Постанова № 16071608, 28.04.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2011 р. № 2а-50/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Андрушакевич Т.В.,

представник позивача не зявився,

представника відповідача Ксьонжик Н.М.,

представника третьої особи ОСОБА_2,

третя особа не зявилась,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Тернопільського міськрайонного центру зайнятості до Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1, Львівського міського центру зайнятості про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Тернопільський міськрайонний центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер»(далі ВАТ СКБ «Дністер»), в якому просить суд стягнути з відповідача на користь Тернопільського міськрайонного центру зайнятості суму незаконно виплаченої допомоги по безробіттю в розмірі 489 грн. 30 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з вини роботодавця подано недостовірні відомості про доходи особи, на підставі яких призначено матеріальне забезпечення на випадок безробіття ОСОБА_1, у звязку з чим позивачем проведено перерахунок страхових виплат з дня їх призначення на підставі довідки ВАТ СКБ «Дністер»про середню заробітну плату ОСОБА_1

Відповідач подав до суду заперечення на позовну заяву від 07.02.2011 року, в якому проти позову заперечує. Заперечення обґрунтовує тим, що перерахунок коштів середньої заробітної плати, виданої ОСОБА_1 та вжиття відповідних заходів здійснено відповідачем на підставі ухвали Верховного Суду України та довідки про середню заробітну плату ОСОБА_1

Протокольною ухвалою судового засідання від 08.02.2011 року суд, в порядку ч. 2 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України, залучив до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Львівський міський центр зайнятості, а протокольною ухвалою судового засідання від 14.03.2011 року суд, в порядку ч. 2 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України, залучив до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1.

Позивач явку у повноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце його проведення. Проте, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. В судових засіданнях, в яких брав участь представник позивача пояснив, що у разі встановлення центром зайнятості, що відомості про доходи особи, на підставі яких призначено матеріальне забезпечення, є недостовірними з вини роботодавця, центри зайнятості проводять перерахунок страхових виплат з дня їх призначення. При цьому, суми незаконно виплачених коштів повертаються роботодавцем. Просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, наведених у запереченні. Додатково пояснив, що застраховані особи, зареєстровані у встановленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Вважає, що позивачем не доведено вини ВАТ СКБ «Дністер»у здійсненні переплати ОСОБА_1, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову. Просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову.

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 в судове засідання не зявилась, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце його проведення. Про причини неявки суд не повідомила, а тому суд ухвалив розглядати справу без її участі. В судових засіданнях, в яких брала участь позов підтримала повністю.

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Львівський міський центр зайнятості явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце його проведення. Про причини неявки суд не повідомив, а тому суд ухвалив розглядати справу без його участі.

Суд, зясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Тернопільський міськрайонний центр зайнятості є робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та діє відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Закону України «Про зайнятість населення»та Положення про Державну службу зайнятості.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 35 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття», роботодавець зобовязаний надавати виконавчій дирекції Фонду відомості в установленому порядку про прийняття на роботу працівників.

Частина 3 ст. 35 вказаного Закону передбачає, що достовірність зазначених у документах даних перевіряється виконавчою дирекцією Фонду. У разі їх недостовірності роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду, а згідно з ч. 4 цієї статті, із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з ВАТ СКБ «Дністер»на посаді старшого касира сектору операційної діяльності Першого Тернопільського відділення ВАТ СКБ «Дністер»і звільнена з роботи 17.05.2010 року на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, у звязку з скороченням штату працівників та ліквідацією ВАТ СКБ «Дністер»згідно з наказом № 44-к від 14.05.2010 року.

Львівським міським центром зайнятості проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття»за результатами якого складено акт від 26.10.2010 року № 1466.

Під час проведено розслідування проведено звірку даних, поданих у довідці про середню заробітну плату, видану Тернопільським представництвом ВАТ СКБ «Дністер»ОСОБА_1, які є підставою для надання особі статусу безробітного та призначення їй матеріального забезпечення на випадок безробіття, а також перевірено достовірність зазначених у вказаній довідці відомостей шляхом звірення даних з базою даних персоніфікованого обліку застрахованих осіб Пенсійного фонду України.

