Постанова № 16086253, 19.05.2011, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/1075/11

"19" травня 2011 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Осташа А.В. при секретарі Твердохліб Н.В.

за участю:

представників позивача - Криль М.П., Лочман Я.О.;

представників відповідача Булахтіна Г.І., Скакуна О.Я.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду місті Тернополі адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кагро»

до Козівської міжрайонної державної податкової інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень від 24 січня 2011 року №0000012301/0 та №0000022301/0, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кагро»(далі по тексту ТОВ «Кагро»або позивач) звернулося до суду з позовом до Козівської міжрайонної державної податкової інспекції (далі по тексту Козівська МДПІ або відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 24 січня 2011 року №0000012301/0 та №0000022301/0.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до умов договорів постачання, укладених з цукровими заводами, постачання цукрового буряку з кагатного поля здійснювалось на бурякопункти цукрових заводів, а тому за таких умов договору позивач вває, що він як постачальник мав право доставляти продукцію як власним транспортом, так і скористатися послугами третьої особи.

Позивач ствердив, що ТОВ «Мрія-Центр»виключно в межах надання послуг по збиранню врожаю потоковим способом здійснило доставку коренеплодів безпосередньо на приймальні пункти цукрових заводів для реалізації, а тому вважає, що ТОВ «Кагро»було дотримано та забезпечено виконання умов договорів постачання за допомогою придбання послуг зі збирання врожаю потоковим способом.

На думку позивача, податковий орган лишив поза увагою специфіку способів збирання цукрових буряків, внаслідок чого дійшов необгрунтованого висновку, що Позивач здійснив перепродаж транспортних послуг, а не отримав послуги зі збирання даної сільгосппродукції, оскільки предметом договорів поставки, укладених з цукровими заводами, були не транспортні послуги, а цукровий буряк.

Таким чином, позивач вважає, що вартість послуг зі збирання врожаю, що включало транспортування буряку з поля до приймальних пунктів цукрових заводів, увійшла до ціни проданого буряку і одночасно до складу податкових зобов'язань з ПДВ по спецдекларації відповідно до п. 8-1. 15.1 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість».

Позивач також вказує, що перевіряючими порушений п. 2.3.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого наказом ДПА України від 10.08.05 р. N 327 зареєстрованого в Мінюсті України 25.08.05 р. за №925/11205, оскільки в акті перевірки містяться необгрунтовані дані, а також суб'єктивні припущення перевіряючих, які не мають підтверджених доказів.

З приводу підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення від 24.01.2011 р. № 0000022301/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток 307 826,25 грн., позивач ствердив, що незважаючи на отримання від ТОВ «Мрія-Центр»документальних підтверджень надання СФНВГ «Мрія»послуг Позивачу, Козівська МДПІ зробила висновок про неправомірність включення вартості даних послуг у складі валових витрат підприємства. При цьому підставою для таких висновків стала відсутність інформації щодо відображення даної операції у податковому та бухгалтерському обліку ТОВ «Мрія-Центр». На думку позивача, жодна норма Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не ставить в залежність право платника податків на включення до складу валових витрат витрат на придбанням послуг, від відображення операції, за якою вони були понесені, у податковому та бухгалтерському обліку контрагента.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, з мотивів, що викладені в адміністративному позові.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, мотиви виклали в поданому суду письмовому запереченні та усних поясненнях наданих в судовому засіданні.

Позиція податкового органу зводиться до того, що на основі представлених товариством документів перевіркою не встановлено та не ідентифіковано осіб які надавали послуги ТОВ «Кагро»по перевезенню цукрового буряку з кагатного поля на бурякопункти цукрових заводів, а по факту виконання поставка цукрового буряку відбулась повністю, що підтверджується документами на поставку, та повністю проведені розрахунки за поставлені цукрові буряки, тому слід зазначити про остаточне виконання Сторонами всіх умов Договорів. Відтак, вартість перевезення (транспортування) кількості цукрового буряку з кагатного поля на бурякопункти цукрових заводів закладена в різницю цін між умовами поставки, і є вартістю наданих ТОВ «Кагро»транспортних послуг.

