Постанова № 16078649, 12.05.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2011 р. № 2а-11152/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Гулика А.Г.;

за участю:

секретаря судового засідання Андрушакевич Т.В.

представника позивача: Куксова В.Г.

представник відповідача: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Медико»до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

приватне підприємство «Медико»(далі ПП «Медико») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова (далі ДПІ у Галицькому районі м. Львова), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.11.2010 р. № 0002042321/0

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки відповідача щодо неправомірного включення позивачем до складу валових витрат вартості оплачених консультаційних послуг, дизайнерських послуг та послуг з роздачі флаєрів, викладені в акті від 02.11.2010 р. № 5780/23-209/35383065, на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, в частині порушення норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є безпідставними і необґрунтованими. В обґрунтування позовних вимог додатково зазначає, що валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених протягом звітного періоду, у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії. Вважає, що Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»не встановлює жодних обмежень щодо включення до складу валових витрат вартості оплачених консультаційних послуг, дизайнерських послуг та послуг з роздачі флаєрів, що безпосередньо повязані із здійсненням господарської діяльності платника податків.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених в позовній заяві. Додатково пояснив, що основними видами діяльності позивача є діяльність, повязана з продажем лікарських та фармацевтичних засобів. В межах здійснення своєї діяльності позивачем замовлялись і отримувались послуги від інших субєктів господарської діяльності, повязані з таким продажем. Надані консультаційні послуги, дизайнерські послуги та послуги з роздачі флаєрів безпосередньо стосуються питань основної господарської діяльності позивача. Зазначає, що вказані вище послуги, мають значний економічний ефект для господарської діяльності позивача. Крім того, пояснив, що отримання згаданих послуг призвело до значного економічного ефекту, зокрема, до зростання оподаткованого прибутку від господарської діяльності підприємства з 9,3 ти. грн. (за 2008 р.) до 66,7 тис. грн. (за 2009 р.) та до 94,7 тис. грн. (за 2010 р.). У звязку з викладеним вище, просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених в запереченні. Пояснив що позивач неправомірно включив до складу валових витрат вартість оплачених консультаційних послуг, дизайнерських послуг та послуг з роздачі флаєрів, оскільки такі послуги не повязані з господарською діяльністю позивача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи ДПІ у Галицькому районі м. Львова проведено планову виїзну документальну перевірку субєкта господарювання ПП «Медико»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 06.09.2007 р. по 30.06.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 06.09.2007 р. по 30.06.2010 р.

Вказаною вище перевіркою встановлено порушення ПП «Медико», зокрема, п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 51870,00 грн. у тому числі за 2 квартал 2009 р. в сумі 8295,00 грн., за 3 квартал 2009 р. в сумі 18380,00 грн., за 4 квартал 2009 р. в сумі 18220,00 грн., за 1 квартал 2010 р. в сумі 6975,00 грн.

На підставі акту перевірки від 02.11.2010 року № 5780/23-209/35383065 ДПІ у Галицькому районі м. Львова винесене податкове повідомлення-рішення від 16.11.2010 року № 0002042321/0, яким ПП «Медико»визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 75 417,50 грн., у тому числі 51 870,00 грн. сума основного платежу, а 23 547,50 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова визначено порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (в редакції Закону України від 22.05.1997р. №283/97-ВР, із внесеними змінами та доповненнями), у результаті чого позивачем неправомірно віднесено на валові витрати 51870,00 грн. у 2 кварталі 2009 р. в сумі 8295,00 грн., у 3 кварталі 2009 р. в сумі 18380,00 грн., у 4 кварталі 2009 р. в сумі 18220,00 грн., у 1 кварталі 2010 р. в сумі 6975,00 грн. вартості консультаційних послуг, дизайнерських послуг та послуг з роздачі флаєрів.

Такий висновок відповідачем зроблено на підставі того, що в актах виконаних робіт відсутнє підтвердження фактичного надання послуг та їх звязок з підготовкою, організацією, веденням господарської діяльності ПП «Медико».

Судом встановлено, що 08.10.2009 року між позивачем та ПП «Ток-Маркет»укладено договір про надання послуг. Згідно з вказаним договором ПП «Ток-Маркет»як виконавець зобовязується за завданням замовника надати послуги з консультування з питань управління комерційної діяльності підприємства замовника в порядку та на умовах визначених цим договором.

