Постанова № 16080760, 28.05.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 7853/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2011 року

Одеський окружний адміністративний суду складі колегії:

головуючого судді Вовченко O.A.,

суддів Левчук О.А.,

Соколенко О.М.,

секретар судового засідання Дубовик А.В.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_2, (довіреність від 02.11.2010 року)

представника відповідача - ОСОБА_3, (довіреність від 10.01.2011 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом малого приватного підприємства «Віртус»до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування наказу № 589 від 05.07.2010 року, про скасування податкового повідомлення рішення від 05.08.2010 року № 0000972300/0 № 0000992300/0, № 00721161701/0, суд

В С Т А Н О В И В :

Мале приватне підприємство «Торгівельна компанія «Віртус»(далі МПП «Віртус»), 29 липня 2010 року звернулося в Одеський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси (далі ДПІ у Малиновському районі) в подальшому з уточненням позовних вимог (заява від 09.08.2010 року та від 18.08.2010 року) про визнання протиправним та скасування наказу № 589 від 05.07.2010 року, про скасування податкового повідомлення рішення від 05.08.2010 року № 0000972300/0 № 0000992300/0, № 00721161701/0.

В обґрунтування позовних вимог, в позові зазначено, що ДПІ у Малиновському районі проведена планова виїзна перевірка МПП «Віртус»в наступні строки: на підставі повідомлення № 222/23-225 від 21.04.2010 року та направлення № 794 від 21 травня 2010 року з 21.05.2010 року по 17 червня 2010 року. Строк проведення перевірки склав 20 робочих днів; на підставі наказу в.о. начальника ДПІ від 18.06.2010 року № 539 строк проведення планової перевірки продовжений з 21.06.2010 року по 05.07.2010 року (на 10 робочих днів); на підставі наказу в.о. начальника ДПІ від 05.07.2010 року № 589 строк проведення планової перевірки продовжений з 06.07.2010 року по 19.07.2010 року (на 10 робочих днів). Позивач вважає наказ в.о. начальника ДПІ від 05.07.2010 року № 589, згідно якого строк проведення планової перевірки продовжений на період з 06.07.2010 року по 19.07.2010 року (на 10 робочих днів) є протиправним та має бути скасований в частині проведення перевірки в період з 13 липня 2010 року по 19 липня 2010 року, оскільки в порушення ст.. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»перевищено термін продовження планової перевірки та допущено перерву між датою закінчення перевірки згідно першого направлення та датою продовження перевірки. 26 липня 2010 року відповідачем складено Акт перевірки № 267/23-213/22465679 про результати планової виїзної перевірки МПП «Віртус»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.11.2008 року по 31.03.2010 року. На підставі акту перевірки відповідачем 05.08.2010 року, прийняті податкові повідомлення-рішення, які позивач вважає недійсними:

- №0000972300/0 про визначення податкового зобовязання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 994610 грн., з них за основним платежем 662960 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 331650 грн., за порушення п.п. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5, п.п. 8.1.2 п. 8.1, п.п. 8.2.1, п.п. 8.2.2 п. 8.2, п.п.8.3.4 п. 8.3 ст. 8, п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», так як до складу валових витрат віднесені витрати повязані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок звітного періоду та витрати зі сплати суми пайової участі на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси в розмірі 954850 грн., які позивач здійснив в звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції реконструкцією магазину-бару для подальшої експлуатації обєкта торгівлі. Також сума в розмірі 5110 грн., податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за І кв., 2010 року визначена, як податкове зобовязання та сплачена до державного бюджету платіжним дорученням № 1776 від 06.05.2010 року;

- №0000992300/0 про визначення податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість в розмірі 293903 грн., з них за основним платежем 195935 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 97968 грн., за порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки незаконним є висновок ДПІ, що неправомірно МПП «Віртус»включені до податкового кредиту звітного періоду суми податкових накладних минулих податкових періодів, так як Закон не обмежує реалізацію платника ПДВ права на податковий кредит тільки податковим періодом, в якому виникло право на податковий кредит, та не ставить реалізацію права на податковий кредит в залежність від наявності скарги платника податку поданої у відповідності до п.п. 7.2.6 Закону;

