.,

представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "СПО" до Державної податкової інспекції в Московському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "СПО" з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Московському районі міста Харкова, в якому просить суд з урахуванням зміненних позовних вимог скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ в Московському районі м.Харкова № 0002142302/1 від 10.12.2010р. та № 0002142302/2 від 31.01.2011 р. № 0002142302/3 від 27.04.2011 р. про визначення податкового зобов"язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 769732 грн. в тому числі за основним платежем -551140 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 218592 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача який належним чином повідомлений, відповідно в судове засідання не прибув, причину неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надавав.

Розглянувши відомості про належне повідомлення відповідача, про дату час та місце розгляду справи, заслухавши думку представників сторін про можливість розгляду справи за відсутності третіх осіб, суд відповідно до ст.35 КАС України вважає останніх належно повідомленими про дату, час та місце судового засідання та вважає за можливе продовжити розгляд справи за їх відсутності на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ст. 128 КАСУ.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ "Компанія "СПО" зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 14.04.2009 року за № 1481020000043900. Державна реєстрація ТОВ "Компанія "СПО" проведена за адресою: 61144, м. Харків, вул. Героїв Праці, буд. 19-Г, кв.149.

Матеріалами справи встановлено, що 20.08.2010 року фахівцями ДПІ у Московському районі м. Харкова було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ "Компанія "СПО" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків з податку на додану вартість за період квітень-червень 2010 року. За результатами перевірки складено акт перевірки від 20.08.2010р. № 8211/23/36372211.

Згідно висновків згаданого акту відповідачем встановлено порушення ТОВ "Компанія "СПО" - п. п. 7.2.3. п.7.2, п. п. 7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податкові накладні отримані від ПП «Реалтексервіс», ТОВ «Сайгар ОПТ», ПП «Фірма Солярис», ТОВ «Будтехнологія», ПГТ «ЕВЕС ЮНІОН» за період квітень-червень 2010р. у сумі 551842,47 грн. В основу висновків про порушення ТОВ "Компанія "СПО" вимог ЗУ “Про податок на додану вартість” відповідачем покладено дані, отримані з бази даних “Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобовязань у розрізі контрагентів, декларацій по податку на додану вартість”. Декларації деяких підприємств контрагентів не визнано, як податкову звітність, у деяких випадках податковим органом встановлено факт неподання податкових декларацій підприємствами контрагентами ТОВ "Компанія "СПО" .

ТОВ "Компанія "СПО" скориставшись правом наданим пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» подало первинну скаргу до ДПІ у Московському районі м. Харкова. За результатами розгляду скарги ДПІ у Московському районі м. Харкова прийняла рішення від 06.12.2010р. № 15137/10/25-012 яким скаргу задовольнила частково - скасувала податкове повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова від 14.09.2010р. № 0001762302/0 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 913,9 грн. (основний платіж - 703,0 грн., штрафні санкції - 210,9 грн.) в іншій частині скарга залишена без задоволення.

Відповідно до п. 5.3 Наказу ДПА України від 21.06.2010р. № 253 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій» ДПІ у Московському районі м. Харкова надіслало на адресу ТОВ «Компанія «СПО» нове податкове повідомлення-рішення від 10.12.2010р. № 0002142302/1 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 769 732 грн. (в т.ч. основний платіж - 551140 грн., штрафні санкції - 218592 грн.). Відповідно до зазначеної норми податкове повідомлення-рішення від 14.09.2010р. № 0001762302/0 вважається відкликаним, тобто юридично не існує та подальшому оскарженню не підлягає.

Не погодившись із рішенням за результатами розгляду скарги ДПІ у Московському районі м. Харкова ТОВ «Компанія «СПО» подало повторну скаргу до ДПА у Харківській області. За результатами розгляду скарги ДПА у Харківській області прийняла рішення від 14.01.2010р. № 116/10/25-103 про залишення повторної скарги ТОВ «Компанія «СПО» без задоволення. Крім того, на адресу позивача було надіслано податкове повідомлення-рішення від 31.01.2011р. № 0002142302/2 аналогічне рішенню від 10.12.2010р. але з новою граничною датою сплати податкового зобов'язання.

