Постанова № 16073000, 23.05.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2011 р. № 2а-1096/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судових засідань Дака Т.П.,

представника позивача Креховецького В.М., представника відповідача Чабана О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ГазОйл-Тек»до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «ГазОйл-Тек»звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова № 0000432320/0 від 16.03.2009 року, №0000432320/1 від 10.06.2009 року, № 0000432320/4 від 21.07.2009 року, № 0000432320/2 від 17.08.2009 року та №0000432320/3 від 21.10.2009 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вказаними податковими повідомленнями-рішеннями Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова (далі ДПІ у Франківському районі м.Львова) визначено позивачу податкові зобовязання по податку на додану вартість на загальну суму 27000 грн. При цьому, позивач вважає, що висновки акту перевірки №630/23-2/32712004 від 02.03.2009 року, на підставі якого винесені вищевказані податкові повідомлення-рішення, є необґрунтованими і хибними, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються законодавчими і нормативними актами.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 16.03.2011 року прийнято справу до розгляду. В судовому засіданні 23.05.2011 року судом проголошено вступну і резолютивну частину постанови.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві та усних поясненнях.

Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, наведених у долучених до матеріалів справи письмових запереченнях на адміністративний позов.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, які мають значення для справи суд встановив наступне.

ДПІ у Франківському районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ГазОйл-Тек»(далі- ТзОВ «Компанія «ГазОйл-Тек») з питань взаємовідносин та взаєморозрахунків з TзOB «Профліга»за період з 01.03.2008 року по 31.10.2008 року.

За результатами перевірки складено акт № 630/23-2/32712004 від 02.03.2009 року. Встановлено, що ТзОВ «Компанія «ГазОйл-Тек»включено до складу податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за червень 2008 року податок на додану вартість в сумі 18 000,00 грн. з вартості створення науково-технічної продукції «Розробка робочої документації на технічне забезпечення АСУ ТП на реконструкцію ГРС «Остріг», отриманих від ТзОВ «Профліга»на загальну суму 108 000,00 грн. Згідно наданих до перевірки документів, у періоді, який перевірявся, між ТзОВ «Газойл-Тек»та ТзОВ «Профліга»було укладено договір на створення науково-технічної продукції «Розробка робочої документації на технічне забезпечення АСУ ТП на реконструкцію ГРС «Остріг»від 14.05.2008 року №2008/05/1 згідно якого ТзОВ «Компанія «ГазОйл-Тек»(Замовник) доручає, а Виконавець бере на себе створення науково-технічної документації у кількості чотирьох примірників на папері і одного в електронному варіанті, на основі завдання Замовника. Вартість робіт по даному Договору складає 108 000 грн., в т. ч. ПДВ 18000,0 грн.

Згідно ЦБД ДПА України встановлено:

TOB «Профліга»знаходиться в розшуку та з березня 2008 не подає звітності;

податкова звітність ТзОВ «Профліга»з березня 2008року не подається, що свідчить про відсутність господарської діяльності;

відсутні необхідні трудові ресурси для здійснення відповідної господарської діяльності, а саме наявність персоналу (згідно бази даних АІС ОР та розрахунків комунального податку за період 01.01.2008 року по 31.08.2008 року кількість працюючих на ТзОВ «Профліга»- 4 чоловіка).

Таким чином, податковий орган прийшов до висновку, що ТзОВ «ГазОйл-Тек»порушено п. 1.7. п. 1.8. ст. 1, п.п.7.2.3 п.7.2. п.п. 7.3.1 п.7.3., п.п.7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами і доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість за 2008 рік на 18000,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Франківському районі м. Львова винесено податкове повідомлення - рішення від 16.03.2009 року, №0000432320/0, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 27000,0 грн. (основний платіж 18 000,0 грн., штрафна (фінансова) санкція 9 000,0 грн.).

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням - рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку. Однак, рішенням про результати розгляду первинної скарги Державної податкової адміністрації у Франківському районі м. Львова №11467/10/25-010 від 05.06.2009 року залишено без змін податкове повідомлення-рішення № 0000432320/0 від 16.03.2009 року, а скаргу підприємства - без задоволення. А також прийнято податкове повідомлення-рішення №0000432320/1 від 10.06.2009 року.

Вказані податкові повідомлення рішення позивач оскаржив до ДПІ м. Львова. За наслідками розгляду повторної скарги ДПІ м. Львова прийнято рішення №11535/10/25-005/185 від 09.07.2009 року, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова № 0000432320/0 від 16.03.2009 року та рішення про результати розгляду первинної скарги ДПІ у Франківському районі м. Львова №11467/10/25-010 від 05.06.2009 року, а скаргу підприємства - без задоволення. А також прийнято податкове повідомлення-рішення №0000432320/4 від 21.07.2009 року.

В подальшому, ТзОВ «ГазОйл-Тек»подало скаргу на вищевказані рішення до Державної податкової адміністрації у Львівській області. Рішенням про результати розгляду повторної скарги Державної податкової адміністрації у Львівській області №16337/10/25-005/672 від 03.08.2009 року залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова № 0000432320/0 від 16.03.2009 року, рішення про результати розгляду первинної скарги ДПІ у Франківському районі м. Львова №11467/10/25-010 від 05.06.2009 року, рішення про результати розгляду повторної скарги ДПІ м. Львова №11535/10/25-005/185 від 09.07.2009 року, а скаргу підприємства - без задоволення. А також прийнято податкове повідомлення-рішення №0000432320/2 від 17.08.2009 року.

ТзОВ «ГазОйл-Тек»оскаржило прийняті податковими органами рішення до Державної податкової адміністрації України, рішенням якої за №10439/6/25-0115 від 15.10.2009 року також залишено без задоволення скаргу підприємства. А також прийнято податкове повідомлення-рішення №0000432320/3 від 21.10.2009 року.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми діючого на момент виникнення спірних правовідносин законодавства.

