Постанова № 16085404, 27.05.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/1091/2011

27 травня 2011 року 11год. 30хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Маньковського Д.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Васинюк С.В.,

відповідача: представник Троянчук Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріел-Буд"

доДержавної податкової інспекції в м.Рівне

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Треіл-Буд»(далі ТзОВ «Треіл-Буд») звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівне (далі ДПІ у м. Рівне) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.12.2010 року №0004902342/0, 0004912342/0.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами позапланової перевірки ТзОВ «Треіл-Буд»з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.06.2010 року ДПІ у м. Рівне було складено акт №2032/23-10034922547 від 10.12.2010 року. На підставі даного акту перевірки відповідачем 22.12.2010 року прийняті податкові повідомлення-рішення № 0004912342/0, яким ТзОВ «Треіл-Буд» визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 562071грн. 00 коп., у тому числі, за основним платежем 374714 грн. 00 коп., за штрафними санкціями 187357 грн. 00 коп., та №0004902342/0, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 864942грн. 30 коп., у тому числі, за основним платежем 584369 грн. 00 коп., за штрафними санкціями 280573 грн. 30 коп., які позивач вважає необґрунтованими і такими, що підлягають скасуванню, з огляду на таке.

В акті перевірки №2032/23-10034922547 від 10.12.2010 року, на думку позивача, податковим органом зроблено безпідставний висновок про заниження ТзОВ «Треіл-Буд»податку на додану вартість та податку на прибуток через відображення у складі податкового кредиту з податку на додану вартість та у складі валових витрат вартості товарів (робіт, послуг) по господарських операціях з контрагентами, які на момент проведення перевірки мають стан відмінний від основного, тобто не знаходяться за місцем реєстрації, припинено (ліквідовано, закрито) юридичні особи, визнано банкрутом. Такі дані наводяться з баз даних податкової інспекції і викликають сумнів щодо їх достовірності. Це стосується господарських операцій з ПП «Західлісбуд», ПП «СК Прометей», ТзОВ «Дельта-Дівайс-Груп», ТзОВ «Укрроспідшипник», ТзОВ «КПЄ», ТзОВ «Маджестік», ТзОВ «Горстройкомп», ТзОВ «Велінгстон ЛТД». В одному випадку мало місце фіктивне підприємництво, що встановлено вироком Рівненського міського суду від 25.05.2010 року, проте позивач з ним не ознайомлений.

Ліквідація контрагентів позивача на момент проведення перевірки не є доказом безтоварності операцій, оскільки під час перевірки надано всі первинні документи бухгалтерського обліку (договори, накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт), що фіксують факти здійснення таких операцій, та підтверджують право ТзОВ «Треіл-Буд»на податковий кредит з податку на додану вартість та валові витрати. При цьому, платник податків не може нести відповідальність за несплату податкових зобовязань своїх постачальників.

Позивач вважає, що висновки ДПІ у м. Рівне ґрунтуються на припущеннях і не відповідають дійсності в порушення вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року №327. Зокрема, відповідач наводить відомості про неможливість здійснення господарських операцій з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного, відсутність документального підтвердження обсягу матеріальних ресурсів економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг у контрагентів, але податковим органом така інформація не досліджувалась. Відсутність актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), довіреностей, доказів транспортування та зберігання товару позивач пояснює тим, що належним документом, що підтверджує такі факти є накладні, які були представлені для перевірки.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та вказав на те, що частина документів по спірних господарських правовідносинах були втрачені при переїзді товариства за новим місцезнаходженням, проте не відновлені до закінчені перевірки, враховуючи продовження терміну її проведення. Представник позивачапросив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.12.2010 року №0004902342/0, 0004912342/0.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях проти адміністративного позову та пояснив, що для проведення перевірки ТзОВ «Треіл-Буд»не надало в повному обсязі документи первинного бухгалтерського облік. З тих документів, які представлені для перевірки, вбачалось, що в період з 01.04.2008 року по 30.06.2010 року позивач мав взаємовідносини з рядом підприємств, які мали стан відмінний від основного. Так, щодо контрагента ПП «Західлісбуд»вироком Рівненського міського суду від 25.05.2010 року було встановлено, що діяльність такого субєкта господарювання носила фіктивний характер, а тому виписана в листопаді 2008 року податкова накладна на поставку товару не може свідчити про реальність господарської операції за відсутності інших документів на її підтвердження. Відносно ПП «СК Прометей», яке надавало позивачу в грудні 2008 року будівельні послуги, встановлено факт припинення юридичної особи. Інші постачальники товару ТзОВ «Дельта-Дівайс-Груп», ТзОВ «КПЄ», ТзОВ «Велінгтон ЛТД»мають стан платника припинено (ліквідовано, закрито). Перевіркою встановлено взаємовідносини позивача ще з двома субєктами господарювання ТзОВ «Укрроспідшипник» та ТзОВ «Маджестік», які визнані банкрутом. Щодо ТзОВ «Горстройкомп», то в базі даних ДПІ у м. Рівне зазначено відомості про те, що місцезнаходження платника не встановлено. Крім того, в одному випадку позивачем віднесено до валових витрат витрати на придбання товарів у ТзОВ «Група машстрой»без будь-яких підтверджуючих документів на перевезення, отримання, оприбуткування товару (робіт, послуг) та на підтвердження звязку понесених витрат з господарською діяльністю.