Враховуючи вищевикладене, представники відповідача вважають, що Позивачем не віднесено до об'єкту оподаткування (загальна декларація ) вартість транспортування цукрового буряку, в результаті чого, в порушення вимог пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. З Закону № 168/97 у жовтні 2009р. занижено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість на 459134,46 грн. Крім того, на їх думку, на порушення п.п.3.1.1 п.3.1 ст.З Закону № 168/97 ТОВ «Кагро»у жовтні 2009 року занижено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 459 134, 46 грн. у зв'язку з не віднесенням до об'єкту оподаткування поставку послуг, а саме вартості транспортування цукрового буряку наданого ТОВ «Кагро»в межах виконання договорів на поставку цукрового буряку на бурякоприймальні пункти цукрових заводів.

З приводу визначення податкового зобовязання по податку на прибуток підприємств, представники відповідача пояснили, що з метою підтвердження фактів здійснених господарських операції між ТОВ «Мрія Центр»та ТОВ «Кагро»за період з за період з 29.05.2007р. по 31.12.2007р. на адресу ДПІ у Гусятинському районі направлено запит від 07.10.2010р. № 6080/07/23-112р. щодо проведення перевірки товариства обмеженою відповідальністю «Мрія Центр»відповідно до укладених угод (контрактів) та відповідно до виписаних (оформлених) накладних (актів виконаних робіт, тощо), податкових накладних. ДПІ у Гусятинському районі листом від 21.12.2010р. №10435/23-016 повідомила, що від ТОВ «Мрія Центр»отримано відповідь, якою відмовлено у надані пояснень та документальних підтверджень.

Як зазначили представники Козівської МДПІ, у відповідності до п.1.24 Наказу № 355 для остаточного висновку щодо правомірності винесення податкового повідомлення-рішення відповідно до порушень викладених Актом перевірки від 17.12.2009р.№ 497-23/34653674 дане питання було винесено на розгляд постійної комісії з спірних питань Козівської МДПІ. Протоколом № 3 від 24.12.20Юр постійної комісії із спірних питань Козівської МДПІ винесено рішення, що у зв'язку з неотриманням додаткових матеріалів, які можуть слугувати доказовою базою, а наявні матеріали не підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання, який перевірявся, на підставі висновку акту перевірки від 17.12.2009р. №497-23/34653674, з врахуванням податкового повідомлення - рішення від 30.12.2009р. №0000562301/0, даною перевіркою встановлено порушення ТОВ «Кагро» вимог пп. 4.1.4, 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 та пп. 5.2.1, 5.2.5 п. 5.2, пп. 5.4.6 п. 5.4, п. 5.6.1, 5.6.2 п. 5.6, п. 5.9 ст. 5 Закону № 334/94 результаті чого занижено податок на прибуток за 2007р. на суму 246 261,00 грн.

З урахуванням викладеного, представники податкового органу просили відмовити у задоволенні позову ТОВ «Кагро».

Крім пояснень представників сторін та прокурора, судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані позивачем та відповідачем.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити, з наступних підстав.

Судом встановлено, що працівниками Козівської МДПІ була проведена планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Кагро» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009р. по 30.06.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2010 р.

Результати перевірки знайшли своє відображення в акті від 31.12.2010 року № 425-23/34653674.

Перевіряючими були встановлені наступні порушення:

-п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (далі по тексту - Закон № 168/97), а саме: ТОВ «Кагро»у жовтні 2009 р. занижено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 459 134, 46 грн.

-п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.8-1.2 ст.8-1 Закону № 168/97, а саме: ТОВ «Кагро»у жовтні 2009р. завищено суму податку на додану вартість нараховану на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг) яка не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства на суму 459 134, 46 грн.

-п.п.4.1.4, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4; п.п.5.2.1, п.п.5.2.5 п.5.2; п.п.5.4.6 п.5.4; п.п.5.6.1, п.п.5.6.2 п.5.6; п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (далі по тексту - Закон № 334/94), а саме: встановлено заниження податку на прибуток за 2007 р. в сумі 246261 грн.