Пунктом 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до 1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платником податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

В п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»зазначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної.

На підставі п.п.7.3.1 .п.7.3. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника), на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата касації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку, або дата відвантаження шарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Позивачем представлено суду податкову накладну №6020000057 від 02.06.2008 року та акт здачі-приймання робіт №1 від 02.06.2008 року по договору № 2008/05/1 від 14.05.2008 року, укладений між ТзОВ «Профліга»та ТзОВ «ГазОйл-Тек», як докази реальності виконання робіт.

Сума податку на додану вартість по зазначеній податковій накладній відображена в реєстрі отриманих податкових накладних та включена до податкового кредиту відповідного періоду. Згідно акту здачі-прийняття робіт ТзОВ «Профліга»виконало, а ТзОВ «ГазОйл-Тек" прийняло роботу - технічну документацію «Розробка робочої документації на технічне забезпечення АСУ ТП на реконструкцію ГРС «Остріг»у кількості чотири примірники на папері і один в електронному вигляді. У вказаному акті виконаних робіт відсутня інформація про фактично понесені витрати на здійснення цих послуг.

Позивачем також представлено суду технічну документацію «Реконструкція ГРС «Острог»у Рівненській області»(Томи 1 та 2), титульна сторінка якої підписана директором ТзОВ «Профліга»Войтович А.Р. та засвідчена печаткою цього підприємства.

Однак, суд приходить до висновку, що сам факт надання таких документів з метою одержання податкової вигоди не є підставою для її одержання, оскільки податковим органом встановлено, що відомості, що містяться в цих документах є недостовірними та є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Так, суд бере до уваги те, що в ході проведення перевірки податковим органом виявлено, що TзOB «Профліга» знаходиться в розшуку та з березня 2008 не подає звітності що свідчить про відсутність господарської діяльності. Крім того, у товариства відсутні необхідні трудові ресурси для здійснення відповідної господарської діяльності (згідно бази даних АІС ОР, ОР «Податки», АРМ «ТАХ», АФС «Бест Звіт»товариством не подається податкова звітність декларації з податку на додану вартість з березня 2008 року, декларації з податку на прибуток підприємств з ІІ кварталу 2008 року та розрахунки комунального податку за 2008 рік).

Крім того, відповідно до баз даних ЦБД ДПА України, податкової звітності та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення дослідження, в тому числі розшифровки руху коштів по рахунках відкритих TзOB «Профліга»в установах банків, встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через підприємства з ознаками «фіктивності»з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту. Протягом певного часу TзOB «Профліга»обмінювалась документами на товари (роботи, послуги) з підприємствами, які систематично не сплачували податки, діяльність яких має ознаки «фіктивного»підприємництва, які за юридичною адресою не знаходяться, подавали податкові декларації про відсутність діяльності та які відповідно до вимог п. 4.1.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не можуть бути визнані ДПІ як податкова декларація.

Також суд погоджується з твердженнями відповідача щодо наявності обєктивних підстав вважати неможливим фактичне здійснення вищевказаним товариством господарської діяльності, оскільки у TзOB «Профліга»відсутні основні фонди, виробничі потужності, трудові ресурси та транспортні засоби.

Як зазначено в п.2 ст. 215 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). В свою чергу п. 1 ст. 215 ЦК визначає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1 - 3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу.

Стаття 203 ЦК України передбачено, що для чинності правочину необхідно додержання, зокрема, таких вимог: зміст правочину не може суперечити моральним засадам суспільства, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Виходячи з вищенаведеного факт одержання послуг від ТзОВ «Профліга»здійснений не з метою, яка випливає з його змісту, а з метою несплати відповідних сум податків, в даному випадку заниження податку на додану вартість. У такому разі, такий правочин є нікчемний, оскільки: а) суперечить моральним засадам суспільства; б) не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Крім того, ст. 228 ЦК визначає, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Таким, що порушує публічний порядок є зокрема правочин, який спрямований на незаконне заволодіння майном держави.

Відповідно до п.п. 3.2.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» у будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, який оподатковують інші особи, у томи числі податок на додану вартість, сума такого податку вважається бюджетним фондом, який належить державі та створюється від її імені.

Статтею 13 ЦК України передбачено, що при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватись моральних засад суспільства. Не допускається зловживання правом.

Застосування угод та вчинення дій, які не мають іншої мети ніж мінімізація сплати податків є намаганням ухилення від конституційного обовязку сплати податків.

Підпунктом 7.4.1. п.7.4. ст.7. Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленої пунктом 6.1 ст. 6 та ст. 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку...».

Відповідно підпунктом 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи І податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від І контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відповідно до п.п.4.2.3 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено обов'язок платника податків доведення того, що будь-яке нарахування здійснене податковим органом є помилковим, покладається на платника податків.

Однак, позивачем не надано суду документального підтвердження, яке б спростовувало порушення, про які зазначено в акті перевірки.

Згідно із ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно із ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.3 ст.2 та ст.11 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені у відповідності до вимог чинного законодавства України, яке діяло на момент їх прийняття, є обґрунтованими та обєктивними по відношенню до позивача, а тому у суду відсутні підставі для визнання їх протиправними та скасування.

Аналізуючи зібрані докази по справі та оцінюючи їх взаємний звязок у сукупності, суд вважає, що у позові слід відмовити.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ч.2 ст.94 КАС України, такі зі сторін не стягуються.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1.В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2.Судові витрати по справі зі сторін не стягуються

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова виготовлена у повному обсязі 26 травня 2011 року.

Суддя Сакалош В.М.