Постанова № 16073223, 05.05.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2011 р. № 2а-7905/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючого-суддіЛанкевича А.З.

за участі секретаряГіщинської С.Я.

та представників

позивача Завалишина Ю.О.

відповідачаГроцького Н.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Гал-Ексім»до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова про скасування податкових повідомлень-рішень ,-

встановив :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить визнати нечинним та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0000452341/0 від 03 листопада 2009 року, №0000452341/1 від 11 січня 2010 року.

В позовній заяві та письмових поясненнях посилається на те, що за результатами проведеної відповідачем позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування і своєчасності сплати позивачем податку на додану вартість за липень 2009 року складено Акт №2764/23-416/22421378 від 23 жовтня 2009 року, згідно якого встановлено, що позивачем допущено порушення вимог п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», шляхом завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму ПДВ за липень 2009 року 15 672 грн., а відповідно й заниження податкового зобовязання, яке підлягало сплаті до бюджету на загальну суму 4 123 грн. Відповідач дійшов до висновку про допущення позивачем вказаних порушень на підставі виявлених фактів включення останнім до складу податкового кредиту згідно податкової декларації за липень 2009 року податкових накладних минулих періодів, зокрема за травень, червень 2009 року. На підставі вищевказаного Акту перевірки відповідачем 03 листопада 2009 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000452341/0, яким визначено позивачу зобовязання з податку на додану вартість в сумі 5 772 грн., в тому числі за основним платежем 4 123 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1 649 грн. За результатами адміністративного оскарження позивачем вказаного податкового повідомлення-рішення до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова та згодом до Державної податкової інспекції у м.Львові, скарги позивача залишено без задоволення, а суми визначені оскаржуваним повідомленням-рішенням - без змін; винесено податкове повідомлення-рішення №0000452341/1 від 11 січня 2010 року. Позивач з такими висновками відповідача не погоджується, вказує на те, що у звязку з тим, що податкові накладні отримані ним від продавців значно пізніше ніж здійснено фактичну проплату та отримано товар, вказані суми включені до податкового кредиту в подальшому звітному періоді. Крім цього зазначає, що Державною податковою інспекцією у м.Львові порушено встановлені законом строки для розгляду поданої позивачем скарги на оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, в яких такий просить в позові відмовити, посилається на те, що за результатами позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування і своєчасності сплати позивачем податку на додану вартість за липень 2009 року складено Акт №2764/23-416/22421378 від 23 жовтня 2009 року, в якому зафіксовані виявлені порушення. Так встановлено, що позивачем включено до складу податкового кредиту згідно податкової декларації за липень 2009 року податкові накладні минулих періодів, зокрема за травень, червень 2009 року, у звязку з чим винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. На підтвердження правомірності винесення оскаржуваного повідомлення-рішення посилається на положення пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Вказує на те, що якщо на дату виникнення права на податковий кредит, платник таким не скористався, вважається, що ним прийнято рішення не формувати податковий кредит з використанням зазначених сум податку.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просить їх задоволити, посилається на підстави викладені в позовній заяві та письмових поясненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просить відмовити в його задоволенні з підстав викладених в письмових запереченнях проти позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Приватне підприємство «Гал-Ексім» зареєстроване 19 травня 1997 року Виконавчим комітетом Львівської міської ради в якості субєкта підприємницької діяльності - юридичної особи, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

В період з 14 по 20 жовтня 2009 року працівниками Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова на підставі направлення №728 від 14 жовтня 2009 року проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування і своєчасності сплати останнім податку на додану вартість за липень 2009 року, за результатами якої складено Акт перевірки №2764/23-416/22421378 від 23 жовтня 2009 року.

Як вбачається з висновків вищенаведеного Акту перевірки, відповідачем встановлено порушення вимог п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», шляхом завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму ПДВ за липень 2009 року 15 672 грн., а відповідно й заниження податкового зобовязання, яке підлягало сплаті до бюджету на загальну суму 4 123 грн.

Відповідач дійшов до висновку про допущення позивачем вказаних порушень на підставі виявлених фактів включення останнім до складу податкового кредиту в податковій декларації за липень 2009 року сум згідно податкових накладних минулих періодів, зокрема за травень, червень 2009 року.

На підставі вищевказаного Акту перевірки відповідачем 03 листопада 2009 року винесено податкове повідомлення-рішення №000452341/0, яким визначено позивачу зобовязання з податку на додану вартість в сумі 5 772 грн., в тому числі за основним платежем 4 123 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1 649 грн.

