Рішення № 160738, 21.09.2006, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2006 р.

Справа № 3/157

За позовом

Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Івано-Франківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк»вул. Незалежності, 44, м.Івано-Франківськ, 76000

До відповідача

Приватного підприємства "Владар" вул. Ак. Сахарова, 30, м. Івано-Франківськ, 76000

Суддя: М.М. Фрич

При секретарі судового засідання: І.М.Сивак

ПРЕДСТАВНИКИ

Від позивача: Наливайко С.Я. - представник, (довіреність №304739 від 13.94.06р. )

Від позивача: Созоник В.В.-представник, (довіреність №153665 від 10.01.06р.)

Від відповідача представники не з'явилися.

Суть спору: позивачем подано позовну заяву про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 97076грн 15коп. шляхом звернення стягнення на заставне майно за Договором застави майна № Д-528 від 02.09.2005 року.

Відповідач у судове засідання не з»явився двічі, відзиву на позов не подав. Відповідно до 75 ГПК України, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Відповідно до укладеного між сторонами Договору кредиту № 54-24/3 від 01.09.2005 року (далі - Договір) Кредитор (Позивач) надав Позичальнику (Відповідачу) у тимчасове користування грошові кошти в сумі 84000грн зі сплатою 20 % річних та комісій, в розмірі та порядку визначеному Договором для придбання трильовочного трактора марки МТЗ-України з кінцевим терміном повернення заборгованості 29.08.2008 року.

Згідно умов Договору Позичальник (Відповідач) взяв на себе зобов»язання сплачувати Кредитору (Позивачу) проценти за користування кредитом, комісію та заборгованість по кредиту в розмірі передбаченому Договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу.

Відповідно до п.п. 3.3.6, 3.3.8 Договору Позичальник (Відповідач) зобов»язувався сплачувати проценти та комісію в розмірі, передбаченому Договором, повернути суму кредиту у визначений строк.

Проте, як вказав представник позивача, відповідачем умови Договору не виконані, - не погашені нараховані проценти на загальну суму 9018,41грн., та не сплачена заборгованість по кредиту (згідно наявного графіку) в розмірі 17543грн., що не спростовано відповідачем.

Згідно п. 4.4 Договору, в разі невиконання Позичальником (Відповідачем) зобов»язань, визначених п.п. 3.3.6-3.3.13 Договору, порушення позичальником або третьою особою, з якою укладений договір забезпечення виконання зобов»язань за кредитом, умов договорів, визначених п. 1.3 цього договору, протяном більше 15 днів, термін надання кредиту вважається таким, що закінчився, та, відповідно, позичальник зобов»язаний погасити кредит, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту, комісії та нараховані штрафні санкції.

Згідно ч. 2 ст. 193 господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Пунктом 4.2 Договору передбачено відповідальність Відповідача у разі прострочення строків повернення кредиту у вигляді пені в розмірі 1 % в національній валюті від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, починаючи з першого дня, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період невиконання зобов»язання за Договором. Відповідно до поданого розрахунку відповідачу нараховано 978,74грн. пені.

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі п. 4.3. Договору, у зв»язку з несплатою процентів, Відповідачу нараховано штраф в розмірі 5 % від суми кредиту (розрахунок представлений в матеріалах справи), що становить 4200грн.

Як зазначив позивач, ним було направлено на адресу відповідача письмову претензію (наявну в справі) з вимого оплатити заборгованість. Проте, відповідач відповіді на претензію не надав, від виконання зобов»язання ухиляється.

Згідно п. 1.3 Договору в якості забезпечення Відповідачем виконання своїх зобов»язань по договору укладено Договір застави майна № Д-528 від 02.09.2005 року заставною вартістю 105000грн.

Відповідно до ст. 589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, неспростованість відповідачем доводів позивача та неподанням ним доказів, які б свідчили про виконання договірного зобов»язання, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 97076грн 15коп. шляхом звернення стягнення на заставне майно за Договором застави майна № Д-528 від 02.09.2005 року та наявність підстав для її задоволення.

При цьому суд зазначає, що відповідач відзиву та будь-яких заперечень проти позову не подав, в судове засідання не з»явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Так, згідно наявної в справі довідки Головного управління статистики в Івано-Франківській області від 08.09.06 та відомостей з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України, адресою відповідача –ПП «Владар» є м. Івано-Франківськ, вул. Ак. Сахарова, 30, яка зазначена і в позовній заяві. І відповідно до ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покласти на відповідача.

З огляду на викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 526, 549, 589 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

вирішив

позов задоволити.

Стягнути з приватного підприємства «Владар»вул. Ак. Сахарова, 30, м. Івано-Франківськ, 76000 (р/р 26000340646321 в Івано-Франківській філії АКБ «Укрсоцбанк»МФО 336019, код 31262118) на користь АКБ "Укрсоцбанк" в особі Івано-Франківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк»вул. Незалежності, 44, м.Івано-Франківськ, 76000 (к/р 39004340001 в ІФОФ АКБ «Укрсоцбанк»МФО 336019, код 09336010) заборгованість в розмірі 97076грн. 15коп. шляхом звернення стягнення на заставне майно за Договором застави майна № Д-528 від 02.09.2005 року,

Стягнути з приватного підприємства «Владар»вул. Ак. Сахарова, 30, м. Івано-Франківськ, 76000 (р/р 26000340646321 в Івано-Франківській філії АКБ «Укрсоцбанк»МФО 336019, код 31262118) на користь АКБ "Укрсоцбанк" в особі Івано-Франківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк»вул. Незалежності, 44, м.Івано-Франківськ, 76000 (к/р 39004340001 в ІФОФ АКБ «Укрсоцбанк»МФО 336019, код 09336010) - 970грн. 76коп. витрат по сплаті держмита та 118грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ суду видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СУДДЯ М.М. Фрич

27.09.06

Внесено до системи «Діловодство»

Кучер Н.М.