Постанова № 16078651, 12.05.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2011 р. № 2а-11293/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Андрушакевич Т.В.,

представника позивача Хопяк В.З.,

представника відповідача Голод І.В.,

представник третьої особи не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія»до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія»(далі ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія») звернулася до суду з вказаним вище позовом до Державної податкової інспекції у м. Львові, в якому просить суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0001332301/0/2290 від 28.10.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого на рахунок в установі банку) з податку на додану вартість у розмірі 46545 грн. 00 коп. в травні 2010 року та 338412 грн. 00 коп. в червні 2010 року.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю висновку відповідача щодо порушення позивачем п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, а саме завищення позивачем суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, оскільки податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту, а подання заяви зі скаргою на постачальника є виключним правом, а не обовязком покупця. Зазначає, що підставою для відповідальності платника податків є непідтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту на момент перевірки такого платника податку. Позивач вважає, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з вказаного податку.

Відповідач подав до суду заперечення на адміністративний позов від 10.02.2011 року № 10-010, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову. Заперечення обґрунтовані тим, що за наслідками проведеної позапланової виїзної перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем п.п. 7.2.3, п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме завищення відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту за травень, червень 2010 року, внаслідок включення позивачем в податковий кредит травня та червня 2010 року суму ПДВ по податкових накладних, виписаних в попередніх періодах. Зазначає, що податковий кредит це період, за який платник податку зобовязаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету. Отже, своєчасне включення податкових накладних до складу податкового кредиту, а також забезпечення контролю за своєчасним їх отриманням є обовязком платника податку. Таким чином, за результатами звітного періоду платник податку зобовязаний сформувати як суму податкових зобовязань такого звітного періоду, так і суму дозволеного у цьому звітному періоді податкового кредиту.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Додатково пояснив, що позивач включив суми ПДВ до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні. Включення таких даних без наявності податкових накладних є безпідставним.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив. Пояснив, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду. Правила, що передбачають формування податкових зобовязань продавця і податкового кредиту покупця в одному звітному періоді та дають можливість платнику своєчасно та в повному обсязі реалізувати надане йому право на формування свого податкового кредиту. При цьому, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Таким чином, документальним підтвердженням правомірності включення до складу податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкової накладної, яку виписано у попередньому періоді, для платника податку покупця є документ, який підтверджує дату надходження такої податкової накладної від продавця. Просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.

Протокольною ухвалою судового засідання від 10.02.2011 року суд в порядку ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України, допустив заміну відповідача у справі Державної податкової інспекції у м. Львові її правонаступником Спеціалізованою Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Львові.

Протокольною ухвалою судового засідання 12.04.2011 року суд, в порядку ч. 2 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України, залучив до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державну податкову інспекцію у Галицькому районі м. Львова.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Спір між сторонами виник щодо правомірності податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Львові від 28.10.2010 № 0001332301/0/2290.

Як вбачається з матеріалів справи позивач ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія», що знаходиться за адресою: 79000, м. Львів, вул. Новаківського, буд. 14, код ЄДРПОУ 30823262, зареєстрований виконавчим комітетом Львівської міської ради як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, та на час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення перебував як платник податків на податковому обліку у ДПІ у Галицькому районі м. Львова, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 13.01.2011 року № 13653. Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість.

На підставі направлення від 21.09.2010 року № 133/23-4, згідно з ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу», п.п. 7.7.5 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ДПІ у м. Львові проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень, червень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в лютому, березні, квітні та травні 2010 року, за результатами якої складено акт перевірки від 18.10.2010 року № 816/23-4/30823262.

За результатами проведеної перевірки, ДПІ у м. Львові дійшла висновку, що в порушення п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія»завищено заявлену суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за травень 2010 року в сумі 46545 грн. 00 коп., та за червень 2010 року в сумі 388412 грн. 00 коп. Крім того, в порушення п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем завищено відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту за червень 2010 року в сумі 20129 грн. 32 коп.

На підставі вказаного акту перевірки від 18.10.2010 року № 816/23-4/30823262, згідно з п. «б»п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ДПІ у м. Львові винесено податкове повідомлення-рішення від 28.10.2010 року № 0001332301/0/2290 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого на рахунок в установі банку) з податку на додану вартість в розмірі 46545 грн. 00 коп. в травні 2010 року та 338412 грн. 00 коп. в червні 2010 року.

В матеріалах справи наявні представлені позивачем копії декларації з податку на додану вартість за травень, червень 2010 року, уточнюючі розрахунки податкових зобовязань з податку на додану вартість до декларацій.

