Постанова № 16080666, 30.05.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-2а/1570/2196/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          26 травня 2011 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Федусик А.Г.,

при секретарі - Пальоной І.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіл-Експрес»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.02.2011 року №0000672360, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач (далі ТОВ) звернувся до суду з адміністративним позовом мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем (далі ДПІ) проведено планову виїзну перевірку ТОВ щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року. За результатами цієї перевірки був складений акт від 17.02.2011 року №426/23-1/32120480. На підставі цього акту перевірки, за порушення п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року №265/95-ВР (із змінами та доповненнями) (далі Закон про РРО), та на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та п.1 ст.17 Закону про РРО, ДПІ було прийнято податкове повідомлення - рішення №0000672360 від 25.02.2011 року, яким ТОВ були нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 23635 грн. Позивач вважає рішення про нарахування йому штрафних санкцій протиправним, оскільки воно не ґрунтуються на нормах права. Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому позивач просив суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0000672360 від 25.02.2011 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 23635 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав у повному обсязі позовні вимоги посилаючись на обставини, викладені у заяві (а.с. 2-6).

Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином та своєчасно (а.с. 34). Причини не явки суду не повідомив.

Суд, з урахуванням думки представника позивача, згідно ст.128 КАС України ухвалив про розгляд справи у відсутність представника відповідача.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши та проаналізувавши надані докази, розглянувши справу у межах заявлених вимог, суд встановив наступне.

          Так, відповідно до п.1 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. №265/95-ВР (із змінами та доповненнями) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Судом встановлено, що співробітниками ДПІ було проведено виїзну планову перевірку ТОВ щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року.

В ході перевірки перевіряючими було встановлено порушення ТОВ вимог п.1 ст.3 Закону про РРО, що виразилося у здійсненні позивачем 03.11.2009 року розрахункової операції на суму 4727,00 грн. без застосування РРО. При цьому факт цього порушення в судовому засіданні представником позивача не заперечувався.

За результатами цієї перевірки був складений акт від 17.02.2011 року №426/23-1/32120480 (а.с.7-12).

          Згідно з п.1 ст.17 Закону про РРО за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну.

          Відповідно до ст.22 Закону про РРО у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Відповідно до зазначених норм, та на підставі акту перевірки від 17.02.2011 року, за зазначене порушення ДПІ було прийнято рішення №0000672360 від 25.02.2011 року про застосування до ТОВ штрафних (фінансових) санкції в розмірі 23635 грн. (а.с.13).

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

Перевіривши законність зазначеного рішення ДПІ суд прийшов до висновку, що спірне рішення про застосування до ТОВ штрафних санкцій за порушення вимог п.1 ст.3 Закону про РРО було прийнято відповідачем ДПІ не обґрунтовано та не на підставі закону, у зв’язку з чим заявлені позивачем вимоги про скасування цього рішення підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.250 Господарського кодексу України строки застосування адміністративно-господарських санкцій можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.2 ст.250 Господарського кодексу України дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи

Судом встановлено, що спірне рішення про застосування до ТОВ штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 23635 грн. за порушення п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року №265/95-ВР (із змінами та доповненнями), відповідачем прийнято 25.02.2001 року, тобто з порушенням строків, встановлених ст.250 ГК України, оскільки відповідно до зазначеної норми, яка діяла на момент вчинення вказаного порушення та на момент закінчення строку застосування штрафних санкцій, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, у зв’язку з чим суд вважає необхідним задовольнити вимоги частково, шляхом скасування податкового повідомлення-рішення від 25.02.2011 року №0000672360.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду доказів щодо правомірності прийнятого спірного рішення.

Разом з тим, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні позову в частині визнання спірного податкового повідомлення-рішення протиправним, оскільки на думку суду права позивача повинні бути поновлені саме шляхом скасування цього рішення саме з підстав його протиправності, і окреме визнання його протиправним є зайвим.

Крім цього, відповідно до ст.94 КАС України суд вважає необхідним стягнути з державного бюджету на користь позивача сплачений ним судовий збір в сумі 3.40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, ст.250 Господарського кодексу України, Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. №265/95-ВР (із змінами та доповненнями), ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 69-71, 86, 94, 128, 159-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

          Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіл-Експрес»задовольнити частково.

          Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси від 25.02.2011 року №0000672360 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіл-Експрес» штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 23635 грн..

В іншій частині вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіл-Експрес» сплачене державне мито в розмірі 3,40 грн.

          Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя А.Г.Федусик

30 травня 2011 року .

/