За наслідками розгляду акту перевірки Козівською МДПІ були винесені податкові повідомлення-рішення від 24 січня 2011 № 0000012301/0, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 573 918 грн. (459 134,46 грн. - за основним платежем та 114 783, 62 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) та № 0000022301/0 яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 307 826,25 грн. (246 241 грн. - за основним платежем, 61 565,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Не погодившись з вказаними податковим повідомленнями-рішеннями 3 лютого 2011 року позивач в порядку адміністративного оскарження подав скаргу до ДПА в Тернопільській області, яка за наслідками її розгляду, прийняла рішення про результати розгляду скарги від 31.03.11 р. № 5107/10/25-007/133, яким оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга - без задоволення. Вказане рішення було отримано Позивачем 04 квітня 2011 року.

Не оскаржуючи податкові повідомлення-рішення до ДПА України, позивач 12 квітня 2011 року звернувся з позовом до суду.

Приходячи до висновку про неправомірність та необґрунтованість позиції податкового органу в частині визначення ТОВ «Кагро»податкового зобовязання по податку на додану вартість (повідомлення-рішення від 24 січня 2011 № 0000012301/0), суд виходив з наступного:

ТОВ «Кагро»як сільськогосподарський товаровиробник, протягом 2009-2010р. використовував загальний та спеціальні режими оподаткування податком на додану вартість і подавав до податкового органу дві податкові декларації з податку на додану вартість: декларацію (повну) та декларацію (скорочену) - спеціальну.

В період 2009-2010 р. позивач був учасником бурякоцукрового комплексу як бурякосіюче господарство, яке здійснювало поставку цукрового буряку на цукрові заводи, які в свою чергу також є учасниками бурякоцукрового комплексу, а саме: ТОВ «Цукровий завод Козова», ТОВ «Цукровий завод Збараж», ТОВ «Цукровий завод Хоростків». В сезон цукроваріння 2009-2010 р. (з 01.09.2009р. по 01.09.2010р.) між вищезазначеними суб'єктами господарювання, були заключні договори поставки - предметом яких є поставка цукрового буряку.

Поставка цукрового буряку ТОВ «Кагро»в обревізований період здійснювалась на підставі господарських договорів, зокрема:

Договір поставки від 04.09,2009р. № 4 укладений між ТОВ «Кагро» (Постачальник) та ТОВ «Цукровий завод Козова» (Покупець), предмет договору - поставка цукрового буряка в кількості обумовленій в Додатках № 1, № 2 від 01.10.2009р.;

Додатком № 1 Договору визначено поставку цукрового буряку в кількості 29000 тонн загальною вартістю - 25853369,09 грн. (з ПДВ): *

-на умовах поставки - FСА (згідно Правил ІНКОТЕРМС у редакції 2000р.) в кількості 23210,480 тонн по ціні 888 грн. (з ПДВ);

-на умовах поставки - DDU (згідно Правил ІНКОТЕРМС у редакції 2000р.) в кількості 5789,3210,480 тонн по ціні 902,40 грн.(з ПДВ)

Додатком № 2 до Договору поставки № 4 визначено поставку цукрового буряку в кількості 44000 тонн цукрового буряку загальною вартістю - 39531021,22 грн. (з ПДВ):

-на умовах поставки - FСА в кількості 18889,430 тонн по ціні 888 грн. (з ПДВ);

-на умовах поставки - DDU в кількості 25110,570 тонн по ціні 906,28 грн. (з ПДВ).

Договір поставки від 04.09.2009р. №10/-09 укладений між ТОВ «Кагро»(Постачальник) та ТОВ «Цукровий завод Збараж», предмет договору - поставка цукрового буряка в кількості обумовленій в Додатках № 1 та № 2 від 01.10.2009р.

Додатком №1 до Договору визначено поставку цукрового буряку в кількості 44000 тонн загальною вартістю - 40178530,10 грн. (з ПДВ) в тому числі:

-на умовах поставки - FCА в кількості 13783,459 тонн по ціні 888 грн. (з ПДВ);

-на умовах поставки - DDU (з ПДВ) в кількості 30216,551 тонн по ціні 924,62 грн.(з ПДВ).

