Рішення № 160739, 21.09.2006, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2006 р.

Справа № 3/158

За позовом

Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Івано-Франківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк»вул. Незалежності, 44, м.Івано-Франківськ, 76000

До відповідача

Приватного підприємства "Владар" вул. Ак. Сахарова, 30, м. Івано-Франківськ, 76000

Суддя: М.М. Фрич

При секретарі судового засідання: І.М.Сивак

ПРЕДСТАВНИКИ

Від позивача: Наливайко С.Я. - представник, (довіреність №304739 від 13.94.06р. )

Від позивача: Созоник В.В.-представник, (довіреність №153665 від 10.01.06р.)

Від відповідача представники не з'явилися.

Суть спору: позивачем подано позовну заяву про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 23046грн 38коп. шляхом звернення стягнення на заставне майно за Договором застави майна № Д-411 від 15.07.2005 року.

Відповідач у судове засідання не з»явився двічі, відзиву на позов не подав. Відповідно до 75 ГПК України, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Відповідно до укладеного між сторонами Договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 37-24/3 від 14.07.2005 року (далі - Договір) Кредитор (Позивач) надав Позичальнику (Відповідачу) грошові кошти у тимчасове користування для поповнення обігових коштів підприємства в межах максимального ліміту заборгованості 20000грн, зі сплатою 18,5 % річних та кінцевим терміном повернення до 13.07.2006 року.

Згідно умов Договору (п. 3.3) Позичальник (Відповідач) взяв на себе зобов»язання сплачувати Кредитору (Позивачу) проценти за користування кредитом, комісію та заборгованість по кредиту в строк зазначений в п. 2.4 Договору.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу.

Проте, як вказав представник позивача, відповідачем в порушення договірних зобов»язань не погашено нараховані проценти на загальну суму 606,38грн та не сплачено заборгованість по кредиту в розмірі 20000грн., що не спростовано відповідачем.

Згідно ч. 2 ст. 193 господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Пунктом 4.2 Договору передбачено відповідальність Відповідача у разі прострочення строків повернення кредиту у вигляді пені в розмірі 1 % в національній валюті від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, починаючи з першого дня, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період невиконання зобов»язання за Договором. Відповідно до поданого розрахунку відповідачу нараховано 1820грн пені.

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі п. 4.3.1 Договору Відповідачу нараховано штраф в розмірі 1 % від заставної вартості предмета застави та суми, яка підлягає достроковому погашенню, що становить 620грн. (розрахунок представлений в матеріалах справи).

Як зазначив позивач, ним було направлено на адресу відповідача письмову претензію (наявну в справі) з вимого оплатити заборгованість. Проте, відповідач відповіді на претензію не надав, від виконання зобов»язання ухиляється.

Згідно п. 1.3 Договору в якості забезпечення Відповідачем виконання своїх зобов»язань по договору укладено Договір застави майна № Д-411 від 15.07.2005 року заставною вартістю 42000грн.

Відповідно до ст. 589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, неспростованість відповідачем доводів позивача та неподанням ним доказів, які б свідчили про виконання договірного зобов»язання, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 23046грн 38коп. шляхом звернення стягнення на заставне майно за Договором застави майна № Д-411 від 15.07.2005 року та наявність підстав для її задоволення.

При цьому суд зазначає, що відповідач відзиву та будь-яких заперечень проти позову не подав, в судове засідання не з»явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Так, згідно наявної в справі довідки Головного управління статистики в Івано-Франківській області від 08.09.06 та відомостей з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України, адресою відповідача –ПП «Владар» є м. Івано-Франківськ, вул. Ак. Сахарова, 30, яка зазначена і в позовній заяві. І відповідно до ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покласти на відповідача.

З огляду на викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 526, 549, 589 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

вирішив

позов задоволити.

Стягнути з приватного підприємства «Владар»вул. Ак. Сахарова, 30, м. Івано-Франківськ, 76000 (р/р 26000340646321 в Івано-Франківській філії АКБ «Укрсоцбанк»МФО 336019, код 31262118) на користь АКБ "Укрсоцбанк" в особі Івано-Франківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк»вул. Незалежності, 44, м.Івано-Франківськ, 76000 (к/р 39004340001 в ІФОФ АКБ «Укрсоцбанк»МФО 336019, код 09336010) заборгованість в розмірі 23046грн. 38коп., шляхом звернення стягнення на заставне майно за Договором застави майна № Д-411 від 15.07.2005 року.

Стягнути з приватного підприємства «Владар»вул. Ак. Сахарова, 30, м. Івано-Франківськ, 76000 (р/р 26000340646321 в Івано-Франківській філії АКБ «Укрсоцбанк»МФО 336019, код 31262118) на користь АКБ "Укрсоцбанк" в особі Івано-Франківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк»вул. Незалежності, 44, м.Івано-Франківськ, 76000 (к/р 39004340001 в ІФОФ АКБ «Укрсоцбанк»МФО 336019, код 09336010) –230грн. 46коп. витрат по сплаті держмита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази суду видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СУДДЯ М.М. Фрич

27.09.06

Виготовлено в Діловодстві

Кучер Н.М.