Постанова № 16073604, 18.05.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2011 р. № 2а-788/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Запотічного І.І.,

з участю секретаря судового засідання Жарської І.М.

за участі представника позивача Андрієвської Н.Л., представника відповідача Легуцького І.І.

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Воютицький спиртовий завод»до ДПІ у Самбірському районі Львівської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Воютицький спиртовий завод»звернулося у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Самбірському районі Львівської області та просить скасувати податкові повідомлення-рішення за №0001431520/0 від 24.09.2010 року, №0001431520/1 від 03.11.2010 року, №0001611520/1 від 03.11.2010 року, №0001611520/1 від 29.12.2010 року та №0001431520/2 від 13.01.2011.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ДП «Воютицький спиртовий завод»з дотриманням вимог законодавства включило до складу податкового кредиту суми, підтверджені виданими ТОВ «Газторг Україна»податковими накладними. Вказане підприємство зареєстроване платником податку на додану вартість, що підтверджується відомостями, розміщеними на офіційному сайті ДПА України станом на час розгляду справи. Придбаний товар - природній газ був поставлений контрагентом позивачу та використаний ним у межах господарської діяльності.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав у повному обсязі з мотивів, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача позов заперечив з мотивів, викладених у запереченнях на позовну заяву. Зазначив, що позивачем відображено в складі податкового кредиту по податку на додану вартість за липень 2010 року суму ПДВ в розмірі 143452,82 грн. сплачену на користь ТзОВ «Газторг Україна», що відображено в додатку 5 «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів»до декларації з ПДВ. Поряд із цим, як свідчать дані АІС «Податки»та Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів»ТзОВ «Газторг Україна»не подано податкову декларацію по ПДВ за липень місяць 2010 року до ДПІ у Печерському районі м.Києва, де даний контрагент знаходиться на податковому обліку. Просить у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступного.

Державною податковою інспекцією у Самбірському районі Львівської області була проведена документальна невиїзна перевірка податкової декларації позивача з податку на додану вартість за липень місяць 2010 року, про що було складено акт за №753/15-2/00374781 від 14.09.2010 року.

У вказаному акті перевірки зазначено, що згідно даних АІС «Податки»та Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів»ТзОВ «Газторг Україна»не подано податкову декларацію по ПДВ за липень місяць 2010 року до ДПІ у Печерському районі м.Києва, де даний контрагент знаходиться на податковому обліку.

У звязку з цим, податковим органом в акті перевірки встановлено порушення позивачем вимог пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», та, на підставі пп.7.7.5 та пп.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»збільшується сума ПДВ, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету на 143452,82 грн.

На підставі вказаного акту перевірки та відповідно до підпункту «в»пп.4.2.2 п. 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»Державною податковою інспекцією у Самбірському районі Львівської області винесено податкове повідомлення-рішення №0001431520/0 від 24.09.2010 року відповідно до якого позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 150625,46 грн., в тому числі: за основним платежем 143452,82 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 7172,64 грн.

Крім того, відповідачем застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції на підставі пп. «б» пп.4.2.2 п. 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», про що винесено податкове повідомлення-рішення №0001611520/1 від 03.11.2010 року на суму 21517,92 грн.

Як вбачається зі змісту акта перевірки, матеріалів справи, сума ПДВ в розмірі 143452,82 грн., включена позивачем до податкового кредиту в липні 2010 року, виникла у позивача внаслідок господарських операцій з ТзОВ «Газторг Україна»за договором №12/09-11/17 від 11.11.2009 року на постачання природного газу. Відповідно до пункту 1 вказаного договору ТзОВ «Газторг Україна»(постачальник) зобов'язувався передати у власність покупцю в 2010 році природний газ, а позивач (споживач) зобов'язувався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору. Відповідно до пп.3.1 п.3 вказаного договору постачальник передає споживачу газ на комерційних вузлах газу, надалі пункти приймання-передачі. Кількість газу, поставленого споживачу, закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу, які підписуються повноважними представниками постачальника і споживача та газотранспортної організації.

Крім того, між позивачем (споживач) та ТОВ «Газторг Україна»(виконавець) 11 травня 2010 року укладено договір №1 про надання послуг по забезпеченню постачання природного газу, згідно з умовами якого виконавець зобовязувався надати замовнику в період з 01.05.2010 року послуги по забезпеченню постачання природного газу, а замовник зобовязується прийняти та оплатити вказані послуги на умовах даного договору. Згідно з пп.3.1 п.3 даного договору разова ціна за послуги по забезпеченню постачання 1000,0 куб.м. природного газу становить 20,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Судом встановлено, що позивач в липні 2010 року придбав у ТОВ «Газторг Україна»природний газ в обсязі 350 тис.куб.м. на загальну суму 853715,52 грн. в т.ч. ПДВ 142285,92 грн., що стверджується актом від 02.08.2010 року приймання-передачі природного газу, підписаним відповідно до умов договору №12/09-11/17 від 11.11.2009р., актом №0000003818 від 31.07.2010 року прийому-передачі вартісних показників природного газу за липень 2010 року на загальну суму 853715,52 грн. в т.ч. ПДВ 142285,92 грн., актом №0000003819 від 31.07.2010 року прийому-передачі вартісних показників природного газу за липень 2010 року по одержаних послугах по забезпеченню постачання природного газу на загальну суму 7001,40 грн. в т.ч. ПДВ 1166,90 грн.