Додатком № 2 до Договору визначено поставку цукрового буряку в кількості 32000 тонн загальною вартістю - 29332716,11 грн. (з ПДВ) в тому числі:

-на умовах поставки - FСА в кількості 6184,283 тонн по ціні 888,00 грн. (з ПДВ)

-на умовах поставки - DDU в кількості 25815,717 тонн по ціні 923,51 грн. (з ПДВ).

Договір поставки від 15.09.2009р. № 01/09-09 укладений між ТОВ «Кагро»(Постачальник) та ТОВ «Цукровий завод Хоростків», предмет договору - поставка цукрового буряка в кількості обумовленій в Додатках № 1 та № 2 від 01.09.2009р.

Додатком № 1 до Договору визначено поставку цукрового буряку в кількості 11300 тонн загальною вартістю - 10342428грн. (в тому числі податок на додану вартість) виключно на умовах поставки - DDU в кількості 2900 тонн по ціні 916,56 грн. (з ПДВ).

Додатком № 2 до Договору визначено поставку цукрового буряку в кількості 8400,00 тонн загальною вартістю- 7684404 грн. (з ПДВ), виключно на умовах поставки - DDU в кількості 8400,00 тонн по ціні 914,81 грн. (з ПДВ).

Отже, реалізація цукрового буряку Позивачем здійснювалась відповідно до Договорів поставки із трьома покупцями та за двома умовами поставки: FСА - кагатне поле Постачальника в Тернопільській обл., DDU - бурякопрймальний пункт покупця в Тернопільській області.

Як встановлено в судовому засіданні, податковий орган вважає, що порушення пп. 8-1.15.1 та п. 8-1.2 ст. 8-1 Закону про ПДВ виникло через віднесення до об'єкту оподаткування поставки послуг, а саме вартості транспортування цукрового буряку, наданого Позивачу в межах виконання договорів на поставку цукрового буряку на бурякоприймальні пункти цукрових заводів.

Позиція податкового органу зокрема висвітлена на стор. 21 Акту перевірки, де вказано, що «оскільки перевіркою не встановлено та не ідентифіковано осіб, які надавали послуги Позивачу по перевезенню цукрового буряку з кагатного поля на бурякопункти цукрових заводів, а по факту виконання поставка цукрового буряку відбулась повністю, що підтверджується документами на поставку, та повністю проведені розрахунки за поставлені цукрові буряки, тому слід зазначити про остаточне виконання Сторонами всіх умов Договорів. Відтак, вартість перевезення (транспортування) кількості цукрового буряку з кагатного поля на бурякопункти цукрових заводів закладена в різницю цін між умовами поставки, і є вартістю наданих Позивачем транспортних послуг».

За таких обставин, Козівська МДПІ вказала, що ТОВ «Кагро» не могло виконати (надати) власних транспортних послуг при поставці цукрового буряку на умовах DDU, так як відсутні основні засоби та трудові ресурси, а тому підприємством здійснено перепродаж транспортних послуг, що стало підставою для висновку про неправомірність віднесення до об'єкту оподаткування поставки послуг, а саме вартості транспортування цукрового буряку та заниження суми податкового зобов'язання по ПДВ на суму 459 134,46 грн.

Суд вважає, що неправильність висновків податкової інспекції спричинена незастосуванням в даному випадку норм законодавства, яке підлягало застосуванню, неврахуванням специфіки даної галузі сільського господарства, відображенням в акті перевірки припущень перевіряючих та неправильним визначенням виду господарських операцій, що здійснювались позивачем, і як наслідок неправильне їх невіднесення до категорії, що підпадають під спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість.

До спірних правовідносин суд застосовує законодавство, що діяло на момент їх виникнення.

Так, пунктом 8-1. 1 ст. 8-1 Закону про ПДВ (що був чинним до 1 січня 2011 року) встановлено, що резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8-1.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Відповідно до п. 8-1.2 ст. 8-1 Закону про ПДВ, згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Підпункт 8-1. 15.1 ст. 8 Закону про ПДВ встановлює виробничі фактори, які застосовуються для спеціального режиму оподаткування, а саме:

а)товари (послуги), які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

б)послуги, супутні поставці сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку: сіяння та саджання рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, проведення інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин.

