Постанова № 16073218, 12.05.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2011 р. № 2а-12699/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючого-суддіЛанкевича А.З.

з участю секретаря Гіщинської С.Я.

та представника

позивачаБобик Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Бродівського районного центру зайнятості у Львівській області до ОСОБА_2 про стягнення допомоги по безробіттю, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь Бродівського районного центру зайнятості у Львівській області суму незаконно отриманої допомоги в розмірі 5700, 62 грн.

Посилається на те, що відповідач звернувся з заявою від 04 січня 2007 року до Бродівського районного центру зайнятості у Львівській області з проханням надати йому статус безробітного та призначити йому допомогу по безробіттю. У вказаній заяві відповідач повідомляв, що такий на час звернення не зареєстрований в якості субєкта підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує. А відтак такому з 04 січня 2007 року призначено виплату допомоги по безробіттю. Однак, зазначає позивач, що за результатами розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, встановлено те, що відповідач на час перебування на обліку як безробітний, одночасно був зареєстрованим в якості фізичної особи-підприємця. Вказує на те, що відповідач безпідставно в порушення вимог пунктів 2, 3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»отримував допомогиу по безробіттю, яка підлягає поверненню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, просить їх задоволити, посилається на підстави викладені в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання повторно не зявився, повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, заяви про відкладення судового засідання чи розгляду справи без його участі не надходило, а відтак, суд ухвалив здійснювати розгляд справи без участі відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_2 на підставі його заяви від 04 січня 2007 року отримав статус безробітного та отримував у центрі зайнятості допомогу з безробіття. Сума отриманої відповідачем допомоги в період з січня по серпень 2007 року взагалом склала 5 700, 62 грн.

Згідно Акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»№224 від 20 серпня 2010 року, перевіркою встановлено те, що відповідач в період перебування такого на обліку в якості безробітного був зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності.

Як вбачається з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 17 серпня 2010 року, позивач на час звернення з заявою про надання такому статусу безробітного та впродовж усього терміну, протягом якого він отримував у центрі зайнятості допомогу з безробіття, був зареєстрованим в якості фізичної особи-підприємця.

Відповідачем направлено на адресу позивача витяг з Наказу №230 від 21 серпня 2010 року щодо повернення останнім безпідставно отриманих коштів за період з 04 січня 2007 року по 01 серпня 2007 року, однак вказана сума залишилась не сплаченою.

Згідно п.п.«б», «в»ч.1 ст.25 Закону України «Про зайнятість населення», держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій: виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації; виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Відповідно до ч.1 ст.1 вищенаведеного Закону, зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Пунком «б»ч.3 ст.1 вищенаведеного Закону передбачено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно доЗакону України "Про особисте селянське господарство".

В ч.1 ст.2 вищенаведеного Закону зазначено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до пунктів 2, 3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що випливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Враховуючи вищенаведене, відповідач, не будучи безробітним, безпідставно отримував соціальні послуги від Бродівського районного центру зайнятості у Львівській області за період з 04 січня по 01 серпня 2007 року на загальну суму 5700, 62 грн, що підлягає стягненню з відповідача в користь позивача.

На підставі ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України із урахуванням того, що рішення ухвалене на користь позивача - суб'єкта владних повноважень, судові витрати здійснені таким не підлягають до компенсації.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов задоволити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Бродівського районного центру зайнятості у Львівській області (р/р 37175301900022, ГУДКУ у Львівської області, МФО 825014, код ЗКПО банку 23966573, ЄДРПОУ 20848943, КЕКВ 1341) суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 5 700 грн. (пять тисяч сімсот) грн. 62 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений вищенаведеним Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий Ланкевич А.З.