- № 00721161701/0 про визначення податкового зобовязання за платежем податок з доходів фізичних осіб в розмірі 6750 грн., з них за основним платежем 2250 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 4500 грн., за порушення п.п. ст. 3, п. 4.2.1 п. 4.2, п.п 4.3.25 п.4.3 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», так як зазначена в акті підстава нарахування зобовязання відсутність правових підстав для неутримання податку з доходів фізичних осіб при перерахуванні позивачем на користь гр. ОСОБА_4, в першому кварталі 2010 року 15000 грн., протирічить фактичним обставинам оскільки перевіряючи ми не враховано, що ОСОБА_4, на час прийняття від МПП коштів на банківські рахунки за договором поставки № 245/07 від 01.09.2007 року, був зареєстрований як фізична особа-підприємець та був платником єдиного податку, а тому МПП «Віртус»не повинно утримувати податок при перерахуванні гр. ОСОБА_4, в першому кварталі 2010 року коштів в сумі 15000 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі посилаючись на обґрунтування, викладені в позовній заяві, та в заявах про зміну позовних вимог і просив суд задовольнити позовні вимоги.

24 вересня 2010 року, в судовому засіданні представник відповідача надав до суду заперечення на адміністративний позов, де посилаючись на ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», зазначено, що ДПІ у Малиновському районі м. Одеси позов не визнає, не погоджується з доводами позивача та вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, оскільки Законом передбачено можливість ОДПС проводити планові перевірки платника податків тривалістю 45 робочих днів. Чинне законодавство не встановлює кількість випадків можливого продовження планової виїзної перевірки. Планова виїзна перевірка МПП «Віртус»фактично тривала з 21.05.2010 року по 19.07.2010 року, тобто 40 робочих днів, що не суперечить нормам Закону України «Про державну податкову службу в Україні». 16 листопада 2010 року від ДПІ у Малиновському районі м. Одеси до суду надійшло заперечення на уточнений адміністративний позов, де представник відповідача зазначив, що за результатами планової виїзної перевірки позивача складено акт № 267/23-213/22465679 від 26.07.2010 року, згідно якого позивачу донараховано податку на прибуток на суму 662960 грн., податку на додану вартість 195935 грн., та податку з доходів громадян на суму 2250 грн. Проведеною перевіркою відображеного показника у рядку 04.13 Декларацій «Інші витрати»за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року встановлено його завищення МПП «Віртус»всього у сумі 2631400,00 грн. Внаслідок порушення п.п. 5.3.2, п. 5.3 ст. 5, п.п. 8.1.2 п. 8.1, п.п. 8.2.1, п.п. 8.2.2 п. 8.2, п.п.8.3.4 п. 8.3 ст. 8, п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», абз. 9 п.4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», МПП «Віртус»до складу валових витрат віднесено витрати, повязані з будівництвом, ремонтом та реконструкцією основних фондів всього на суму 1435296,00 грн. В наслідок порушення п.5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем до складу валових витрату 3 кварталі 2009 року згідно договору № 395/кс від 26.07.2007 року укладеному з виконкомом Одеської міської ради, віднесено суму пайової участі на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси в розмірі 340473,00 грн., яка не використовується у власній господарській діяльності підприємства та не повязана з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг). В наслідок порушення п.п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 5,6,10,11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», позивачем відображено у складі валових витрат по рядку 04.13 Декларації про прибуток підприємств суми, які не підтверджені відповідними розрахунковими платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а також позивачем не відображено суми витрат, понесених у звязку з веденням господарської діяльності. Внаслідок порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.5.8 Порядку заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», МПП «Віртус»до складу податкового кредиту у рядку 10.1 та відповідно у рядку 17 податкових декларацій з ПДВ віднесені суми ПДВ, по податковим накладним попередніх звітних періодів у звязку з чим встановлено заниження суми податку, яка підлягає сплаті в бюджет в розмірі 195395 грн. Перевіркою операцій по рахунку 301 «Каса» встановлено виплату грошових коштів фізичній особі ОСОБА_4, 11.01.2010 року в сумі 5000 грн., 01.02.2010 року в сумі 5000 грн., та 30.03.2010 року в сумі 5000 грн., при цьому встановлено неутримання податку з доходів фізичних осіб.

