Постанова № 16081343, 02.06.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/4166/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Серги С.М.,

при секретарі Лайко О.В.,

за участю:

представника позивача - Пошивайло О.М.,

представника відповідача - Сенько В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатностідо Державного підприємства "Знамя"про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, -

В С Т А Н О В И В:

18 травня 2011 року Полтавське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі- позивач)звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "Знамя" (далі- відповідач, ДП "Знамя")про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 61331,03 грн, посилаючись на порушення відповідачем вимог статей 23, 27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасової втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” щодо не сплати страхових внесків, нарахованих за відповідний базовий період.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позову в частині стягнення страхових внесків у розмірі 44994,03 грн. В іншій частині позовних вимог просив відмовити, посилаючись на неправомірне застосування штрафних санкцій у зв"язку з порушенням провадження у справі про визнання банкрутом ДП "Знамя".

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасової втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” від 18.01.2001 № 2240-ІІІ (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закон №2240) платниками страхових внесків на загальнообовязкове соціальне страхування у звязку з тимчасової втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, є страхувальники та застраховані особи.

Судом встановлено, що відповідач є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що підтверджується копією повідомлення про взяття на облік страхувальника від 09.11.2001.

Частиною 1 статті 23 Закону №2240 передбачено, що страхувальники роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, повязаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

Відповідно до статті 13 Закону № 2240 контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхових внесків здійснює виконавча дирекція Фонду.

02.12.2010 позивачем проведена перевірка правильності нарахування, сплати страхових внесків та правильності використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ДП "Знамя" за період з 01.12.2009 по 31.10.2010, в ході якої виявлено порушення вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасової втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”, Порядку придбання та забезпечення дитячими новорічними подарунками дітей застрахованих осіб за рахунок коштів ФСС з ТВП, Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

За результатами перевірки складено акт від 02.12.2010, в якому визначено суму неправомірних витрат у розмірі 7308,65 грн.

Пунктом 6 частини 1 статті 28 Закону № 2240 передбачено, що страховик має право накладати фінансової санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства.

Рішенням № 1404 від 13.12.2010 нараховано пеню за несвоєчасну сплату страхових внесків у розмірі 1877,00 грн, не прийнято до заліку неправомірних витрат у розмірі 7309,00 грн, застосовано штраф за несвоєчасну сплату страхових внесків у розмірі 10850,00 грн та за порушення порядку витрачання страхових страхових коштів у розмірі 3655,00 грн.

В добровільному порядку сума заборгованості відповідачем не сплачена, про що свідчить звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, повязані з загальнообовязковим державним соціальним страхуванням у звязку з тимчасовою втратою працездатності за 2010 рік із зазначенням сум пені у розмірі 1877,00 грн, штрафів у розмірі 14460,00 грн, неправомірних витрат у розмірі 7309,00 грн та простроченої заборгованості у розмірі 37685,03 грн. Рішення № 1404 від 13.12.2010 відповідачем в адміністративному та судовому порядку не оскаржувалось.

Відповідно до частини 2 статті 30 Закону №2240 не сплачені в строк страхові внески, стягуються в доход Фонду із страхувальника в безспірному порядку.

Доводи відповідача щодо поширення мораторію на задоволення вимог позивача є необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14.05.1992 № 2343-ХІІ мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобовязань та зобовязань щодо сплати податків та зборів (обовязкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Зважаючи на те, що у позивача виникли вимоги до відповідача після порушення 20.12.2001 провадження у справі №8/563 про банкрутство, на спірні правовідносини не поширюються приписи частини 4 статті 12 Закону № 2343 в частині введення мораторію. Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 61331,03 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Державного підприємства "Знамя" про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Знамя" (ідентифікаційний код 14310997) заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 61331,03 грн на р/р 37171160005101, в ГУДКУ в Полтавській області, МФО 831019, код ЄДРПОУ 21052432.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним направленням копії скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 07 червня 2011 року.

Суддя С.М. Серга