Вказаною перевіркою встановлено, що з вини роботодавця подано недостовірні відомості про доходи особи, на підставі яких призначено матеріальне забезпечення.

Згідно з п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 року № 60/62, Постановою правління Пенсійного фонду України 13.02.2009 року № 7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 року за № 232/16248, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього порядку, що відомості про доходи особи, на підставі яких призначено матеріальне забезпечення, є недостовірними з вини роботодавця, центри зайнятості проводять перерахунок страхових виплат з дня їх призначення. Суми незаконно виплачених коштів повертаються роботодавцем.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на видаток безробіття»від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ, п. 26 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року № 1266 та згідно з Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 року № 60/62, Постановою правління Пенсійного фонду України 13.02.2009 року № 7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 року за № 232/16248, Тернопільським міськрайонним центром зайнятості проведено звірку (перевірку) даних, поданих у довідці про середню заробітну плату, видану ВАТ СКБ «Дністер»ОСОБА_1, які є підставою для надання особі статусу безробітного та призначення їй матеріального забезпечення на випадок безробіття.

Судом встановлено, що позивачем перевірено обґрунтування видачі довідки про середню заробітну плату, достовірність зазначення у ній відомостей шляхом звірення даних, зазначених у довідці з відомостями про нараховану заробітну плату відповідачем та з базою даних персоніфікованого обліку застрахованих осіб Пенсійного фонду України, за результатами якого проведено перерахунок страхових виплат з дня їх призначення на підставі повторно виданої довідки ВАТ СКБ «Дністер»про середню заробітну плату ОСОБА_1 та правомірно винесено наказ від 03.11.2010 року № НТ 101103 про повернення коштів ВАТ СКБ «Дністер»внаслідок недостовірних відомостей, вказаних у довідці про середню заробітну плату ОСОБА_1

Як вбачається з матеріалів справи, сума незаконно виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_1, внаслідок недостовірності відомостей про доходи особи, на підставі яких виплачено матеріальне забезпечення з вини відповідача, становить 489 грн. 30 коп. В матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем вказаної суми боргу на користь Тернопільського міськрайонного центру зайнятості.

Стосовно доводів відповідача про неможливість задоволення позову у звязку із відкриттям ліквідаційної процедури щодо відповідача, суд зазначає наступне.

Згідно з постановою правління НБУ від 13.03.2010 року № 128 у відповідача відкликано ліцензію, ініційовано процедуру ліквідації та призначено ліквідатора.

Дійсно, відповідно до п. 4 ст. 91 Закону України «Про банки і банківську діяльність»з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора припиняється нарахування процентів, неустойки за всіма видами заборгованості банку. Згідно із положеннями глави 16 вказаного Закону, з моменту відкриття ліквідаційної процедури вирішення питання щодо визнання та задоволення вимог до банку належить до компетенції ліквідатора банку, а вимоги до банку, який знаходиться у процедурі ліквідації, можуть бути заявлені у формі заяви про визнання кредиторських вимог до банку та зобовязання включити їх до переліку вимог кредиторів банку.

Крім того, ст.ст. 89, 93 і 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено порядок подання кредиторами своїх вимог до банку в ході ліквідаційної процедури, їх прийняття і розгляд ліквідатором, черговість та порядок заборгованості вимог до банку.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач у встановленому порядку не звертався до ліквідатора відповідача про визнання його кредитором.

Суд, на підставі аналізу наведених вище норм законодавства вважає, що за цих обставин, позивач не позбавлений права звернутись до суду в загальному порядку із вимогою про стягнення боргу, а суд, в свою чергу, немає перешкод для прийняття рішення про стягнення такого боргу.

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, судові витрати зі сторін стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер»(місцезнаходження: 79017, м. Львів, вул. Переяславська, буд. 6-а, код ЄДРПОУ - 19159542) на користь Тернопільського міськрайонного центру зайнятості (місцезнаходження: 46002, м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд. 1Б, код ЄДРПОУ 14029303) суму боргу у розмірі 489 грн. 30 коп. (чотириста вісімдесят девять гривень тридцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 04 травня 2011 року.

Суддя Гулик А.Г.

З оригіналом згідно

Суддя Гулик А.Г.