Постанова № 16083244, 22.12.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-4681/10/1770

22 грудня 2010 року 17год. 10хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Томчука А.В. за участю секретаря судового засідання Маньковського Д.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Капітула І.С., Скібчик Г.В.;

відповідача: представник Невідомський О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАВЛ плюс"

доКузнецовська об"єднана державна податкова інспекція в Рівненській області

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАВЛ плюс» (далі - позивач) звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кузнецовської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0000132350/0 від 10.06.2010 року, №0000132350/1 від 09.07.2010 року, №0000132350/2 від 14.09.2010 року, якими донараховано податку на прибуток приватних підприємств на суму 91027,00 грн та №0000142350/0 від 10.06.2010 року, №0000142350/1 від 09.07.2010 року, №0000142350/2 від 14.09.2010 року, якими донараховано податку на додану вартість на суму 2552,00 грн.

Представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі та зазначили, що на підприємстві перевіркою встановлено порушення п.5.1, п.п.5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.9, п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо завищення ТОВ «ПАВЛ плюс» валових витрат в ІІ-ІV кварталах 2008 року та І-ІV кварталах 2009 року на суму 287891,28 грн., що призвело до заниження податку на прибуток, а також встановлено порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо безпідставного віднесення ТОВ «ПАВЛ плюс» до податкового кредиту суми податку на додану вартість по взаєморозрахунках із ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.» на суму 1830,52 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість. Однак з даними порушеннями не згідні, оскільки податковим органом не взято до уваги частину первинної документації, окрім того разом із запереченнями до акту перевірки(т.2 а.с.21) - директором зазначалося, що при потребі вся необхідна документація може бути надана для повторного розгляду. Податковими органами дана обставина не взята й при адміністративному оскарженні.

Враховуючи вищевикладене представники позивача просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач заперечує проти позовних вимог. Представник відповідача зазначив, що на письмову вимогу податкової інспекції щодо надання вищевказаних документів для проведення перевірки та підтвердження правомірності включення до складу валових витрат суми убутку балансової вартості запасів, підприємством не надано документів, які підтверджують залишки та рух товарно-матеріальних цінностей на складі у кількісно-вартісному виразі за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, про що зазначено на стр.6 акту перевірки, а також не надано для перевірки документів, які підтверджують фактичне використання телефону у господарській діяльності. Тому в порушення п.5.1, п.п.5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР від 22.05.97р. ТОВ «ПАВЛ плюс» включено до складу валових витрат убуток балансової вартості запасів що не підтверджено відповідними первинними та іншими документами аналітичного обліку. Крім того, у звязку із ненаданням документів, перевіркою встановлено порушення підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змінами та доповненнями), а саме ТОВ «ПАВЛ ПЛЮС» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по взаєморозрахунках із ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.» на суму 1830,52 грн.

Враховуючи вищевикладене представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників сторін та показання свідків суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Як свідчать обставини справи, планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «ПАВЛ плюс» проведена на підставі направлень від 29.04.2010 року за №91, від 17.05.2010 року за №98 виданих Кузнецовською обєднаною державною податковою інспекцією для проведення перевірки Делех Альоною Володимирівною старшим державним податковим ревізором інспектором відділу податкового контролю юридичних осіб, Шворак Іваном Сергійовичем старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю юридичних осіб, Ковалень Оксаною Миколаївною старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу оподаткування фізичних осіб згідно із ст.11-1 Закону України від 4 грудня 1990 року №509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні» та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання.

За результатами складено акт перевірки №235/23-33451185 від 28.05.2010 року, яким встановлено порушення п.5.1, п.п.5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.9, п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо завищення ТОВ «ПАВЛ плюс» валових витрат в ІІ-ІV кварталах 2008 року та І-ІV кварталах 2009 року на суму 287891,28 грн. та п.п.7.4.1, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо безпідставного віднесення ТОВ «ПАВЛ плюс» до податкового кредиту суми ПДВ по взаєморозрахунках із ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.» на суму 1830,52 грн.