Згідно з п. 2.1 вказаного договору, виконавець надає замовнику наступні послуги: узагальнення та аналіз методик проведення внутрішнього аудиту господарської діяльності структурних підрозділів; консультування та надання практичної допомоги працівникам замовника з питань виконання графіків документообороту; консультування, надання рекомендацій та практичної допомоги працівникам замовника з питань правильності внесення записів до облікової аптечної програми; надання допомоги працівникам замовника з питань вирішення конфліктів між працівниками та адміністрацією підприємства.

За результатами надання послуг сторонами договору було підписано акти виконаних робіт, наданих послуг, які містять характеристики послуг, визначених в п. 2.1 договору, загальну суму вартості послуг, зокрема: акт б/н від 29.09.2009 р. на загальну суму 24100,00 (без ПДВ); акт б/н від 31.12.2009 р. на загальну суму 20000,00 (без ПДВ).

Надання вказаних послуг ПП «Ток-Маркет»у третьому кварталі 2009 р. підтверджується розробленим положенням «Про організацію збутової політики підприємства». Згідно з положенням на підприємстві запроваджено двічі на місяць (15 та 30 числа) застосовування форми управлінського обліку та звітності. Крім того, по підприємству було прийнято наказ № 2/11/09 «Про організацію збутової політики підприємства», згідно з яким двічі на місяць (15 та 30 числа) формувалось замовлення у середині мережі за рахунок внутрішніх резервів. У звязку із чим, завідувачі аптек обмінювались звітами про залишок товарів, термін руху яких перевищував 60 днів та формували замовлення товарів шляхом внутрішнього переміщення.

Надання послуг ПП «Ток-Маркет»у четвертому кварталі 2009 р. підтверджується розробленим генеральним планом формування стратегії підприємства. В цьому плані передбачений план розвитку підприємства на 2009 -2014 р. р. засоби його досягнення та інструменти, які будуть використовуватись для досягнення планових показників. Крім того, на підприємстві було затверджено адміністративну піраміду управління з переліком посад, як вже існуючих на підприємстві, так і посад, які підлягають введенню в штатний розклад при наявності 5-ти структурних підрозділів. Для посад, які існували на підприємстві на момент затвердження адміністративної піраміди (завідувач аптекою, офіс менеджер, провізор, фармацевт, маркетолог, санітарка) були затверджені посадові інструкції.

Судом встановлено, що 21.10.2009 року між позивачем та ПП «ІСМ»укладено договір. Відповідно до вказаного договору ПП «ІСМ»як виконавець забезпечує виконання окремих завдань, повязаних з консультуванням комерційної діяльності та управління, а саме: аналіз та моделювання структури управління персоналом; моделювання ієрархічного управління підприємством; аналіз основних принципів, що впливають на ефективність управління, цілі і функції управління комерційною діяльністю підприємства; дослідження комерційної діяльності підприємства, комплексна система управління комерційною діяльністю підприємства; напрями вдосконалення комерційної діяльності підприємства; рекомендації для вдосконалення управління комерційною діяльністю.

За результатами надання послуг сторонами договору було підписано акти виконаних робіт, наданих послуг, які містять характеристики послуг визначених п. 1.1 договору, загальну суму вартості послуг, зокрема: акт б/н від 30.09.2009 р. на загальну суму 20000,00 (без ПДВ); акт б/н від 31.12.2009 р. на загальну суму 37000,00 (без ПДВ); акт б/н від 31.03.2010 р. на загальну суму 24000,00 (без ПДВ).

Надання послуг ПП «ІСМ»у першому кварталі 2009 р. підтверджується, розробленим положенням «Про форми нарахування зарплати для фармацевтичних працівників». Згідно з вказаним положенням заробітна плати працівників залежить від виторгу аптеки та загального виторгу мережі (тобто від індивідуального та загального результату). Положенням також було встановлено індивідуальний відсоток, який отримує колектив аптеки на оплату праці (п. 5 положення) та інші критерії, які в тій чи іншій мірі впливатимуть на розмір заробітної плати. Крім того, наказом від 27 вересня 2010 р. було затверджено таблицю грейдового розподілу посад відповідно до адміністративної піраміди управління ПП «Медико», в якій для кожної з посад визначено розмір оплати праці з врахуванням премії, тривалість відпустки та розмір витрат на телефонні розмови.