Представник відповідача - ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, та зазначив, що вважає прийняті рішення обґрунтованими та просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі з підстав викладених у запереченнях.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

МПП «Віртус», знаходиться на обліку, як платник податків, зборів (обовязкових платежів), в ДПІ у Малиновському районі м. Одеси.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Приписами п.1 ч.1 ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (зі змінами та доповненнями) визначено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами.

Приписами ч. 10 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», передбачено, що тривалість планової виїзної перевірки не повина перевищувати 20 робочих днів, а щодо субєктів малого підприємництва 10 робочих днів.

Відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок, на підставі повідомлення № 222/23-225 від 21.04.2010 року (а.с. 7) та направлення № 794 від 21 травня 2010 року (а.с. 8) інспекторами ДПІ у Малиновському районі м. Одеси проведена планова виїзна перевірка з 21.05.2010 року по 18.06.2010 року (19 робочих днів) малого приватного підприємства «Віртус»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.03.2010 року.

Згідно ч. 12 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»,

(в редакції чинній (з 16.06.2010 року) на дату продовження перевірки Закон України від 20.05.2010 року № 2275-VІ) Продовження термінів проведення планової виїзної перевірки можливе на термін не більш як 15 робочих днів, а стосовносубєктів малого підприємництва 10 робочих днів.

На підставі наказу в.о. начальника ДПІ від 18.06.2010 року № 539 Про зміну складу перевіряючих та продовження терміну проведення виїзної планової перевірки (а.с. 9), та направлення № 913 від 18.06.2010 року (а.с. 10) строк проведення виїзної планової перевірки продовжений з 21.06.2010 року по 05.07.2010 року (11 робочих днів). 05.07.2010 року, в.о. начальника ДПІ видав наказ № 589 про зміну складу перевіряючих та подовження терміну проведення виїзної перевірки (а.с. 11-12) та направлення № 975 від 05.07.2010 року (а.с. 13) строк проведення виїзної планової перевірки продовжений з 06.07.2010 року по 19.07.2010 року (10 робочих днів).

Приписами ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», визначено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку, копії рішення суду про дозвіл на проведення позапланової виїзної перевірки. Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки. Під час розгляду справи судом встановлено, що перевіряючі ДПІ були допущені до проведення перевірки в МПП «Віртус», а також при продовжені термінів проведення перевірки та за наслідками перевірки складено акт. З урахуванням зазначенного суд не вбачає навних правових підстав для скасування наказу від 05.07.2010 року в.о. начальника ДПІ № 589 про зміну складу перевіряючих та подовження терміну проведення виїзної перевірки, після завершення проведення перевірки. За результатами перевірки складено акт про результати планової виїзної перевірки від 26.07.2010 року № 267/23-213/22465679 (а.с. 21-56). В висновках акту зазначено, що перевіркою встановлено порушення МПП «Віртус»:

- п.5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 8.1.2 п. 8.1, п.п. 8.2.1, п.п. 8.2.2 п. 8.2, п.п.8.3.4 п. 8.3 ст. 8, п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8, ст. 4, ст. 5, ст. 8, ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; абз. 9 п.4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», ст. 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 5,6,10,11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», в результаті чого занижено податкове зобовязання з податку на прибуток всього у сумі 662960 грн., в т. ч. за 4 кв. 2008 року 172427 грн., 1 кв. 2009 року - 41198 грн., 2 кв. 2009 року 180011 грн., 3 кв. 2009 року 181156 грн., 4 кв. 2009 року 83058 грн., 1 кв. 2010 року 5110 грн.;