В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача посилається на норми статті 173 Господарського кодексу України (ГК України), 203 Цивільного кодексу України (ЦК України), статтю 7 Закону України «Про податок на додану вартість», статтю 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року. Представник відповідача вважає обґрунтованим донарахування податку на додану вартість, податку на прибуток та просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «Треіл-Буд»є субєктом господарювання, перебуває на обліку платника податків у ДПІ у м. Ріне, зареєстроване платником податку на додану вартість. Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 001383, виданої 13.09.2007 року Головним управлінням статистики у Рівненській області, видами діяльності ТзОВ «Тріел-Буд»є: будівництво будівель, організація перевезення вантажів, діяльність нерегулярного пасажирського транспорту, інші спеціалізовані будівельні роботи.

ДПІ у м. Рівне проведено позапланову документальну перевірку ТзОВ «Треіл-Буд»з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.06.2010 року, результати якої оформлені актом № 2032/23-100/34922547 від 10.12.2010 року. Перевіркою, зокрема, встановлено порушення позивачем вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»внаслідок чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті, в сумі 374714 грн. 00 коп., у тому числі за грудень 2008 року 128040 грн. 00 коп., лютий 2009 року 4028 грн. 00 коп., березень 2009 року 500 грн. 00 коп., липень 2009 року 70417 грн. 00 коп., за грудень 2009 року 1181 грн. 00 коп., січень 2010 року 44987 грн. 00 коп., травень 2010 року 68946 грн. 00 коп., червень 2010 року 56615 грн. 00 коп., та порушення підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, пункту 5.9, статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»і заниження податку на прибуток на суму 584369 грн. 00 коп., в тому числі за другий квартал 2008 року 20532 грн. 00 коп., за четвертий квартал 2008 року 177127 грн. 50 коп., за четвертий квартал 2009 року 174628 грн. 00 коп., за перший квартал 2010 року 60718 грн. 00 коп., за другий квартал 151363 грн. 50 коп.

Донарахування податку на додану вартість та податку на прибуток повязані з завищенням податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат по господарських операціях з придбання товарів (робі, послуг) у контрагентів, які мають стан платника податків відмінний від основного згідно з відомостями бази даних ДПІ у м. Рівне, та не підтвердженням таких операцій належними первинними документами бухгалтерського обліку, відсутністю звязку придбання товарів (робіт, послуг) з господарською діяльністю позивача.

На підставі акта перевірки № 2032/23-100/34922547 від 10.12.2010 року ДПІ у м. Рівне 22.12.2010 року прийняті, зокрема, податкові повідомлення-рішення № 0004912342/0, яким ТзОВ «Треіл-Буд»визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 562071грн. 00 коп., у тому числі, за основним платежем 374714 грн. 00 коп., за штрафними санкціями 187357 грн. 00 коп., та №0004902342/0, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 864942грн. 30 коп., у тому числі, за основним платежем 584369 грн. 00 коп., за штрафними санкціями 280573 грн. 30 коп. За результатами розгляду скарги позивача в порядку адміністративного оскарження, Державною податковою адміністрацією в Рівненській області прийнято рішення від 28.02.2011 року № 3778/25-16/2.3 про залишення скарги без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Відповідачем до проведення перевірки 11.11.2010 року було вручено керівнику ТзОВ «Треіл-Буд»лист-вимогу № 48665 від 09.11.2010 року про надання документів для проведення позапланової документальної перевірки з вказівкою на перелік необхідних документів. У звязку з ненаданням усіх документів бухгалтерського та податкового обліку для проведення перевірки наказом ДПІ у м. Рівне від 19.11.2010 року № 904 було продовжено термін її проведення на 10 робочих днів. Проте в повному обсязі документи бухгалтерського обліку позивачем під час проведення перевірки не представлені, про що зазначається в акті № 2032/23-100/34922547 від 10.12.2010 року. З листів позивача від 18.11.2010 року та 22.11.2010 року, адресованих ДПІ у м. Рівне, вбачається, що частина документів бухгалтерського обліку відсутні у звязку з їх втратою при переїзді за новим місцезнаходженням юридичної особи.