За розглядом акту планової виїзної перевірки ТОВ «ПАВЛ плюс» та за результатами адміністративного оскарження підприємством винесені податкові повідомлення-рішення №0000132350/0 від 10.06.2010 року, №0000132350/1 від 09.07.2010 року, №0000132350/2 від 14.09.2010 року, якими донараховано податку на прибуток приватних підприємств на суму 91027,00 грн та №0000142350/0 від 10.06.2010 року, №0000142350/1 від 09.07.2010 року, №0000142350/2 від 14.09.2010 року, якими донараховано податку на додану вартість на суму 2552,00 грн.

Представником відповідача зазначено, що вищевказані податкові повідомлення-рішення винесені внаслідок відсутності первинно-бухгалтерських документів, які зазначені в листі Кузнецовської ОДПІ від 18.05.2010 року №2456/23-113 (т2. а.с.135) та листі Кузнецовської ОДПІ від 17.05.2010 року №2419/23-113 (т.2 а.с.136).

Представниками позивача до суду надано копії первинних та інших документів, а саме:

-наказ директора ТОВ «ПАВЛ плюс» про використання мобільного телефону господарській діяльності, в якому вказані особи, за якими закріплений телефон;

-рахунки-фактури оператора мобільного звязку із вказаним номером, що обслуговується;

-платіжні доручення на оплату виставлених рахунків;

-податкові накладні ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.»;

-договір з оператором мобільного звязку про надання послуг із зазначенням номера, що обслуговується;

-договір позички телефонного апарата мобільного звязку від 02.02.2008 року №02/01-2008.

-оборотно-сальдові відомості по рахунках №28,28.4.1,20,22,11.

-реєстр прибуткових і видаткових накладних за період з 01.04.2008 року по 01.12.2009 року.

Враховуючи надані до суду позивачем для огляду в суді оригінали первинних документів, суд приходить до висновку, що дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Враховуючи обставину, що представники позивача зазначили про неправомірність винесення податкових повідомлень-рішень у звязку із не взяттям до уваги податковим органом первинної документації, в судове засідання для дачі пояснень викликалися свідки.

Судом у якості свідка допитаний зі сторони позивача - директор ТОВ «ПАВЛ плюс» ОСОБА_9, який пояснив суду, що під час перевірки ним та головним бухгалтером для ревізора-інспектора були надані усі документи, що підтверджують відсутність порушень зі сторони підприємства. Після ознайомлення акту з'ясував, що податковим органом не взято до уваги в повному обємі первинну документацію, а тому направлено до податкового органу заперечення в якому викладена відсутність порушень з боку підприємства та вказано про намагання подати повторно первинну документацію.

Судом у якості свідка допитана зі сторони відповідача старший державний податковий ревізор-інспектор Кузнецовської ОДПІ Делех А.В., яка встановлювала порушення та пояснила, що на вимогу податкового органу (а.с.135-136) підприємством не надано документів та взято до уваги первинні документи, які були надані підприємством, після надходження заперечень на акт податковий орган не перевірив наявність існування документів у звязку із скороченими термінами розгляду заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч.4 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Так, представником позивача до суду надано постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області по справі №3-878/10 від 26.07.2010 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_9 (директора ТОВ «ПАВЛ плюс», яка набрала законної сили (т.2 а.с.117).

Згідно даної постанови встановлено, що «До суду не подано доказів, що мало місце ненадання ТОВ «ПАВЛ плюс» на вимогу перевіряючої особи документів, необхідних для здійснення повної перевірки дотримання вимог податкового законодавства».

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що податковим органом протиправно не взято до уваги первинну документацію ТОВ «ПАВЛ плюс», яка є в наявності у підприємства, а тому як наслідок оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають до скасування.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як субєкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень та дійсності ненадання позивачем первинної документації.

За таких обставин позовні вимоги підлягають до задоволення.

Судові витрати по справі згідно ч.1 ст.94 КАС України стягуються на користь позивача з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кузнецовської об"єднаної державної податкової інспекції №0000132350/0 від 10.06.2010 року, №0000132350/1 від 09.07.2010 року, №0000132350/2 від 14.09.2010 року, №0000142350/0 від10.06.2010 року, №0000142350/1 від 09.07.2010 року, №0000142350/2 від 14.09.2010 року.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАВЛ плюс" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Томчук А.В.