- п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.5.8 Порядку заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в результаті чого занижено податкове зобовязання з податку на додану вартість всього у сумі 195395 грн., в т.ч. за жовтень 2008 року - в сумі 10284 грн., листопад 2008 року в сумі 47990 грн., лютий 2009 року в сумі 28429 грн., квітень 2009 року в сумі 41527 грн., травень 2009 року в сумі 67705 грн., та завищено залишок відємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступних податкових періодів в сумі 78545 грн. за березень 2010 року;

- п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. «б»п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 1.3, п. 1.6 ст. 1 Порядку складання декларацій з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України № 143 від 29.03.2003 року, внаслідок чого підприємством порушено строки надання податкової декларації з податку на прибуток підприємства за І кв. 2010 року;

- п.п. ст. 3, п. 4.2.1 п. 4.2, п.п 4.3.25 п.4.3 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого не утримано податок з доходів фізичних осіб у сумі 2250 грн., в тому числі: січень 2010 року 750 грн., лютий 2010 року 750 грн., березень 2010 року 750 грн.

На підставі вказаного акту, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси прийнято 05 серпня 2010 року податкові повідомленнярішення:

- №0000972300/0 про визначення податкового зобовязання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 994610 грн., з них за основним платежем 662960 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 331650 грн., за порушення п.5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 8.1.2 п. 8.1, п.п. 8.2.1, п.п. 8.2.2 п. 8.2, п.п.8.3.4 п. 8.3 ст. 8, п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8, ст. 4, ст. 5, ст. 8, ст. 11, п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; абз. 9 п.4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», ст. 3, 9Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 5,6,10,11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», п. 1.3, п. 1.6 ст. 1 Порядку складання декларацій з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України № 143 від 29.03.2003 року, п.п. «б»п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(а.с.58);

- №0000992300/0 про визначення податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість в розмірі 293903 грн., з них за основним платежем 195935 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 97968 грн., за порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.5.8 Порядку заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(а.с.57);

- № 00721161701/0 про визначення податкового зобовязання за платежем податок з доходів фізичних осіб в розмірі 6750 грн., з них за основним платежем 2250 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 4500 грн., за порушення п.п. ст. 3, п. 4.2.1 п. 4.2, п.п 4.3.25 п.4.3 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(а.с. 65).

Правомірність прийнятих ДПІ у Київському районі м. Одеси податкових повідомленьрішень є предметом даного спору.

Відповідно до пунктом 5.1 статті 5 Закону України №283/97-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В пункті 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зазначено, що господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вказаного Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються будь-які витрати, сплачені (нараховані) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. Відповідно до абз. 4 п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 наведеного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, за своїм змістом наведені норми Закону України №283/97-ВР передбачають як підставу для невключення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства нереальних сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі.

Судом встановлено, що всі необхідні, належним чином оформлені первинні бухгалтерські документи на підтвердження витрат повязаних з будівництвом, ремонтом та реконструкцією основних фондів: благоустрій території біля магазину «Віртус»за адресою: м. Одеса, вул. Грушевського, 52 А (договір оренди земельної ділянки площею 2420 кв. м., від 19.04.2006 року (а.с. 158-161), договір підряду № 42 від 08.12.2007 року на виконання робіт по благоустрою (а.с. 147-150), довідка про вартість виконаних підрядних робіт (а.с. 151), акт прийняття виконаних підрядних робіт форми КБ-2в по благоустрою території (а.с. 152-154), відомість ресурсів (а.с. 155-157)); благоустрій території за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 54 (договір оренди земельної ділянки площею 2419 кв. м., для експлуатації та обслуговування ресторану «Віртус»від 24.09.2007 року (а.с. 127-132), договір підряду № 18 від 16.05.2008 року на виконання робіт по благоустрою (а.с. 171-176), довідка про вартість виконаних підрядних робіт (а.с. 166), акт прийняття виконаних підрядних робіт форми КБ-2в по благоустрою території (а.с. 167-170)); виконання комплексу робіт по монтажу і пуско-налагодженню систем вентиляції в супермаркеті «Віртус»за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 54 (договір підряду від 02.11.2007 року (а.с. 119), акт здачі прийняття робіт (а.с. 120)),позивач надав під час перевірки, результати отриманих послуг за своїм змістом відповідають напрямкам господарській діяльності позивача.

