Рішення № 16084377, 18.05.2011, Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-828

2011 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2011 року Ялтинський міський суд Автономної республіки Крим у складі головуючого судді Кайро І.А., при секретарі Рябцевої А.С. за участю позивача ОСОБА_1, представника позивачів ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, її представника ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ялти цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про припинення права власності, та визнання права власності

В С Т А Н О В И В:

Позивачі уточнили у судовому засіданні свої позовні вимоги до ОСОБА_3 та просять суд припинити право власності ОСОБА_3 на 1/12 частку квартири АДРЕСА_1 та визнати за ними право власності на зазначену частку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі свідоцтва про право власності на житло квартира АДРЕСА_1 належить: 11/24 частка квартири ОСОБА_1, 11/24 частки квартири належить ОСОБА_5, 1/12 частка належить ОСОБА_3. Оскільки зазначена квартира складається з двох кімнат загальною площею 44,7 кв. метрів, у тому числі 28,9 кв. метрів житловою площею тобто спільне користування позивачів з ОСОБА_3 зазначеною житловою площею не представляється можливими, право власності відповідача на 1/12 частку спірної квартири повинно бути припинено, крім того частка є незначною і не може бути виділена в натурі.

Представник позивачів у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з тих самих підстав.

Відповідач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, мотивуючи тим, що відповідачка не має іншого житла, а отже не буде мати можливість придбати собі інше житло на суму компенсації.

Вислухавши сторони та їх представників, дослідивши надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 є власниками квартири АДРЕСА_1, що підтверджено свідоцтвами про право власності на житло від 25 лютого 1994 року (а.с.6), про право на спадщину за законом від 13 жовтня 2010 року (а.с.8), про право про право на спадщину за законом від 17 грудня 2010 року (а.с.43). ОСОБА_3 належить 1/12 частка казаної квартири.

Відповідно до технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.18-20) зазначена квартира складається з: житлової кімнати 58-1 площею 17.5 кв. метрів, житлової кімнати 58-2 площею 11.4 кв. метрів, кухні 58-3 площею 5.9 кв. метрів; коридору 58-4 площею 5.9 кв. метрів, ванної кімнати 58-5 площею 2.2 кв. метрів, туалету 58-6 площею 1.2 кв. метрів, шафа 58-7 площею 0.6 кв. метрів, лоджія 58-8 площею 3.9 кв. метрів, а усього площею 48.6 кв. метрів у тому числі жилою площею 28.9 кв. метрів.

У спірній квартирі зареєстровані сторони по справі, а також ОСОБА_6, що підтверджено копією домової книги на квартиру (а.с.24-31).

Відповідно до ст.. 365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сімї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

На підставі висновку судово-технічної експертизи від 28 березня 2011 року (а.с.53-75) реальний виділ 1/12 частки квартири АДРЕСА_1 з урахуванням частки відповідача здійснити технічно неможливо, з причин незначної житлової площі та загальної площі визначеної їй на її ідеальну частку, а також відсутності можливості встановити окремий вихід з частки квартири. Ринкова вартість 1/12 частки квартири АДРЕСА_1 яка належить ОСОБА_3 складає 36912,50 гривень.

Таким чином, суд приходить до висновку, оскільки частка відповідача (1/12) квартири АДРЕСА_1 не може бути виділена в натурі та вона є незначною, а також оскільки позивачами внесено на депозит суду вартість вказаної частки квартири ОСОБА_3, можливо припинити право власності ОСОБА_3 на вказану частку у квартирі та визнати на цю частку право власності позивачів.

Судом не приймаються до уваги доводи відповідача та її представника про те, що вона не має іншого житла, оскільки у судовому засіданні встановлено, що у спірному житловому приміщенні вона фактично не мешкає, та може бути забезпечена житлом своєю дочкою.

Оскільки позовні вимоги задоволено, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати по справі у сумі 390 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,10,60,209,212-215 ЦПК України, ст. 365 ЦК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_5 задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_3 на 1/12 частку квартири АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\24 частку квартири АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_5 право власності на 1\24 частку квартири АДРЕСА_1.

Кошти у сумі 36912 ( тридцять шість тисяч девятсот дванадцять) гривень 50 копійок, які знаходяться на рахунку 37319012000604 , код 26273942 ГУ ДК України в АРК м. Сімферополь, код банку 824026 ( призначення платежу оплата за виплату вартості частки ОСОБА_3.) на підставі квитанції № 015135 від 13 травня 2011 року виплатити ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 390 ( триста девяносто) гривен.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суд Автономної республіки Крим через Ялтинський міський суд в порядку та строки, передбачені ст.ст.294-296 ЦПК України.

Суддя

Ялтинського міського суду Кайро І.А.