З акта перевірки № 2032/23-100/34922547 від 10.12.2010 року слідує, що протягом періоду з 01.04.2008 року по 30.06.2010 року позивачем завищено податковий кредит на суму 374714 грн. 00 коп. та завищено валові витрати в розмірі 2208259 грн. 00 коп. по господарських операціях з такими контрагентами:

1. ПП «Західлісбуд», яке відповідно до відомостей бази даних ДПІ у м. Рівне перебувало на обліку в Костопільський МДПІ, вид діяльності будівництво доріг, аеродромів та влаштування поверхней, стан платника місцезнаходження не встановлено; згідно даних бухгалтерського обліку позивач від ПП «Західлісбуд»в листопаді 2008 року отримав товар на суму 57800 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 9633 грн. 33 коп.; для перевірки представлена лише податкова накладна № 4992 від 28.11.2008 року, що не дає змоги дану операцію вважати як таку, що повязана з господарською діяльністю позивача; вироком Рівненського міського суду від 25.05.2010 року встановлено неможливість ПП «Західлісбуд»реального виконання господарських операцій з урахуванням часу, значного обсягу робіт, що часто виконувались одночасно протягом календарного місяця, тобто відсутність необхідних умов для досягнення відповідних результатів економічної діяльності в силу відсутності найманих працівників, основних засобів, складських приміщень та транспортних засобів, що свідчать про відсутність у вказаних субєктів господарських можливостей на виконання господарських зобовязань та свідчать про фіктивних характер діяльності такого субєкта господарювання; позивачем неправомірно віднесено до податкового кредиту з податку на додатку вартість 9633 грн. 33 коп. в листопаді 2008 року (знято з податкового кредиту за листопад 2008 року відповідно до акту перевірки № 1382/23-100 від 15.09.2010 року) та завищено валові витрати за четвертий квартал 2008 року на суму 48167 грн. 00 коп.;

2. ПП «СК Прометей»по операції придбання будівельних робіт у грудні 2008 року на суму 120000 грн. коп., в тому числі ПДВ 20000 грн. 00 коп.; відповідно до відомостей бази даних ДПІ у м. Рівне ПП «СК Прометей» перебувало на обліку в ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, вид діяльності посередництво в торгівлі паливом, рудами, металами та хімічними речовинами, стан платника припинено (ліквідовано, закрито) 27.09.2010 року; договору, актів виконаних робіт за формою № КБ-2в, довідок за формою №КБ-3 для перевірки не представлено; розрахунки проведені на суму 120000 грн. 00 коп.; виписана ПП «СК Прометей»податкова накладна № 1612111 від 16.12.2008 року не дає змоги дану операцію вважати як таку, що повязана з господарською діяльністю позивача; до податкового кредиту позивачем безпідставно віднесено 20000 грн. 00 коп. в грудні 2008 року та завищено валові витрати на суму 100000 грн. 00 коп.;

3. ТзОВ «Дельта-Дівайс-Груп», щодо якого є відомості про перерахування позивачем коштів на суму 142500 грн. 00 коп. як розрахунок за придбаний товар; відповідно до відомостей бази даних ДПІ у м. Рівне ТзОВ «Дельта-Дівайс-Груп»перебувало на обліку в Лівобережній МДПІ, м. Запоріжжя, вид діяльності посередництво в сфері торгівлі товарами широкого асортименту, стан платника припинено (ліквідовано, закрито); операція з позивачем не підтверджена будь-якими первинними документами (договором, товарними чи податковими накладними, документами на перевезення, отримання чи зберігання товару тощо); до податкового кредиту позивачем неправомірно віднесено 23750 грн. 00 коп. в липні 2009 року та завищено валові витрати за четвертий квартал 2009 року на суму 118750 грн. 00 коп.