Згідно з пунктом 5.11 статті 5 Закону № 283/97-ВР встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Отже, витрати повязані з будівництвом, ремонтом та реконструкцією основних фондів позивача правомірно включені до складу валових витрат позивачем, оскільки факт придбання вказаних послуг підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а самі послуги відповідають напрямкам господарській діяльності позивача.

Приписами п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», визначено, що платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду. З довідки МПП «Віртус»про балансову вартість основних фондів станом на 01.01.2009 року, вбачається, що вартість основних фондів становить 8209198.01 грн., (а.с. 121). Позивачем віднесено до валових витрат, витрати, що не перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Актом перевірки, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення, встановлено, що в порушення п.5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем до складу валових витрат у 3 кварталі 2009 року згідно договору № 395/кс від 26.07.2007 року укладеному з виконкомом Одеської міської ради, віднесено суму пайової участі на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси в розмірі 340473,00 грн., яка не використовується у власній господарській діяльності підприємства та не повязана з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), в результаті чого завищено валові витрати за 3 кв. 2009 року на 340473,00 грн. Суд не погоджується з висновками акту з наступного.

Правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій регулюються Законом України від 20.04.2000р. № 1699 «Про планування і забудову територій». Статтею 23 даного Закону встановлено, що забудова територій передбачає здійснення нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітальний ремонт, впорядкування обєктів містобудування, розширення та технічне переоснащення підприємство. Будівництво обєктів містобудування здійснюється згідно з законодавством, державними стандартами, нормами та правилами, регіональними та місцевими правилами забудови, містобудівною та проектною документацією. Державні будівельні норми та інші нормативно-правові акти з питань планування і забудови територій є обовязковими для субєктів містобудування. В ст. 24 вказаного Закону визначено, що фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво обєктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобовязані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міської державної адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво обєкта містобудування. Дозвіл на будівництво дає право замовникам на отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт та отримання дозволу на виконання будівельних робіт у порядку, визначеному Законом України від 20.04.2000 року № 1699 «Про планування і забудову територій».

Згідно ст. 27 вказаного Закону, вихідними даними можуть визначатися також вимоги до пайової участі замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів. Граничний розмір коштів на розвиток відповідної інфраструктури та порядок його визначення встановлюються Кабінетом Міністрів України.

З викладеного вбачається, що відповідно до місцевих правил забудови отримання дозволу на будівництво передбачає сплату забудовником пайового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів (відповідно до рішення міської ради), тобто сплата пайового внеску є обовязковою передумовою для будівництва.

Зі змісту викладеного вбачається, що витрати позивача повязані зі сплатою пайового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів, обовязковість яких передбачена місцевими правилами забудови та Законом України від 20.04.2000р. № 1699 «Про планування і забудову територій», відносяться до витрат, повязаних зі створенням цих обєктів та господарською діяльністю платника.

В висновках акту перевірки відповідачем зазначено, що МПП «Віртус»в І кв. 2010 року занижено податкове зобовязання з податку на прибуток на 5110 грн. Представник позивача пояснив, що кошти в розмірі 5110 грн., податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за І кв., 2010 року визначена, як податкове зобовязання та сплачена до державного бюджету платіжним дорученням № 1776 від 06.05.2010 року, дана обставина представником відповідача не спростовувалася в судовому засіданні.

Як вбачається з акту перевірки та податкового повідомлення-рішення підставою для прийняття оспорюваного рішення слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97, п.5.8 Порядку заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що полягало у неправомірному, на думку ДПІ, включенні до складу податкового кредиту, податкових накладних, виписаних постачальниками у попередніх звітних податкових періодах,

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Приписами п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст.7 Закону України № 168/97, визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Однак, відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. цієї ж норми Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Відповідно до п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України № 168/97, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Абзацем 2 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97 встановлено, що платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами, лише у разі коли на момент перевірки платника податку органом податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, Законом України № 168/97 передбачено лише єдиний випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку це відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даним Законом не передбачено.