Згідно із виданою ТзОВ «Газторг Україна»податковою накладною №3335 від 31.07.2010 року загальна вартість поставки в липні 2010 року становить 860716,92 грн. в т.ч. ПДВ 143452,82 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні вказав, що під час проведення перевірки було встановлено, що контрагент позивача ТзОВ «Газторг Україна»не задекларував та, відповідно, не сплатив до бюджету суму ПДВ в розмірі 143452,82 грн., сплачену ДП «Воютицький спиртовий завод»за фактами поставок в липні 2010 року.

Також, представник відповідача зазначив, що в основу прийняття оскаржуваних податкових- повідомлень рішень відповідачем було покладено висновок про те, що діюче законодавство ставить у пряму залежність факт включення постачальником товарів (послуг) податкових зобов'язань з відповідним їх декларуванням, з наданням податкової накладної, і відповідно, унеможливлює надання податкової вигоди (податкового кредиту по ПДВ) позивачу без включення податкових зобов'язань з боку ТзОВ «Газторг Україна».

Суд вважає дану позицію відповідача безпідставною з нижче викладених підстав.

Відповідно до п. 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на момент виникнення спірних правовідносин податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до положень пп. 7.5.1 ст. 7 цього ж Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Порядок формування права на податковий кредит визначений п.4 ст.7 цього ж Закону.

Так, згідно з п.п.7.4.1, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Разом з тим пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем не оспорюється реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Газторг Україна», зауважень щодо змісту та правильності даних у податкових накладних також не має. Таким чином, спір виник щодо правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту звітного періоду суми сплаченого ПДВ, однак не відображеної та несплаченої до бюджету іншим платником податків.

Матеріалами справами підтверджується наявність у позивача податкової накладної, отриманої від постачальника ТОВ «Газторг Україна»на суму 860716,92 грн. в т.ч. ПДВ 143452,82 грн.

Суд відхиляє як необґрунтовані покликання відповідача на те, що ТОВ «Газторг Україна»не задекларувало суму по взаєморозрахунках з ДП «Воютицький спиртовий завод»у складі податкового зобовязання, оскільки, в матеріалах справи наявні декларація ТОВ «Газторг Україна»з податку на додану вартість за липень 2010 року з додатком 5 «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та докази скерування її 19.08.2010 року 2010 року засобами поштового звязку до ДПІ у Печерському районі міста Києва, лист №11275/10/23-1111 від 27.09.2010р. ТОВ «Газторг Україна»про надання інформації по поставках природного газу на ДП «Воютицький спиртовий завод», отриманий посадовою особою ДПІ у Печерському районі міста Києва 01.10.2010р.

Судом враховано, що відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст. 10 цього Закону, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону).

З наведених норм вбачається, що платник податків несе персональну відповідальність по сплаті сум податків до бюджету. Таким чином суд вважає, що позивачем виконані усі передбачені законом умови для формування податкового кредиту на підставі податкової накладної, отриманої від ТОВ «Газторг Україна»та понесені витрати по сплаті відповідних сум ПДВ.

Разом з тим суд зазначає, що Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачає надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків і не ставить в залежність право віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Включення до складу податкового кредиту сум ПДВ є правом окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Жодних доводів чи будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди - як-от безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій відповідачем не подано.

Перевіряючи дотримання відповідачем вимог ч.3 ст.2 КАС України, Суд вважає, що оскаржувані рішення прийняті необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із вимогами ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. В порушення зазначеної норми відповідач не надав суду жодних доказів правомірності прийняття ним оскаржуваних рішень.

З урахуванням положень чинного законодавства України та обставин справи, Суд дійшов висновку що покликання Державної податкової інспекції у Самбірському районі Львівської області про завищення дозволеного податкового кредиту в липні 2010 р. на суму 143452,82 грн. є безпідставним та необґрунтованим. За таких обставин податкові повідомлення-рішення, що винесені відповідачем за результатами перевірки цих правовідносин, є протиправними і підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 7-14,17-18,49,51, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Самбірському районі Львівської області № 0001431520/0 від 24.09.2010 року, № 0001431520/1 від 03.11.2010 року, № 0001611520/1 від 03.11.2010 року, № 0001611520/1 від 29.12.2010 року, № 0001431520/2 від 13.01.2010 року.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений 23.05.2011 року.

Суддя Запотічний І.І.