Постанова № 16073004, 23.05.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2011 р. № 2а-437/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Дака Т.П.,

представника позивача Сольвар О.М., представника відповідача Грушки М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області до Комунального підприємства «Сокальжитлокомунсервіс»про примусове стягнення активів -

в с т а н о в и в :

Державна податкова інспекція у Сокальському районі Львівської області (далі - ДПІ у Сокальському районі) звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про примусове стягнення активів з Комунального підприємства «Сокальжитлокомунсервіс»в сумі 409037 грн. в рахунок погашення податкового боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має заборгованість по узгоджених податкових зобовязаннях з податку на додану вартість згідно поданих декларацій за травень жовтень 2010 року. Заборгованість відповідача в добровільному порядку не сплачена, а тому слід стягнути активи підприємства в рахунок погашення такого податкового боргу.

В судовому засіданні 23.05.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з мотивів, викладених у позовній заяві та додатковому обґрунтуванні позовних вимог.

Представник відповідача проти позову заперечив, зазначив, що Комунальне підприємство «Сокальжитлокомунсервіс»не є власником майна та не підлягає приватизації, а отже на таке майно не може бути звернуте стягнення. Норми Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не містять приписів щодо можливості звернення стягнення на активи комунальних підприємств за рішенням суду. Також, відповідач має право самостійно визначати черговість сплати зобовязання та боргу, тоді як податковий орган при добровільній сплаті податкових зобовязань не має права змінювати за власною ініціативою черговість та зараховувати відповідні кошти на погашення податкового боргу. В даному випадку, як зазначає представник відповідача, податковий борг, що виник у звязку з зарахуванням податковим органом за власною ініціативою коштів, сплачених підприємством за період, який зазначався в платіжних дорученнях, в рахунок погашення податкового боргу за попередні періоди згідно податкових декларацій з ПДВ, не відповідає дійсності.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, 12.01.2005 року Сокальською районною державною адміністрацією Львівської області включно відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб про юридичну особу - Комунальне підприємство «Сокальжитлокомунсервіс».

З довідки позивача 18457/10/24-0 від 13.12.2010 року вбачається, що згідно карток особових рахунків, які ведуться інспекцією, Комунальне підприємство «Сокальжитлокомунсервіс»має заборгованість по сплаті податків, зборів, обовязкових платежів до бюджету станом на 03.12.2010 року в сумі 3 100 165 грн.

Заборгованість по узгоджених податкових зобовязаннях з податку на додану вартість виникла у звязку з несплатою коштів згідно податкових декларацій за травень-жовтень 2010 року в сумі 409 037 грн., з них:

-Декларація по ПДВ від 18.06.10 на су у 57862,00 грн.;

-Декларація по ПДВ від 20.07.10 на су у 63868,00 грн.;

-Декларація по ПДВ від 18.08.10 на су у 95285,00 грн.;

-Декларація по ПДВ від 14.09.10 на су у 68225,00 грн.;

-Декларація по ПДВ від 19.10.10 на су у 54462,00 грн.;

-Декларація по ПДВ від 19.11.10 на су у 69335,00 грн.

Згідно Акту звірки розрахунків по частковій сплаті грошових зобовязань з ПДВ за період з червня 2010 року по листопад 2010 року, підписаного директором КП «Сокальжитлокомунсервіс», загальна сума заборгованості по узгоджених зобовязаннях складає 409037 грн., а фактична сплата 158419,73 грн., а саме:

-Декларація по ПДВ від 18.06.10 на су у 57862,00 грн., фактично сплачено: 10000 грн. згідно платіжного доручення №1024 від 23.06.2010 року, 7472 грн. згідно платіжного доручення №996 від 23.06.2010 року, 5000 грн. згідно платіжного доручення №1026 від 24.06.2010 року, 4000 грн. згідно платіжного доручення № 1033 від 25.06.2010 року;

-Декларація по ПДВ від 20.07.10 на су у 63868,00 грн., фактично сплачено: 25000 грн. згідно платіжного доручення №1190 від 28.07.2010 року;

-Декларація по ПДВ від 18.08.10 на су у 95285,00 грн.. фактично сплачено: 20000 грн. згідно платіжного доручення №1231 від 26.08.2010 року;