З аналізу вищенаведених норм, суд вважає, що суттєве значення для вірного застосування п. б) пп. 8-1. 15.1 ст. 8 Закону про ПДВ та з'ясування питання чи відносяться проведені операції зі збирання урожаю та поставки його до бурякопунктів цукрових заводів до виробничих факторів, має розкриття змісту терміну «збирання врожаю».

Оскільки чинним законодавством, у тому числі Законом про ПДВ, не передбачено визначення терміну «збирання врожаю», суд вважає за необхідне в даному випадку застосувати визначення, що вживається в спеціальній галузевій літературі, яка враховує та фахово описує зміст технологічного процесу вирощування цукрових буряків.

За визначенням, що наведено у Великій радянській енциклопедії «Збирання врожаю»- комплекс робіт на завершальній стадії виробництва в землеробстві. Включає кілька етапів: збір врожаю, його доставку до місця після збиральної обробки, післязбиральну обробку, транспортування готової продукції на склади або для реалізації, закладку на зберігання (Велика радянська енциклопедія, 3 видання, т. 26, арк. 437).

Таким чином, цикл збирання врожаю необхідний завершальний етап технології вирощування культури, який включає також його доставку для реалізації.

Залежно від сільськогосподарської культури відрізняють окремі способи збирання врожаю. Наразі у сільському господарстві застосовуються три способи збирання буряків: потоковий, перевалочний і потоково-перевалочний.

1)При потоковому способі збирання коренеплоди і гичку, зібрані бурякозбиральними машинами, подають у транспортні засоби. Коренеплоди доставляють на приймальні пункти цукрових заводів, а гичку до місць силосування чи згодовування тваринам.

2)При перевалочному збиранні коренеплоди подають від комбайнів на тракторні самоскидні причепи і укладають на край поля в кагати. Потім при наявності транспорту їх вивантажують із кагатів на навантажувачі і відвозять на приймальні пункти.

3)При потоково-перевалочному способі частину коренеплодів вивозять безпосередньо від збиральних машин на приймальні пункти, а решту укладають у тимчасові кагати.

Згідно з п. 4.4 ДСТУ 7062:2009 «Буряки цукрові. Збирання. Показники якості та методи їх визначення», який є національним стандартом України та поширює свою дію на підприємства, які займаються бурякосіянням та збирають буряки, основним способом збирання цукрових буряків є потоковий.

В даному випадку нормативно визначено доцільність використання потокового способу збирання, який забезпечує мінімальні затрати праці та коштів, менші втрати й пошкодження коренеплодів, високу якість бурякової сировини та підвищення валового збору коренеплодів завдяки безпосередній доставці на цукрові заводи та уникненню тимчасового зберігання їх у польових кагатах.

Згідно з договором про надання послуг № 01/03/09-4 від 01.03.09 р. ТОВ «Мрія- Центр» за завданням ТОВ «Кагро»зобовязується надавати послуги з комплексного обробітку землі та по вирощуванню на них сільськогосподарської продукції.

Як встановлено в судовому засіданні, саме на підставі цього договору ТОВ «Мрія-Центр»здійснило збирання коренеплодів безпосередньо на приймальні пункти цукрових заводів, а саме в межах надання послуги по збиранню вражаю потоковим способом безпосередньо на приймальні пункти цукрових заводів (ТОВ «Цукровий завод Збараж», ТОВ «Цукровий завод Козова», ТОВ «Цукровий завод Хоростків»).

Відповідно ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 4 ст. 265 ГК України умови договорів поставки повинні викладатися сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс".

У даному випадку постачання відбувалось за умовами DDU(бурякоприймальний пункт Покупця в Тернопільській області).

За умовами постачання DDU - ПОСТАВКА БЕЗ СПЛАТИ МИТА (... назва місця призначення) "ІНКОТЕРМС. Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) (україномовний варіант)", продавець здійснює поставку покупцю товару без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до цього місця.