4. ТзОВ «Укрроспідшипник»по операції придбання товару в липні 2009 року на суму 280000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 46666 грн. 67 коп.; відповідно до відомостей бази даних ДПІ у м. Рівне ТзОВ «Укрроспідшипник»перебувало на обліку у ДПІ Ленінського району м. Запоріжжя, вид діяльності посередництво в сфері торгівлі товарами широкого асортименту, стан платника визнано банкрутом, знято з обліку 21.07.2010 року; для перевірки надано видаткову та податкову накладну № 108 від 01.07.2009 року на суму 280000 грн. 00 коп., інших первинних документів (договору, документів на перевезення, отримання, оприбуткування чи зберігання товару тощо) не представлено, що не дає змоги дану операцію вважати як таку, що повязана з господарською діяльністю позивача; розрахунки не проведені; до податкового кредиту позивачем неправомірно віднесено 46666 грн. 67 коп. в липні 2009 року та завищено валові витрати за третій квартал 2009 року на суму 233333 грн. 00 коп.

5. ТзОВ «КПЄ», щодо якого є відомості про перерахування позивачем коштів на суму 7084 грн. 00 коп. як розрахунок за придбаний товар; відповідно до відомостей бази даних ДПІ у м. Рівне ТзОВ «КПЄ»перебувало на обліку у ДПІ Кіровського району м. Дніпропетровська, вид діяльності посередництво в сфері торгівлі товарами широкого асортименту, стан платника припинено (ліквідовано, закрито), знято з обліку 16.11.2010 року; операція не підтверджена будь-якими первинними документами (договором, товарними чи податковими накладними, документами на перевезення, отримання чи зберігання товару), що не дає змоги дану операцію вважати як таку, що повязана з господарською діяльністю позивача; до податкового кредиту позивачем безпідставно віднесено 1180 грн. 67 коп. в листопаді 2009 року та завищено валові витрати за четвертий квартал 2009 року на суму 5903 грн. 00 коп.;

6. ТзОВ «Маджестік», щодо якого є відомості про перерахування позивачем коштів 13.01.2010 року на суму 166920 грн. 00 коп., 31.05.2010 року 101000 грн. 00 коп., 25.06.2010 року 51000 грн. 00 коп. як розрахунок за придбаний товар; відповідно до відомостей бази даних ДПІ у м. Рівне ТзОВ «Маджестік»перебувало на обліку в ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, вид діяльності посередництво в сфері торгівлі товарами широкого асортименту, стан платника визнано банкрутом; операція не підтверджена будь-якими первинними документами (договором, товарними чи податковими накладними, документами на перевезення, отримання чи зберігання товару тощо); позивачем до податкового кредиту неправомірно віднесено 44986 грн. 67 коп. в січні 2010 року, 16833 грн. 33 коп. в травні 2010 року; безпідставно сформовано валові витрати за перше півріччя 2010 року в розмірі 309100 грн. 00 коп., в тому числи за перший квартал 2010 року 224933 грн. 00 коп., за другий квартал 84167 грн. 00 коп. без належного підтвердження факту використання придбаних товарів у господарській діяльності ТзОВ «Треіл-Буд»;

7. ТзОВ «Горстройкомп»- відповідно до відомостей бази даних ДПІ у м. Рівне ТзОВ «Горстройкомп»перебувало на обліку в ДПІ Ленінського району м. Запоріжжя, вид діяльності посередництво в сфері торгівлі товарами широкого асортименту, стан платникамісцезнаходження не встановлено; операція не підтверджена будь-якими первинними документами (договором, товарними чи податковими накладними, документами на перевезення, отримання чи зберігання товару); розрахунки не проводились; до податкового кредиту неправомірно віднесено 52113 грн. 32 коп. в травні 2010 року; за результатами автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за травень 2010 року встановлено розбіжність по податковому кредиту позивача та ТзОВ «Горстройкомп»на суму 52113 грн. 33 коп.; позивачем завищено валові витрати за другий квартал 2010 року в розмірі 260567 грн. 00 коп. через не підтвердження факту використання придбаних товарів у господарській діяльності;

8. ТзОВ «Група машстрой»- господарська операція не підтверджена будь-якими первинними документами (договором, товарними чи податковими накладними, документами на перевезення, отримання чи зберігання товару), як така, що повязана з господарською діяльністю позивача; розрахунки не проводились; до податкового кредиту безпідставно віднесено 47732 грн. 00 коп. в червні 2010 року; неправомірно сформовано валові витрати за другий квартал 2010 року в розмірі 238658 грн. 00 коп.

