Постанова № 16084961, 30.03.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-5580/10/1770

30 березня 2011 року 17год. 10хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Бондаренко В.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Омельченко А.В.

відповідача: представник Бухта Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ойл-Тренд"

доДержавної податкової інспекції у м. Рівне

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Ойл-Тренд" звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Рівне від 14.06.2010 року № 0001872342/0/26098/23-412, від 13.07.2010 року № 0001872342/1, від 23.09.2010 року № 0003591541/2, а також від 01.07.2010 року № 0003591541/0/15-214, від 14.07.2010 року № 0003591541/1/15-214, від 17.09.2010 року № 0003591541/2/15-214.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що ДПІ у м. Рівне складено акт № 730/23-0/36416379 від 31.05.2010 року про результати документальної невиїзної перевірки податкової декларації з датку на додану вартість ТзОВ "Ойл-Тренд" за лютий, березень 2010 року, на який платником податків у відповідності до п. 4.4 Наказу ДПА України № 327 від 10.08.2005 року "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" було подано заперечення та належним чином завірені копії документів.

За результатом розгляду заперечень на акт перевірки № 730/23-100/36416379 від 31.05.2010 року, ДПІ у м. Рівне листом № 25180/23-412 від 08.06.2010 року (у відповідності до абз. 9 п.4.4 Наказу ДПА України № 327), повідомило ТзОВ "Ойл-Тренд", що підприємством сформовано податковий кредит з податку на додану вартість з врахуванням вимог податкового законодавства.

Однак, 14.06.2010 року ДПІ у м. Рівне на підставі акту перевірки № 730/23-100/36416379 від 31.05.2010 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0001872342/0/26098/23-412, відповідно до якого ТзОВ "Ойл-Тренд" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 4 548 963,60 грн., в тому числі 3 392 100,00 грн. основного платежу та 1 156 863,60 грн. штрафної (фінансової) санкції.

За результатами адміністративного оскарження вказане податкове зобов'язання було залишене без зміни.

Крім того, вказує, що 21 червня 2010 року ДПІ у м. Рівне було надано для ознайомлення акт про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку додану вартість ТзОВ "Ойл-Тренд" за квітень 2010 року № 512 від 11.06.2010 року, на підставі якого винесено податкове відомлення-рішення № 0003591541/0/15-214 про визначення ТзОВ "Ойл-Тренд" податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 379 715,75 грн., в тому числі 1 314 015,00 грн. основного платежу та 65 700, 75 грн. штрафної (фінансової) санкції. За результатами адміністративного оскарження вказане податкове зобов'язання було залишене без зміни.

У вказаних актах перевірки як підстава для висновку про порушення платником податків податкового законодавства зазначено про те, що контрагентом позивача ТзОВ "Славія" не подані декларації по податку на додану вартість за лютий, березень, квітень 2010 року та відповідно не задекларовані зобов'язання з даного податку, а відтак позивач неправомірно включив суми ПДВ по таких операціях до податкового кредиту відповідного періоду.

Позивач вважає висновки контролюючого органу безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а спірні податкові повідомлення рішення ДПІ у м. Рівне такими, що підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав в повному обсязі з наведених у ньому підстав, просить задовольнити.

Відповідач - Державна податкова інспекція у м. Рівне - адміністративний позов не визнав, подав письмові заперечення (а.с.86-87), в яких зазначив, що на підставі акту перевірки від 31.05.2010 року за № 730/23-100/36416379 встановлено, що в порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" ТзОВ "Ойл -Тренд" завищено податковий кредит з податку на додану вартість на суму 1 999 764 грн. Зокрема, в лютому 2010 року до податкового кредиту позивачем включено суму податку на додану вартість 1 572 778 грн. 70 коп. по взаємовідносинах з ТзОВ "Славія", код ЄДРПОУ 32280625. В ході перевірки було встановлено, що ТзОВ "Славія" не подана декларація з податку на додану вартість за лютий 2010 року та відповідно не задекларовані зобов'язання з даного податку; розбіжність згідно Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України, яка виникла за рахунок взаємовідносин ТзОВ "Ойл -Тренд" з ТзОВ "Славія" не усунена.