Відповідно до умов договорів постачання, укладених Позивачем з цукровими заводами, постачання Позивачем цукрового буряку з кагатного поля здійснювалось на бурякопункти цукрових заводів.

Суд вважає, що за таких умов договору Позивач як постачальник мав право доставляти продукцію як власним транспортом, так і скористатися послугами третьої особи, а тому ТОВ «Мрія-Центр»правомірно виключно в межах надання послуг по збиранню врожаю потоковим способом здійснило доставку коренеплодів безпосередньо на приймальні пункти цукрових заводів для реалізації.

Суд приходить до висновку, що Козівська МДПІ лишила поза увагою специфіку способів збирання цукрових буряків, а тому прийшла до необгрунтованого висновку, що Позивач здійснив перепродаж транспортних послуг, а не отримав послуги зі збирання даної сільгосппродукції.

Таким чином, судом встановлено, що позивач правомірно відносив вартість послуг зі збирання врожаю, що включало транспортування буряку з поля до приймальних пунктів цукрових заводів, до ціни проданого буряку і одночасно до складу податкових зобов'язань з ПДВ по спецдекларації відповідно до п. 8-1.15.1 ст. 8-1 Закону про ПДВ.

Крім того, суд погоджується з позицією представників позивача з приводу того, що при проведенні розрахунку «транспортних витрат», інспекторами Козівської МДПІ фактично був застосований непрямий метод визначення податкових зобовязань.

Згідно п.п.4.3.2 п.4.3. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (який діяв під час проведення перевірки та складення акту перевірки) за непрямим методом податкове зобов'язання визначається за оцінкою витрат платника податків, приросту його активів, кількості осіб, які перебувають з ним у відносинах найму, а також оцінкою інших елементів податкових баз, які приймаються для розрахунку податкового зобов'язання щодо конкретного податку, збору (обов'язкового платежу) відповідно до закону.

Застосування непрямих методів визначення податкових зобов'язань суперечить п.п. 4.3.3 п. 4.3 ст. 4 вказаного Закону, оскільки на момент оформлення Акту відсутній закон, що затверджує методику визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами, а на момент оформлення податкового повідомлення-рішення від 24.01.2011 р. № 0000012301/0 цей Закон №2181-ІІІ втратив чинність, а Податковий кодекс взагалі не передбачає можливості застосування непрямих методів та прийняття рішення про сплату податкових зобов'язань, розрахованих таким методом.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що податкове повідомлення-рішення від 24.01.2011р. № 0000012301/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість суперечить вимогам законодавства.

Судом не приймаються до уваги твердження представника відповідача, що такий вид послуг як перевезення (транспортування) сільськогосподарської продукції не входить в перелік видів діяльності на які поширюються норми статті 8-1 Закону про ПДВ. Приходячи до такого переконання суд виходить з наступного:

Згідно з пп. 8-1.15.6 п.8-1.15 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість»перелік видів діяльності, на які поширюються норми статті 8-1 Закону, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2009 р. N 23 (далі по тексту - Перелік), та визначений згідно з Національним класифікатором України ДК 009:2005 "Класифікація видів економічної діяльності", затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 26.12.2005 р. N 375 (далі-КВЕД).

Зокрема, вид діяльності "01.41.0 - Надання послуг у рослинництві; облаштування ландшафту", включає:

-надання послуг у рослинництві за винагороду або на договірній основі: передпосівну підготовку полів і насіння сільськогосподарських культур; посів і садіння сільськогосподарських культур; обприскування сільськогосподарських культур, у тому числі з повітря; обрізання плодових дерев та винограду; пересаджування рису, розсаджування буряку;

-надання послуг зі збирання урожаю та підготування продукції до первинної реалізації: очищення, різання, сортування, сушіння, дезінфекція, покривання воском, полірування, пакування, лущення, замочування, охолодження чи пакування навалом включно з фасуванням у безкисневому середовищі; захист рослин від хвороб і шкідників; агрохімічне обслуговування; надання послуг сільськогосподарською технікою разом з обслуговуючим персоналом; експлуатацію зрошувальних і осушувальних систем; насадження та облаштування ландшафту для захисту від шуму, вітру, ерозії, видимості та засліплення; облаштування і догляд ландшафту з метою захисту навколишнього середовища (відновлення природного стану, рекультивація, меліорація земель, створення зон затримки вологи, відстійників дощової води тощо).