За результатами адміністративного оскарження позивачем вказаного податкового повідомлення-рішення до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова, рішенням №21820/25-005 від 29 грудня 2009 року скаргу позивача залишено без задоволення, а суми визначені оскаржуваним повідомленням-рішенням - без змін; винесено податкове повідомлення-рішення №000452341/1 від 11 січня 2010 року.

Позивачем 15 січня 2010 року подано скаргу на податкові повідомлення-рішення відповідача від 03 листопада 2009 року №0000452341/0, від 11 січня 2010 року №0000452341/1 та рішення про результати розгляду первинної скарги від 29 грудня 2009 року №21820/25-005 до Державної податкової інспекції у м.Львові.

Начальником Державної податкової інспекції у м.Львові 19 січня 2010 року прийнято рішення №752/10/25-005/27 про продовження терміну розгляду вищенаведеної скарги до 13 січня 2010 року.

21 січня 2010 року начальником Державної податкової інспекції у м.Львові прийнято ще одне рішення №1015/10/25-005/27 про продовження терміну розгляду вищезазначеної скарги до 13 березня 2010 року, а попереднє рішення від 19 січня 2010 року №752/10/25-005/27 відкликане.

12 березня 2010 року Державною податковою інспекцією у м.Львові прийнято рішення №4686/10/25-005/27, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а суми визначені оскаржуваними повідомленнями-рішеннями - без змін.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Абзацом 3 підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 вищенаведеного Закону визначено, що якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Абзацом 2 п.8 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 11 грудня 1996 року №29, передбачено, що керівник органу державної податкової служби (або його заступник) може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені в абзаці першому цього пункту, але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення двадцятиденного строку. Підставою для прийняття такого рішення може бути: відсутність доданих до скарги (заяви) документів (акта перевірки, розрахунків до акта перевірки, рішення, прийнятого за розглядом акта перевірки, рішення, прийнятого за розглядом скарги (заяви), необхідних для розгляду скарги (заяви); необхідність додаткової перевірки наданих бухгалтерських документів або документів податкового обліку; необхідність документів інших організацій, що входять до їх компетенції, для з'ясування обставин справи тощо).

Враховуючи те, що в Законі України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та Положенні про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби не передбачено можливості прийняття керівниками податкових органів повторних рішень про продовження строків розгляду скарги платника податків після спливу строку для розгляду скарги визначеного в раніше прийнятому рішенні, суд приходить до висновку про те, що керівник податкового органу не вправі виносити таке повторне рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків.

Тому з урахуванням того, що рішення Державної податкової інспекцією у м.Львові про результати розгляду повторної скарги позивача №4686/10/25-005/27 від 12 березня 2010 року було винесеним поза строками визначеними у Законі України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та первинному рішенні Державної податкової інспекції у м.Львові про продовження строків розгляду скарги від 19 січня 2010 року, скарга позивача вважається повністю задоволеною.

Крім того, відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 вищенаведеного Закону встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Як вбачається з змісту вищенаведених норм законодавцем встановлена пряма заборона на включення до податкового кредиту витрат, повязаних зі сплатою податку на додану вартість, які не підтверджені податковими накладними чи іншими документами, перерахованими в пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 вищенаведеного Закону.

Якщо платник не скористався правом подачі заяви, передбаченим пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», і не звернувся до податкової інспекції з скаргою, то він не має права включати до податкового кредиту суму податку на додану вартість, не підтверджену податковою накладною. Таким чином, якщо податкова накладна отримана з запізненям, то сума податку на додану вартість включаєтся в податкову декларацію у тому звітному періоді, в якому така накладна була отримана.

Така ж позиція викладена в листі Державної податкової адміністрації України №15316/7/15-2417 від 11 серпня 2004 року, в якому зазначено, що у випадку коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких відбулися оплата та отримання товарів (робіт, послуг), суми податку, вказані в таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.

Як вбачається з Реєстру отриманих та виданих податкових накладних на Приватному підприємстві «Гал-Ексім», вказані в Акті перевірки податкові накладні отримані позивачем від продавців із запізненями, а відтак, суми сплаченого податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів (послуг) згідно вказаних накладних включено до складу податкового кредиту лише в подальшому звітному періоді, а саме в податковій декларації за липень 2009 року.

З урахуванням вищезазначеного, суд не вбачає наявності з боку позивача порушень вимог п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги позивача підлягають до задоволення.

На підставі ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України із урахуванням того, що рішення ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов задоволити в повному обсязі.

Визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова від 03 листопада 2009 року №0000452341/0, від 11 січня 2010 року №0000452341/1.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Гал-Ексім» 3 (три) грн. 40 коп. витрат понесених останнім на сплату судового збору.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений вищенаведеним Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлено 10 травня 2011 року.

Головуючий Ланкевич А.З.