Також, в березні 2010 року позивачем включено до податкового кредиту суму податку на додану вартість 1 999 764 грн. 44 коп. по взаємовідносинах з ТзОВ "Славія". В ході перевірки було встановлено, що ТзОВ "Славія" не подана декларація з податку на додану вартість за березень 2010 року та відповідно не задекларовані зобов'язання з даного податку; розбіжність згідно Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України, яка виникла за рахунок взаємовідносин ТзОВ "Ойл-Тренд" з ТзОВ "Славія" не усунута. Це підтверджується відповіддю ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 20317/7/23-38 від 28.05.2010 року.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, аналогічні наведеним в письмових запереченнях, а також пояснив, що документальною невиїзною (камеральною) перевіркою податкової декларації з ПДВ за квітень 2010 року (акт № 512 від 11.06.2010 року) встановлено, що ТзОВ "Ойл-Тренд" включено до податкового кредиту ПДВ в сумі 2 180 587,98 грн. по взаємовідносинах з ТзОВ "Славія", яким не подана декларація по податку на додану вартість за квітень 2010 року та відповідно не задекларовані зобов'язання з даного податку.

Вказує, що Закон України „Про податок на додану вартість" передбачає, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України, так як податок на додану вартість є непрямим податком.

Враховуючи вищевикладене, підприємством безпідставно віднесено до податкового кредиту суми податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТзОВ "Славія" за вказані звітні періоди та занизило податок на додану вартість. Спірні податкові повідомлення-рішення вважає правомірними, в позові просить відмовити за безпідставністю вимог.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, суд вважає, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі, з таких підстав.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Рівне 28.05.2010 року проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість "Ойл-Тренд", код ЄДРПОУ 36416379, з питань достовірності декларування податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий, березень 2010 року по взаємовідносинах з ТзОВ "Славія", код ЄДРПОУ 32280625. За результатами перевірки складено акт від 31.05.2010 року № 730/23-100/36416379 (а.с. 7-9).

Згідно з висновком акту перевірки, податковим органом встановлено порушення ТзОВ "Ойл-Тренд":

підпункту 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено суму податкового кредиту за лютий 2010 року на суму 1 572 779 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) за лютий на суму 220946 грн. та до заниження податку на додану вартість на суму 1 392 336 грн.;

підпункту 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 1 999 764 грн.

Як зазначено в акті перевірки, вказаного висновку податковий орган дійшов в зв'язку з тим, що ТзОВ "Ойл-Тренд" до податкового кредиту в лютому, березні 2010 року включив податок на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентом ТзОВ "Славія", яким не подані податкові декларації по податку на додану вартість за лютий, березень 2010 року, та відповідно не задекларовані зобов'язання з даного податку. Закон України "Про податок на додану вартість" передбачає, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України, так як податок на додану вартість є непрямим податком, а відтак підприємством безпідставно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинах з названим контрагентом в лютому 2010 року - 1 572 779 грн., в березні 2010 року - 1 999 764 грн.

З відповіді ДПІ у м. Рівне № 25180/23-412 від 08.06.2010 року на заперечення ТзОВ "Ойл-Тренд" до акту перевірки від 31.05.2010 року вбачається, що з врахуванням наданих належним чином завірених копій документів: запит до ТзОВ "Славія" № 116 від 31.05.2010 року; лист ТзОВ "Славія" № 80/с від 01.06.2010 року; податкових декларацій з податку на додану вартість ТзОВ "Славія" за лютий 2010 року, березень 2010 року; квитанції, описи та поштові повідомлення про вручення рекомендованого листа, - податковий орган підтвердив включення ТзОВ "Славія" до складу податкових зобов'язань за лютий 2010 року податку на додану вартість за рахунок взаємовідносин з ТзОВ "Ойл-Тренд" в сумі 1 572 779 грн. та за березень 2010 року в сумі 1 999 764 грн., а також зазначив, що ТзОВ "Ойл-Тренд" сформовано податковий кредит з врахуванням вимог законодавства (а.с. 10).

Не зважаючи на вищевказану відповідь, на підставі акту перевірки від 31.05.2010 року № 730/23-100/36416379 ДПІ у м. Рівне було прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.06.2010 року № 0001872342/0/26098/23-412, яким у зв'язку з встановленим порушенням пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", Товариству з обмеженою відповідальністю "Ойл-Тренд" визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість по вітчизняних товарах" усього 4 548 963,60 грн., у тому числі основний платіж 3 392 100,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 1 156 863,60 грн. (а.с. 12).

