Постанова № 16084014, 08.02.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-5491/10/1770

08 лютого 2011 року 15год. 15хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Томчука А.В. за участю секретаря судового засідання Маньковського Д.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Петрійчук Т.П.

відповідача: представник Ситай М.В., Швед Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Сільськогосподарський виробничий кооператив "Зоря"

доКузнецовська об'єднана державна податкова інспекція

про визнання нечинними та скасування рішення та податкових повідомлень-рішень від 03.11.2010 року №0007472343, №0023071740/0, №0000652340/0 та №0000672340/0

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарський виробничий кооператив «Зоря» звернувся до суду з позовом до Кузнецовської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та пояснила, що прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій вважає незаконними з огляду на таке.

Відповідачем прийнято два податкових повідомлення-рішення з податку на додану вартість, хоча в обох повідомленнях-рішеннях зазначено одне і те ж порушення.

Податковим повідомленням-рішенням № 0000672340/0 від 03 листопада 2010 року до позивача застосовано штрафну санкцію по податку на додану вартість в розмірі 36243,00 грн. Застосування штрафної санкції без нарахування основного платежу суперечить пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі Закон № 2181) відповідно до якого сума штрафних санкцій визначається в відсотковому розмірі від суми основного платежу. Відсутність основного платежу виключає можливість нарахування штрафної санкції.

Податкове повідомлення-рішення № 0000652340/0 від 03 листопада 2010 року, яким позивачу донараховано податок на додану вартість в розмірі 24575,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 12287,50 грн. (всього 36862,50 грн.) вважає незаконним в звязку з тим, що на позивача чинним податковим законодавством України не покладено обовязку нараховувати та перераховувати населенню дотацію за здане останнім молоко Володимирецькому молочному заводу. Однак, незважаючи на це, позивач в повному обємі виплатив населенню дотації, нараховані ВАТ «Володимирецький молочний завод» та перераховані на рахунок СВК «Зоря».

Податкове повідомлення-рішення № 0023071740/0 від 03 листопада 2010 року, яким позивачу донараховано податок з доходів найманих працівників в розмірі 3781,53 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 7563,06 грн. (всього 11344,59 грн.) вважає незаконним в звязку з тим, що даним податковим повідомленням-рішенням нараховано податок з доходів найманих працівників, який не входить в систему оподаткування України; висновок податкового органу про неправильність застосування соціальної пільги в місяці, в якому звільнилися працівники, спростовується пп.6.3.1, 6.3.2 ст.6 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб» та на п.3, 4 Порядку надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 року № 2035; висновок відповідача щодо порушення позивачем Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» при виплаті коштів населенню за здане ним ВАТ «Володимирецький молочний завод» молоко та дотацій спростовується п.20.2 ст.20 вищеназваного Закону, оскільки відповідальність за неутримання і неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб несе податковий агент, яким є молокозавод.

Просить позов задоволити в повному обємі.

Відповідач подав заперечення на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, СВК «Зоря» не включало до складу податкових зобовязань з податку на додану вартість по рядку 1 «операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів» у податковій декларації з податку на додану вартість виручку від реалізації молока ВАТ «Володимирецький молочний завод», яке було придбано у населення.

Виручка від реалізації молоко, що було попередньо придбане у населення у податковій звітності з податку на додану вартість відображалось по рядку 2.2 податкової декларації «операції, що оподатковуються за нульовою ставкою: інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою», податок на додану вартість по даних операціях дорівнює «0».

По операціях з продажу будь-яких інших товарів (робіт, послуг), які не є продукцією власного виробництва, податкові зобовязання нараховуються за правилами та на дату, визначеними п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» і відображаються у загальній декларації з ПДВ, по якій проводяться розрахунки з бюджетом.

У журналі ордері СВК «Зоря» по рах.36 відображено реалізацію молока, яке придбано у населення (не продукцію власного виробництва СВК «Зоря»). Перевіркою встановлено порушення п.п.7.3.1 п..7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме : СВК «Зоря» не включено до складу податкових зобовязань реалізацію ВАТ «Володимирецькому молочному заводу» молока, яке придбано у населення.

Грошові кошти за молоко населення та дотація на таке молоко надійшли на рахунок СВК «Зоря». Дотація населенню не виплачувалась, а була використана на потреби СВК «Зоря». Таким чином, відповідно до вимог пункту 11.21, 11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», суми дотаційних коштів отриманих від ВАТ «Володимирецький молочний завод» за отримане молоко від населення СВК «Зоря» залишало у власному розпорядженні, не виплачуючи населенню на загальну суму 59427,00 грн.

Також, при проведенні перевірки встановлено перевищення встановленого ліміту каси в сумі 141741,18 грн., чим порушено п.2.3, п.5.1, п.5.10 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637.

