Постанова № 16080744, 03.06.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/522/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2011 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.

за участю секретаря: Бжассо В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області до відкритого акціонерного товариства «Південенергобуд», за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Теплодарської міської ради Одеської області про стягнення податкової заборгованості у сумі 70359,85 грн., в т.ч. пеня 9600,84 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області до відкритого акціонерного товариства «Південенергобуд», в якому позивач просив стягнути з відкритого акціонерного товариства «Південенергобуд»податкову заборгованість у сумі 69420,28 грн. В подальшому позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача податкову заборгованість у сумі 70359,85 грн. Вказана податкова заборгованість підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями, розрахунком податкового боргу та обліковою карткою платника податків.

Протокольною ухвалою суду від 04 березня 2010 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Теплодарську міську раду Одеської області.

У судовому засіданні представник прокуратури та представник позивача посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, надав до суду заперечення, в яких, з урахуванням часткової сплати, просив визнати за відповідачем податкову заборгованість у сумі 26202,73 грн., в тому числі по орендній платі за землю у сумі 12239,79 грн. та ПДВ у сумі 13862,94 грн.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Теплодарської міської ради Одеської області до судового засідання не зявився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином та завчасно, про що свідчить його розпис на довідковому листі до справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступні обставини та факти.

Відкрите акціонерне товариство «Південенергобуд»зареєстровано 11 червня 1996 року виконавчим комітетом Теплодарської міської ради, 19.04.2010 року внесено відомості до ЄДРПОУ за № 15571070011000053 (а.с.10,11). Згідно довідки Відділу статистики у м. Теплодарі АБ №267420 видами діяльності товариства, зокрема, є будівництво будівель та діяльність у сфері інжирінгу.

Як вбачається з облікових карток ВАТ «Південенергобуд»з податку на додану вартість станом на 31.12.2010 року та на 20.05.2011 року, останній має податкову заборгованість в сумі 35117,40 грн., яка складається з заборгованості по податку на додану вартість (недоїмка 34175,30 грн.) та пеня 942,10грн. та орендної плати за землю (недоїмка 26583,71 грн.) та пеня 8658,74 грн.

Заслухавши пояснення законного представника, представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»№1789-XII від 05.11.1991 року представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією із форм представництва є звернення до суду з позовами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва інтересів держави в судах є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних і інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або державою.

Згідно з п.п. 3 п. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»№1251 ХІІ від 25.06.1991 року (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законом терміни.

Пунктом 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-XII від 04.12.1990 року (стаття чинна на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Згідно з п.11 зазначеної статті органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку і розмірах, встановлених законами України.

Відповідно п.5.3.1 п.5.3. ст. 5 Закону України № 2181-III від 21.12.2000р. "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинний на момент виникнення спірних правовідносин, надалі Закон № 2181-III ), платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що відповідачем несвоєчасно сплачено податкові зобовязання за податковими деклараціями з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень, травень, липень, серпень, вересень 2009 року, що зафіксовано відповідними актами про результати невиїзних документальних перевірок своєчасності сплати податку на додану вартість № 1190/15 від 20.10.2009р., №72/1502 від 21.01.2010р., №799/15 від 22.04.2010р., №1532/1512 від 27.08.2010 р. (а.с.41-52).

Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1. ст. 17 Закону України № 2181-III у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

На підставі зазначених актів позивачем було винесено податкові повідомлення-рішення з визначенням суми податкових зобовязань, з урахуванням штрафних санкцій, корінці яких були отримані відповідачем, проте у встановлені законодавством строки зазначені суми не сплачені.

22.11.2010 року (вхід. №52362) відповідачем було подано до ДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень місяць 2010 року, згідно якої сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету складає 5223 грн.

17.12.2010р. (вхід. №54747) відповідач надав до ДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2010 року, згідно якої сума ПДВ яка підлягає сплаті до бюджету складає 2021 грн.

19.01.2011р. (вхід. №1338) відповідач надав до ДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року, згідно якої сума ПДВ яка підлягає сплаті до бюджету складає 2652 грн.

21.02.2011р. (вхід. №4493) відповідач надав до ДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2011 року, згідно якої сума ПДВ яка підлягає сплаті до бюджету складає 3744 грн.

21.03.2011р. (вхід. №12388) відповідач надав до ДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2011 року, згідно якої сума ПДВ яка підлягає сплаті до бюджету складає 1392 грн.

20.04.2011р. (вхід. №27719) відповідач надав до ДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2011 року, згідно якої сума ПДВ яка підлягає сплаті до бюджету складає 5337 грн.

У звязку з несплатою у встановлені строки та розмірах узгоджених податкових зобовязань з ПДВ, відповідачем були прийняті податкові повідомлення рішення №0003051502/0 від 27.10.2010р. (отримано відповідачем 02.11.2010р.); № №0003441502/0, 0003451502/0 від 06.12.2010р. (корінці яких були отримані відповідачем 14.12.2010р.); та №0000461502 від 28.03.2011р. (отримано відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. (а.с. 156-159)).