Позивачем була використана процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, за результатами якої скарги платника податку залишені без задоволення, податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 13.07.2010 року № 0001872342/1, від 23.09.2010 року № 0003591541/2, якими встановлено нові граничні строки сплати податкового зобов'язання (а.с.11,13).

Крім цього, Державною податковою інспекцією у м. Рівне проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТзОВ "Ойл-Тренд", поданої за квітень 2010 року (дата реєстрації в податковому органі 18.05.2010 року, вх. № 9001732361), за результатами якої складено акт від 11.06.2010 року № 512 (а.с.35).

Згідно висновку вказаного акту перевірки, на підставі підпунктів 7.7.5 та 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", збільшується сума, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету, - 2 132 770,98 грн., та зменшується сума, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду - 47 817,00 грн.

Як зазначено в акті перевірки, вказаного висновку податковий орган дійшов у зв'язку з тим, що ТзОВ "Ойл-Тренд" в квітні 2010 року безпідставно включив до складу податкового кредиту податок на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентом ТзОВ "Славія", оскільки останнім не подана податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2010 року та відповідно не задекларовані зобов'язання з даного податку.

На підставі акта перевірки від 11.06.2010 року № 512 ДПІ у м. Рівне прийнято 01.07.2010 року податкове повідомлення-рішення № 0003591541/0/15-214, яким ТзОВ "Ойл-Тренд" визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість по вітчизняних товарах" усього 1 379 715,75 грн., у тому числі за основним платежем 1 314 015,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 65 700,75 грн. (а.с. 36).

Позивач використав процедуру адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, за наслідками якої скарги платника податків залишені без задоволення, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 14.07.2010 року № 0003591541/1/15-214, від 17.09.2010 року № 0003591541/2/15-214, якими визначено нові граничні строки сплати податкового зобов'язання (а.с.37,38).

Судом встановлено, що згідно з поданою ТзОВ "Ойл-Тренд" до ДПІ у м. Рівне податковою декларацією з податку на додану вартість за лютий 2010 року в рядку 10.1 в колонці "Б" зазначена сума ПДВ в розмірі 1 644 613,0 грн., з них ПДВ в сумі 1 572 778,70 грн. виникло за рахунок включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість по ТзОВ "Славія" (код 32280625, іпн 322806204175) (а.с.124-128).

Згідно з поданою ТзОВ "Ойл-Тренд" до ДПІ у м. Рівне податковою декларацією з податку на додану вартість за березень 2010 року, в рядку 10.1 в колонці "Б" зазначена сума ПДВ в розмірі 2 080 283 грн., з них ПДВ в сумі 1 999 764,44 грн. виникло за рахунок включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість по ТзОВ "Славія" (код 32280625, іпн 322806204175) (а.с.114-119).

Згідно з поданою ТзОВ "Ойл-Тренд" до ДПІ у м. Рівне податковою декларацією з податку на додану вартість за квітень 2010 року, в рядку 10.1 в колонці "Б" зазначена сума 2 250 546 грн., з них податок на додану вартість в сумі 2 180 587,98 грн., який виник за рахунок включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість по ТзОВ "Славія" (код 32280625, іпн 322806204175) (а.с.105-109).

При перевірці правомірності формування ТзОВ "Ойл-Тренд" податкового кредиту за звітні періоди лютий, березень, квітень 2010 року судом встановлено наступне.

Згідно довідки АА № 308052 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, видами діяльності ТзОВ "Ойл-Тренд" за КВЕД є роздрібна торгівля пальним (50.50.0), оптова торгівля паливом (51.51.0), діяльність автомобільного вантажного транспорту (60.24.0), виробництво продуктів нафтоперероблення (23.20.0), а.с.72.

10.03.2009 року між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою діяльністю "Славія" (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 92-02/09-ОТ, предметом якого є купівля-продаж нафтопродуктів, бензину, дизпалива, скрапленого газу, терміном дії до 31.12.2010 року (а.с.48-49).