9. ТзОВ «Велінгтон ЛТД», щодо якого є відомості про перерахування позивачем коштів в грудні 2008 року на суму 35210 грн. 00 коп., в січні 2009 року 15000 грн. 00 коп., як розрахунок за придбані послуги; відповідно до відомостей бази даних ДПІ у м. Рівне ТзОВ «Велінгтон ЛТД»перебувало на обліку в ДПІ Кіровоградського р-ну м. Дніпропетровська, вид діяльності інші види оптової торгівлі, стан платникаприпинено (ліквідовано, закрито); для перевірки представлено податкову накладну № 121622 від 16.12.2008 року на суму 35210 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 5868 грн. 33 коп., що не дає змогу вважати дану операцію як таку, що повязана з господарською діяльністю; будь-яких інших первинних документів під час проведення перевірки не надано; до податкового кредиту неправомірно віднесено 112068 грн. 33 коп. в грудні 2008 року та завищено валові витрати за четвертий квартал 2008 року в розмірі 560342 грн. 00 коп.

Крім того, ТзОВ «Тріел-Буд»до податкового кредиту віднесені суми податку не підтверджені оригіналами податкових накладних по слідуючих контрагентах:

ТзОВ «ЕРЛ»- в березні 2010 року на суму ПДВ 500 грн. 00 коп.,

ТзОВ «Рембудсервіс Плюс»- в червні 2010 року на суму ПДВ 8883 грн. 33 коп.

А також позивачем допущено порушення при відображенні показників убутку балансової вартості запасів у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 рік на суму 245366 грн. 00 коп. та за другий квартал 2010 року в сумі 5980 грн. 00 коп., так як для перевірки не представлено документів бухгалтерського та податкового обліку, відповідно до яких визначається убуток запасів відповідно до пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобовязання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюються на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач у даній справі довів правомірність податкових повідомлень-рішень від 22.12.2010 року про визначення ТзОВ «Треіл-Буд»податкових зобовязань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, висновки акту перевірки знайшли свої підтвердження під час судового розгляду справи, з огляду на таке.

Згідно з частинами четвертою та пятою статті 11 КАС України, в яких розкрито зміст такого принципу адміністративного судочинства, як офіційне зясування обставин справи, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Як передбачено частиною шостою статті 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Частиною першою статті 138 цього Кодексу визначено, що предметом доказування в адміністративній справі є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач покликається, зокрема, на належне документальне оформлення господарських операцій. Разом з тим, на думку суду, надані ТзОВ «Треіл-Буд»докази не спростовують доводів ДПІ у м. Рівне про відсутність первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами (договорів, видаткових накладних, податкових накладних, актів приймання-передачі, журналу обліку довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, товарно-транспортних накладних, інших документів щодо отримання, перевезення, зберігання товару) та факту використання позивачем отриманих товарів (робіт, послуг) в господарській діяльності.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року (з наступними змінами та доповненнями, чинного на момент спірних правовідносин) податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у звязку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього ж Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 цього Закону є видана платником податку на вимогу покупця податкова накладна із заповненням всіх обовязкових реквізитів.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року (з наступними змінами та доповненнями, чинного на момент спірних правовідносин) встановлено, що під терміном валові витрати виробництва та обігу розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Звідси випливає, що правильність формування платником податків податкового кредиту та валових витрат вимагає наявності звязку витрат платника податків на придбання товарів (робіт, послуг) з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів (робіт, послуг). За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