Надання послуг ПП «ІСМ»у третьому кварталі 2009 р. підтверджується положенням «Про роботу з платіжним POS-Терміналом у торгових точках». Згідно з цим положенням у торгових точках запроваджувався платіжний термінал (ПТ) пристрій, призначений для виконання процедури авторизації із застосуванням платіжної картки та друкування документа за операцією із застосуванням платіжної картки; положення «Про правила роботи в торговому залі торгової точки». Згідно з даним положенням в торговому залі торгової точки запроваджувались: принципи роботи з людьми, порядок оформлення вітрин торгових точок рекламними засобами, зовнішнього вигляду працівників торгової точки та порядок роботи в нічну зміну; положення «Про правила прийому товару у торговій точці». Вказаним положенням затверджено правила прийому товару, порядок оформлення документів на прийом товару та порядок розміщення прийнятого товару; положення «Про правила інкасації коштів у торгових точках». Даним положенням затверджено: порядок інкасації коштів, порядок вилучення коштів із каси, порядок їх сортування та порядок складання супровідної відомості.

Додатково надання послуг ПП «ІСМ»у четвертому кварталі 2009 р. підтверджується запровадженням складання щомісячних бюджетів доходів та витрат з щомісячним аналізом виконання. На основі таких бюджетів було організовано більш тривалі витрати та доходи для розширення господарської діяльності підприємства. Такі дії призвели не лише до покращення та оздоровлення стану кредиторської та дебіторської заборгованості, але і економічної привабливості підприємства в цілому. Крім того, з метою контролю стану виконання планів виторгу на підприємстві було запроваджено ведення системи аналізів результатів використання лімітів та прогнозоване виконання планів виторгу.

Крім того, 03.11.2009 року між позивачем та СПД-ФО ОСОБА_1 укладено договір. Відповідно до вказаного договору СПД-ФО ОСОБА_1 як виконавець забезпечує виконання окремих завдань, повязаних з дизайном та розробленням фірмового стилю в торгових точках замовника.

За результатами надання послуг сторонами договору було підписано акти виконаних робіт, наданих послуг, які містять характеристики послуг, визначених п. 1.1 договору, загальну суму вартості послуг, зокрема: акт б/н від 31.07.2009 р. на загальну суму 7520,00 (без ПДВ); акт б/н від 01.08.2009 р. на загальну суму 14080,00 (без ПДВ); акт б/н від 31.11.2009 р. на загальну суму 7800,00 (без ПДВ); акт б/н від 31.12.2009 р. на загальну суму 8080,00 (без ПДВ).

На підтвердження використання наданих СПД-ФО ОСОБА_1 послуг у господарській діяльності позивачем подано ряд доказів, зокрема: візитні картки, накопичувальні картки постійних клієнтів, рекламні листівки (флаєри), які містять інформацію про режим роботи, асортимент, соціальні програми, контактні телефони та адресу підприємства. Крім того, позивачем було долучено до матеріалів справи фотографії аптечних закладів (№ 1 м . Стебник; № 2 м. Львів; № 3 м. Львів, № 4 м. Львів) вивісок, інформаційних щитів, кутків споживачів, зовнішньої та внутрішньої реклами, в яких втілені елементи корпоративного стилю розробленого СПД-ФО ОСОБА_1 Також на підтвердження використання корпоративного стилю в господарській діяльності до матеріалів справи було долучено договір на виготовлення рекламної продукції (контрагент ТзОВ «Фірма «Кардинал») та угоду на розробку веб-сайту (контрагент - ТзОВ «Інтелекс») та акти виконаних робіт підписаних за результатами виконання даних договорів.

Також, 01.04.2009 року та 04.01.2010 між позивачем та СПД-ФО ОСОБА_1 були укладені договори № 0104/2 та № 0401/1. Відповідно до вказаних договорів СПД-ФО ОСОБА_1 як виконавець забезпечує виконання окремих завдань, повязаних з рекламними послугами замовника.