Суд вважає, що неправильність позиції відповідача спричинена тим, що він відокремлює від послуг зі збирання цукрових буряків їх доставку на приймальні пункти цукрових заводів.

Однак вид діяльності "01.41.0 - Надання послуг у рослинництві; облаштування ландшафту" включає діяльність пов'язану з сільськогосподарською продукцією від її збирання до первинної реалізації, що і мало місце у даному випадку.

Юридичний аналіз КВЕДу 01.41.0 свідчить, що так види діяльності як очищення, різання, сортування, сушіння, дезінфекція, покривання воском, полірування, пакування, лущення, замочування, охолодження чи пакування навалом включно з фасуванням у безкисневому середовищі відносяться до підготовки продукції до первинної реалізації, а не до збирання продукції.

Збирання ж сільгосппродукції передує підготовці продукції до первинної реалізації. Технологічний процес вирощування буряків передбачає, що збирання буряку включає збирання коренеплодів і гички бурякозбиральними машинами у транспортні засоби, та доставку на приймальні пункти цукрових заводів. Така діяльність здійснюється до первинної реалізації буряків, адже під час збирання та доставки на цукрові заводи право власності на буряки належіть позивачу.

Крім того, послуги ТОВ «Мрія Центр»також підпадають під вид діяльності - «надання послуг сільськогосподарською технікою разом з обслуговуючим персоналом».

Таким чином, суд вважає, що збирання цукрового буряка, що включало його доставку до приймальних пунктів до первинної реалізації підпадає під КВЕД 01.41.0, а відповідно входить до переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість».

Приходячи до висновку про неправомірність та необґрунтованість позиції податкового органу в частині визначення ТОВ «Кагро»податкового зобовязання по податку на прибуток (повідомлення-рішення від 24 січня 2011 № 0000022301/0), суд виходив з наступного:

Як вбачається з акту перевірки (стор. 8, 112) перевряючими встановлено заниження Позивачем податку на прибуток за 2007 рік в сумі 246 261 грн. внаслідок порушення Позивачем п. 4.1, абз. 3, 12 пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.4.6 п. 5.4, пп. 5.6.1 пп. 5.6, п.5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Такі висновки зроблені перевіряючими внаслідок проведення результатів інвентаризації висновків попереднього акту перевірки Відповідача від 17.12.2009 року № 497-23/34653674 в частині понесення Позивачем витрат в 4 кварталі 2007 року щодо посівів озимого ріпаку на площі 1375 га, озимої пшениці на площі 500 га.

Податковий орган вважає, що первинних документів, що підтверджують отримані послуги по передпосівній підготовці, посів та обприскуванню під час перевірки не представлено. Проте, як вбачається з протоколу засідання комісії зі спірних питань № 323/34653674 від 28.12.2009 р., ТОВ «Кагро»були надані договір про надання послуг № 01-06-04/1 від 01.06.07 р., акт здачі-прийняття наданих послуг від 28.12.2007 р., які були враховані комісією з спірних питань Козівської МДПІ. Зокрема, комісія вирішила направити запит до ДПІ у Гусятинському районів на проведення перевірки підтвердження отриманих від платника податків (іншої особи) додаткових відомостей стосовно відносин з контрагентом СФНВГ «Мрія» та дотримання податкового законодавства щодо надання зазначених послуг.

В Акті перевірки на сторінці 6 зазначено, що Козівська МДПІ отримала від ТОВ «Мрія-Центр» (правонаступника СФНВГ «Мрія») «Акт здачі-прийняття наданих послуг»від 28.12.2007 року, протее, на думку перевіряючи, не надано пояснень та їх документальних підтверджень щодо відображення даної операції у податковому та бухгалтерському обліку ТОВ «Мрія-Центр».