Таким чином, за змістом вище наведених норм, право платника податку відобразити податковий кредит виникає тільки на підставі та за наявності податкової накладної, отже дані до податкової декларації можуть вноситись тільки у період отримання такої податкової накладної, що і мало місце у спірному випадку, оскільки як вбачається з реєстрів отриманих податкових накладних податкові накладні включалися до реєстрів після отримання їх від контрагентів.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом і виписується у момент виникнення податкових зобов'язань, тому до неї також застосовуються приписи ст. 15 Закону України № 2181. Тобто податкова накладна дійсна 1095 днів з моменту її складання та згідно з п.п. 7.2.6 п. 7.2. ст. 7 Закону України N 168/97 є підставою для включення до складу податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до абз. 2 п.п.7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону N 168/97-ВР, у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

За змістом наведеної норми, подання скарги є правом, а не обовязком платника податку. В свою чергу, як свідчать обставини справи, постачальники товарів (послуг) не відмовляли позивачеві у наданні податкових накладних.

Той факт, що позивач не скористався правом на подання заяви зі скаргою, на думку суду не може бути правовою підставою для висновку про відмову від формування податкового кредиту із використанням зазначених сум ПДВ.

Позивач включив до складу податкового кредиту суми ПДВ, нарахованого у звязку з придбанням та фактичним отриманням товарів, підтверджених документально, на підставі правочинів та отриманих податкових накладних, що підтверджено наданими позивачем доказами по справі (реєстрами отриманих податкових накладних та податковми накладними) та не заперечується відповідачем, а тому у суда відсутні підстави для погодження з висновком відповідача в акті, щодо неправомірного, включення до складу податкового кредиту, податкових накладних, виписаних постачальниками у попередніх звітних податкових періодах.

Не знайшли підтвердження під час розгляду справи доводи відповідача та посилання перевіряючих в акті перевірки, щодо порушення МПП «Віртус»приписів п.п. ст. 3, п. 4.2.1 п. 4.2, п.п 4.3.25 п.4.3 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на доходи фізичних осіб.

ОСОБА_4, є субєктом підприємницької діяльності та платником єдиного податку, що підтверджується свідоцтвом про сплату єдиного податку серії НОМЕР_1 від 01.01.2010 року (а.с. 76). Між СПД ОСОБА_4, та позивачем укладено договір поставки з відстрочкою платежу № 245/07 від 01.09.2007 року (а.с. 66-72). За виконання умов договору № 245/07 від 01.09.2007 року на банківський розрахунковий рахунок СПД ОСОБА_4, перераховано позивачем кошти згідно платіжного доручення: № 119 11.01.2010 року в розмірі 5000 грн.; № 467 від 01.02.2010 року в розмірі 5000 грн.; № 1220 від 30.03.2010 року в розмірі 5000 грн. (а.с. 73-75).

З урахуванням викладеного МПП «Віртус»не повинно утримувати податок при перерахуванні гр. ОСОБА_4, в першому кварталі 2010 року коштів в сумі 15000 грн.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем по даній справі не доведено порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства.

З урахуванням обставин справи та вище викладеного, суд дійшов висновку, що

податкові повідомлення рішення від 05.08.2010 року № 0000972300/0 № 0000992300/0, № 00721161701/0, прийняті відповідачем в порушення діючого законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов малого приватного підприємства «Віртус» - задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси від 05.08.2010 року:

-№ 0000972300/0, про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 994610,00 грн., з них за основним платежем 662960,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 331650,00 грн.;

- № 0000992300/0, про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 293903,00 грн., з них за основним платежем 195935,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 97968,00 грн.;

-№ 0072161701/0, про визначення податкового зобовязання за платежем: податок з доходів фізичних осіб в розмірі 6750,00 грн., з них за основним платежем 2250,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 4500,00 грн.;

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 28 травня 2011 року

Суддя Вовченко O.A.

Суддя Левчкук О.А.

Суддя Соколенко О.М.