Постанова № 16086260, 10.05.2011, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/649/11

"10" травня 2011 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Осташа А.В. при секретарі Твердохліб Н.В.

за участю:

представника позивача - не зявився.;

представника відповідача Жукевич Л.Б.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду місті Тернополі адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нечипорук Транспорт Сервіс»

до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції

про скасування податкового повідомлення-рішення №0000252306/0 від 19 липня 2010 року, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нечипорук Транспорт Сервіс»(далі по тексту ТОВ «Нечипорук Транспорт Сервіс»або позивач) звернулося до суду з позовом до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції (далі по тексту ТОДПІ або відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000252306/0 від 19 липня 2010 року.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відсутні законодавчі обмеження щодо формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних у інших податкових періодах.

Крім того, позивач стверджує, що докази надсилання податкових накладних, виписаних в інших податкових періодах, можуть бути тільки в його контрагентів, які і надсилали їх на його адресу.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримали повністю з мотивів викладених в адміністративному позові та додатково пояснили, що оскільки Законом «Про податок на додану вартість»передбачено, що право на податковий кредит виникає в періоді отримання податкової накладної, а не у момент її виписки, та уточнено, що нарахування податкового кредиту здійснюється лише на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства та її виписки особою, що має на це право, то Позивач, цілком правомірно, скористався своїм правом на отримання податкового кредиту саме у момент отримання податкових накладних.

В останнє судове засідання представник позивача не з»явився, проте надіслав суду заяву в якій просить розгляд справи здійснювати у його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, мотиви виклав в поданому суду письмовому запереченні.

Згідно заперечення відповідача позовні вимоги не підлягають до задоволення, оскільки, згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Представники відповідача наголосили, що проведеною перевіркою не встановлено, а посадовими особами для перевірки не надано підтвердження своєчасного звернення ТОВ «Нечипорук Транспорт Сервіс»до Тернопільської ОДПІ зі скаргою на дії постачальників щодо відмови від надання податкових накладних.

На думку податкового органу, у разі отримання податкових накладних, що виписані в різних податкових періодах, а надійшли із запізненням в одному періоді (за наявності документального підтвердження такого запізнення), платник податку - покупець товарів (робіт, послуг) повинен на дату отримання зазначених документів відобразити їх у графі 2 реєстру отриманих та виданих податкових накладних затвердженого наказом ДПА України від 30.06.05. N 244 „Про порядок ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних", із змінами та доповненнями та за умови виконання норм підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону має право відобразити такі податкові накладні в податковій декларації з податку на додану вартість у поточному періоді.

Також представники відповідача вважають, що оскільки податкова накладна згідно з підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до пункту 2 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.97 N 799, звіти, розрахункові документи і декларації приймаються до відправлення листами (посилками, бандеролями) з оголошеною цінністю з позначкою „Звіт" та з рекомендованим повідомленням про вручення, то податкові накладні, які відправляються продавцем поштою покупцю, повинні надсилатися поштовим листом з рекомендованим повідомленням про вручення, а тому документальним підтвердженням у покупця - платника податку на додану вартість ври включенні до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкової накладної, отриманої в інших податкових періодах, ніж дата їх виписки, є документ, який підтверджує надходження такої податкової накладної від продавця, лист з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на ньому відбитку календарного штемпеля (за умови дотримання інших вимог вакону щодо формування податкового кредиту).

З врахуванням викладеного, представники відповідача просять відмовити в задоволенні позовних вимог.

Крім пояснень представників сторін, судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані позивачем та відповідачем.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників позивача, відповідача та прокурора, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, з наступних міркувань.

Судом встановлено, що Тернопільською ОДПІ було проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «Нечипорук Транспорт Сервіс»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість «на рахунок платника у банку»за березень, квітень 2010 року, яка виникла за рахунок від»ємного значення з ПДВ, що декларувалось за період з 01.02.2010 року по 31.03.2010 року, за результатами якої складено акт перевірки від 07.07.2010 р. №6772/23- 623/32386922.

Зазначеною перевіркою встановлено порушення пп.7.2.3, 7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1. п.7.5., пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України „ Про податок на додану вартість" №168/97 від 03.04.1997р. із змінами та доповненнями, внаслідок чого позивачем завищено задеклароване бюджетне відшкодування з ПДВ за березень 2010 року в сумі 4979 грн. та за квітень 2010 року в сумі 77740 грн., а також завищено задеклароване від'ємне значення декларації з ПДВ за квітень 2010 року в сумі 43035 грн..

На підставі акта перевірки Тернопільською ОДПІ прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 19.07.2010р. №0000252306/0 на суму 82719,00 грн.