Стосовно позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкової заборгованості по орендній платі за землю з юридичних осіб в сумі 35242,45 грн., в т.ч. пені 8658,84 грн., судом встановлено наступне.

Відповідно до вимог ст. 27 Закону України “Про плату за землю” № 2535-XII від 03.07.1992р. (чинний на момент виникнення спірних правовідносин, надалі Закон № 2535-XII), контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" 2181-III від 21.12.2000р. (далі Закон2181-III чинний на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок та відповідно до ст. 17 Закону України "Про плату за землю" податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з п.п.5.4.1 п.5.4. Закону України №2181-III узгоджена сума податкового зобов'язання не сплачена у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податку.

Відповідно до п.1.3 ст. 1 Закону України №2181-III податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Податкове зобов'язання визначене платником податків в поданих ним податкових деклараціях вважається узгодженим та не може бути ним оскаржене в судовому або адміністративному порядку, вважається обов'язковим до сплати.

Судом встановлено, що 13.08.2010 року завідувачем сектору адміністрування платежів за землекористування, місцевих податків, зборів, ресурсних та неподаткових платежів Базарною Тетяною Іванівною проведено невиїзну документальну перевірку в приміщенні ДПІ у Біляївському районі Одеської області платника орендної плати за землю ВАТ “ПІВДЕНЕНЕРГОБУД”, за результатами якої встановлено, що відповідачем подано розрахунок орендної плати за землю за 2009 рік № 2216 від 09.02.2009р., згідно якого станом на 01.07.2010 року за останнім рахується податковий борг в сумі 65548,48 грн., у звязку з несвоєчасною сплатою узгодженого податкового зобовязання.

22.09.2010 року завідувачем сектору адміністрування платежів за землекористування, місцевих податків, зборів, ресурсних та неподаткових платежів Базарною Тетяною Іванівною було складено акт №1762 про результати невиїзної документальної перевірки сплати орендної плати за землю ВАТ “ПІВДЕНЕНЕРГОБУД”, яким встановлено, що станом на 22.09.2010 року за відповідачем рахується податковий борг у сумі 66843,47 грн.

22 вересня 2010 року винесено податкове повідомлення-рішення №0001691503/0 від 22.09.2010 року, яким визначено податкове зобовязання у розмірі 404, 65 грн.

В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що 21.02.2011 року до ДПІ було подано уточнюючі податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2009 та 2010 роки, які були відкориговані внаслідок відсутності одного тимчасового договору з 1 вересня 2009 року та внесення замовником з 1 березня 2010 року оплати Теплодарській міській раді за договором оренди (а.с.100-113).

Судом встановлено, що з урахуванням уточнення податкових зобовязань відповідачем та часткової сплати, податковий борг по орендній платі за землю, згідно облікової картки відповідача, складає 35242,45 грн.

Відповідно п.16.1.1 п.16.1 ст.16 Закону України № 2181-III після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Як свідчать облікові картки платника податків з податку на додану вартість та з орендної плати за землю станом на 20.05.2011 року відповідачу нараховано пеню з ПДВ у сумі 942,10 грн. та з орендної плати за землю у сумі 8658,74 грн.

Пунктом 6.2.1. ст. 6 Закону України № 2181-III передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Біляївському районі Одеської області для можливості погасити борг в добровільному порядку направлялись на адресу відповідача податкові вимоги Форми «Ю1» № № 1/1 від 09.01.2009 року; 2/12 від 26.02.2009р.(а.с.52).

Таким чином, з даних облікової картки ВАТ “ПІВДЕНЕНЕРГОБУД”(а.с.160-196) станом на 20.05.2011 року вбачається, що заборгованість відповідача по податкам і зборам скаладає 70359,85 грн., в т.ч. пеня 9600,84 грн.,а саме по орендній платі за землю у сумі 35242,45 грн., в т.ч. пеня 8658,74 грн., та по податку на додану вартість в сумі 35117,40 грн., в т.ч. пеня 942,10 грн.

Відповідач, заперечуючи проти позову, а саме визнавши податкову заборгованість у сумі 12339,79 з орендної плати за землю та 13862,94 грн. з ПДВ, не довів належними доказами зазначеного.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що законний представник та позивач довели суду законність та обґрунтованість позовних вимог, в звязку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст.2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 159-164,167 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області, задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Південенергобуд»( код ЄДРПОУ 00122602, місцезнаходження: 65490, Одеська обл., м. Теплодар, Промбаза Одеської ТЕЦ-2): заборгованість по орендній платі за землю з юридичних осіб в сумі 35242,45 грн., в т.ч. пеня 8658,74 грн. на користь держави код отримувача 26110625, отримувач: Відділення державного казначейства України у м. Теплодар, код платежу 3021080900 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, р./р. 33210812700020;

заборгованість по податку на додану вартість в сумі 35117,40 грн., в т.ч. пеня 942,10 грн. код отримувача 26110625, отримувач Відділення державного казначейства України у м. Теплодар, код платежу 3021080900 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, р/р. 31113029700020.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 254 КАС України.

Суддя:

03 червня 2011 року