Не погодившись із рішеннями за результатами розгляду скарг ДПІ у Московському районі м. Харкова та ДПА у Харківській області ТОВ «Компанія СПО» подало повторну скаргу до ДПА України. За результати розгляду скарги ДПА України прийняла рішення від 29.03.2011 року № 6113/6/25-0115 про залишення скарги без задоволення. Крім того, на адресу позивача було надіслано податкове повідомлення-рішення від 27.04.2011р. № 0002142302/3 аналогічне рішенню від 31.01.2011р. але з новою граничною датою сплати податкового зобов'язання.

Наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005року зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за № 925/11205 затверджено обовязковий до застосування органами Державної податкової служби України “Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства”.

Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” унормовано правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Згідно статті 3 названого Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Стаття 9 Закону регламентує, що підставою бухгалтерського обліку господарський операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення таких операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю її виміру, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно вимог пункту 1.7 вищезгаданого “Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства” факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Згідно змісту пункту 2.3.2 Порядку за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно, в тому числі, зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

У якості підстав, з яких податковий орган дійшов висновків про порушення ТОВ « Компані «СПО» вимог податкового законодавства у акті № 8211/23/36372211 відповідач зазначає програмне забезпечення “Системи автоматизоване співставлення податкового кредиту та зобовязань у розрізі контрагентів, декларацій по податку на додану вартість”.

Суд констатує, що аналіз норм Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” свідчить, що програмне забезпечення “Системи автоматизоване співставлення податкового кредиту та зобовязань у розрізі контрагентів, декларацій по податку на додану вартість” до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків не відноситься.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що згадане програмне забезпечення не є у розумінні Закону N 996-XIV та Наказу ДПА України № 327 від 10.08.05р., зареєстрованого в Мінюсті України за № 925/11205 доказом підтвердження наявності факту порушення вимог податкового законодавства.

Матеріалами справи встановлено, що 03.03.2010 року між ТОВ «Компанія СПО» та ПП «Реалтексервіс» укладено договір про надання послуг. Предметом якого є те що, виконавець зобовязується за завданням Замовника надати послуги з мийки вагонів.

30.04.2010 року ТОВ « Компані «СПО» укладено договір про надання послуг з ТОВ «Сайгар Опт», відповідно до якого Виконавець зобовязується за завданням Замовника надати послуги з прибирання та мийки нежитлових приміщень КП «Харківський метрополітен».

Також, 30.04.2010 року ТОВ « Компані «СПО» укладено договір про надання послуг з ТОВ «Сайгар Опт», відповідно до якого Виконавець зобовязується за завданням Замовника надати послуги з генерального прибирання електродепо «Салтівське», електродепо «Московське» та будівлі управління КП «Харківський метрополітен».

29.06.2010 року між ТОВ «Компані «СПО» з одного боку та ПП «Тевес-Юніон» з іншого укладено договір постачання продукції. Відповідно до якого Постачальник зобов'язаний поставити а покупець сплатити на умовах договору матеріали і запасні частини в асортименті згідно відвантажувальних накладних.

Фактичною підставою для винесення спірного рішення слугував відображений в акті перевірки висновок контролюючого органу про порушення ТОВ «Компанія «СПО» вимог пп. 7.2.3 пп. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про ПДВ» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Проте, у спірних правовідносинах ТОВ «Компанія «СПО» не здійснювало складання податкових накладних. ТОВ «Компанія «СПО» навпаки включав до складу податкового кредиту податкові накладні, складені іншими платниками ПДВ. Вказані правовідносини є правовідносинами по формуванню податкового кредиту і упорядковані приписами п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.7.5 ст.7 Закону України «Про ПДВ», а не п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 цього закону

Враховуючи викладене, ТОВ «Компанія «СПО» в силу свого процесуального статусу в правовідносинах - покупець товарів (робіт, послуг), не мав можливості порушити пп. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про ПДВ».

Приписами ст. 19 Конституції України встановлено, що відповідач - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Такого способу дій органів державної податкової служби України як перевірка правильності формування податкового кредиту з ПДВ не передбачено ані Законом України «Про державну податкову службу в Україні», ані Законом України «Про податок на додану вартість», ані іншими актами законодавства з питань повноважень податкових органів та справляння ПДВ.