На виконання договірних зобов'язань ТзОВ "Славія" в перевірених періодах поставлено позивачу нафтопродукти (дизпаливо, бензин), газ відповідно до видаткових накладних:

- № 01-02-43 від 01.02.2010 року на суму 1690502,94 грн., у т.ч. ПДВ 281750,49 грн. (а.с. 68);

- № 01-02-44 від 01.02.2010 року на суму 4703899,20 грн., у т.ч. ПДВ 783983,20 грн. (а.с. 66);

- № 01-02-42 від 01.02.2010 року на суму 1798996,38 грн., у т.ч. ПДВ 299832,73 грн. (а.с. 64);

- № 01-02-41 від 01.02.2010 року на суму 231691,68 грн., у т.ч. ПДВ 38615,28 грн. (а.с. 62);

- № 28-02-01 від 28.02.2010 року на суму 1011582,00 грн., у т.ч. ПДВ 168597,00 грн. (а.с. 70);

- № 01-03-46 від 01.03.2010 року на суму 4054095,84 грн., у т.ч. ПДВ 675682,64 грн. (а.с. 56);

- № 01-03-48 від 01.03.2010 року на суму 6857352,00 грн., у т.ч. ПДВ 1142892,00 грн. (а.с. 58);

- № 31-03-01 від 31.03.2010 року на суму 1087138,80 грн., у т.ч. ПДВ 181189,80 грн. (а.с. 60);

- № 01-04-93 від 01.04.2010 року на суму 4976380,98 грн., у т.ч. ПДВ 829396,83 грн. (а.с. 50);

- № 01-04-94 від 01.04.2010 року на суму 6919607,70 грн., у т.ч. ПДВ 1153267,95 грн. (а.с. 52);

- № 30-04-08 від 30.04.2010 року на суму 1187539,20 грн., у т.ч. ПДВ 197923,20 грн. (а.с. 54 ).

В підтвердження поставки ТзОВ "Славія" для позивача виписані податкові накладні:

- № 100201000000003 від 01.02.2010 року, номенклатура поставки - бензин, на суму 1 690 502,94 грн., у т.ч. ПДВ 281 750,49 грн. (а.с. 69);

- № 100201000000004 від 01.02.2010 року, номенклатура поставки - дизпаливо, на суму 4 703 899,20 грн., у т.ч. ПДВ 783 983,20 грн. (а.с.67);

- № 100201000000002 від 01.02.2010 року, номенклатура поставки - бензин, на суму 1 798 996,38 грн., у т.ч. ПДВ 299 832,73 грн. (а.с. 65);

- № 100201000000001 від 01.02.2010 року, номенклатура поставки - бензин, на суму 231 691,68 грн., у т.ч. ПДВ 38 615,28 грн. (а.с. 63);

- № 100228000000001 від 28.02.2010 року, номенклатура поставки - газ скраплений, на суму 1 011 582,00 грн., у т.ч. ПДВ 168 597,00 грн. (а.с. 71);

- № 100301000000007 від 01.03.2010 року, номенклатура поставки - бензин, на суму 4 054 095,84 грн., у т.ч. ПДВ 675 682,64 грн. (а.с. 57);

- № 100301000000008 від 01.03.2010 року, номенклатура поставки - дизпаливо, на суму 6 857 352,00 грн., у т.ч. ПДВ 1 142 892,00 грн. (а.с. 59);

- № 100331000000001 від 31.03.2010 року, номенклатура поставки - газ скраплений, на суму 1 087 138,80 грн., у т.ч. ПДВ 181 189,80 грн. (а.с. 61);

- № 100401000000048 від 01.04.2010 року, номенклатура поставки - бензин, на суму 4 976 380,98 грн., у т.ч. ПДВ 829 396,83 грн. (а.с. 51);

- № 100401000000049 від 01.04.2010 року, номенклатура поставки - дизпаливо, на суму 6 919 607,70 грн., у т.ч. ПДВ 1 153 267,95 грн. (а.с. 53);

- № 100430000000009 від 30.04.2010 року, номенклатура поставки - газ скраплений, на суму 1 187 539,20 грн., у т.ч. ПДВ 197 923,20 грн. (а.с. 55).

