Постанова № 16080654, 31.05.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-6414/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          31 травня 2011 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Федусик А.Г.,

при секретарі - Пальоной І.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси до Товариства з обмеженою відповідальністю «Творче об’єднання –ДЮК»про стягнення 200315,29 грн., -

В С Т А Н О В И В:

          Позивач (далі ДПІ) звернувся до суду з адміністративним позовом мотивуючи свої вимоги тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Творче об’єднання –ДЮК»(далі ТОВ) зареєстроване 24.02.2005 року виконавчим комітетом Одеської міської ради за номером 15561020000005668 та перебуває на обліку, як платник податків у ДПІ. Станом на 31.12.2010 року у відповідача перед бюджетом є податкова заборгованість в розмірі 200315,29 грн., яка виникла у нього із самостійно визначеної суми податкового зобов’язання по податковому розрахунку земельного податку та складається з заборгованості по сплаті земельного податку за період з липня 2010 року по грудень 2010 року в сумі 147230,74 грн., заборгованості по цьому податку за попередні періоди в сумі 1098,72 грн., а також пені в сумі 51985,83 грн. Зазначена сума до цього часу відповідачем не сплачена. У зв’язку з викладеним позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 200315,29 грн. виходячи із вимог Закону.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав у повному обсязі позовні вимоги посилаючись на обставини, викладені у заявах (а.с.3-4, 43-44, 58-59, 70-71).

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на обставини, викладені в письмових запереченнях проти позову (а.с.82-83, 101-102).

Дослідивши та проаналізувавши надані сторонами докази, вислухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.

Згідно ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків та зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані платити податки та збори в установлений законом строк.

ТОВ являється юридичною особою, що підтверджується довідкою №1780 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України: ознаки особи –юридична (а.с.14), та є платником земельному податку.

Відповідно до ст.1 Закону Україна „Про систему оподаткування" від 25.06.1991р. №1251-ХІІ (із змінами і доповненнями) - встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування.

Згідно п.п.3.2.1. п. 3.2. ст.3 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", передбачено у будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені."

Згідно п.1.2. ст.1 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України».

Відповідно до пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2001р. №2181-ІІІ, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем самостійно були розраховані податкові зобов’язання з земельного податку за 2009-2010 роки та подані до ДПІ відповідні декларації (а.с. 113-122).

Відповідно до пп.5.1 ст.5 Закону України №2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 цього ж Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити у податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 5.4.1 п.5.4 ст.5 зазначеного Закону передбачено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

У зв’язку з несплатою самостійно визначених податкових зобов’язань по податку на землю станом на 31.12.2010 року у відповідача утворилася заборгованість по цьому податку за період з липня 2010 року по грудень 2010 року в сумі 147230,74 грн., а також заборгованість по цьому податку за попередні періоди в сумі 1098,72 грн.. Крім цього, у зв’язку з несвоєчасною сплатою земельного податку у попередні періоди відповідачу була нарахована пеня в сумі 51985,83 грн.. Загальна сума несплаченої заборгованості ТОВ станом на 31.12.2010 року склала 200315,29 грн., що підтверджується обліковою карткою ТОВ та фактично і не оспорювалося представником відповідача (а.с.94, 125-137).

В ході розгляду справи судом також встановлено, що у зв’язку з допущеними помилками при розрахунку податкових зобов’язань з земельного податку за 2009-2010 роки, 28.01.2011 року відповідачем були надіслані на адресу ДПІ уточнені розрахунки земельного податку, згідно з якими податкові зобов’язання за вказаний період зменшено на загальну суму 89171,74 грн.. Зазначені декларації були прийняті ДПІ та внесено відповідні записи до облікової картки, що не заперечував у судовому засіданні представник відповідача та підтверджуються матеріалами справи (а.с.84-93, 103-112, 125-137).

Таким чином, на час розгляду справи у відповідача існує заборгованість в сумі 111 143,55 грн., яка не сплачена. При цьому наявність заборгованості по податку на землю, з врахуванням її зменшення уточнюючим розрахунком, фактично і не спростовувалася в ході розгляду справи представником відповідача.

Згідно зі статтею 11 Закону України "Про систему оподаткування" №1251-XI 1 від 25.06.1991р. (зі змінами та доповненнями) відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) та дотримання законів про оподаткування несуть платники податків у відповідності з законами України.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що дії та рішення державного органу, органу місцевого самоврядування чи їх посадової особи повинні бути прийняті в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі зазначених норм, з урахуванням встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача податкової заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 111 143,55 грн.

В іншій частині вимог позов не підлягає задоволенню, оскільки відповідачем було надано суду докази щодо часткового зменшення суми заборгованості в розмірі 89171,74 грн. (а.с.86, 90).

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд вважає, що позивач частково довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають частковому задоволенню в зазначеній сумі.

На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, Законами України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про систему оподаткування», ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 159-164 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

          Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Творче об’єднання – ДЮК» на користь Державного бюджету заборгованість по земельному податку та пені в розмірі 111 143,55 грн. на р/р №33211811700008, код платежу 13050100, одержувач ГУДКУ в Одеській області 23213460, банк одержувача: ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя А.Г.Федусик

31 травня 2011 року .

/