Крім того, згідно з абзацом четвертим пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Частинами другою та третьою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пунктів 2-4 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 16.05.1996 року №99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 року за №293/1318 (з наступними змінами та доповненнями) сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів. Бланки довіреностей видаються після їх реєстрації у Журналі реєстрації довіреностей, який має бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою і підписами керівника і головного бухгалтера підприємства. Нумерація виданих протягом року довіреностей є наскрізною. Довіреність на одержання цінностей видається тільки особам, що працюють на даному підприємстві. Згідно зі статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», пункту 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 року № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568, товарно-транспортна накладна визначена як обовязковий документ, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом та зберігатися як у вантажовідправника, так і у вантажоодержувача. Згідно із пунктом 1 зазначених Правил товарно-транспортна накладна це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктами 1, 2 наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля»від 29.12.1995 року №488/346 затверджено типову форму №1-ТН «Товарно-транспортна накладна»(складається у чотирьох примірниках, з яких 1 вантажовідправнику, 2 вантажоодержувачу, 3,4 автопідприємству) та визнано обовязковим застосування вказаної форми всіма субєктами господарської діяльності, незалежно від форм власності.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм, в судовому процесі підлягали встановленню обставини, на які посилався відповідач в обґрунтування доводів про правомірність зменшення в податковому обліку позивача сум валових витрат за відповідні податкові періоди та податкового кредиту з податку на додану вартість, зокрема, наявність чи відсутність первинних бухгалтерських документів, що підтверджують обставини здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, зміст цих господарських операцій, їх реальний характер, а також зв'язок з господарською діяльністю, встановлення факту використання позивачем, отриманих товарів (робіт, послуг) в господарській діяльності.

Так, щодо господарських взаємовідносинах позивача з ПП «Західлісбуд», то суд враховує обставини, встановлені вироком Рівненського міського суду у кримінальній справі № 1-386/10 від 25.05.2010 року, яким визнано винним ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч.2 ст. 366 Кримінального кодексу України, а саме: у здійсненні фіктивного підприємництва та службового підроблення при перебуванні на посаді директора Приватного підприємства «Західлісбуд».

Відповідно до частини четвертої статті 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Оскільки, вироком Рівненського міського суду, яким засуджено, в тому числі і за фіктивне підприємництво ОСОБА_3, який складав та підписував первинні документи від імені ПП «Західлісбуд», встановлено факт створення ПП «Західлісбуд»з метою здійснення незаконної діяльності, неможливість реального виконання підприємством зобовязань, то первинні документи, виписані ПП «Західлісбуд»для ТзОВ «Треіл-Буд»не мають юридичної сили, а господарські відносини між цими субєктами господарювання носять безтоварний характер і не створюють юридичних наслідків для сторін, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Отже, виписані видаткова та податкова накладні на його виконання не можуть слугувати підставою для формування валових витрат та податкового кредиту позивача в податковому і бухгалтерському обліку.

Позивачем не наведено обставин та не надано суду належних доказів щодо реального надання робіт за договором субпідряду від 22.09.2008 року, за яким ПП «СК Прометей»(субпідрядник) мав облаштувати для позивача протифільтраційний екран на полігоні твердих побутових відходів у місті Джанкой, та на підтвердження звязку придбання таких робіт з господарською діяльністю позивач. Суд зазначає, що відповідно до наказу Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві»№ 237/5 від 21 червня 2002 року (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, що виконують будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності, повинні складати за типовою формою № КБ-2в акт приймання виконаних підрядних робіт, усі будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, що виконують будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи за рахунок усіх джерел фінансування за типовою формою № КБ-3 довідку про вартість виконаних підрядних робіт. ТзОВ «Треіл-Буд»не надано таких документів на підтвердження придбання будівельних робіт у грудні 2008 року на суму 120000 грн. коп.,крім того, виписана ПП «СК Прометей»податкова накладна № 1612111 від 16.12.2008 року не дає змоги дану операцію вважати як таку, що повязана з господарською діяльністю позивача. Тому суд вважає правомірним зменшення податкового кредиту позивача на суму 20000 грн. 00 коп. в грудні 2008 року та висновок про завищення валових витрат на суму 100000 грн. 00 коп.

Також не представлено суду первинних документів бухгалтерського обліку, що підтвердили б право позивача на податковий кредит з податку на додану вартість та валових витрат по господарських операціях з ТзОВ «Дельта-Дівайс-Груп»на загальну суму 142500 грн. 00 коп., жодних документів не надано і при перевірці. А тому ТзОВ «Треіл-Буд»неправомірно відніс до податкового кредиту 23750 грн. 00 коп. в липні 2009 року та завищив валові витрати за четвертий квартал 2009 року на суму 118750 грн. 00 коп.