Натомість пп. «б» п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань плати податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» запроваджено правило, відповідно до якого контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобовязань заявлених у податкових деклараціях.

Аналізуючи приписи чинного законодавства, можна дійти висновку, що в силу приписів Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий орган при реалізації владних управлінський функцій контролю правильності і повноти обчислення податків, зборів (обовязкових платежів) обтяжений обовязком самостійно перевірити дотримання платником податків механізму справляння певного виду податкового зобовязання, що повністю кореспондується з положенням ст. З Закону України «Про систему оподаткування» в частині встановлення такого принципу побудови системи оподаткування як обовязковість впровадження норм щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про обєкти оподаткування за звітний період.

Підпунктом 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Таким чином, при проведенні перевірки правильності обрахування податкового зобов'язання органу державної податкової служби України належить одночасно перевірити і правильність визначення платником податків податкового зобов'язання згідно з Законом України «Про ПДВ», і правильність визначення платником податків податкового кредиту згідно з Законом України «Про ПДВ».

Разом з тим, з акту від 20.08.2010р. випливає, що ДПІ у Московському районі м. Харкова здійснила перевірку лише з питання правильності визначення податкового кредиту з ПДВ, а відтак, з огляду на приписи п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» не забезпечила повноти перевірки правильності справляння податку на додану вартість.

Оскільки перевірка діяльності ТОВ «Компанія «СПО» була проведена ДПІ у Московському районі м. Харкова без дотримання положень п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про ПДВ», то висновки проведеної перевірки не можуть бути визнані обґрунтованими, а відтак не можуть слугувати законною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Недоліків в оформленні первинних документів, що були досліджені під час перевірки згідно з п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ" відповідачем виявлено не було, в акті перевірки від 20.08.2010р. № 8211/23/36372211 відповідачем не викладено фактів оформлення податкових накладних з дефектами форми, змісту або походження, які б в силу вимог ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняли втрату цими документами юридичного статусу податкових накладних, існування цих обставин не покладено відповідачем в основу винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

В акті перевірки не заперечується факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товару на користь своїх контрагентів в повному обсязі шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (видмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи. Досліджені під час перевірки документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

З досліджених під час перевірки документів вбачається фактичне виконання господарських операцій між позивачем та його контрагентами, понесення позивачем витрат у спірних правовідносинах, відсутність взаємопов'язаності суб'єктів господарювання між собою, використання отриманих робіт та товарів у власній господарській діяльності ТОВ "Компанія СПО", що зумовлює відсутність підстав для висновку про нікчемність зазначених договорів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Відповідно до ст. 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь - якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіркою виконання цих вимог норми процесуального закону з боку відповідача, дотримання вимог щодо обґрунтованості висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені субєктом владних повноважень в основу оскаржуваних рішень встановлено не виконання відповідачем п.п. 1, 3-6, 9 зазначеної норми.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Враховуючи, що обовязок доведення наявності фактів порушення податкового законодавства покладений на органи державної податкової служби, суд вважає що відповідачем не доведений факт порушення позивачем вимог Закону України “Про податок на додану вартість”.

П.п 10.1., 10.2. ст.10 Закону України “Про податок на додану вартість”, передбачають, що особами, відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, та за повноту та своєчасність його внесення до бюджету є платники податку.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по роботах, наданих виконавцем, податкова декларація якого не визнана податковою звітністю, за умови, що такий виконавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обовязки іншого платника податків.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем в акті перевірки необґрунтовано зроблено висновок про порушення п. п. 7.2.3. п.7.2, п. п. 7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податкові накладні отримані від ПП «Реалтексервіс», ТОВ «Сайгар ОПТ», ПП «Фірма Солярис», ТОВ «Будтехнологія», ПГТ «ЕВЕС ЮНІОН» за період квітень-червень 2010р у сумі 551842,47 грн.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного,керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94,128,159, 160163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "СПО" до Державної податкової інспекції в Московському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ в Московському районі м.Харкова № 0002142302/1 від 10.12.2010р., № 0002142302/2 від 31.01.2011 р., № 0002142302/3 від 27.04.2011 р.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження .

У повному обсязі постанова виготовлена 06 червня 2011 року.

Суддя Панов М.М.