Оплата позивачем одержаного товару для контрагента ТзОВ "Славія" підтверджується дослідженими судом платіжними дорученнями (а.с.140-154, 157-176), звітами банку про дебетові та кредитові операції на рахунку позивача (а.с.139,155,156), відповідачем не заперечується. Товарність операцій позивача з названим контрагентом, відповідність оформлення податкових накладних вимогам закону відповідачем під сумнів не ставиться.

При вирішенні даного спору суд виходить з того, що питання нарахування, сплати податку на додану вартість, формування податкових зобовязань та податкового кредиту на час виникнення та існування спірних правовідносин визначались нормами Закону України "Про податок на додану вартість" (далі по тексту постанови іменовано - Закон № 168/97).

Відповідно до п. 6.1. ст. 6 Закону № 168/97, об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків. Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг), в складі якої і сплачується покупцями (п.п.6.1.1. п. 6.1 ст. 6 Закону № 168/97).

Згідно пункту 1.7 статті 1 Закону № 168/97, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

За змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97, вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Наведені норми Закону № 168/97 не обмежують платника податків у праві на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту датою фактичного надходження товару платнику та датою його фактичного використання в господарській діяльності. Вказані норми дають право на формування податкового кредиту по даті списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів та отримання податкової накладної у випадку, якщо платник має намір використовувати придбаваємий товар в подальшому (майбутньому) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, законодавцем чітко визначено, що належним чином оформлена податкова накладна є достатньою підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту по даті здійснення хоча б однієї із першій подій (перерахування коштів в оплату товарів або отримання податкової накладної).

В ході розгляду справи судом встановлено, що укладення позивачем із ТзОВ "Славія" договору купівлі-продажу нафтопродуктів та пального та перерахування позивачем коштів названому контрагенту в оплату вказаного товару відповідало основному виду господарської діяльності позивача. Паливно-мастильні матеріали придбавалися позивачем з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах його господарської діяльності.

При цьому, судом встановлено, що на дату укладення названих договорів, на дату видачі податкових накладних та на дату формування позивачем сум податкового кредиту із названих господарських операцій, ТзОВ "Славія" в установленому порядку було зареєстроване як платник податку на додану вартість. Вказані обставини відповідачем не заперечуються.

Видані ТзОВ "Славія" податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, містять всі обовязкові реквізити, оформлені у відповідності до приписів п.п. 7.2.1п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97 та видані особами, зареєстрованими як платник податку на додану вартість (п.п. 7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону № 168/97).

Таким чином, позивач сформував податковий кредит з названих операцій в лютому, березні, квітні 2010 року у повній відповідності до приписів Закону № 168/97, а зокрема по даті здійснення першої із подій, повязаної з придбанням товару, з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, на підставі податкових накладних, виданих особою, зареєстрованою як платник податку на додану вартість, які містять всі необхідні реквізити, сплативши суму ПДВ у складі вартості придбаваємого товару.

Закон № 168/97 не ставить в залежність віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту одним платником від сплати податкового зобов'язання до бюджету його контрагентом та від того, чи дотримується він податкової дисципліни.

З аналізу положень Закону № 168/97 вбачається, що податок на додану вартість є непрямим податком.

При здійсненні господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг) одним платником податку (покупцем) у іншого платника названого податку (продавця), податок на додану вартість, що обраховується у ціні (вартості) придбаваємого товару (роботи, послуги), сплачується покупцем товарів не безпосередньо до бюджету, а у складі такої вартості (ціни придбання) товарів (робіт, послуг) іншому платнику - постачальнику товарів.

У випадку ж подальшої реалізації придбаного товару (роботи, послуги), платник податку здійснює таку реалізацію з нову ж таки з включенням у вартість (ціну) такого товару (роботи, послуги) суми податку на додану вартість, яку отримує від покупця у складі такої ціни.

Таким чином, впродовж звітного періоду у платника ПДВ виникають операції, при яких платник фактично сплачує іншому платнику податок додану вартість у складі придбаного ним товару, та операції, за яких такий платник податків фактично отримує від інших осіб податок на додану вартість у складі ціни реалізованого ним товару (роботи, послуги).