Щодо господарських операцій позивача з ТзОВ «Укрроспідшипник»по придбанню товару в липні 2009 року на суму 280000 грн. 00 коп., то з наданих суду прибуткової та податкової накладної № 108 від 01.07.2009 року без підтвердження іншими доказами реального виконання поставки товару та його використання в господарській діяльності не вбачається підстав для формування з обсягів поставки валових витрат та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Оскільки постачальник товару був зареєстрований у м. Запоріжжі, то позивач мав би надати докази транспортування вантажу, отримання, оприбуткування на складі, як-от, товарно-транспортну накладну (далі ТТН), журнал обліку довіреностей, докази відрядження матеріально-відповідальних осіб для одержання товару чи у випадку поставки на склад покупця бухгалтерські документи на оприбуткування та зберігання товару тощо. Відсутні будь-які документи про використання придбаних товарів у господарській діяльності ТзОВ «Треіл-Буд». Отже, відповідачем за таких обставин правомірно зменшено податковий кредит на суму 46666 грн. 67 коп. в липні 2009 року та зменшено валові витрати за третій квартал 2009 року на суму 233333 грн. 00 коп.

Аналогічні обставини щодо відсутності документів на підтвердження реального виконання господарських зобовязань встановлені між позивачем та наступними контрагентами: ТзОВ «КПЄ», по яких правомірно зменшено податковий кредит з податку на додану вартість на суму 1180 грн. 67 коп. в листопаді 2009 року та валові витрати за четвертий квартал 2009 року в розмірі 5903 грн. 00 коп., ТзОВ «Маджестік», по яких зменшено податковий кредит з податку на додану вартість на суму 44986 грн. 67 коп. в січні 2010 року, на 16833 грн. 33 коп. в травні 2010 року та валові витрати за перший квартал 2010 року в розмірі 224933 грн. 00 коп., за другий квартал - 84167 грн. 00 коп., ТзОВ «Горстройкомп», по яких зменшено податковий кредит з податку на додану вартість на 52113 грн. 32 коп. в травні 2010 року та валові витрати за другий квартал 2010 року в розмірі 260567 грн. 00 коп., ТзОВ «Група машстрой», по яких зменшено податковий кредит з податку на додану вартість на 47732 грн. 00 коп. та валові витрати за другий квартал 2010 року в розмірі 238658 грн. 00 коп., ТзОВ «Велінгтон ЛТД», по яких зменшено податковий кредит з податку на додану вартість на суму 112068 грн. 33 коп. в грудні 2008 року та валові витрати за четвертий квартал 2008 року в розмірі 560342 грн. 00 коп.

Таким чином, ТзОВ «Треіл-Буд» не наведено та не представлено суду належні первинні документи, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, та повязані з рухом активів, виконанням зобовязань, зміною власного капіталу, оскільки, наслідки у податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції.

Також суд вважає обґрунтованим зменшення ТзОВ «Тріел-Буд»за результатами перевірки податкового кредиту з податку на додану вартість у звязку з включенням до його складу сум податку, які не підтверджені оригіналами податкових накладних, по контрагентах ТзОВ «ЕРЛ» в березні 2010 року на суму ПДВ 500 грн. 00 коп. та ТзОВ «Рембудсервіс Плюс»в червні 2010 року на суму ПДВ 8883 грн. 33 коп.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). І лише така податкова накладна (оригінал), видана платником податку на вимогу покупця, із заповненням всіх обовязкових реквізитів є підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 цього Закону.

Знайшло своє підтвердження допущене позивачем допущено порушення при відображенні показників убутку балансової вартості запасів у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 рік на суму 245366 грн. 00 коп. та за другий квартал 2010 року в сумі 5980 грн. 00 коп., так як ні для перевірки, ні для суду не представлено документів бухгалтерського та податкового обліку, відповідно до яких визначається убуток запасів відповідно до пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно з пунктом 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 року (з наступними змінами та доповненнями) платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку покупцем, до приросту запасів не включається. Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку продавцем, до убутку запасів не включається. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

За відсутності первинних документів бухгалтерського обліку вбачається безпідставним відображення ТзОВ «Треіл-Буд»убутку балансової вартості запасів у податковій декларації з податку на прибуток підприємства.

Відтак, адміністративний позов ТзОВ «Треіл-Буд»про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Рівне від 22.12.2010 року №0004902342/0, 0004912342/0 до задоволення не підлягає.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріел-Буд" відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.