З врахуванням цього, відповідач зробив висновок про неправомірність включення вартості даних послуг у складі валових витрат підприємства. При цьому підставою для таких висновків стала відсутність інформації щодо відображення даної операції у податковому та бухгалтерському обліку ТОВ «Мрія-Центр».

Відповідно до п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

До таких обмежень, згідно з пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 вищевказаного Закону, віднесено включення до валових витрат - витрат на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності та згідно з пп. 5.3.9 - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 5.11 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

Правила ведення податкового обліку визначаються статтею 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Частина 2 ст. З Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 року N 996-ХІУ визначає, що податкова звітність ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 9 вказаного вище Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно зі ст. 1 вказаного Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року N 88 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за N 168/704 (даті по тексту «Положення № 88») передбачено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від Імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Суд вважає, що Договір про надання послуг № 01-06-07/1 від 01.06.07 р. та акт здачі-прийняття наданих послуг від 28.12.2007 р. містять в собі всі передбачені та необхідні обов'язкові реквізити для того щоб витрати вказані в них відносити до складу валових витрат.

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «Кагро» правомірно включало до складу валових витрт 985 144 грн., а податковою інспекцією в порушення п. 5.1, пп. 5.2.1, 5.3.1, 5.3.9 п. 5.2, 5.11 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»зроблений неправомірний висновок про заниження податку на прибуток за 2007 рік в сумі 246 261 грн. через відсутність інформації щодо відображення даної операції в податковому та бухгалтерському обліку контрагента Позивача.

Судом також встановлено ряд процедурних порушень при оформленні результатів перевірки та винесенні податкових повідомлень-рішень.

Так, на сторінці 7 Акту вказано, що «у зв'язку із неотриманням додаткових матеріалів, які можуть слугувати доказовою базою, а наявні матеріали (Акт здачі-прийняття наданих послуг від 28.12.2007 року) не підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання, який перевірявся, на підставі висновку акту перевірки № 497- 23/34653674 від 17.12.2009 року винести податкове повідомлення-рішення у відповідності наказу ДПА України «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства»№ 327 від 10.08.05 р. (із змінами та доповненнями) з врахуванням податкового повідомлення-рішення від 30.12.2009 року № 0000562301/0».

Суд вважає, що цей висновок податкового органу прямо суперечить п. 4.11 Наказу № 327, який встановлює, що податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзиої документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.

Таким чином, для органів ДПС встановлено два строки прийняття податковою повідомлення рішення:

1)протягом 10 робочих днів від дня реєстрації акта перевірки;

2)протягом 3 робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 24.01.2011 р.№ 0000022301/0 прийнято на підставі акту перевірки № 497-23/34653674 від 17.12.2009 року, що свідчить про порушення строків, встановлених п. 4.11 Наказу № 327.

Повторне включення до Акту перевірки висновків про заниження Позивачем податку на прибуток за 2007 рік в сумі 246 261 грн. свідчить про те, що відповідач вийшов за межі перевіряємого періоду (01.07.2009 р. по 30.06.2010р.) та фактично провів повторну перевірку, що суперечить вимогам ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Незважаючи на те, що представник відповідача заперечував проти позову, проте ним, як зазначалось раніше, належними доказами не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналізуючи оспорювані податкові повідомлення-рішення суд приходить до висновку, що вони прийняті в порушення вимог Законів України «Про податок на додану вартість»та «Про оподаткування прибутку підприємств», не обґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин справи.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що оспорюваними податковими повідомленням-рішенням порушуються права позивача, а тому суд приходить до переконання про захист цих прав шляхом визнання їх протиправними та скасування.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України судові витрати понесені позивачем підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Козівської міжрайонної державної податкової інспекції від 24 січня 2011 року №0000012301/0 та №0000022301/0.

Повернути з держаного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кагро»3 гривні 40 копійок судових витрат.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний тест постанови виготовлено та підписано 24 травня 2011 року.

Головуючий суддяОсташ А. В.

копія вірна

СуддяОсташ А. В.