Отже, при здійсненні вказаних господарських операцій платник податку на додану вартість здійснює "за першою подією" (визначеною п.п. 7.3.1, п.п. 7.5.1 ст. 7 Закону № 168/97) формування сум податкових зобовязань з названого податку та сум податкового кредиту (за рахунок яких зменшується податкове зобовязання платника, що підлягає сплаті до бюджету). За рахунок різниці між такою сумою податкового зобовязання (податку на додану вартість, що фактично одержаний платником у складі ціни реалізованого ним товару (роботи, послуги)) та сумою такого податкового кредиту (податку на додану вартість, що фактично сплачений ним у складі ціни придбаного ним товару іншому платнику):

- при позитивному значенні виникає податкове зобовязання, що підлягає сплаті до бюджету таким платником;

- при відємному значенні такої різниці виникає сума податку на додану вартість, що підлягає відповідно відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до положень пункту 1.8 статті 1 Закону № 168/97, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

При цьому, вказана норма після слів "у зв'язку з надмірною сплатою податку" не містить застережень, що саме така надмірна сплата, такого податку певним платником повинна бути безпосередньо сплаченою до бюджету. Адже вказаний закон передбачає сплату податку на додану вартість одним платником іншому, і лише різниця між такою сплатою і надходженням впливає відповідно на сплату такого податку до бюджету чи навпаки на відшкодування податку з бюджету.

Відповідно до ст. 61 Конституції України, ст. 11 Закону України "Про систему оподаткування" (в редакції, чинній на час виникнення та існування спірних правовідносин), відповідальність особи має індивідуальний характер. При цьому, відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть безпосередньо платник податків і зборів (обов'язкових платежів), що допустили правопорушення.

Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження суми свого податкового кредиту.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку з перевірки дотримання постачальниками товару вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов'язань до бюджету.

Крім цього, відповідно до підпункту 2.3.2 пункту 2.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10 серпня 2005 року № 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 925/11205, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів; у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Згідно з п.1.3 названого вище Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

В ході судового розгляду адміністративної справи встановлено, що всупереч вказаним правовим нормам, в актах перевірки, на підставі яких прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, лише на підставі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів з посиланням на пп. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" ДПІ у м. Рівне зроблено висновок про відсутність права на податковий кредит ТзОВ "Ойл-Тренд" по взаємовідносинах з контрагентом ТзОВ "Славія".

Крім цього, суд вважає, що відповідачем не надано суду об'єктивних доказів неподання ТзОВ "Славія" податкової звітності з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень 2010 року та невключення податкових зобов'язань по взаємовідносинах з ТзОВ "Ойл-Тренд", більш того, листом № 25180/23-412 від 08.06.2010 року відповідач підтвердив протилежне (а.с. 10).

Системний аналіз вказаних норм закону та оцінка фактичних обставин справи дають підстави суду дійти висновку, що при формуванні податкового кредиту в лютому, березні, квітні 2010 року по взаємовідносинах з контрагентом ТзОВ "Славія" позивач діяв у повній відповідності з приписами закону. Відтак, висновки ДПІ у м. Рівне про порушення ТзОВ "Ойл-Тренд" пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР, донарахування податкового зобов'язання по податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі пп.17.1.4 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у розмірі п'яти відсотків від суми донарахованого податкового зобов'язання, - суд вважає необгрунтованими.

Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Відповідно до статті 161 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Враховуючи наведене, суд вважає доведеним належними та допустимими доказами, що при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Рівне діяла всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без зясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішень, чим порушила законні інтереси платника податку - позивача, що свідчить про протиправність податкових повідомлень-рішень від 14.06.2010 року № 0001872342/0/26098/23-412, від 13.07.2010 року № 0001872342/1, від 23.09.2010 року № 0003591541/2, від 01.07.2010 року № 0003591541/0/15-214, від 14.07.2010 року № 0003591541/1/15-214, від 17.09.2010 року № 0003591541/2/15-214 та підставність позовних вимог про їх скасування.

Згідно статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне від 14.06.2010 року № 0001872342/0/26098/23-412, від 13.07.2010 року № 0001872342/1, від 23.09.2010 року № 0003591541/2.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне від 01.07.2010 року № 0003591541/0/15-214, від 14.07.2010 року № 0003591541/1/15-214, від 17.09.2010 року № 0003591541/2/15-214.

Присудити на користь позивача ТзОВ "Ойл-Тренд" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дорошенко Н.О.