Постанова № 16086297, 14.04.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 квітня 2011 р.                                                                                 № 2-а- 2546/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бартош Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у місті Конотопі Сумської області до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства в особі відокремленого підрозділу «Конотопський механічний завод»про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України у місті Конотопі Сумської області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства в особі відокремленого підрозділу "Конотопський механічний завод", в якому просить суд стягнути з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства в особі відокремленого підрозділу "Конотопський механічний завод" на користь позивача заборгованість з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2011 р. в сумі 108085,41 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач відповідно до п.1 ч.1 ст.4, п.3 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у місті Конотопі Сумської області. Відповідач не сплатив єдиний внесок з державного соціального страхування за січень 2011 року у розмірі 108085,41 грн.

Позивач у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав заперечення проти позову, у якому зазначив, що виконання страхувальником обов’язку щодо сплати страхових внесків залежить від факту отримання коштів на оплату праці (виплату доходу), а тому позовна заява є необґрунтованою.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 8-2 від 30.04.2002 року одним з основних завдань управління є збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення.

Як платник єдиного внеску, відповідач зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі, як то передбачено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (п.1 ч.2 ст.6) та Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 № 21-5.

Відповідачем відповідно до положень Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI та Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління ПФУ від 08.10.2010 р. № 22-2 (далі по тексту Порядок № 22-2) подано звіт за січень 2011 року, яким визначена сума єдиного внеску, що підлягає до сплати у розмір 108328,41 грн.

Згідно з ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI, п.3.1. Порядку № 22-2 платники єдиного внеску зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період не пізніше 20 числі місяця, що настає за базовим звітним періодом, який дорівнює календарному місяцю.

Відповідачем частково сплачена заборгованість у сумі 243,00 грн.

Таким чином, відповідачем у строки, встановлені діючим законодавством, сума єдиного внеску у повному обсязі не сплачена, внаслідок чого утворилася недоїмка у розмірі 108085,41 грн.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на той факт, що сплата страхових внесків залежить від факту отримання коштів на оплату праці (виплату доходу), виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4. платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 ч. 1 ст. 7 цього Закону).

Частиною 5 ст. 7 вказаного Закону передбачено, що єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Враховуючи викладене, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту погашення недоїмки у розмірі 108085,41 грн., суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.

Відповідно ч.4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у місті Конотопі Сумської області до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства в особі відокремленого підрозділу «Конотопський механічний завод» про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства в особі відокремленого підрозділу «Конотопський механічний завод» (41615, Сумська область, м. Конотоп, вул. Професійна,40, р/р26008301670090 Конотопське відділення «Промінвестбанку», МФО 337386, код 14027422) на користь Управління Пенсійного фонду України у місті Конотопі Сумської області (41615, Сумська область, м. Конотоп, вул. Депутатська,2, р/р2560830130133 в 246 відділенні ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 337654, код 22977072) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2011 року в сумі 108085.41 (сто вісім тисяч вісімдесят п’ять гривень 41 копійку).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанова виготовлена 19 квітня 2011 року.

          Суддя                                                                                                    Бартош Н.С.