Перевіркою зокрема встановлено, що:

позивач завищив податковий кредит за лютий 2010р. на 2728,30 грн. внаслідок віднесення до податкового кредиту декларації за лютий 2010р. (згідно додатка №5 „Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів") податкових накладних, чеків, які виписані постачальниками у попередньому звітному періоді (січень 2009р.) на суму ПДВ - 10,0 грн., (грудень 2009р.) на суму ПДВ - 30 грн., (січень 2010р.) на суму ПДВ - 2688,30 грн. Також, встановлено заниження суми податкових зобов'язань за лютий 2010р. на 2251,18 грн., оскільки, встановлено, що підприємство імпортуючи вживаний автопричіп до складу податкового кредиту включало суму ПДВ обчислене при імпорті із загальної суми митної вартості та мита (9334,51 грн.), а до складу податкових зобов'язань суму ПДВ від реалізації вживаного автопричіпа від обчисленої суми (7083,33 грн.), що становить вище загальної ціни придбання, але нижче рівня митної вартості (9334,51-7083,33=2251,18 грн.).

Враховуючи вищевикладене податковий орган прийшов до висновку про завищення підприємством задекларованого бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2010 року в сумі 4979 грн.

Крім того, завищення задекларованого бюджетного відшкодування з ПДВ встановлено за квітень 2010 р. в сумі 77 740 грн., а також завищення задекларованого від'ємного значення декларації з ПДВ за квітень 2010 року в сумі 43035 грн.

Винесене Тернопільською ОДПІ податкове повідомлення - рішення оскаржувалися позивачем в апеляційному порядку відповідно до ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" і за результатами апеляційного оскарження податкове повідомлення - рішення від 19.07.2010р. №0000252306/0 залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Аналізуючи підстави для формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних у інших податкових періодах, суд виходив з наступного:

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану і вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою 20% протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку:

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних. матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або доставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Правила, які передбачають формування податкових зобов'язань продавця і податковий кредит покупця в одному звітному періоді та дають можливість платнику своєчасно і в повному обсязі реалізувати надане йому право на формування свого податкового кредиту, встановлено прямими нормами Закону №168/97-ВР.

Так, згідно підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 схат;гі 7 Закону №168/97-ВР передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінач податкової накладної надасться покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). При цьому ні даним пунктом Закону ні будь-якими іншими не передбачено жодних причин для отримання можливості затримки у наданні покупцю податкової накладної.

Таким чином, податкова накладна має бути надана покупцю у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобов'язань продавця за правилом „першої події", встановленим підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Згідно з вимогами підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

-або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів з банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, шо засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2. статті 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що платник податку зобов»язаний надати покупцю податкову накладну, а підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР визначено, що податкова накладна видається платником податку який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту, а також передбачено умови, за яких платник податку отримає право на податковий кредит навіть при відмові продавця надати йому податкову накладну. Тобто, на дату визначену підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону, продавець зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, а якщо ця вимога Закону не дотримана, отримувач товарів (послуг) вправі вимагати її надання, а у випадку відмови - звергатися зі скаргою на такого постачальника до органу податкової служби відповідно до вимог підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР.

Зокрема абзацом 2 п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР визначено, що у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Суд погоджується з позицією позивача з приводу того, що даною нормою встановлено право, а не обовязок на подання скарги, тобто не заборонено можливості для платника податків приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з врахуванням того, що оформленні належним чином податкові накладні є підставою для формування податкового кредиту, а тому законом не заборонено включення до складу податкового кредиту податкових накладних минулих періодів в межах термінів позовної давності.

Відповідно до підпункту 9.2 пункту 9 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.06.05 N 244. зі змінами та доповненнями, отримані податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників, вантажні митні декларації, а також інші подібні документи (згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону) відображаються у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за датою отримання зазначених документів.

Отже, у разі отримання податкових накладних, що виписані в різних податкових періодах, а надійшли із запізненням в одному періоді (за наявності документального підтвердження такого запізнення), платник податку - покупець товарів (робіт, послуг-) повинен на дату отримання зазначених документів відобразити їх у графі 2 реєстру отриманих та виданих податкових накладних затвердженого наказом ДПА України від 30.06.05. N 244 „Про порядок ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних", із змінами та доповненнями та за умови виконання норм підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону має право відобразити такі податкові накладні в податковій декларації з податку на додану вартість у поточному періоді.

Разом з тим, суд вважає, що платник податків повинен надати докази, які б доводили запізніле отримання податкових накладних.

ТОВ «Нечипорук Транспорт Сервіс»у відповідності до вимог ст..ст.69, 70 КАС України не надано доказів, які б підтверджували надходження податкових накладних від контрагентів, отриманих в інших податкових періодах ніж дата їх виписки. Зокрема, представниками позивача на надано пояснення з приводу того яким способом (нарочно, поштою) надійшли податкові накладні від контрагентів на підприємство, крім того навіть не надано реєстру отриманих та виданих податкових накладних.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідач прийнявши податкове повідомлення-рішення №0000252306/0 від 19 липня 2010 року, діяв у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, не порушив прав позивача, а тому суд прийшов до переконання, про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно з ст.94 КАС України судові витрати понесені позивачем не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Нечипорук Транспорт Сервіс» до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення №0000252306/0 від 19 липня 2010 року, відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 13 травня 2011 року.

Головуючий суддяОсташ А. В.

копія вірна

СуддяОсташ А. В.