Крім того, перевіркою встановлено порушення вимог чинного законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2007 року по 31.03.2010 року.

До перевірки не надано копії довідок за формою 3ДФ про право фізичних осіб на отримання доходу від податкового агента без утримання податку. Таким чином підприємству необхідно було оподаткувати податком з доходів фізичних осіб суму доходів за сільськогосподарську продукцію застосувавши ставку податку в розмірі, передбаченому п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

В порушення п.п.3.1.1, п.п.3.1.3 п.3.1 ст.3, п.п..4.3.36 п.4.3 ст.4, п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8, п.п. «а» п.19.2 ст.19, п.п. «а» п.п20.3.1, п.п.20.3.2 п.20.3 ст.20, п.22.3 ст.22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», перевіркою встановлений не утриманий і не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб у випадку виплати доходів громадянам за сільськогосподарську продукцію без оподаткування податком з доходів фізичних осіб.

Враховуючи викладене просить у задоволенні позовних вимог СВК «Зоря» відмовити повністю.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані ними письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Кузнецовською обєднаною державною податковою інспекцією проведено перевірку сільськогосподарського виробничого кооперативу «Зоря», про що складено акт № 1295/23/00855664 від 20.10.2010 року про результати виїзної позапланової перевірки сільськогосподарського виробничого кооперативу «Зоря» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 01.04.2010 року.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000672340/0 від 03 листопада 2010 року, яким до позивача застосовано штрафну санкцію по податку на додану вартість в розмірі 36243,00 грн.; № 0000652340/0 від 03 листопада 2010 року, яким позивачу донараховано податок на додану вартість в розмірі 24575,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 12287,50 грн. (всього 36862,50 грн.); № 0023071740/0 від 03 листопада 2010 року, яким позивачу донараховано податок з доходів найманих працівників в розмірі 3781,53 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 7563,06 грн. (всього 11344,59 грн.); та рішення від 03 листопада 2010 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 147538,48 грн. за порушення ведення касових операцій.

Дані податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій підлягають визнанню протиправними та скасуванню з огляду на наступне.

1. Відповідно до пп.17.1.3 п.17 ст.17 Закону України № 2181, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Як вбачається з податкового повідомлення-рішення № 0000672340/0 від 03 листопада 2010 року, податковим органом нарахована лише штрафна санкція по податку на додану вартість в розмірі 36243,00 грн., а сума основного платежу по цьому податку відсутня. Представник відповідача розрахунок нарахування штрафної санкції по цьому податковому повідомленню-рішенню суду не надав, та не зміг надати пояснення, чим керувався податковий орган, нараховуючи штрафну санкцію та приймаючи таке повідомлення-рішення.

Аналіз п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону № 2181 вказує, що базою нарахування штрафних санкцій, їх вихідним критерієм є сума основного платежу (тобто податку або збору).

Оскільки відсутнє нарахування податковим органом суми податкового зобовязання, нарахування штрафної санкції є незаконним.

2. Наступним податковим повідомленням-рішенням №0000652340/0 від 03 листопада 2010 року позивачу донараховано податок на додану вартість в розмірі 24575,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 12287,50 грн. ( всього 36862,50 грн.)

Сільськогосподарський виробничий кооператив «Зоря» є сільськогосподарським підприємством. На підставі договорів позивач продавав ВАТ «Володимирецький молочний завод» молоко власного виробництва і по усній домовленості з молокозаводом здійснював заготівлю молока у населення для молокозаводу. Отримані від ВАТ «Володимирецький молокозавод» кошти за здане молоко, а також дотацію виплачував населенню.

Дані обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема: договорами на поставку молока, приймальними квитанціями, видатковими накладними, видатковими касовими ордерами та платіжними відомостями.

Посилання відповідача на письмові пояснення голови правління ОСОБА_6 та головного бухгалтера ОСОБА_7 про невиплату населенню отриманих від ВАТ «Володимирецький молочний завод» дотацій, як на підставу прийняття даного податкового повідомлення-рішення, спростовуються вищезазначеними первинними бухгалтерськими документами.

Посилання Кузнецовської ОДПІ на порушення СВК «Зоря» п.11.29 ст.11 Закону «Про податок на додану вартість», постанову Кабінету Міністрів України № 271 від 26.02.1999 року є недоцільним, оскільки даний пункт та постанова не регулюють порядок оподаткування операцій з реалізації сільськогосподарським підприємством молока та мяса переробним підприємствам, а також правовідносини між сільськогосподарським підприємством та товаровиробником (населенням).

Крім того, податковим законодавством України не передбачено нарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість сільськогосподарському підприємству за невиплату дотацій сільськогосподарському товаровиробнику, нараховану переробним підприємством.