Згідно з податковою декларацією з ПДВ за травень 2010 року, розрахунком суми бюджетного відшкодування, сума ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок підприємства позивача становить 349574 грн. 00 коп. Згідно з даними розрахунку суми бюджетного відшкодування залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду становить 349574 грн. 00 коп. Отже, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок становить 349574 грн. 00 коп.

Згідно з податковою декларацією з ПДВ за червень 2010 року, розрахунком суми бюджетного відшкодування, сума ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок підприємства позивача становить 834954 грн. 00 коп. Згідно з даними розрахунку суми бюджетного відшкодування залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду становить 864797 грн. 00 коп. Отже, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок становить 834954 грн. 00 коп.

Відповідно до довідки щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду до декларації з ПДВ за травень 2010 року відповідачем встановлено завищення відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту за квітень 2010 року в сумі 20619 грн. 34 коп. Суми ПДВ по податкових накладних включені позивачем в податковій декларації за травень 2010 року.

Оплачений податковий кредит в квітні 2010 року становить 310504 грн. 00 коп., вказана сума включає сплату податкових накладних квітня 2010 року, з врахуванням податкових накладних, які виписані у попередніх податкових періодах, які становлять 7344 грн. 00 коп.

Відповідно до довідки щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду до декларації з ПДВ за травень 2010 року відповідачем встановлено завищення відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту за травень 2010 року в сумі 15062 грн. 84 коп. Суми ПДВ по податкових накладних включені позивачем в податковій декларації за травень 2010 року.

Оплачений податковий кредит в травні 2010 року становить 508006 грн. 00 коп., вказана сума включає сплату податкових накладних травня 2010 року, з врахуванням податкових накладних, які виписані у попередніх податкових періодах, які становлять 6158 грн. 00 коп.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач отримав податкові накладні у квітні 2010 року на суму 20619 грн. 34 коп. ПДВ, у травні 2010 року на суму 15062 грн. 84 коп. ПДВ та у червні 2010 року на суму 20129 грн. 32 коп. ПДВ та відповідно включив вказані суми ПДВ до складу податкового кредиту у квітні, травні та червні 2010 року. Отже, позивач включив суми ПДВ до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому ним були отримані податкові накладні.

Відповідно до п.п 7.7.3 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів пятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Згідно з п.п. 7.7.4 п. 7.7 вказаної статті, платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Пунктом 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами»передбачена можливість виправлення платником податку самостійно виявлених ним помилок у показниках раніше поданої декларації (з урахуванням строків давності, визначених ст. 15 вказаного Закону) шляхом подання уточнюючого розрахунку або шляхом зазначення відповідних показників у складі податкової декларації.

Згідно з п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При відємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів, б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Проведений вище аналіз норм Закону України «Про податок на додану вартість»та Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами»дає підстави вважати, що платник податків має право сформувати податковий кредит шляхом включення податкових накладних за попередні звітні періоди.

Матеріалами справи підтверджується, що ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія»до складу податкового кредиту були включені податкові накладні минулих звітних періодів.

З реєстру отриманих та виданих податкових накладних ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія»вбачається, що вказані податкові накладні були одержані позивачем у квітні 2010 року на суму 20619 грн. 34 коп. ПДВ, у травні 2010 року на суму 15062 грн. 84 коп. ПДВ та у червні 2010 року на суму 20129 грн. 32 коп.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (зарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами відповідно до ст. 7.2.6 вказаного Закону).

Представленими позивачем та наявними в матеріалах справи податковими накладними, банківськими виписками та рахунками підтверджені всі суми сплаченого ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія»податку у звязку з придбанням товарів (послуг).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія»правомірно включено до податкового кредиту за квітень-червень податкові накладні минулих звітних періодів, оскільки дата отримання податкової накладної за придбані товариством товари є датою виникнення у нього права на податковий кредит.

Правомірність віднесення позивачем вказаних сум ПДВ до складу податкового кредиту за травень, червень 2010 року підтверджує право позивача на бюджетне відшкодування таких.

Отже, податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Львові № 0001332301/0/2290 від 28.10.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого на рахунок в установі банку) з податку на додану вартість у розмірі 46545 грн. 00 коп. в травні 2010 року та 338412 грн. 00 коп. в червні 2010 року є протиправним.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, на користь позивача належить присудити документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору з Державного бюджету.

Керуючись наведеним вище, та ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Львові від 28.10.2010 року № 0001332301/0/2290.

3.Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія»(місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Новаківського, буд. 14, код ЄДРПОУ 30823262) судові витрати у розмірі 03 грн. 40 коп. (три гривні сорок копійок) з Державного бюджету.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Гулик А.Г.

З оригіналом згідно

Суддя Гулик А.Г.