За результатами надання послуг сторонами договору було підписано акти виконаних робіт, наданих послуг, які містять характеристики послуг визначених п. 1.1 договору, загальну суму вартості послуг, зокрема: акт б/н від 31.08.2009 р. на загальну суму 3570,00 (без ПДВ); акт б/н від 29.04.2009 р. на загальну суму 24000,00 (без ПДВ); акт б/н від 29.04.2009 р. на загальну суму 1700,00 (без ПДВ); акт б/н від 31.05.2009 р. на загальну суму 3230,00 (без ПДВ); акт б/н від 30.06.2009 р. на загальну суму 4250,00 (без ПДВ); акт б/н від 31.07.2009 р. на загальну суму 4250,00 (без ПДВ); акт б/н від 29.01.2010 р. на загальну суму 3900,00 (без ПДВ);

Стосовно отриманого економічного ефекту позивача від наданих послуг та виконаних робіт, покращення форм та методів управління підприємством, суд зазначає наступне.

На підставі поданих позивачем доказів, вбачається, що кількість обслуговуваних клієнтів збільшилась на 19,9% в четвертому кварталі 2009р. та на 16,5% в третьому кварталі; середня вартість чеку зросла на 8,6% в четвертому кварталі 2009р. та на 13,9 % в третьому кварталі 2010р.; виторг зріс на 30,7% в четвертому кварталі 2009р. та на 32,6% в третьому кварталі 2010р.

Використання в господарській діяльності вказаних консультаційних та дизайнерських послуг привела до зростання оподатковуваного прибутку підприємства: з 9,3 тис. грн. (у 2008р.) до 66,7 тис. грн. (у 2009р.) та до 94,7 тис. грн. (у 2010р.).

Використання вказаних послуг сприяло підвищенню якості обслуговування та зростання кількості аптечних закладів (з 2 аптечних закладів до початку надання таких послуг до 4).

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що послуги надані позивачу ПП «Ток-Маркет», ПП «ІСМ»та СПД-ФО ОСОБА_1 безпосередньо повязані із здійсненням позивачем основних видів своєї господарської діяльності.

Згідно з п.1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, під валовими витратами розуміються суми будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Положення п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону визначає перелік витрат, які включаються до складу валових, зокрема, до них віднесено суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Враховуючи наведене, виходячи зі змісту послуг, останні прямо стосувались підготовки, організації і ведення виробництва та продажу продукції, а тому суд приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем витрат на оплату послуг ПП «Ток-Маркет», ПП «ІСМ»та СПД-ФО ОСОБА_1 до складу валових.

Нормою п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», до первинних відносяться документи, що фіксують факт здійснення господарських операцій.

Факт надання послуг ПП «Ток-Маркет», ПП «ІСМ»та СПД-ФО ОСОБА_1 підтверджується згаданими вище договорами та актами здачі-приймання робіт (наданих послуг), що укладалися сторонами, які містять всі обовязкові реквізити та відображають характеристики послуг. Як вбачається з матеріалів справи договори, акти здачі-прийняття виконаних робіт, платіжні документи (платіжні доручення, банківські виписки), та інші докази (зокрема, звіти про виконану роботу, рекомендації, плани, положення, накази тощо) свідчать про фактичне надання таких послуг, виконання робіт, і відповідно про правомірність віднесення витрат позивача до складу валових.

Згідно з п. 5.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у вказаному Законі, не дозволяється.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 16.11.2010 року № 0002042321/0 є протиправним.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податку донараховані податкові зобовязання чи зменшені податкові вигоди, зокрема нараховані штрафні (фінансові санкції) санкції, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, на користь позивача належить присудити документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору з Державного бюджету.

Керуючись наведеним вище та ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова від 16.11.2010 року № 0002042321/0.

3. Присудити на користь Приватного підприємства «Медико»(місцезнаходження: м. Львів, вул. Тютюнників, 53/4, код ЄДРПОУ 35383065,) судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп. (три гривні сорок копійок) з Державного бюджету.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 17 травня 2011 року.

Суддя Гулик А.Г.

З оригіналом згідно

Суддя Гулик А.Г.