-Декларація по ПДВ від 14.09.10 на су у 68225,00 грн., фактично сплачено: 3 800 грн. згідно платіжного доручення №1310 від 22.09.2010 року, 20000 грн. згідно платіжного доручення №1346 від 27.09.2010 року, 3085,73 грн. згідно платіжного доручення №1353 від 29.09.2010 року;

-Декларація по ПДВ від 19.10.10 на су у 54462,00 грн., фактично сплачено: 7000 грн. згідно виписки з банку від 21.10.2010 року, 13 000 грн. згідно платіжного доручення №1463 від 21.10.2010 року, 10000 грн. згідно платіжного доручення №1537 від 29.10.2010 року;

-Декларація по ПДВ від 19.11.10 на су у 69335,00 грн., фактично сплачено: 12062 грн. згідно платіжного доручення №1586 від 11.11.2010 року, 18000 грн. згідно виписки з банку від 29.11.2010 року.

На момент звернення до суду, спірні правовідносини регламентувались Конституцією України, Законами України «Про систему оподаткування», «Про державну податкову службу в Україні», «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно вимог ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу Україні»до функцій держаної податкової служби віднесено подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійними і стягнення в дохід держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п. 5.2.1. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-111 від 21.12.2000 року (далі-Закон) податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Підпунктом 4.2.3. ст.4 Закону встановлено, що обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування здійснене контролюючим органом є помилковим, покладається на платника податків.

Якщо згідно з нормами Закону сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом (пп. 4.2.1. ст.4 Закону).

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати (пп.5.2.2. ст.5 Закону).

З урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню (пп.5.2.5. ст.5 Закону).

Відповідно до п.п 5.4.1 п. 5.4. ст.5 Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 6.2.1. ст.6 Закону передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Суд встановив, що позивач направляв відповідачу:

- першу податкову вимогу №1/42 від 21.01.2003 року;

- другу податкову вимогу №2/173 від 22.02.2003 року.

Таким чином, сума податкового зобовязання відповідача по платежу - податок на додану вартість є узгодженою. Крім того, представник позивача підтвердив те, що податкове зобовязання, визначене відповідачу, є узгодженим.

З приводу тверджень представника відповідача щодо часткового погашення податкової заборгованості і неправильного зарахування податковим органом цих виплат, то судом встановлено наступне.

Порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства встановлює, наказ Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України»від 18 липня 2005 року №276, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02 серпня 2005 р. за №843/11123 (далі - Інструкція №276).

Згідно пункту 1 Інструкції №276, оперативний облік платежів, що надходять до бюджету, ведеться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби відповідно до порядку, установленого для справляння платежів до бюджету.

Облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби використанням автоматизованої інформаційної системи (далі - АІС), що забезпечує єдиний технологічний процес уведення, контролю інформації обробки документів.

Використання в АІС спеціального кодування всіх операцій щодо обліку платежів, що надходять до бюджету, забезпечує на робочому місці працівників підрозділу адміністрування облікових показників та звітності автоматизоване ведення особових рахунків платників податків та підтримання в актуальному стані автоматизованої інформаційної облікової системи, яка дає змогу формувати довідкову інформацію, звітність тощо. Проведення операцій в особових рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку.

Таким чином, платежі проведені відповідачем зараховані позивачем у порядку зменшення боргу минулих років, що підтверджує витяг з облікової картки платника податку (відповідача).

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами га державними цільовими фондами»у разі коли платник податків, який перебуває у державній або комунальній власності, не погашає суму податкового боргу у строки, встановлені цим Законом, податковий орган здійснює заходи щодо продажу активів такого платника податків, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує здійснення основної діяльності платника податків.

Згідно положень п. 1.6 ст. 1 Закону примусове стягнення це звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані матеріалами справи, не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 7-14, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути активи Комунального підприємства «Сокальжитлокомунсервіс»(80000, Львівська область, Сокальський район, м. Сокаль, вул. Героїв УПА, 11, ЄДРПОУ 31963156) в сумі 409037 (чотириста девять тисяч тридцять сім) гривень в рахунок погашення податкового боргу на користь Державного бюджету України.

3. Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова виготовлена у повному обсязі 26 травня 2011 року.

Суддя Сакалош В.М.