Постанова № 16084963, 11.05.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/1378/2011

11 травня 2011 року 16год. 20хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Маньковського Д.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Матвійчук В.О.,

відповідача: представник Савчин О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРРА"

доЗдолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання дій неправомірними та скасування рішення, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРРА»звернулося до суду з позовом до Здолбунівської обєднаної державної податкової інспекції, у якому позивач просив:

- визнати дії працівників Здолбунівської обєднаної державної податкової інспекції щодо складання акта перевірки місцезнаходження №75/23-33261865 від 14 березня 2011 року не правомірними;

- скасувати рішення Здолбунівської обєднаної державної податкової інспекції №1 від 16 березня 2011 року про анулювання реєстрації податку на додану вартість.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 14 березня 2011 року працівниками Здолбунівської обєднаної державної податкової інспекції було складено акт перевірки місцезнаходження №75/23-33261865 від 14 березня 2011 року, згідно якого було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРРА» відсутнє за місцем своєї реєстрації. Вважає, дане рішення протиправним та таким, що не відповідає дійсності. Крім того, зазначає, що на підставі акта перевірки місцезнаходження №75/23-33261865 від 14 березня 2011 року податковим органом прийнято №1 від 16 березня 2011 року про анулювання реєстрації податку на додану вартість з причин відсутності за місцем реєстрації. На думку позивача, таке рішення є незаконним, упередженним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки зважаючи на те, що позивач знаходиться за місцем своєї реєстрації. Даний факт підтверджується описом документів, що надається юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Підтвердження відомостей про юридичну особу»від 16 березня 2001 року. Посилається на порушення відповідачем положень п.п.«ж»п.184.1 ст.184 ПК України.

У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Просила позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала, про що надала письмові заперечення на адміністративний позов (а.с.15), у яких зазначила, що підставою для анулювання реєстрації платника ПДВ Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРРА»є отримання відомостей про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу. Анулювання реєстрації платника ПДВ проведено у порядку визначеному ст.184 Податкового кодексу України. Таким чином, податковий орган діяв згідно чинного законодавства та висновки позивача є необґрунтованими.

Представник відповідача у судовому засіданні надала пояснення аналогічні викладеним у запереченнях на адміністративний позов. Просила у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю за безпідставністю.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази, прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову виходячи з такого.

Судом встановлено, що 14 лютого 2011 року ГДПІ обліку платників Острозького відділення Здолбунівської обєднаної державної податкової інспекції на підставі довідки про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків №155/26-31 від 14 березня 2011 року наданою підрозділом податкової міліції Дубенської ОДПІ, а також актом тематичної перевірки щодо знаходження субєкта підприємницької діяльності за юридичною адресою №75/23-33261865 від 14 березня 2011 року наданим сектором контрольно-перевірочної роботи та запитом на встановлення місцезнаходження №2446/01 від 14 березня 2011 року було підготовлено висновок про доцільність направлення державному реєстратору повідомлення про відсутність Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРРА»за місцезнаходженням. Як вбачається з матеріалів справи, державному реєстратору Острозької міської ради Поліщук Т.І. вручено повідомлення форми 18-ОПП вих. №2036 від 14 березня 2011 року про відсутність юридичної особи за вказаною адресою (вул. Незалежності, 5, кімната 213, м. Острог, Рівненська область).

На підставі довідки про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків №155/26-31 від 14 березня 2011 року наданої підрозділом податкової міліції Дубенської ОДПІ винесено рішення №1 від 16 березня 2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач зареєстрований по вул. Незалежності, 5, кімната 213, м. Острог, Рівненська область. Дане приміщення перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРРА»на підставі договору оренди від 1 грудня 2010 року між ТОВ-фірма «Міжнародний звязок господарчий”. Однак, як встановлено судом з матеріалів справи та пояснень представника податкового органу, наданих у судовому засіданні при виході на вказану адресу, посадових осіб позивача не встановлено, про що складено акт тематичної перевірки щодо знаходження субєкта підприємницької діяльності за юридичною адресою №75/23-33261865 від 14 березня 2011 року. Крім того, довідкою податкової міліції №155/26-31 від 14 березня 2011 року встановлено, що «…місцезнаходження платника податків не встановлено…».

Дані обставини підтверджуються також рапортом працівника податкової від 14 березня 2011 року (а.с.21).

Відповідно до розділу 5 ПК України та ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»наказом ДПА України № 978 від 22.12.2010 затверджено Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за № 1400/18695.

Згідно п.5.2 вищевказаного Положення, рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймається за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), якими є повідомлення державного реєстратора, відомості з Єдиного державного реєстру щодо наявності запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи підприємця за місцезнаходженням (місцем проживання) або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.

Порядок реєстрації осіб як платників податку на додану вартість та її анулювання врегульовано Податковим кодексом України.

Пунктом 180.1 статті 180 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платником податку є:

1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;

особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Норми цього пункту не застосовуються до операцій з ввезення на митну територію України фізичними особами (громадянами) чи суб'єктами підприємницької діяльності, які не є платниками податку, культурних цінностей, зазначених у пункті 197.7 статті 197 цього Кодексу;

4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;

5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.

Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів;

6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 172 Митного кодексу України) , незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством;

7) особа, що уповноважена вносити податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як зазначено у п.п.«ж»п.184.1 ст.184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «б» - «и»пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби. Свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку.

З оглянутої в судовому засіданні довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 14.03.2011 (а.с.40) встановлено, що державним реєстратором виконавчого комітету Острозької міської ради внесено запис № 18 за № 1000 1063 488 внесення інформації щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що податковий орган мав всі підстави для прийняття рішення про анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРРА»платником податку на додану вартість.

Крім того, суд вважає за потрібне зазначити, що відповідно до ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Частиною 1 статті 16 цього Закону визначено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Отже, з викладеного суд робить висновок, що Здолбунівська обєднана державна податкова інспекція при прийнятті рішення № 1 від від 16 березня 2011 року про анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРРА»платником податку на додану вартість використовувала відомості з Єдиного державного реєстру, тобто відомості, які є достовірними.

Посилання представника позивача про те, що вказані відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців державним реєстратором внесені безпідставно, судом до уваги не беруться, оскільки дії державного реєстратора не є предметом оскарження у даній адміністративній справі.

Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що Здолбунівська обєднана державна податкова інспекція при прийнятті рішення № 1 від від 16 березня 2011 року про анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРРА»платником податку на додану вартість діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Податковим кодексом України.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки рішення суду ухвалено не на користь позивача.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю "ТОРРА" відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.