3. Висновок Кузнецовської ОДПІ щодо порушення СВК «Зоря» п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.6.1.1 п.6.1, 6.3.2 ст.6, п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8, абз. «а» п.19.2 ст.19, п.п.20.3.1, пп.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб» не відповідає обставинам справи.

Судом встановлено про що підтверджується актом перевірки, що СВК «Зоря» при звільненні працівників, виплачувало їм розрахунок з застосуванням соціальної пільги у місяці звільнення. Дані дії відповідають пп.6.3.1, 6.3.2 ст.6 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб» та п.3, 4 Порядку надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 року № 2035, якими передбачено що пільга починає застосовуватись з податкового місяця, в якому платник податку подав працедавцю заяву про її застосування з відповідними документами, і зупиняється з податкового місяця, в якому платник податку припинив трудові відносини з працедавцем.

Що стосується висновку податкового органу щодо неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб при виплаті СВК «Зоря» населенню нарахованих ВАТ «Володимирецький молочний завод» коштів за здане молоко, то судом встановлено, що між СВК «Зоря» та населенням не існувало договірних зобовязань. Такі зобовязання існували між ВАТ «Володимирецький молочний завод» та населенням, а відтак податковим агентом щодо утримання податку з доходів фізичних осіб за здане переробному підприємству молоко є ВАТ «Володимирецький молочний завод» і відповідно до п.20.2 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» він несе відповідальність за неутримання та неперерахування податку до бюджету.

Крім того, податкові зобовязання по податку на додану вартість та податок з доходів фізичних осіб відповідачем визначено поза межами строку давності, встановленого п.15.1.1 Закону № 2181, тобто більше ніж за 1095 днів.

В вищезазначених податкових повідомленнях-рішеннях відсутні посилання на норми законодавства, які передбачають застосування штрафних санкцій.

4.Як вбачається з акту перевірки, Кузнецовською ОДПІ виявлено порушення «Положення про ведення касових операцій у національній валюті», затвердженого постановою НБУ № 637 від 15.12.2004 року, у вигляді недотримання встановленого ліміту залишку готівки, допущеного позивачем в 2007 році.

Статтею 239 ГК України передбачено, що однією з адміністративно-господарських санкцій є адміністративно-господарський штраф, який стягується з господарюючого субєкта до державного бюджету за порушення визначених законодавством України правил здійснення господарської діяльності. Штрафні санкції встановлені Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки., відносяться до категорії адміністративно-господарських санкцій, загальний порядок застосування яких встановлено Главою 27 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Таким чином, прийняте відповідачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0007472343 від 03 листопада 2010 року суперечить ст. 250 ГК України.

Разом з тим, слід зазначити, що частиною 2 ст.238 ГК України встановлено, що види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами. Указ Президента не є законом, а є підзаконним актом.

З вищенаведених підстав рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03 листопада 2010 року № НОМЕР_1 є неправомірним.

4.Разом з тим слід відмітити, що при проведенні перевірки Кузнецовською ОДПІ допущені порушення п.1.7, п.2.3.2, п.2.3.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 року та зареєстрованого в Мінюсті України за № 925/11205.

Відповідно до вказаних норм Наказу ДПА України факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, обєктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. При цьому, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства, необхідно зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення. Не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також субєктивних припущень перевіряючих, які не мають підтверджених доказів та різного роду висновків щодо субєкта господарювання.

Всупереч цьому, акт перевірки від 20 жовтня 2010 року № 1295/23/00855664, на підставі якого відповідачем винесено спірні податкові повідомлення-рішення, не містить посилань на суть порушень вказаних норм Закону України «Про податок на додану вартість», Закону «Про податок з доходів фізичних осіб» на певні первинні документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність порушень податкового законодавства позивачем.

Крім того, перевірка проведена не уповноваженим органом.

Так, підставою для проведення перевірки стала постанова Рівненського міського суду від 27 серпня 2010 року(т.1, а.с.158), якою надано дозвіл на проведення позапланової виїзної перевірки господарської діяльності СВК «Зоря», саме Державній податковій адміністрації в Рівненській області, а не Кузнецовській обєднаній державній податковій інспекції.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем в судовому засіданні не доведено правомірності податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Витрати по сплаті судового збору присуджуються позивачу з державного бюджету відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства.,

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення №0023071740/0, №0000652340/0, №0000672340/0 від 03.11.2010 року та скасувати рішення про застосування штрафних(фінансових) санкцій №0007472343 від 03.11.2010 року.

Присудити на користь позивача Сільськогосподарський виробничий кооператив "Зоря" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Томчук А.В.